Постанова

від 12.09.2017 по справі 910/28453/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2017 р.Справа № 910/28453/15 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді : Лисенко В.А.

Суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

(Склад колегії суддів змінено на підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 13.03.2017р.)

Секретар судового засідання: Іванов І.В.

За участю повноважних представників сторін:

від ПАТ Альфа-Банк - Дубров Д.Г., за довіреністю;

від ТОВ Каховка Маркет - Глиняна Г.В., за довіреністю;

від ТОВ Завод будівельних матеріалів № 1 - Стецин І.В., за довіреністю;

Інші представники сторін в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Каховка Маркет за вх. № 1313/16 від 04.03.16р. та Компанії ESTRO LTD за вх. № 4450/16 від 30.08.16р.

на рішення Господарського суду Херсонської області від 02 лютого 2016 року

по справі № 910/28453/15

за первісним позовом Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю Каховка Маркет

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Бархан

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю Завод будівельних матеріалів № 1

2. Компанія ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD)

про визнання договору купівлі-продажу недійсним

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Каховка Маркет

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ

2. Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Завод будівельних матеріалів №1

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Бархан

про визнання недійсним договору іпотеки

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство Альфа-Банк (далі - ПАТ Альфа-Банк ) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Каховка Маркет (далі - ТОВ Каховка Маркет ), Товариства з обмеженою відповідальністю Бархан (далі - ТОВ Бархан ), в якій просило визнати недійсним договір купівлі-продажу майна № 3 від 14.05.2010р., укладений між ТОВ Каховка Маркет і ТОВ Бархан .

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.11.2015р. позовну заяву ПАТ Альфа-Банк до ТОВ Каховка Маркет , ТОВ Бархан про визнання недійсним договору купівлі-продажу передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Херсонської області.

17 листопада 2015 року справа № 910/28453/15 надійшла до Господарського суду Херсонської області.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 18.11.2015р. (суддя Нікітенко С.В.) справу прийнято до провадження, та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ (далі - ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ ) та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю Завод будівельних матеріалів №1 (далі - ТОВ Завод будівельних матеріалів №1 ).

10 грудня 2015 року ТОВ Каховка Маркет звернулося до суду із зустрічним позовом до ПАТ Альфа-Банк , ТОВ ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ про визнання недійсним договору іпотеки № 476/14 від 07.08.2014р., укладеного між ТОВ ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ та ПАТ Альфа-Банк .

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 02 лютого 2016 року по справі № 910/28453/15 (суддя Нікітенко С.В.) первісний позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір купівлі-продажу майна № 3 від 14.05.2010р., укладений між ТОВ Каховка Маркет та ТОВ Бархан . У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Призведено розподіл судових витрат.

Рішення суду в частині первісного позову мотивовано тим, що спірний Договір суперечить нормам ст.ст. 655, 656 ЦК України, а тому в силу ст.ст. 215, 236 ЦК України даний договір є недійсним з моменту його вчинення у зв'язку із недодержанням в момент його вчинення сторонами вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 ЦК України. Крім того, даним договором зачіпаються права Банку як іпотекодержателя спірного майна на підставі іпотечного договору.

Відносно зустрічного позову, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних і допустимих доказів та не наведено обґрунтованих тверджень, які б дійсно доводили, що договір іпотеки № 476/14 від 07.08.2014р. суперечить вимогам ст. 572, ч. 1 ст. 575 ЦК України та ст.ст. 1, 5 Закону України Про іпотеку .

Не погодившись із зазначеним рішенням , 22 лютого 2016 року Компанія ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) звернулась з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Херсонської області від 02.02.2016р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01 березня 2016 року апеляційна скарга Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) повернута без розгляду. (Том ІІІ, а.с.127-130).

04 березня 2016 року ТОВ Каховка Маркет звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати судове рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог за первісним позовом та задовольнити зустрічний позов (Том ІІІ, а.с. 163-168).

