Постанова

від 06.10.2017 по справі 482/684/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 482/684/17

Категорія: 11.1 Головуючий в 1 інстанції: Баранкевич В.О. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Новоодеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області на постанову Новоодеського районного суду Миколаївської області від 08 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новоодеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про перерахунок грошового утримання судді у відставці, -

В С Т А Н О В И В:

04.05.2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новоодеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання протиправними протоколу №683 від 25.10.2016р., розпорядження в частині встановлення йому довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді; зобов'язання з 13.10.2016р. визначити йому щомісячне довічне грошове утримання судді в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 08.08.2017р. позов задоволений.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом, при вирішенні справи, вимог законодавства, внаслідок чого просить постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що Постановою Верховної Ради України від 22.09.2016р. №1600-VII, позивача звільнено з посади судді Новоодеського міського суду Миколаївської області у зв'язку з виходом у відставку. /а.с.16-17/

Відповідно до подання про встановлення щомісячного довічного утримання судді у відставці від 13.10.2016р. та розрахунку стажу судді, який має право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за підписом начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області стаж роботи судді Гажі О.П., який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, становить 27 років 10 місяців 8 днів, в тому числі до стажу зараховано службу в ОСОБА_2 з 30.04.1985 р. по 09.06.1987 р. (2 роки 1 місяць 10 днів), період навчання на юридичному факультеті Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова з 20.08.187 р. по 14.07.1992 р. (2 роки 5 місяців 12 днів), стажування на вакантній посаді слідчого прокуратури Новоодеського району Миколаївської області з 12.08.1993 р. по 17.08.1993 р. (1 рік 6 днів), робота: слідчим прокуратури Новоодеського району Миколаївської області з 17.08.1993р. по 09.12.1996р. (3 роки 3 місяці 23 дні); помічником прокурора Новоодеського району Миколаївської області з 09.12.1996р. по 13.05.1998р. (1 рік 5 місяців 5 днів); старшим помічником прокурора Новоодеського району Миколаївської області з 13.05.1998р. по 21.01.2002р. (3 роки 8 місяців 9 днів); суддею Новоодеського районного суду Миколаївської області з 10.12.2002 р. по 12.10.2016 р. (13 років 10 місяців 3 дні). /а.с.18-19/

Відповідно до розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області №122653 від 15.02.2017р. позивачу призначено довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. /а.с.20/

Не погоджуючись із визначеним розміром призначеного довічного грошового утримання судді, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зі скаргою, в якій посилався на чинне законодавство та обґрунтування свого права на отримання довічного грошового утримання у розмірі 90%.

Відповіддю №324-Г-01 від 07.04.2017р. Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області позивачу відмовлено у зарахуванні до стажу роботи судді і для визначення розміру призначеного довічного грошового утримання періоди роботи на посадах стажиста на вакантній посаді слідчого прокуратури Новоодеського району Миколаївської області, роботу слідчого, помічника прокурора та старшого помічника прокурора, оскільки це передбачено чинним законодавством.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо зменшеного нарахування довічного грошового утримання, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно із частиною четвертою статті 43 Закону України Про статус суддів від 15 грудня 1992 року №2862-Х11 (в редакції чинній станом на час набрання чинності Законом України Про судоустрій і статус суддів №2453-VI в редакції від 7 липня 2010 року) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до пункту 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865 Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Відповідно до вимог пункту 11 Прикінцевих положень Закону України Про судоустрій і статус суддів в редакції від 07 липня 2010 року №2453-VI судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом. Однак, таке право не підлягає обмеженню, якщо воно вже набуте, ще до набрання чинності Закону України Про судоустрій і статус суддів № 2453-VI.

Конституційний суд України в рішенні від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 визначив, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів.

У зв'язку з ухваленням Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 141 Закону України Про судоустрій і статус суддів та положень пункту 5 розділу ІІІ Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення визнано неконституційними окремі норми статті 141 Закону України Про судоустрій і статус суддів . Зокрема, частиною четвертою резолютивної частини Конституційний Суд України вказав наступний порядок виконання рішення: частина третя статті 141 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 7 липня 2010 року №2453-VI у редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року №213-VIII, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Натомість застосуванню підлягає частина третя статті 141 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 07 липня 2010 року № 2453-VI до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року № 213-VIII, тобто у редакції Закону України Про забезпечення права на справедливий суд від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, а саме: щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90% заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Отже судді, стаж роботи яких на момент набрання чинності Законом України Про забезпечення права на справедливий суд надавав право на певний розмір щомісячного довічного грошового утримання із набуттям чинності вказаним законом право на отримання такого грошового утримання не втрачають, тому, відповідно, позивач має право отримувати грошове утримання у відставці в розмірі 90% заробітної плати судді із урахуванням його стажу роботи та без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Таким чином, при призначенні ОСОБА_1 довічного грошового утримання відповідачем безпідставно не враховано проходження військової служби, навчання в вищому навчальному закладі, робота стажистом, слідчим прокуратури, помічником прокурора, страшним помічником прокурора та з порушення законодавства взято до уваги лише стаж роботи на посаді судді.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що Пенсійний фонд України звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тому понесені витрати позивачем повинні бути компенсовані за рахунок Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але допустив помилку при стягненні судового збору, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст. 201 КАС України підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Новоодеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області задовольнити частково, а постанову Новоодеського районного суду Миколаївської області від 08 серпня 2017 року змінити в частині стягнення судового збору.

Викласти абзац 4 резолютивної частини постанови Новоодеського районного суду Миколаївської області від 08 серпня 2017 року в наступній редакції: Компенсувати судові витрати ОСОБА_1 зі сплати судового збору згідно квитанції від 04.05.2017р. №0.0.758325745.1 у сумі 640грн. за рахунок Державного бюджету України .

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія