Ухвала

від 07.09.2017 по справі 821/589/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/589/17

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного судуу складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук'янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Лавришині А.С.

з участю: представника товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ВІЗА-ВІ" - Кашуби А.В., представника Головного управління ДФС у Херсонській області - Хуснутдінової Н.Ч.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ВІЗА-ВІ" до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ (далі ТОВ "ТД) "ВІЗА-ВІ" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління (далі ГУ) ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000241422 від 25 січня 2017 року про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість (далі ПДВ) за вересень 2016 року на 382 545 грн. (справа №821/589/17).

Також, у квітні 2017 року ТОВ "ТД "ВІЗА-ВІ" звернулося до суду з адміністративним позовом до ГУ ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001061422 від 10 квітня 2017 року про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 316 348 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 79 087 грн. (справа №821/622/17).

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 05 травня 2017 року адміністративні справи №821/589/17 та №821/622/17 об'єднано в одне провадження, та присвоєно №821/589/17.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що податкові повідомлення-рішення складені неправомірно та суперечать нормам чинного законодавства. В обґрунтування висновків податкового органу було покладено відсутність доказів подальшого продажу придбаних у позивача товарів, недоліки видаткових накладних, та товарно-транспортних накладних (далі ТТН). Позивач зазначає, що відповідно до ПК України підставою для включення ПДВ з вартості проданих товарів до складу податкових зобов'язань є належним чином складені податкові накладні, бухгалтерські документи та використання товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Реальність здійснених позивачем господарських операцій по придбанню товарів повністю підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку, які надавались при перевірці та надані суду. Позивач не здійснював транспортування товарів, тому не зобов'язаний був оформляти ТТН, до того ж ТТН не є первинним документом, який підтверджує реальність операцій з купівлі-продажу товарів. Позивач зазначає, що недоліки в оформленні деяких видаткових накладних не є підставою для позбавлення такого документа статусу первинного бухгалтерського документа, оскільки з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. ПК України встановлений обов'язок по нарахуванню податкових зобов'язань, що і було здійснено ТОВ "ТД "ВІЗА-ВІ" при реалізації товарів. Контрагенти позивача могли реалізувати придбані у позивача товари в інші періоди, ніж період придбання, або реалізувати товари суб'єктам господарювання, які не є платниками ПДВ, або використати їх для власних потреб. Зазначає, що чинним законодавством не встановлено обов'язку для платників податків щодо контролю за подальшою долею реалізованих товарів.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що дії посадових осіб контролюючого органу із складання податкових повідомлень-рішень вчинені у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством України, позивачу правомірно збільшені податкові зобов'язання за спірний період, оскільки ДФС встановлені факти відсутності реальної господарської діяльності щодо продажу товарів зазначеним в обліку позивача підприємствам, підтверджено тільки факти попередньої оплати товарів, встановлено дефектність первинних документів та товарно-транспортних накладних, які б підтверджували факт переміщення товару від продавця до покупця. Разом з тим вибуття товарів із складського обліку свідчить про продаж товарів невстановленим перевіркою особам та не нарахування позивачем податкових зобов'язань з даних операцій. Саме тому відповідач вважає, висновки акту перевірки обґрунтованими та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року позовні вимоги ТОВ "ТД "ВІЗА-ВІ" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області №0000241422 від 25 січня 2017 року про зменшення ТОВ "ТД "ВІЗА-ВІ" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду за вересень 2016 року у сумі 382 545 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області №0001061422 від 10 квітня 2017 року про ТОВ "ТД "ВІЗА-ВІ" грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 395 435 грн.

В апеляційній скарзі ГУ ДФС у Херсонській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ ДФС у Херсонській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ТОВ "ТД "ВІЗА-ВІ" є юридичною особою, знаходиться на обліку Херсонської ОДПІ з 2007 року. Здійснює оптову торгівлю парфумерно-косметичними виробами, продукцією побутової хімії, паперовою продукцією, станом на 01 січня 2013 року загальна чисельність працюючих склало 89 осіб, станом на 30 вересня 2016 року - 87 осіб, використовує в своїй діяльності власні та орендовані основні засоби, офісні та складські приміщення, власні та орендовані транспортні засоби.

23 грудня 2016 року ГУ ДФС у Херсонській області складено акт №149/21-14-01/35120530 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТД "ВІЗА-ВІ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 30 вересня 2016 року валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 30 вересня 2016 року".

Згідно висновків перевірки ТОВ "ТД "ВІЗА-ВІ" допущено такі порушення:

- п.44.1 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135, пп.138.10.3 п.138.10 ст. 138, пп.139.1.1 пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 43 515, 62 грн.,

- п.187.1 ст. 187, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 704 274, 33 грн.,

- п.187.1 ст. 187, п.198.1, п.198.2., п.198.3. ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду за вересень 2016 року у сумі 382 545 грн.

11 січня 2017 року ТОВ "ТД "ВІЗА-ВІ" подано до ГУ ДФС в Херсонській області заперечення на акт перевірки.

За наслідками перевірки, з урахуванням розглянутих заперечень на акт перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 25 січня 2017 року:

- №0000241422 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду за вересень 2016 року в сумі 382 545 грн.;

- №0000251422 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток на суму 43 516 грн. та застосування 7 559 грн. штрафу;

- №0000261422 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ на суму 427 273 грн. та застосування штрафу в сумі 106 818 грн.

Не погодившись з прийнятими ГУ ДФС у Херсонській області податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДФС України, шляхом подання відповідної скарги (вхід.№2879/6 від 07 лютого 2017 року). Рішенням про результати розгляду первинної скарги ДФС від 31 березня 2017 року №6644/6/99-99-11-01-01-25 податкове повідомлення-рішення від 25 січня 2017 року №0000251422 скасовано повністю, №0000261422 скасовано в частині донарахувань по послугам з маркетингу та мерчайндійзингу, а податкове повідомлення-рішення від 25 січня 2017 року №0000241422 залишено без змін.

ГУ ДФС у Херсонській області сформовано податкове повідомлення-рішення №0001061422 від 10 квітня 2017 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 316 348 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 79 087 грн., оскільки в силу приписів ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення №0000261422 від 25 січня 2017 року вважається відкликаним.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями №0000241422 від 25 січня 2017 року, №0001061422 від 10 квітня 2017 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, висновки відповідача зроблені на припущеннях та за відсутності встановлених фактів фіктивності контрагентів позивача, а позивачем, в свою чергу, надані первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з ТОВ"М.Д.БЕРИЛ", ТОВ "РОСТ-ХЕРСОН", ТОВ "УкрСтройАгропроект", КП "СИСТЕМЕНЕРГО", ТОВ "Укртрейд Альянс", ТОВ "ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ "ПЛАЗМА-ПЛЮС", ПП "ГРАНБУДСТАР", ТОВ "ОПТТОРГ КОМПАНІЯ", ПП "Добробут Трейд", ПП "Комерційна фірма "Агроресурс", ТОВ "БЕРСЕРК", ТОВ "ТОРГОПТ-НИКА", ПП "ТЕРРАТОРГБУД" та спростовують висновки податкового органу.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, пп.14.1.181 п.14.1 ст. 14, п.138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139, п.187.1 ст. 187, ст. 198, п.200.1 ст. 201 ПК України, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

В апеляційній скарзі ГУ ДФС у Херсонській області вказується, що господарські операції, здійснені між позивачем та його контрагентами не підтверджені належними первинними документами (є певні недоліки), та, крім того у контрагентів позивача відсутні необхідні господарські ресурси, такі як, земельні ділянки, транспортні засоби, складські приміщення, які необхідні для провадження відповідної господарської діяльності підприємства.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Згідно п.138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України не відносяться до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно пп.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Згідно п.200.1 ст. 201 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для цілей визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "ТД "ВІЗА-ВІ" та ТОВ"М.Д.БЕРИЛ", ТОВ "РОСТ-ХЕРСОН", ТОВ "УкрСтройАгропроект", КП "СИСТЕМЕНЕРГО", ТОВ "Укртрейд Альянс", ТОВ "ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ "ПЛАЗМА-ПЛЮС", ПП "ГРАНБУДСТАР", ТОВ "ОПТТОРГ КОМПАНІЯ", ПП "Добробут Трейд", ПП "Комерційна фірма "Агроресурс", ТОВ "БЕРСЕРК", ТОВ "ТОРГОПТ-НИКА", ПП "ТЕРРАТОРГБУД" укладено договори поставки від товарів побутової хімії.

