Постанова

від 11.09.2017 по справі 904/6739/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2017 року Справа № 904/6739/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючий суддя: Дармін М.О. (доповідач)

судді: Березкіна О.В., Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.

за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 08.12.2015 р., керівник;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 04.01.2017 р., представник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Горького» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2016 року у справі № 904/6739/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСгруп» , м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Горького» , с. Миколаївка, Новомосковський район, Дніпропетровська область

про стягнення 429 917 грн. 33 коп.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2016р. у cпpaвi № 904/6739/15 (суддя Воронько В.Д.) позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Агрофірма iм. Горького" на користь ТОВ "ПСгруп" 3% річних у cyмi 30 446, 69 грн., інфляційних нарахувань у cyмi 379 166, 76 грн. та витрати по сплаті судового збору у cyмi 8 192, 27 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що факт виконання позивачем будівельно - монтажних робіт на суму 749 561, 51 грн. встановлено рішенням суду у справі № 904/10114/13 та не потребує доведенню відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено вину відповідача стосовно порушення останнім своїх зобов'язань за спірним договором, а саме, не оплату виконаних підрядних poбіт.

Перерахувавши розрахунок позивача щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, місцевий господарський суд дійшов висновку про стягнення 3% річних в сумі 30 446, 69 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 379 166, 76 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення пені в poзмipi 18 791, 74 грн. залишено без задоволення, у зв'язку з закінченням строку позовної давності.

Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значения для справи, на невідповідність висновків, викладених в судовому рішенні, просить рішення господарського суду скасувати в частині задоволення позову та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову, в іншій частині рішення господарського суду залишити без змін.

Апелянт посилається на те, що господарський суд проігнорував доводи відповідача про обставини прострочення сплати за підрядні роботи, яка сталася не з вини відповідача, оскільки при розгляді справи № 904/10114/13 вирішувалось питання: чи виконав позивач свій обов'язок по забезпеченню належної якості робіт за договором, з урахуванням того, що пожежна сигналізація, яку монтував позивач, була несправна. Kpiм того, прострочення сплати грошей було зумовлене подвійним відстроченням виконання рішення суду у справі № 904/10114/13. Таким чином відповідач не здійснив оплату, у зв'язку з вимушеним чеканням результатів судових проваджень у справі № 904/1318/14 щодо визнання недійсним договору №17/ОПС від 17.07.2013р. Також відповідач посилається на аналогічну позицію, викладену в Постанові Вищого господарського суду України від 02.07.2013р. у справі № 5024/987/2012 щодо виникнення у замовника обов'язку з оплати належним чином виконаних poбіт.

Апелянт вважає, що позивач не виконав належним чином умови договору, тому відповідач не здійснив своєчасно оплату, однак після закінчення судових проваджень та відстрочки виконання рішення суду, відповідач сплатив грошові кошти в повному обсязі чим виконав рішення суду.

На думку скаржника розрахунок суми стягнення за період з 01.09.2013р. по 18.06.2015р. є невірним, оскільки не враховані часткові погашення від 27.06.2014р. на суму 3 128, 57 грн. та від 30.07.2014р. на суму 6 396 грн., та від 12.05.2015р. на суму 16 661, 24 грн.

Апелянт зазначає, що на його думку є не зрозумілим чому стягнення починається з 01.09.2013р. адже рішення господарського суду від 24.02.2014р., на яке позивач посилається як на підставу позовних вимог, набрало законної сили 24.02.2014р. Крім того вважає, що при розрахунку сум не було враховано переривання на строк відстрочення виконання судового рішення та судового розгляду справ.

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду залишити без змін. (а.с. 106-109, т.2). Позивач посилається на рішення господарського суду від 24.02.2014р., яким було повністю доведено вину відповідача у неналежному виконанні зобов'язань за спірним договором та встановлено, що позивач виконав обумовлені договором підрядні роботи, про що складенi письмові документи. На думку позивача наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, і не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України. Позивач посилається на аналогічну правову позицію судової практики Верховного Суду України. Посилаючись на ч.1 ст. 614 ЦК України позивач вважає, що особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором.