Доводи скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають, значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Сторона зазначає, що позивач ПАТ Альфа Банк не довів належними та допустимими доказами факт, що майно за оспорюванню договором купівлі-продажу № 3 від 14.05.2010р. є складовою виробничої лінії ТОВ Завод будівельних матеріалів № 1, яка входить до предмету іпотеки згідно договору іпотеки № 476/14 від 07.09.2014р.

Апелянт наголошує на тому, що суд першої інстанції, визнаючи правочин фіктивним не надав належної правової оцінки тому факту, що ТОВ Каховка Маркет та ТОВ Бархан при укладенні договору купівлі-продажу № 3 від 14.05.2010р. не вводили один одного в оману щодо реальності виконання цього правочину та зробив відповідний висновок всупереч існуючих правових позицій.

На думку сторони, суд першої інстанції неправильно застосував вимоги ст. 656 ЦК України оскільки, помилково вважає, що продавець ТОВ Бархан не мав права передати майно (товар), яке буде фактично набуто продавцем у майбутньому у власність другій стороні ТОВ Каховка Маркет . Договір купівлі-продажу майна № 3 від 14.05.2010р. не суперечить вимогам ст. 655 та ст. 656 ЦК України, оскільки відповідно до цієї норми закону предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який на момент укладення договору буде придбаний (набутий) продавцем у майбутньому.

Сторона вважає, що ПАТ Альфа-Банк не може бути потерпілою стороною від договору купівлі-продажу майна № 3 від 14.05.2010р. між ТОВ Бархан та ТОВ Каховка Маркет , оскільки сама по собі фіктивність цього договору не впливає на права та обов'язки ПАТ Альфа-Банк з приводу правовідносин, які виникли між ПАТ Альфа-Банк та ТОВ Завод будівельних матеріалів № 1 як іпотекодержателя та іпотекодавця за договором іпотеки № 91/09 від 02.03.2009р. так як, ТОВ Бархан та ТОВ Каховка Маркет не є сторонами вказаного договору іпотеки. Окрім того, суд помилково вважає встановленим факт, що майно, яке є предметом договору купівлі-продажу майна № 3 від 14.05.2010р. між ТОВ Бархан та ТОВ Каховка Маркет є одночасно предметом договору наступної іпотеки № 476/14 від 07.09.2014р., укладеного між ПАТ Альфа-Банк та ТОВ ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ та договору іпотеки № 91/09 від 02.03.2009р., укладеного між ПАТ Альфа-Банк та ТОВ Завод будівельних матеріалів №1 в зв'язку із чим, договір № 3 від 14.05.2010р. слід визнати недійсним, так як він укладений без згоди іпотекодавця, тому не відповідає вимогам ст. 12 Закону України Про іпотеку та підлягає визнанню недійсним згідно ст. 215 ЦК України. Сторона вказує, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, оскільки у разі визнання недійсним договору купівлі-продажу майна № 3 від 14.05.2010р. між ТОВ Бархан та ТОВ Каховка Маркет , залишається дійсним договір купівлі-продажу майна № 0804/4-КП від 08.04.2010р., укладений між продавцем ТОВ Завод будівельних матеріалів № 1 та покупцем ТОВ Бархан . А відтак, на думку сторони, суд безпідставно здійснив судовий захист інтересів ПАТ Альфа-Банк пов'язаних із виконанням іпотечного договору № 476/14 від 07.09.2014р. та іпотечного договору № 91/09 від 02.03.2009р.

Суд першої інстанції взагалі не досліджував оригіналів договору купівлі-продажу майна № 0804/4-КП від 08.04.2010р., укладеного між продавцем ТОВ Завод будівельних матеріалів № 1 та покупцем ТОВ Бархан , а також договору купівлі-продажу майна № 3 від 14.05.2010р., укладеного між ТОВ Бархан та ТОВ Каховка Маркет . Безпідставно суд не застосував по справі строків позовної давності.

Більш детальніше доводи зазначені у скарзі.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ просить залишити рішення без змін, а скаргу ТОВ Каховка Маркет - без задоволення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09 березня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ Каховка Маркет прийнято до розгляду у складі колегії суддів головуючий Лисенко В.А., судді: Ліпчанська Н.В., Ярош А.І. (Том ІІІ, а.с. 154).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 28 березня 2016 року зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Каховка Маркет у зв'язку з касаційним оскарженням ухвали суду від 01 березня 2016 року по даній справі з боку Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) (Том ІІІ, а.с.181).

Ухвалами Вищого Господарського суду України від 11 квітня 2016 року та 01 червня 2016 року касаційну скаргу Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 р. у справі № 910/28453/15 повернуто скаржнику (Том ІІІ, а.с.184-186; 190-191).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14 червня 2016 року апеляційну скаргу Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) на рішення Господарського суду Херсонської області від 02 лютого 2016 року повернуто скаржнику без розгляду. (Том ІІІ, а.с. 225-227).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14 червня 2016 року поновлено апеляційне провадження по апеляційної скарзі ТОВ Каховка Маркет (Том ІІІ, а.с. 236-237).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15 червня 2016 року зупинено апеляційне провадження по апеляційної скарзі ТОВ Каховка Маркет у зв'язку з касаційним оскарженням ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 01 березня 2016 року з боку ТОВ Каховка Маркет (Том ІІІ, а.с. 238-239).

Ухвалою Вищого Господарського суду України від 25 серпня 2016 року касаційну скаргу ТОВ Каховка Маркет на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 р. у справі № 910/28453/15 повернуто скаржнику (Том ІІІ, а.с. 242-244).

30 серпня 2016 року з боку Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду Херсонської області від 02.02.2016р. (Том IV, а.с. 21- 27).

Доводи апеляційної скарги не стосуються прийнятого рішення, а спрямовані на пояснення Компанії ЕСТРО ЛТД відносно її права на участь у цієї справі у якості 3 особи та необхідності повідомлення зазначеної юридичної особи за нормами Конвенції.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02 вересня 2016 року відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) до повернення матеріалів справи з суду касаційної інстанції (Том IV, а.с. 4-6).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2016 року поновлено апеляційне провадження по апеляційної скарзі ТОВ Каховка Маркет (Том IV, а.с. 92-93).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08 вересня 2016 року прийнято апеляційну скаргу Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) до провадження та призначено до сумісного розгляду разом із апеляційною скаргою ТОВ Каховка Маркет та призначене на 15 вересня 2016 року (Том IV, а.с. 104-106).

15 вересня 2016 року надійшло клопотання від адвоката Барбул О.О. про повідомлення Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) про розгляд справи в порядку, передбаченому Гаазькою конвенцією 1965 року (Том IV, а.с. 141-144).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2016 року залучено Компанію ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) до участі у справі в якості 3 особи на стороні відповідача; витребувано від Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) витяг з торговельного реєстру Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD); вирішено звернутися до центрального органу Республіки Сейшельські Острови з судовим дорученням про вручення компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) ухвали суду від 15 вересня 2016 року; зупинено провадження у справі № 910/28453/15 до 16 березня 2017 року (Том IV, а.с.172-177).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15 березня 2017 року апеляційні скарги ТОВ Каховка Маркет та Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) прийняти до провадження у зміненому складу суддів у зв'язку з перебуванням члена судової колегії Ліпчанської Н.В. у відрядженні. На підставі протоколу автоматичної зміни складу суддів склад суду визначено головуючий Лисенко В.А., судді: Принцевська Н.М., Ярош А.І.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16 березня 2017 року поновлено апеляційне провадження за апеляційними скаргами ТОВ Каховка Маркет та Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) (Том IV, а.с. 180-181).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16 березня 2017 року зупинено апеляційне провадження за апеляційними скаргами ТОВ Каховка Маркет та Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) у зв'язку з касаційним оскарженням ТОВ Бархан ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2016 року (Том IV, а.с. 203-205).

Ухвалою Вищого Господарського суду України від 06 квітня 2017 року касаційну скаргу ТОВ Бархан на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2016 року повернуто скаржнику, а справу - Господарському суду Херсонської області (Том IV, а.с. 211-213).

10 липня 2017 року справу № 910/28453 Вищим господарським судом України справу спрямовано на адресу Господарського суду Херсонської області (Том IV, а.с. 235).

