Ухвала

від 24.04.2018 по справі 910/28453/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/28453/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Студенець В.І., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Маркет" про повідомлення Компанію ESTRO LTD про розгляд справи №910/28453/15 в порядку, передбаченому Гаазькою конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року,

у справі №910/28453/15

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет"

на рішення Господарського суду Херсонської області

у складі судді: Нікітенко С.В.

від 02.02.2016 року

та на постанову Одеського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Лисенко В.А., Принцевської Н.М., Ярош А.І.

від 12.09.2017 року

за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Маркет", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бархан"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1", 2. Компанія ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD)

про визнання договору купівлі-продажу недійсним

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Маркет"

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ", 2. Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бархан"

про визнання недійсним договору іпотеки

за участю представників:

позивача (первісний) - Косар Б.М.

відповідача 1 (первісний) - Ярошенко Д.В.

третя особа на стороні позивача - Соломенко О.Ю.

третя особа 1 на стороні відповідачів - Стецин І.В.

третя особа 2 на стороні відповідачів - не з'явився.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Верховного суду від 26.02.2018 року поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет" строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду Херсонської області від 02.02.2016 року та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 року у справі №910/28453/15. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет". Призначено розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет" на 03 квітня 2018 року

У судове засідання в приміщенні Касаційного господарського суду з'явилися представники позивача та відповідача 1. Представники відповідача 2 та третіх осіб в судове засідання не з'явилися.

Представником третьої особи 2 на стороні відповідачів подано клопотання в якому останній просить повідомити Компанію ESTRO LTD про розгляд справи №910/28453/15 в порядку передбаченому Гаазькою конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року та направити процесуальні документи про призначення розгляду справи за адресою: 103 Sliam Peng Tong Plaza, Victoria, IVlalie, Seyclielles. Прийняти ухвалу, якою зупинити провадження по справі №910/28453/15.

Представником відповідача 1 подано клопотання в якому останній просить повідомити Компанію ESTRO LTD про розгляд справи №910/28453/15 в порядку передбаченому Гаазькою конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року.

Ухвалою Верховного Суду від 03.04.2018 року у розгляді касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет" на рішення Господарського суду Херсонської області від 02.02.2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 року у справі №910/28453/15 оголошено перерву до 24 квітня 2018 року.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.04.2018 року у зв'язку з відрядженням судді Вронської Г.О. для розгляду справи №910/28453/15 визначено наступний колегії суддів Баранець О.М. - головуючий, Студенець В.І., Ткач І.В.

Клопотання відповідача 1 та третьої особи 2 на стороні відповідачів щодо повідомлення Компанії ESTRO LTD про розгляд справи №910/28453/15 в порядку передбаченому Гаазькою конвенцією, колегією суддів відхиляється з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 4 ГПК України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року, на час винесення рішень судами попередніх інстанцій) господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до ст. 42 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року) правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 123 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017 року) іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з ст. 125 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року) у разі, якщо у процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Водночас слід враховувати, що названою нормою встановлено право суду, а не обов'язок у разі необхідності, з урахуванням обставин конкретної справи та вимог закону, звертатись до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави з судовим дорученням.

Згідно з ст. 365 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017 року) іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, до якої Україна приєдналася 19.10.2000 року відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 року.

Відповідно до частини 1 статті 1 Конвенції, ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Конвенції, кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6.

Відповідно до статті 3 Конвенції, орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

Відповідно до статті 5 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави. З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно. Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави. Частина прохання, яка відповідає формуляру, доданому до цієї Конвенції, що містить короткий виклад суті документу, що підлягає врученню, вручається разом з документом.

Разом з тим, згідно з статтею 10 Конвенції якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує: a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном, b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави, c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави.

Відповідно до статті 15 Конвенції, якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території, b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту. Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави. Незважаючи на положення попередніх частин, суддя може в термінових випадках прийняти рішення про застосування будь-яких тимчасових чи охоронних заходів.

У випадку, передбаченому частиною другою статті 15 Конвенції, суд може прийняти рішення, якщо з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.

В той же час, Верховний Суд вважає за необхідне зауважити на тому, що відповідно до положень статті 15 Конвенції вбачається, що ця норма застосовується за умов необхідності повідомлення юридичної особи-нерезидента, який є відповідачем у справі (а не позивачем чи третьою особою), про наявність справи, яка розглядається судом, для надання відповідачу можливості вжиття заходів захисту.

Тобто положення Конвенції не допускають винесення судом рішення у справі до виконання певних умов у разі неявки саме відповідача, а не будь-якого іншого учасника провадження.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачі у справі є резидентами України, на яких не поширюються положення ст. 15 Конвенції, в той час як іноземним учасником у цій справі є третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Компанія ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD).

Крім того, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2016 року залучено Компанію ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) до участі у справі в якості 3 особи на стороні відповідача; витребувано від Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) витяг з торговельного реєстру Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD); вирішено звернутися до центрального органу Республіки Сейшельські Острови з судовим дорученням про вручення компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) ухвали суду від 15 вересня 2016 року; зупинено провадження у справі № 910/28453/15 до 16 березня 2017 року.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16 березня 2017 року поновлено апеляційне провадження за апеляційними скаргами ТОВ "Каховка Маркет" та Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD).

Доказів надходження Компанії ЕСТРО ЛТД у Республіці Сейшельські Острови, тобто витягу з торговельного реєстру не надійшло, незважаючи на те, що судовою колегією апеляційного господарського витребувано зазначений документ в порядку, передбаченому Гаазькою конвенцією 1965 року.

Колегія суддів, вважає належним повідомлення Компанії ЕСТРО ЛТД через його представника Барбул О.О.

Судова колегія вирішила відмовити в задоволенні даних клопотань та розглянути справу по суті.

Керуючись ст.ст 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Відмовити в задоволенні клопотань Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Маркет" про повідомлення Компанії ESTRO LTD про розгляд справи №910/28453/15 в порядку передбаченому Гаазькою конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року.

2. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді В. Студенець

І. Ткач