08.08.2017 Справа № 482/684/17
Провадження № 2-а/482/21/2017
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08серпня 2017 року м.Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області
в складі : головуючого судді Баранкевич В.О.,
секретаря судових засідань Андрусенко В.А.,
розглянув в порядку письмового провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нова Одеса справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Новоодеського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Миколаївської області про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, -
В С Т А Н О В И В :
04.05.2017 року позивач звернувся в суд з позовом до Новоодеського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Миколаївської області про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці.
Позивач зазначає, що у відповідності до указу Президента України № 101/2002 від 11.11.2002 року його призначено на посаду судді Новоодеського районного суду Миколаївської області, а Постановою Верховної Ради України № 300-VІ від 22.05.2008 року було обрано суддею Новоодеського районного суду Миколаївської області безстроково.
Згідно Постанови Верховної Ради України № 1600-VIII від 22.09.2016 року позивача звільнено з посади судді Новоодеського районного суду Миколаївської області у зв'язку з виходом у відставку і, у відповідності до наказу в.о. голови Новоодеського районного суду Миколаївської області № 33к від 12.10.2016 року, відраховано зі штату Новоодеського районного суду Миколаївської області.
У відповідності до чинного законодавства, суддя у відставці має право на одержання довічного грошового утримання, яке виплачується органами Пенсійного Фонду України, в зв'язку з чим, позивач звернувся з заявою до УПФУ в Новоодеському районі Миколаївської області за призначенням і виплатою такого щомісячного довічного грошового утримання.
На підставі протоколу № 683 від 25.10.2016 року, а потім і розпорядження № 122653 від 15.02.2017 року відповідачем ОСОБА_2 було призначено виплату щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці в розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Не погодившись із визначеним розміром призначеного щомісячною грошового утримання, позивач звернувся до керівництва Пенсійного Фонду України з посиланням на чинне законодавство та обґрунтуванням свого права на отримання довічного грошового утримання у розмірі 90% .
15.04.2017 року позивач отримав відповідь на вищевказане своє звернення від керівництва УПФУ в Миколаївської області за № 324-Г-01 від 07.04.2017 року, згідно якого дізнався, що йому було відмовлено у збільшенні розміру належного до виплати довічного грошового утримання. Крім того, з цієї відповіді вбачається, що відповідач взагалі не зараховує до стажу роботи судді і для визначення розміру призначеного довічного грошового утримання період роботи на посадах стажиста на вакантній посаді слідчого прокуратури Новоодеського району Миколаївської області, потім роботу слідчого, помічника прокурора та старшого помічника прокурора цього ж таки району, що в загальному виразі складає 9 років 5 місяців 12 днів.
Той факт, що відповідачем неправомірно було не зараховано в стаж суддівської роботи період роботи в органах прокуратури Новоодеського району Миколаївської області також вбачається і з розпорядження № 122653 від 15.02.2017 року про призначення довічного грошового утримання, де вказаний тільки стаж роботи судді, військова служба в Радянській Армії, страховий та загальний стаж роботи.
Вважає, шо призначений розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на рівні 80 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, відповідачем визначений не вірно з порушенням норм закону і законних прав позивача, а тому зазначені розпорядження відповідача в цій частині є протиправними і підлягають зміні.
У зв'язку з викладеним позивач просить суд:
1)Визнати протиправними та нечинними протокол №683 від 25.10.2016 року і подальші розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області в частині встановлення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 саме на рівні 80, а не 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
2)Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області визначити мені - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) - судді Новоодеського районного суду Миколаївської області у відставці, щомісячне довічне грошове утримання судді, встановивши його в розмірі 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснивши такий перерахунок починаючи з 13 жовтня 2016 року та зобов'язати відповідача виплатити мені недоотриману його різницю за весь період часу.
3)Розподілити судові витрати по справі, відповідно до чинного законодавства
19.05.2017 року ухвалою Новоодеського суду Миколаївської області відповідача по справі - управління ПФУ в Новоодеському районі Миколаївської області було замінено на належного відповідача - Новоодеське об'єднане управління ПФУ Миколаївської області.
Відповідач надав суду заперечення, в яких вказав, шо ОСОБА_2, звернувся до Новоодеського районного суду Миколаївської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області ( далі - управління ), предметом якого є вимога про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 988 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України , управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області (Код ЄДРПОУ 20916574, розташоване за адресою: вул. Червоних партизан, 63 А, м. Нова Одеса, Миколаївська область, 56600), реорганізовано шляхом злиття управління з управлінням Пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області (Код ЄДРПОУ 20895022, розташоване за адресою: вул. Аграрна, 24, корпус 1, смт. Сланець, Миколаївська область) та утворення Новоодеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області ( Код ЄДРПОУ 41250418, розташоване за адресою: вул. Соборна, 63-а, м. Нова Одеса, Миколаївська область, 56602), яке є правонаступником всіх прав та обов'язків реорганізованих управлінь.
Новоодеське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області, уважно розглянувши позовні вимоги ОСОБА_2, заперечує щодо їх задоволення та повідомляє наступне.
З 13.10.2016 ОСОБА_2 призначено довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 80 % грошового утримання судді відповідно до Закону України Про судоустрій і статус суддів , який набрав чинності з 30.09.2016 року (далі - Закон № 1402-УШ).
При розгляді звернень осіб за призначенням пенсій, довічного грошового утримання, застосовується законодавство, чинне на час звернення особи.
Отже на дату звернення 13.10.2016 року за призначенням довічного грошового утримання діяли норми Закону № 1402-УШ, який вступив в дію 30.09.2016 року.
Закон України Про статус суддів" від 15.12.1992 №2862-ХП, на який посилається позивач, втратив чинність з 01.01.2012 року відповідно до Закону України від 23.12.2010 №2856-УІ Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів .
Відповідно до статті 142 Закону № 1402-УШ суддя у відставці, який не досяг 62-х років, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею 62-х років, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІУ.
Згідно з абзацом другим пункту 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-УШ передбачено, що судді у відставці, який вийшов у відставку після набрання чинності цим Законом, щомісячне довічне грошове утримання встановлюється у розмірі 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України Про судоустрій і статус суддів № 2453 від 07.07.2010 (Відомості Верховної Ради України, 2010 р. №№ 41-45, ст. 529; 2015р., №№ 18-20. ст.132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Статтею 137 Закону № 1402-УШ передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
1)судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;
2)члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3)судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи на посаді судді Гажи О.П. зараховані періоди роботи:
*на посаді судді місцевого Новоодеського районного суду з 10.12.2002 року по 30.06.2007 року;
*на посаді заступника голови Новоодеського районного суду з 01.07.2007 по 21.05.2008 року;
*на посаді судді місцевого Новоодеського районного суду з 22.05.2008 по 28.05.2013
року;
*на посаді голови Новоодеського районного суду з 29.05.2013 по 12.10.2016 року.
Тривалість стажу на посаді судді становить 13 років 10 місяців 4 дня.
Щомісячне довічне грошове утримання встановлене у розмірі 80 % грошового утримання судді.
Право на встановлення 90 % грошового утримання судді позивач не має, в зв'язку з відсутністю понад 20 років стажу роботи на посаді судді, як того вимагає п. 25 ПП Закону № 1402- VIII.
В позовній заяві Позивач посилається на п. 3.1 постанови Кабінету Міністрів України Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів від 03.09.2005 № 865, відповідно до якої до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби. Дана постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 01.12.2010 № 1097.
Отже, зарахування до стажу роботи судді для призначення щомісячного довічного грошового утримання періодів роботи на прокурорських посадах та на посадах слідчих ні раніше діючим, ні на даний час чинним законодавством не передбачено.
Позивач посилається на абзац четвертий п. 34 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII, де зазначається, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Дана норма абзацу четвертого п. 34 внесена Законом №1798-VII від 21.12.2016 року та вступила в дію з 05.01.2017 року, тому не може бути підставою для визначення стажу роботи на посаді судді на дату звернення 17.10.2016 року.
Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що розмір довічного грошового утримання (80% від суддівської винагороди) визначено відповідно до чинного законодавства, а тому просить відмовити позивачу в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, доводи позивача, викладені в позовній заяві, заперечення відповідача, суд приходить до наступного.