19 липня 2017 року матеріали справи направлені до Одеського апеляційного господарського суду (Том IV, а.с. 236).

18 липня 2017 року до Одеського апеляційного господарського суду надійшли документи відносно офіційного повідомлення Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) в порядку, передбаченому Гаазькою конвенцією 1965 року (Том IV, а.с. 237-238).

27 липня 2017 року Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду поновлено апеляційне провадження по апеляційним скаргам ТОВ Каховка Маркет та Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) та розгляд яких призначено на 12 вересня 2017 року.

В судове засідання представники ТОВ Бархан , Компанії ЕСТРО ЛТД, ТОВ ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Судова колегія вважає належним повідомлення Компанії ЕСТРО ЛТД через його представника Барбул О.О., оскільки апеляційну скаргу підписано саме цією особою. Доказів надходження Компанії ЕСТРО ЛТД у Республіці Сейшельські Острови, тобто витягу з торговельного реєстру не надійшло, незважаючи на те, що судовою колегією витребувано зазначений документ в порядку, передбаченому Гаазькою конвенцією 1965 року.

Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Пунктом 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві роз'яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутністю вищевказаних представників сторін.

Судовою колегією відхилено клопотання представника ТОВ Каховка Маркет , заявлене у судовому засіданні 12.09.2017р. про відкладення розгляду справи як необґрунтоване.

Звертаючи увагу на навмисне затягування судового процесу з боку відповідача та 3 осіб на стороні відповідача, судова колегія вважає неможливим зупинення провадження у справі внаслідок направлення Компанією ЕСТРО ЛТД касаційної скарги на чергову ухвалу суду, та вирішила розглянути справу по суті.

Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 101 ГПК України, судова колегія дійшла таких висновків.

Судовою колегією встановлено, що 02 березня 2009 року між Закритим акціонерним товариством Альфа-Банк , правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство Альфа-Банк (надалі - позивач, або іпотекодержатель) і Товариством з обмеженою відповідальністю Завод будівельних матеріалів № 1 (надалі - третя особа-2, або іпотекодавець) укладено Іпотечний договір № 91/09 (надалі - Іпотечний договір № 91/09).

Предмет іпотеки сторони визначили у статті 3 Договору № 91/09. Предмет іпотеки знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 79 (Том І, а.с. 70-72).

14 травня 2010 року між ТОВ Бархан (продавець) і ТОВ Каховка Маркет (покупець) укладено договір купівлі-продажу майна № 3.

Відповідно до умов п. 1.1. Договору ТОВ Бархан продало, а ТОВ Каховка Маркет купило майно відповідно до Додатку № 1 до цього договору. Майно знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 79.

Зазначений договір є предметом первісного позову у цієї справі.

Вирішуючи питання щодо законності укладеного договору купівлі продажу, судова колегія звертає увагу на наступне.

Положеннями ст. 656 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору купівлі продажу може бути товар, якій є у продавця на момент укладення договору або буде створений ( придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Встановлено, що ТОВ Бархан , якій є продавцем спірного договору, при укладенні договору зазначав, що майно, визначене у пункті 1.1 Договору на момент складення цього Договору належить продавцю на праві власності (Том І, а.с. 45). Спірне майно придбане ТОВ Бархан на підставі Договору № 0804/4-КП від 08.04.2010р .

Право власності продавця на підставі пункту 5.1. Договору № 0804/4-КП від 08.04.2010р. переходить до покупця з моменту оформлення Акту приймання-передачі.

Матеріали справи свідчать, що акт приймання - передачі майна за Договором № 0804/4-КП від 08.04.2010р. ТОВ Бархан оформлений 30.07.2010р.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що на час укладення спірної угоди продавець не був власником майна, яке є предметом договору № 3 від 14.05.2010р.

Доводи апеляційної скарги ТОВ Каховка Маркет , що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який на момент укладення договору буде придбаний (набутий) продавцем у майбутньому, а тому немає порушень норм діючого законодавства при укладенні спірного договору, спростовуються тим, що текстом договору не визначено, що майно тільки буде придбане (набуте) продавцем у майбутньому, а навпаки продавець за умовами договору стверджує, що предмет купівлі-продажу вже належить продавцю.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані є його недійсністю.

