Ухвала

від 11.09.2017 по справі 305/1855/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 305/1855/13-ц

У Х В А Л А

Іменем України

11 вересня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів КУШТАНА Б.П., ОСОБА_1

при секретарі ТЕРПАЙ С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за заявою стягувача ОСОБА_2, боржники ОСОБА_3 Держземагентства у Рахівському районі Закарпатської області, Реєстраційна служба Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, зацікавлена особа ОСОБА_3 Державної казначейської служби у Рахівському районі Закарпатської області, про заміну сторін виконавчого провадження, за апеляційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області на ухвалу Рахівського районного суду від 12 вересня 2016 року, -

встановила:

Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області оскаржило ухвалу Рахівського районного суду від 12.09.2016, якою задоволено заяву ОСОБА_2 і замінено сторону у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Рахівського районного суду від 01.10.2015 у справі № 305/1855/13-ц, зокрема, Реєстраційну службу Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області на Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області. Апелянт вказує на незаконність ухвали суду в частині такої заміни боржника у виконавчому провадженні. По-перше, Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області не було повідомлено про час і місце розгляду судом даного питання, внаслідок чого були порушені його процесуальні права. По-друге, ГТУЮ у Закарпатській області не є правонаступником Реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, така у складі Рахівського районного управління юстиції була ліквідована без правонаступництва. Просить ухвалу в оскарженій частині скасувати, у задоволенні заяви про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні з Реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області на Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області - відмовити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників: ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_4, який апеляцію підтримав, ОСОБА_3 ДКС у Рахівському районі Закарпатської області ОСОБА_5, яка вказує на правомірність дій органу ДКСУ і залишає вирішення питання на розсуд суду, розглянувши справу за правилами ст. 305 ч. 2 ЦПК України у відсутність інших учасників процесу, обговоривши доводи учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого.

Заперечуючи правомірність заміни судом боржника у виконавчому провадженні на Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області, апелянт виходив із того, що Рахівське районне управління юстиції Закарпатської області, а відтак і Реєстраційна служба як його структурний підрозділ були ліквідовані без правонаступництва, повноваження з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передані іншим органам і особам, тому ГТУЮ у Закарпатській області не може бути правонаступником відповідної реєстраційної служби та боржником у виконавчому провадженні. Погодитись із такою позицією в справі колегія суддів не може.

Встановлено, що 29.01.2016 Рахівський районний суд видав ОСОБА_2 два виконавчі листи у справі № 305/1855/13-ц за її позовом до ОСОБА_6І, Квасівської сільської ради Рахівського району, ОСОБА_3 Держземагентства в Рахівському районі Закарпатської області та Реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог Відділ містобудування та архітектури, про зобов'язання вчинення дій, визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та стягнення моральної і майнової шкоди (а.с. 4, 5). Відповідно до змісту виконавчих листів рішенням Рахівського районного суду від 01.10.2015 у зазначеній справі, що набрало законної сили 01.12.2015, стягнуто з Реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області та з ОСОБА_3 Держземагентства в Рахівському районі Закарпатської області на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 1999,91 грн.

У процесі виконання рішення суду в частині стягнення судових витрат стягувач ОСОБА_2 подала 21.06.2016 до Рахівського районного суду заяву про заміну сторін у виконавчому провадженні, в якій стосовно Реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області зазначила, що за повідомленням ОСОБА_3 ДКС у Рахівському районі Закарпатської області від 11.03.2016 № 02-17/123 Реєстраційна служба Рахівського РУЮ в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів відсутня, рахунків в ОСОБА_3 Казначейства не має, за даними ЄДРПОУ вказаний у виконавчому листі код належить Рахівському райуправлінню юстиції, фінансування якого здійснюється Головним територіальним управлінням юстиції у Закарпатській області (а.с. 1-2, 8-9).

Ухвалою Рахівського районного суду від 12.09.2016 задоволено заяву ОСОБА_2 і замінено божників у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Рахівського районного суду від 01.10.2015 у справі № 305/1855/13-ц, зокрема, Реєстраційну службу Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області на Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області (а.с. 19-20).

Держава відповідальна перед людиною за свою діяльність, судове рішення, що набрало законної сили, є обов'язковим для виконання (ст. 3, ст. 124 ч. 5 Конституції України в редакції, що була чинною до 30.09.2016). Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, яка є чинною з 30.09.2016, судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Аналогічні положення щодо обов'язковості виконання на всій території України судового рішення, що набрало законної сили, встановлені й частиною 1 статті 14 ЦПК України, а частина 2 цієї статті містить правило, відповідно до якого невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Рішення суду, що набрало законної сили, за заявою особи, на користь якої воно ухвалено, звертається до виконання (ст. 368 ЦПК України). Реальне виконання рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковою складовою реалізації особою права на справедливий суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР. Європейський суд з прав людини у пілотному рішенні ОСОБА_7 проти України (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine) від 15.10.2009 (заява № 40450/04) відповідно до практики Суду в контексті оцінки дій держави та її органів у питаннях виконання судових рішень, що набрали законної сили, зазначив, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін; Суд вказав на неприпустимість та несумісність з положеннями Конвенції практики, коли особа, яка домоглася від національного органу остаточного рішення, за виконання якого несуть відповідальність органи влади України, наражається на ризик бути позбавленою можливості скористатися вигодами такого рішення відповідно до Конвенції; фактори, які впливають на невиконання судового рішення, перебувають в межах контролю держави, яка не спромоглася вжити заходів для покращення ситуації (п.п. 51, 53, 54, 73, 83, 85, 88 та ін.). Відповідні позиції висловлені ЄСПЛ і в багатьох інших справах як щодо України, так і щодо інших країн.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, сукупністю дій органів і посадових осіб, визначених у законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Конституцією, Законами України та іншими нормативно-правовими актами (ст. 1 Закону України Про виконавче провадження (Закон № 606-XIV), що у відповідній частині був чинним до 05.10.2016, ст. 1 Закону України Про виконавче провадження (Закон № 1404-VIII), що набрав чинності з 05.10.2016). Верховний Суд України у ряді справ (постанова від 23.04.2014 у справі № 6-26цс14, постанова від 19.08.2014 у справі № 3-56гс14, постанова від 30.03.2016 у справі № 6-2411цс15 та ін.) сформулював правові позиції, за змістом яких виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, виконавче провадження є сукупністю дій і правовідносин, урегульованих законами та іншими нормативно-правовими актами, які в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до закону. Тобто, дії, що вчиняються під час виконавчого провадження, є за своєю правовою природою процесуальними, тому з урахуванням положень ст. 2 ч. 3 ЦПК України відповідні правовідносини повинні регулюватися нормативними актами, чинними на час вчинення певної процесуальної дії.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником (ст. 378 ч. 1 ЦПК України). Відповідні положення містять і Закон № 606-XIV (ст. 8 ч. 5) та Закон № 1404-VIII (ст. 15 ч. 5). Отже, на час звернення стягувача ОСОБА_2 із заявою, на час вирішення її судом першої інстанції та на час розгляду справи за апеляцією на ухвалу суду закон передбачає можливість і порядок заміни сторони (боржника) у виконавчому провадженні його правонаступником.

Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим Постановою КМ України від 02.07.2014 № 228, передбачено, зокрема, що: Мін'юст України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань організації примусового виконання рішень судів, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (п. 1); основними завданнями Мін'юсту є забезпечення формування та реалізація державної політики: у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; у сфері організації примусового виконання рішень; забезпечення своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень у порядку, встановленому законодавством сфері (п. 3 пп. 2-2, 2-3, 2-4).

Постановою КМ України від 21.01.2015 № 17 Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, поклавши на Міністерство юстиції України завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів…, з питань державної реєстрації… речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень… (п. 1); установлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови (п. 2).

Постановою КМ України від 11.02.2016 № 99 Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги ліквідовано як юридичну особу публічного права територіальний орган Міністерства юстиції - Рахівське районне управління юстиції Закарпатської області (п. 1, Перелік територіальних органів Міністерства юстиції, що ліквідуються). На виконання цієї Постанови наказом Мін'юсту України від 01.03.2016 № 572/5 ліквідовано як юридичну особу публічного права Рахівське районне управління юстиції Закарпатської області, зобов'язано територіальне управління юстиції утворити ліквідаційну комісію та забезпечити проведення процедури ліквідації, вирішити питання, що виникають у зв'язку з ліквідацією (а.с. 30). Реєстраційна служба була структурним підрозділом Рахівського районного управління юстиції (а.с. 24 та ін.).

З 01.01.2016 набрала чинності редакція Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , відповідно до якої організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (ст. 6), а до повноважень Мін'юсту України належать, зокрема, забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері державної реєстрації прав; забезпечення створення та функціонування Державного реєстру прав, держателем якого є Мін'юст України; організація роботи, пов'язаної із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, прийняття обов'язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом; здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 7) .

Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області відповідно до встановленого законодавством статусу є юридичною особою (п. 14 Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Мін'юсту України від 23.06.2011 № 1707/5, інші норми законодавства). ГТУЮ у Закарпатській області надало апеляційному суду лист від 11.09.2017 № 69/10.1-13 із додатками (інвентаризаційний опис, акти технічної експертизи), з яких випливає, що за даними бухгалтерського обліку товарно-матеріальні цінності, які рахувалися за Рахівським РУЮ, були передані: до центрів вторинної безоплатної правової допомоги на суму 11370,00 грн; Рахівській держнотконторі на суму 150,00 грн; Головному територіальному управлінню юстиції у Закарпатській області на суму 15860,00 грн; списано товарно-матеріальних цінностей на суму 4583,82 грн; орендоване нерухоме майно повернуто Рахівській районній раді.

Рахівське районне управління юстиції Закарпатської області виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 10.06.2016, у цьому реєстрі засновником ліквідованої юридичної особи зазначено Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області (а.с. 62-66).

Правонаступництво в разі ліквідації юридичної особи публічного права, якщо у процедурі ліквідації спеціально не обумовлено інше (наприклад, відповідно до ст.ст. 5, 13 Закону України Про центральні органи виконавчої влади , Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади , затвердженого Постановою КМ України від 20.10.2011 № 1074), здійснюється за загальними правилами, встановленими законом (ст.ст. 104-112 ЦК України), зокрема:

юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників; юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ст. 104 ч.ч. 1, 2);

учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до ЦК України призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється (ст. 105 ч. 3);

ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств…, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб (ст. 111 ч. 4);

майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом (ст. 111 ч. 12);

ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує подання державному реєстраторові документів, передбачених законом для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в установлений законом строк (ст. 111 ч. 14).

З матеріалів справи вбачається, що Рахівське районне управління юстиції Закарпатської області було ліквідоване без визначення правонаступника, однак, його майно загальним порядком перейшло до інших юридичних осіб, при цьому, пропорційно більша його частка - до Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області. ГТУЮ у Закарпатській області як юридична особа публічного права та структурний територіальний підрозділ Мін'юсту України попри припинення надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (Закону України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (пп. 3 п. 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення ), що набрав чинності з 13.12.2015, зберігає відповідні повноваження та продовжує виконувати відповідні функції у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За встановлених обставин, сама по собі ліквідація Рахівське районного управління юстиції Закарпатської області із Реєстраційною службою як структурним підрозділом без визначення конкретного правонаступника, а також покладення функцій зі здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень безпосередньо на інші органи у зв'язку зі зміною законодавства, не усуває правонаступництва Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області у виконавчому провадженні, що виникло відповідно до закону. Поза тим, не може бути допущена ситуація, коли стягувач, на користь якого присуджені кошти з державного органу, позбавляється можливості одержати реальне виконання рішення суду через ліквідацію державного органу, зміни в законодавстві тощо, за фактичної наявності правонаступника. протилежне означає фактичну протиправну відмову у виконанні рішення суду, що набрало законної сили та порушення прав стягувача.

Справа за апеляційною скаргою вирішується судом, а законність відповідного судового рішення перевіряється виходячи з обставин, які існували на час розгляду справи судом першої інстанції та на момент ухвалення ним рішення. У матеріалах справи на час апеляційного провадження містяться дані про відкликання 19.10.2016 ОСОБА_2 відповідно до п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМ України від 03.08.2011 № 845, виконавчого листа без виконання і такий органом ДКСУ стягувачу того ж дня повернуто (а.с. 74, 75). Беручи до уваги, що ГТУЮ у Закарпатській області не відмовлялося від апеляційної скарги (ст. 300 ч. 4 ЦПК України) та продовжило її підтримувати, справу вирішено по суті.

Відтак, на підставі ст. 312 ч. 1 п. 1 ЦПК України апеляцію, доводи якої не спростовують правильності по суті та законності ухвали суду першої інстанції в оскарженій частині, слід відхилити, ухвалу - залишити без змін.

Керуючись ст. 307 ч. 2 п. 1, ст. 312 ч. 1 п. 1, ст.ст. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області відхилити, ухвалу Рахівського районного суду від 12 вересня 2016 року в частині заміни сторони (боржника) у виконавчому провадженні з Реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області на Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Судді