Стосовно доводів апелянта про відстрочення виконання рішення суду позивач посилається на п. 7.1 та 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14, а саме, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання (наведене стосується i відстрочки). Така ж позиція викладена в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.08.2014р. у справі № 904/10114/13.

Ухвалою Діпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 року відновлено строк подання апеляцшної скарги, прийнято та призначено її до розгляду в судове засідання на 13.06.2016р. колегією суддів у складі головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Березкінаа О.В., Чус О.В.

Ухвалою Діпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2016р. розгляд справи відкладено до 12.07.2016р.

Ухвалою Діпропетровського апеляційного господарського суду від 11.07.2016р. розгляд справи було зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ТОВ "Зерниця" на постанову Діпропетровського апеляційного господарського суду від 08.10.2015р. та до повернення справи Дніпропетровському апеляційному господарському суду.

Розпорядженням керівника апарату Дніпропетровського апеляційного господарського суду №1178/16 від 05.09.2016р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Чус О.В.

Згідно Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.09.2016р. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Березкіна О.В., Величко Н.Л.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2016р. було поновлено провадження у справі та призначено її розгляд на 26.09.2016р.

Розпорядженням керівника апарату Дніпропетровського апеляційного господарського суду №1259/16 від 13.09.2016р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку з припиненням повноважень судді Величко Н.Л.

Згідно Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 13.09.2016р. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Березкіна О.В., Подобєд І.М.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 року провадження у справі було зупинено у зв'язку з надісланням матеріалів справи до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.10.2016р. було поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.11.2016р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 року провадження у справі було зупинено у зв'язку з надісланням матеріалів справи до Вищого господарського суду України.

Розпорядженням керівника апарату суду від 03.01.2017р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Подобєда І.М.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 03.01.2017р. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Березкіна О.В., Чимбар Л.О.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.01.2017р. поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.01.2017р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2017р. у задоволенні заяви ТОВ «Зерниця» про заміну ТОВ «Агрофірма ім. Горького» його правонаступником - відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2017р. розгляд справи відкладено до 09.02.2017р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.02.2017р. розгляд справи було зупинено, справу надіслано до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.05.2017р. було поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.05.2017р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2017р. провадження у справі зупинено, справу надіслано до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2017р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 05.09.2017р.

У судовому засіданні 05.09.2017р. оголошено перерву до 11.09.2017р.

Під час розгляду справи на адресу апеляційного господарського суду від ТОВ «Агрофірма ім. Горького» надійшло клопотання про призначення судової інженерно-технічної експертизи (а.с.120-123, т.2), яке обґрунтоване тим, що для виконання обов'язку відповідача сплатити грошові кошти за договором необхідно вирішити питання чи виконав позивач свій обов'язок по якості виконаних робіт, а саме: чи дійсно пожежна сигналізація, монтаж якої був предметом договору № 17/ОПС від 17.07.2013р. ніколи не працювала /не експлуатувалась/ не знаходилась у робочому стані, що дасть змогу дійти висновку про момент початку обрахування заявлених у позові грошових сум.

Колегія суддів, керуючись вимогами ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, вирішила відмовити в задоволенні клопотання про призначення судової інженерно-технічної експертизи, оскільки предметом розгляду даної господарської справи є стягнення 3 % річних, інфляційних втрат та пені які нараховані на суму основного боргу яка стягнута рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2014р. у справі № 904/10114/13, яке набрало законної сили.

У судовому засіданні 11.09.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи встановлені апеляційною інстанцією:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2014р. у справі № 904/10114/13 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСгруп" 599 561,51 грн. - основного боргу, 14 827, 53 грн. за роботи виконані у відповідності до умов укладеного договору №17/ОПС та 12 287, 77 грн. пені, нарахованої за період з 19.08.2013р. до 02.12.2013р.

10.06.2014р. на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2014р., що залишено в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.052014р. видано наказ на примусове виконання (т.1 а. с. 46).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2014р. у справі № 904/10114/13 відстрочено виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2014р. по справі № 904/10114/13 на 6 (шість) місяців по 28.01.2015р. включно.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2015р. у справі № 904/10114/13 відстрочено виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2014р. по справі № 904/10114/13 на строк до 31.08.2015.

Відповідно до платіжного доручення № 1473 від 07.08.2013р. Відповідач частково сплатив Позивачеві 50 000,00 грн.(т.1 а.с. 144).

Відповідно до платіжного доручення № 1597 від 19.08.2013р. Відповідач частково сплатив Позивачеві 100 000,00 грн.(т.1 а.с. 145).

Відповідно до платіжного доручення № 1226 від 30.07.2014р. Відповідач частково сплатив Позивачеві 3 082,07грн.(т.1 а.с. 146).

Відповідно до платіжного доручення № 1260 від 05.08.2014р. Відповідач частково сплатив Позивачеві 5 814,55грн.(т.1 а.с. 147).

Відповідно до платіжного доручення № 1406 від 28.01. 2015р. Відповідач частково сплатив Позивачеві 8 320,00грн.(т.1 а.с. 148).

Відповідно до платіжного доручення № 670 від 18.05. 2015р. Відповідач частково сплатив Позивачеві 3 082,07грн.(т.1 а.с. 149).

Відповідно до платіжного доручення № 267 від 18.06.2015р. Відповідач повністю виконав рішення суду, сплативши Позивачеві 603 294,42грн.(т.1 а.с. 150).

23.06.2015р. ТОВ ПСгруп звернулося до відповідача з претензією про стягнення суми боргу (т.1 а.с. 35-40).

29.03.2016р. Представником ТОВ Агрофірма ім.Горького надані ксерокопії не завірених належним чином платіжних доручень № 257 від 12.05.2015р. на суму 16 661,24 грн (т.2 а.с. 57). В подальшому на вимогу суду апеляційної інстанції відповідач надав суду на огляд оригінали вищезазначених платіжних доручень, додавши до справи належним чином завірені їх копії.

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до мотивувальної частини рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2014 у справі № 904/10114/13 за позовом ТОВ "ПСгруп" до ТОВ "Агрофірма ім. Горького" про стягнення 640 593,09 боргу за договором підряду, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2014,яким позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСгруп" 599 561,51 грн. - основного боргу та 14 827,53 грн. - пені, встановлено, що 17.07.13р. Замовником - ТОВ "Агрофірма ім. Горького" з Підрядником ТОВ - "ПСгруп", укладено договір №17/ОПС, за п. 1.1 якого Підрядник зобов'язався виконати на свій ризик зі свого матеріалу і своїми силами та засобами будівельно-монтажні роботи з встановлення систем охоронно-пожежної сигналізації в зерносховищах ангарного типу №1, 2 по вул. Пархоменко, 24 та №3,4 по вул. Пархоменко,23, складів № 5,6,7,8 по вул. Рахівничій,1а у с. Королівка" відповідно до проектно-кошторисної документації яка надається Підрядникові Замовником. Замовник зобов'язався прийняти та оплатити роботу, виконану Підрядником відповідно до договору.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що договірна ціна робіт (додаток №1), що є невід'ємною частиною договору визначається на основі кошторису є динамічною і складає 759 907,20 грн. з ПДВ. Вартість робіт складається із вартості матеріалів Підрядника та вартості будівельно-монтажних робіт.

Пунктом 11.4 Договору передбачено, що всі зміни та доповнення до даного договору складаються у письмовій формі і вважаються дійсними після їх підписання представниками обох сторін. Всі доповнення до даного договору вважаються його невід'ємною частиною.