Відповідно до Указу Президента України № 101/2002 від 11.11.2002 року позивача призначено на посаду судді Новоодеського районного суду Миколаївської області, а Постановою Верховної Ради України № 300-VІ від 22.05.2008 року було обрано суддею Новоодеського районного суду Миколаївської області безстроково.
Згідно Постанови Верховної Ради України № 1600-VIII від 22.09.2016 року позивача звільнено з посади судді Новоодеського районного суду Миколаївської області у зв'язку з виходом у відставку і, у відповідності до наказу в.о. голови Новоодеського районного суду Миколаївської області № 33к від 12.10.2016 року, відраховано зі штату Новоодеського районного суду Миколаївської області.
Позивач звернувся до УПФ України в Новоодеському районі Миколаївської області із заявою про призначення йому щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці та з 13.10.2016 року йому призначено щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 80 відсотків розміру суддівської винагороди на час звільнення у відставку.
Частиною 1 ст.126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №3-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.
В рішенні Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року №3-рп/2013 (у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 2, абз.2 р. 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) також зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо).
На час звільнення позивача у відставку був чинним Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI, ст. 120 якого передбачено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до ст. 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
У відповідності до положень ч.1 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Частиною 3 ст. 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VIII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року №1-8/2016, визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Пунктом 11 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (редакція до 28 березня 2015 року) передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Згідно з ч.4 ст.43 Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ, який діяв на день набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року, судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.
До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Згідно з абз.2 п.3-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів", доповненим згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Отже, законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів", було передбачено право судді на зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, календарного періоду проходження строкової військової служби, а також часу роботи на посадах прокурорів і слідчих.
Статтею 58 Конституції України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з вимогами ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до ст.21 та ст.22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно п.8 ч.4 ст.48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді (ч.6 ст. 47 вказаного Закону).
Таким чином, суд приходить до висновку, що до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 слід врахувати період проходження строкової військової служби позивача (з 30 квітня 1985 року по 09 червня 1987 року), половину строку навчання на денній формі Одеського державного університету (з 20 серпня 1987 року по 14 липня 1992 року), роботи на посаді стажиста на посаді слідчого прокуратури Новоодеського району Миколаївської області (з 12 серпня 1992 року по 16 серпня 1993 року), роботи на посаді слідчого прокуратури Новоодеського району Миколаївської області (з 17 серпня 1993 року по 08 грудня 1996 року), помічника прокурора (з 09 грудня 1996 року по 21 січня 2002 року, що дає право на призначення ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків від заробітної плати діючого судді, який працює на відповідній посаді.
Відповідачем безпідставно при розрахунку розміру щомісячного довічного розміру грошового утримання позивача взято до уваги виключно стаж роботи на посаді судді.
Враховуючи викладене, а також беручи до уваги ту обставину, що позивачем, протягом дії Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції, чинній до 28 березня 2015 року, був набутий достатній стаж роботи для призначення довічного грошового утримання судді у розмірі 90 відсотків, що підтверджується належними та допустимими доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 11, 69-71, 86, 87-98, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Адміністративний позов ОСОБА_2 до Новоодеського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Миколаївської області про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці задовольнити в повному обсязі.
2.Визнати протиправними та нечинними протокол № 683 від 25.10.2016 року і подальші розпорядження Новоодеського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Миколаївської області в частині встановлення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 саме на рівні 80, а не 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
3.Зобов'язати Новоодеське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Миколаївської області визначити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) - судді Новоодеського районного суду Миколаївської області у відставці, щомісячне довічне грошове утримання судді, встановивши його в розмірі 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснивши такий перерахунок починаючи з 13 жовтня 2016 року та зобов'язати відповідача виплатити ОСОБА_2 недоотриману його різницю за весь період часу.
4.Стягнути з відповідача Новоодеського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Миколаївської області код ЄДРПУ 41250418 на користь позивача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Новоодеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий:
Суд | Новоодеський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2017 |
Оприлюднено | 14.09.2017 |
Номер документу | 68831180 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Новоодеський районний суд Миколаївської області
Баранкевич В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні