Ухвала

від 10.11.2017 по справі 904/6739/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 листопада 2017 року Справа № 904/6739/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М., суддівБакуліної С.В., Ходаківської І.П. розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Зерниця", м. Дніпро на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 року у справі господарського суду Дніпропетровської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерниця", м. Дніпро прозаміну вибулої сторони правонаступником у справі № 904/6739/15 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ПСгруп", м. Дніпро доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького", с. Миколаївка, Дніпропетровська обл. простягнення 429 917, 33 грн.

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Зерниця" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 року у справі № 904/6739/15 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

За змістом статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Дотримання цього строку є обов'язковим для всіх учасників судового процесу.

Колегією суддів Вищого господарського суду України встановлено, що у відповідності до статті 110 Господарського процесуального кодексу України строк на касаційне оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 року закінчився 01.02.2017 року.

Проте, касаційну скаргу скаржником було подано лише 29.08.2017 року, що підтверджується відміткою на штампі реєстрації вхідної кореспонденції Дніпропетровського апеляційного господарського суду, тобто більше ніж через півроку після винесення ухвали суду апеляційної інстанції, а тому встановлений для оскарження судового акту строк було пропущено.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання про поновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Всупереч наведеному, в тексті касаційної скарги товариство з обмеженою відповідальністю "Зерниця" просить поновити процесуальний строк на касаційне оскарження судового акту і мотивує його пропуск тим, що оскаржувана ухвала скаржнику не направлялась, а про існування даної ухвали йому стало відомо тільки 25.08.2017 року з сайту Єдиного державного реєстру судових рішень.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на ту обставину, що матеріали справи свідчать про надсилання сторонам та скаржнику ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 року у відповідності до вимог процесуального закону вчасно - 13.01.2017 року, що підтверджується відповідною відміткою про відправку на звороті останньої сторінки даної ухвали (а. с. 249, т. 2), а кількість відправлених екземплярів копії даної ухвали - "3" співпадає з кількістю учасників судового процесу в даній справі; при цьому, доказів неможливості подання касаційної скарги у встановлені процесуальним законом строки скаржником подано не було.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку для подання касаційної скарги з огляду на приписи частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Отже, можливість вчасного подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 року залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

Поряд з цим, слід зазначити, що згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року судом вказано, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В своєму рішенні у справі "Устименко проти України" від 29.10.2015 року Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Таким чином, виходячи з приписів процесуального закону касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Зерниця" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 року не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню скаржнику на підставі п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В:

1. Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Зерниця" про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 року у справі № 904/6739/15 - відхилити.

2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Зерниця" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 року у справі № 904/6739/15 повернути скаржнику.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіС.В. Бакуліна І.П. Ходаківська