Згідно з п.4.1 Договору, з урахуванням додаткової угоди № 1 до Договору, оплата за цим договором здійснюється Замовником в наступному порядку:

- 100000,00 грн. (Сто тисяч грн. 00 коп.) - до 26 липня 2013 року;

- 200000,00 грн. (Двісті тисяч грн. 00 коп.) - до 19 серпня 2013 року;

- 200000,00 грн. (Двісті тисяч грн. 00 коп.) - до 19 вересня 2013 року;

- 259907,20 грн. (Двісті п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сім грн. 20 коп.) до 21 жовтня 2013р.

Згідно з п. 5.3 Договору робота вважається виконаною після підписання акту приймання виконаних робіт Замовником або уповноваженою особою.

Відповідно до п. 7.5 Договору за несвоєчасну оплату Замовник виплачує Підряднику пеню у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

За заявкою Відповідача Позивач виконав обумовлені Договором підрядні роботи, про що складено та підписано наступні документи:

Довідку про вартість виконаних робіт та витрати за серпень 2013р. - 749 561,51 грн.;

Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013р. на суму 749 561,51 грн.;

Податкову накладна від 07.08.2013р. на суму 50 000,00 грн.;

Податкову накладна від 19.08.2013р. на суму 100 000,00 грн.;

Податкову накладна від 29.08.2013 року на суму 599 561,51 грн.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як зазначалося вище, Відповідачем сплачено Позивачеві за платіжним дорученням № 1473 від 07.08.2013р. 50 000,00 грн.(т.1 а.с. 144); за платіжним дорученням № 1597 від 19.08.2013р. 100 000,00 грн.(т.1 а.с. 145); за платіжним дорученням № 1226 від 30.07.2014р. 3 082,07грн.(т.1 а.с. 146); за платіжним дорученням № 1260 від 05.08.2014р. 5 814,55грн.(т.1 а.с. 147); за платіжним дорученням № 1406 від 28.01. 2015р. 8 320,00грн.(т.1 а.с. 148); за платіжним дорученням № 670 від 18.05. 2015р. 3 082,07грн.(т.1 а.с. 149); за платіжним дорученням № 267 від 18.06.2015р. 603 294,42грн.(т.1 а.с. 150).

Вищезазначені платіжні доручення приймаються до уваги суду в якості доказу виконання відповідачем рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2014р. у справі № 904/10114/13.

З вищевказаних оплат видно, що станом на 19.08.2013р. виникає перше порушення графіку платежів, тобто сплачено лише 150 000,00 грн. з заявлених в графіку погашення 300 000,00 грн. (перша плюс друга частини), що тягне за собою можливість початку нарахування штрафних санкцій з 20.08.2013р. (наступний день, після непогашення другої частини заборгованості по графіку) по 19.02.2014р.

Третє порушення графіку погашення платежів виникає з 20.09.2013р. (наступний день, після непогашення третьої частини заборгованості по графіку) по 19.03.2014р.

Четверте порушення графіку погашення платежів виникає з 22.10.2013р. (наступний день, після непогашення четвертої частини заборгованості по графіку) по 21.04.2014р.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності і незрозумілості обрахування позивачем початку періодів з 01.09.2013р. відхиляються колегією суддів, як такі що спростовуються змістом рішення місцевого господарського суду у справі № 904/10114/13, яке набрало законної сили і відповідні обставини не підлягають доказуванню при розгляді даної справи та узгоджуються з принципом диспозитивності, відповідно до якого неврахування позивачем періоду з 20.08.2013р. по 01.09.2013р. для нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму 599 561, 51 грн. є його волевиявленням в межах наданих йому процесуальних прав.

Відповідно до 111-28 Господарського процесуального кодексу України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Відповідно до постанови Верховного суду України, прийнятій 17.02.2016р. у справі №3-1276г15, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що невиконання грошового зобов'язання за наявності судового рішення про задоволення вимог кредитора з розстроченням або відстроченням не призводить до наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК, за період такого розстрочення або відстрочення.

Ухвалами господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/10114/13 від 28.07.2014р. та від 09.02.2015р., які набрали законної сили відстрочено виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2014р. по справі № 904/10114/13 на 6 (шість) місяців по 28.01.2015р. та на строк до 31.08.2015р., відповідно.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів, вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, щодо необхідності врахування періодів з 28.07.2014р. по 28.01.2015р. та з 08.02.2015р. по 31.08.2015р., як таких, в період дії яких невиконання грошового зобов'язання не призводить до наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК, за період такого розстрочення або відстрочення.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, щодо відмови в задоволені вимог по стягненню пені в сумі 18 791,74 грн., нарахованої за період з 03.12.2013р. по 28.02.2014р., в зв'язку із застосуванням наслідків, передбачених ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність 1 рік з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.5 договору за несвоєчасну оплату замовник виплачує підряднику пеню у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з розрахунку позивача, доданого до позовної заяви пеня нараховувалась на загальну суму боргу за період, що перевищує 6 місяців.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) визначається п.1 ч.2 ст.258 ЦК України та складає 1 рік.

Відповідач 11.08.2015 подав до суду заяву про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені. В обґрунтування заяви зазначив, що відповідно до ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність 1 рік. Пеня нарахована за період з 03.12.2013 по 28.02.2014, а позовна заява подана до суду 28.07.2015, тому строк позовної давності для вимог про стягнення пені скінчився.

З урахуванням вищевикладеного, висновок місцевого господарського суду щодо відмови в задоволені пені в сумі 18 791,74 грн. є законним і обґрунтованим.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

З урахуванням вищевикладеного, здійснивши власні розрахунки і перевіривши їх за допомогою калькулятора системи Ліга Закон , колегія суддів вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСгруп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" про стягнення 3% річних та інфляційних втрат такими, що підлягають частковому задоволенню а саме: 3 % річних в розмірі 16 262, 08 грн.; інфляційних втрат в розмірі 79 439, 78 грн. за період з 01.09.2013р. по 27.07.2014р. на суму 599 561,51 грн. та 3 % річних в розмірі 478, 64 грн. за період з 29.01.2015р по 07.02.2015р. на суму 582 344,89грн. :

Колегією суддів не приймаються до уваги надані платіжне доручення № 257 від 12.05.2015р. на суму 16 661, 24 грн, оскільки дане платіжне доручення не відноситься до періоду за який колегією судді нараховуються 3% річних та інфляційні втрати, що в свою чергу дозволяє відхилити відповідні доводи апеляційної скарги. Інші доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького", викладені в апеляційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують висновків до яких доходить колегія суддів, переглядаючи справу у відповідності до вимог частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки з мотивувальної частини рішення місцевого господарського суду вбачається, що при прийняття ним рішення про часткове задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат ним було взято до розрахунку період з 01.09.2013р. по 18.06.2015р., колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу, а рішення місцевого господарського суду в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат частково змінити.

Розподіл судових витрат з урахуванням сум, сплачених за подання позову і апеляційної скарги підлягає зміні, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно до задоволених вимог.

В іншій частині рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Горького» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2016 року у справі № 904/6739/15 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2016 року у справі № 904/6739/15 - змінити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма iм. Горького" (вул. Коцюби, 1, с. Миколаївка, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51254, ЄДРПОУ 30094098, ІПН 300940904239) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСгруп" (Запорізьке шосе, 38, блок 6, м. Дніпропетровськ, 49000, ІПН 329058304622, код 32905839) інфляційні втрати в розмірі 79 439, 78 грн. (сімдесят дев'ять тисяч чотириста тридцять дев'ять гривень сімдесят вісім копійок), 3 % річних в розмірі 16 740, 72 грн. (шістнадцять тисяч сімсот сорок гривень сімдесят дві копійки), витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви 1 926, 03 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять шість гривень три копійки).

Рішення суду в частині відмови у стягненні пені - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСгруп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма iм. Горького" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 7 340, 70 грн. (сім тисяч триста сорок гривень сімдесят копійок).

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати накази.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 13.09.2017р.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В.Березкіна

Суддя Л.О.Чимбар