Пунктом 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського Суду України від 29.05.2013р. № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними роз'яснено, що правовідносини, пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, регулюються ЦК України, ГК України, Земельним кодексом України, Законами України Про оренду землі , Про приватизацію державного майна , Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , Про іпотеку , Про страхування , Про банки і

банківську діяльність , Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності , Про запобігання корупції та іншими актами законодавства.

Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статей 228, 229, 230, 232, 234, 235,10571 ЦК України, абзацу другого частини шостої статті 29 Закону України Про приватизацію державного майна , частини другої статті 20 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , частини другої статті 15 Закону України Про оренду землі , статті 12 Закону України Про іпотеку , частини другої статті 29 Закону України Про страхування , статті 78 Закону України Про банки і банківську діяльність , статті 71 Закону України Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності , частини третьої статті 67 Закону України Про запобігання корупції тощо.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Оскільки при укладенні спірного договору продавцем порушено вимоги ст. 656 ЦК України, судова колегія дійшла висновку про недійсність Договору купівлі - продажу № 3 від 14.05.2010р., укладеного між ТОВ Бархан (продавець) та ТОВ Каховка Маркет (покупець).

Пунктом 2.10. постанови Пленуму Вищого господарського Суду України від 29.05.2013р. № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними роз'яснено, що якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК.

Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин .

Цивільний кодекс України (ч. 2 ст. 16) встановлює способи захисту інтересів, зокрема: визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Такий перелік способів захисту інтересів у ЦК України не є вичерпним, оскільки ця стаття вміщує ще й припис про те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом .

Отже, інтерес може бути як охоронюваним законом, правоохоронюваним, законним, так і незаконним, тобто таким, що не захищається ні законом, ні правом, не повинен задовольнятися чи забезпечуватися ними, оскільки такий інтерес спрямований на ущемлення прав і свобод інших фізичних і юридичних осіб, обмежує захищені Конституцією та законами України інтереси суспільства, держави чи всіх співвітчизників або не відповідає Конституції чи законам України, загальновизнаним принципам права. Наголос на охоронюваності законом чи законності того чи іншого інтересу законодавець робить не завжди, зважаючи на те, що згадувані у законах інтереси не суперечать Конституції України або випливають з її змісту. Таке акцентування, про що, у першу чергу, свідчать Цивільний процесуальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України, застосовується лише у разі, коли не виключена можливість шляхом зловживання інтересами, прагненнями, використовуючи ті чи інші юридичні норми, забезпечити реалізацію незаконних інтересів. Саме на запобігання таким можливостям, заінтересована особа має право звертатись до суду за захистом не будь-якого, а виключно охоронюваного законом інтересу, законного інтересу.

Для правильного розуміння поняття охоронюваний законом інтерес важливо враховувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів. Йдеться про виключно легітимні, але конкуруючі інтереси покупця і продавця, боржника і кредитора, наймача і наймодавця, споживача і товаровиробника, прокурора і адвоката, слідчого і підозрюваного тощо. Певною конфліктністю характеризуються і охоронювані законом та правом інтереси громадянина і держави, особи і суспільства, акціонера і акціонерного товариства, національні і загальнолюдські, приватні і публічні тощо.

І суб'єктивне право, і пов'язаний з ним інтерес є дозволами. Але перше є особливим дозволом, тобто дозволом, що відображається у відомій формулі: Дозволено все, що передбачено у законі , а друге - простим дозволом, тобто дозволом, до якого можна застосовувати не менш відоме правило: Дозволено все, що не забороняється законом . Інтерес, навіть перебуваючи під охороною закону чи права, на відміну від суб'єктивного права, не має такої правової можливості, як останнє, оскільки не забезпечується юридичним обов'язком іншої сторони. Законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом, тобто тільки його бажання, мрію, потяг до нього, а отже - й не юридичну, а фактичну (соціальну) можливість. Це прагнення у межах сфери правового регулювання до користування якимсь конкретним матеріальним або нематеріальним благом. Відмінність такого блага від блага, яке охоплюється змістом суб'єктивного права, полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в рамках закону, а до якого має законний інтерес - без вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки.