В підтвердження реального здійснення спірних господарських операцій з продажу товару всім вищезазначеним контрагентам за перевіряємий період, позивачем долучено до матеріалів справи копії договорів поставки товарів, ТТН, видаткових та податкових накладних. На підтвердження оплати товарів побутової хімії покупцями позивачем надано банківські виписки по рахунку позивача. Крім того, позивачем в якості доказів фактичної реалізації товарів надано журнали-ордери і відомості по рахункам за спірні періоди.

Апелянт ставить під сумнів реальність здійснення вищезазначених господарський операцій, посилаючись на відсутність у контрагентів-покупців господарських ресурсів таких як, земельні ділянки, транспортні засоби, складські приміщення, які необхідні для провадження відповідної господарської діяльності підприємства.

На спростування доводів апелянта, ТОВ "ТД "ВІЗА-ВІ" надано суду копії договорів оренди нерухомого майна, укладених деякими покупцями (в якості орендарів), з яких вбачається, що ТОВ "ОПТТОРГ КОМПАНІЯ", ТОВ "М.Д. БЕРИЛ", ТОВ "Укртрейд Альянс" у спірному періоді орендували складські приміщення за адресою: м. Херсон, вул. Суботи, 38, ПП "Комерційна фірма "Агроресурс", ТОВ "ІК "ПЛАЗМА-ПЛЮС", ПП "ГРАНБУДСТАР", ПП "ТЕРРАТОРГБУД" орендували складські приміщення у м. Херсон, за адресою вул. 10 Східна, 39, ПП "Добробут Трейд", КП "Системенерго" орендували нежитлове приміщення за адресою м. Херсон, Бериславське шосе, 10, (а.с. 1-61, 45-47, 91-99 т. 9), ТОВ "РОСТ-ХЕРСОН" мало в оренді приміщення по вул. Червоноправопорна, 30, м. Херсон (а.с. 134-136 т. 9).

Також позивач надав суду копії договорів позички транспортних засобів, укладених ТОВ "Укрстройагропроект", ТОВ "Укртрейд Альянс", КП "Системенерго" з фізичними особами (а.с. 30, 48, 49, 50, 100-101 т. 9).

Доводи апелянта про те, що видаткові накладні є недійсними, оскільки в них не зазначена посада та прізвище, ініціали особи-працівника ТОВ "ТД "ВІЗА-ВІ", що відпустив товар, та посада, прізвище, ініціали посадової (службової) особи покупця, який отримав товар, є тільки підписи, завірені печатками обох підприємств не спростовує реальність здійснених господарських операцій, оскільки формальні помилки в первинних документах не є вирішальною ознакою безтоварності здійснених господарських операцій.

Податкове законодавство не пов'язує відсутність деяких реквізитів в первинному документі з правом платника податків на податкові відрахування з ПДВ. Наявність помилок у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, оскільки з інших документів вбачається фактичний рух активів та використання наданих послуг у своїй господарській діяльності.

Також судова колегія не приймає довід апелянта про те, що водії, прізвища яких вказані в ТТН, не перебували у трудових відносинах з юридичними особами-покупцями, оскільки податковим законодавством не передбачено обов'язок позивача як платника податків контролю за виконанням його контрагентами зобов'язань щодо офіційного працевлаштування їх робітників.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п.71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейського суду з прав людини дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

При дослідженні наявних у матеріалах справи документів судовою колегією встановлено, що вони є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", містять відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою, податкові накладні відповідають вимогам ст. 201 ПК України, а тому у повній мірі підтверджують фактичне виконання сторонами умов зазначених правочинів та реальне здійснення спірних господарських операцій.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та є тотожними заперечень до адміністративного позову, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 вересня 2017 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук'янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.