Поняття охоронюваний законом інтерес Конституційний Суд України в своєму рішенні від 01.12.2004р. № 18-рп/2004 (справа № 1-10/2004) тлумачить як правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Оцінюючи твердження позивача в цій частині, суд враховує тлумачення поняття законні очікування , яке міститься у практиці Європейського суду з прав людини, Верховного Суду України.

Зокрема, майнове право, яке можна визначити як право очікування , є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства .

Такої позиції дотримується Верховний Суд України (постанова ВСУ від 10.02.2016 № 6-2124цс15), висновки якого, в силу статті 111-28 ГПК України, є обов'язковими.

У даному випадку предметом позову ПАТ Альфа-Банк (далі - Банк) є визнання недійсним Договору купівлі-продажу майна № 3 від 14.05.2010р., який порушує законний інтерес позивача, що полягає у запобіганні виведення іпотечного майна з іпотеки.

Права іпотекодержателя щодо майна, зазначеного у Додатку №1 до цього Договору (а саме - підстанції), виникли у Позивача до дати укладення оспорюваного Договору - на підставі Іпотечного договору № 91/09, посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., зареєстрованого 02.03.2009р. в реєстрі за № 32.55. Банк акцентував, що згідно з ст. 3.1 Іпотечного договору № 91/09 від 02.03.2009 р., єдиний предмет іпотеки складається з трьох частин, які в цілому є нічим іншим як підприємством (заводом будівельних матеріалів) на стадії незавершеного будівництва.

Відносно зустрічного позову про визнання недійсним договору іпотеки № 476/14 від 07.08.2014 судова колегія звертає увагу на таке.

ТОВ Каховка Маркет зазначає, що оскільки воно стало власником майна на підставі договору купівлі-продажу № 3 від 14.05.2010р., то і при укладанні договору іпотеки № 476/14 від 07.08.2014р., ПАТ Альфа-Банк необхідно було отримати згоду власника .

Оскільки Договір купівлі-продажу № 3 від 14.05.2010р. визнано недійсним з моменту його укладення, він не створює правових наслідків, а тому ніякої згоди ПАТ Альфа-Банк від ТОВ Каховка Маркет не потрібно отримувати.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції відносно задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову.

Доводи апелянта ТОВ Каховка Маркет , що судом помилково вважає встановленим факт, що майно, яке є предметом договору купівлі-продажу майна № 3 від 14.05.2010р. між ТОВ Бархан та ТОВ Каховка Маркет є одночасно предметом договору наступної іпотеки № 476/14 від 07.09.2014р. не приймаються до уваги, оскільки судом було встановлено, що було перепродане майно, яке не належало ТОВ Бархан (продавцю) на праві власності та продавець безпідставно стверджував, що майно на момент укладення договору належить йому на праві власності. Судом встановлено лише те, що майно по оспорюваному договору № 3 від 14.05.2010р. протягом квітня-серпня 2010 року продовжувало перебувати у володінні та користуванні ТОВ Завод будівельних матеріалів № 1 у приміщенні котельної заводу за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 79, та було задіяне у постачанні електроенергії для заводу. Отримані позивачем від ТОВ Завод будівельних матеріалів № 1 повідомлення свідчать, що після продажу електричної підстанції, без якої виробництво продукції взагалі неможливе, обсяги виробництва не тільки не зменшились, але й збільшились. Якщо обсяг виробництва ТОВ Завод будівельних матеріалів № 1 продукції у березні 2010 року склав 16 691 м.куб. блоків, то у квітні - 21 816 м.куб., у травні - 28 786 м.куб., у червні - 32 347 м.куб., у липні - 31 119 м.куб, у серпні - 2010 року - 30 290 м.куб. Крім того, згідно Балансу (форма № 1) станом на 31 грудня 2010 року (за 2010 рік з відміткою органу статистики), наданому позивачеві ТОВ Завод будівельних матеріалів № 1 у 2011 році, первісна вартість облікованих ним основних засобів на початок 2010 року і на кінець 2010 року (рядок 031 Балансу) залишилась незмінною і складала 131 477 тис. грн. Тобто, начебто продані у квітні-травні 2010 року основні засоби по вищевказаних договорах купівлі-продажу, не були списані з балансу ТОВ Завод будівельних матеріалів № 1 .

Доводи апеляційної скарги ТОВ Каховка Маркет відносно невірно обраного позивачем способу захисту порушеного права не приймаються до уваги, тому що відповідно до ч. 4 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Отже, особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом.

Доводи апеляційної скарги ТОВ Каховка Маркет , що суд першої інстанції взагалі не досліджував оригіналів договору купівлі-продажу майна № 0804/4-КП від 08.04.2010р., укладеного між продавцем ТОВ Завод будівельних матеріалів № 1 і покупцем ТОВ Бархан та договору купівлі-продажу майна № 3 від 14.05.2010р., укладеного між ТОВ Бархан та ТОВ Каховка Маркет є безпідставними, оскільки матеріали справи містять належним чином засвідчені копії цих договорів.

Доводи апеляційної скарги ТОВ Каховка Маркет відносно невірного висновку суду про укладення спірного договору внаслідок оману не має бути прийнятим, оскільки судова колегія повторно розглянувши справу дійшла висновку не про укладення спірного договору внаслідок оману, а про укладення договору внаслідок порушення норм Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини купівлі-продажу.

Доводи апеляційної скарги ТОВ Каховка Маркет відносно помилкового висновку суду про невірне застосування строків позовної давності не приймаються до уваги у зв'язку з таким.

Відповідно до статті 256 ЦК України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено часові межі реалізації захисту свого права або інтересу у судовому порядку в 3 роки.

Судом встановлено, що позивач за первісним позовом у березні 2015 року отримав від ТОВ ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ лист за №51/1 від 10.03.2015р. (Том І, а.с. 90), в якому повідомляється, що ТОВ Каховка Маркет звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою про відшкодування доходів від безпідставно набутого майна та повернення майна в натурі. Також з даним листом позивач отримав копію позовної заяви від 26.02.2015р. та ухвалу Господарського суду Херсонської області про порушення справи № 923/329/15 від 02.03.2015р.

ПАТ Альфа-Банк з листа за № 51/1 від 10.03.2015р. та додатків до нього вже могло дізнатись про існування договору № 3 від 14.05.2010р., а тому з 10.03.2015р. і слід рахувати строк позовної давності. Довід, що для позивача ПАТ Альфа-Банк трирічний строк позовної давності для оскарження договору № 3 від 14.05.2010р. міг почати свій перебіг з 26.06.2010р. та сплинув 28.06.2013р. є припущенням відповідача.

Таким чином, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що позивач звернувся до суду в межах трирічного строку позовної давності.

Доводи апелянта ТОВ Каховка Маркет , що при укладенні іпотечного договору № 476/14 від 07.08.2014р. іпотекодавець ТОВ ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності ( ч. 2 ст. 203 ЦК України) на укладення цього правочину, що є підставою для визнання правочину недійсним не приймаються до уваги, оскільки не підтверджені належним чином.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі Компанії ЕСТРО ЛТД, є безпідставними, не стосуються а ні прийнятого судом першої інстанції рішення, а вказують лише на наявність у цієї юридичної особи зацікавленості щодо зазначеного спору, а тому відхиляються судовою колегією.

Отже, враховуючи викладене, судова колегія вважає, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав вірну юридичну оцінку обставинам справи та наданим доказам, порушень норм матеріального і процесуального права не допустив, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду та задоволення апеляційних скарг відсутні. У зв'язку з таким апеляційні скарги залишаються без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 п. 1, 105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Каховка Маркет та Компанії ESTRO LTD залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 02 лютого 2016 року по справі № 910/28453/15 - залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 14.09.2017р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя Н.М. Принцевська

Суддя А.І. Ярош