Постанова

від 13.09.2017 по справі 924/167/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2017 р. Справа № 924/167/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Василишин А.Р.

судді Бучинська Г.Б. ,

судді Філіпова Т.Л.

при секретарі Першко А.А.

розглянувши апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області

на рішення господарського суду Хмельницької області від 10 травня 2017 року у справі №924/167/17 (суддя Муха М.Є.)

за позовом Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області

до Національного природного парку "Подільські Товтри"

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - ПП "Медобори Плюс"

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Міністерства екології та природних ресурсів України

про стягнення 2 475 грн. шкоди

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, представник згідно довіреності від 03 січня 2017 року;

відповідача - не з'явився;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - не з'явився;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - не з'явився.

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області (надалі - Позивач) звернулась в господарський суд Хмельницької області із позовом про стягнення із Національного природного парку "Подільські Товтри" (надалі - Відповідач) 2 475 грн шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу незаконною рубкою природного підросту та самосіву на території парку - пам'ятки садово - паркового мистецтва загальнодержавного значення "Сатанівська Перлина" на площі 0,03 га.

Також при розгляді справи судом першої інстанції, ухвалою суду від 28 березня 2017 року (а.с.63) було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Міністерство екології та природних ресурсів України (надалі - Третя особа 1).

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 10 травня 2017 року в позові було відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 01 червня 2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до слухання на 19 липня 2017 року на 15:30 год..

07 липня 2017 року на поштову адресу суду від Позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання від 19 липня 2017 року в режимі відеоконференції з дорученням забезпечити її проведення господарському суду Хмельницької області.

Листом від 10 липня 2017 року було повідомлено учасників сторін про те, що у зв'язку із перебуванням у відпустці головуючого судді Василишина А.Р., зазначене клопотання буде розглянуте після виходу головуючого судді з відпустки.

На виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 01 червня 2017 року Позивач надіслав витяг з ЄДРПОУ станом на 12 липня 2017 року, який долучений до матеріалів справи.

18 липня 2017 року на електронну адресу суду від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із відсутністю у Позивача коштів, призначених для оплати відрядження уповноваженого представника. Разом з тим у вказаному клопотанні Позивач просить (у разі задоволення даного клопотання) з метою доступу до правосуддя та у відповідності до статті 74 1 ГПК України, призначити розгляд даної справи в режимі відеоконференції, з забезпеченням її проведення господарському суду Хмельницької області.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №924/167/17 у складі: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л., суддя Маціщук А.В..

Розпорядженням в.о. керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду - ОСОБА_2 від 17 липня 2017 року у справі №924/167/17 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Філіпової Т.Л., та відповідно до п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено автоматичну заміну складу колегії суддів.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду внесено зміни до колегії суддів у складі: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Маціщук А.В., суддя Петухов М.Г..

Ухвалою суду від 18 липня 2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

Ухвалою суду від 19 липня 2017 року, з підстав, висвітлених в ній, клопотання Позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено, розгляд справи призначено в режимі відеоконференції з дорученням забезпечити її проведення господарському суду Хмельницької області.

Розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду - ОСОБА_3 від 31 липня 2017 року у справі №924/167/17 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Маціщук А.В., та судді Петухова М.Г., та відповідно до п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено автоматичну заміну складу колегії суддів.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду внесено зміни до колегії суддів у складі: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Олексюк Г.Є., суддя Гулова А.Г..

Ухвалою суду від 01 серпня 2017 року апеляційну скаргу прийнято у новому складі суду.

Ухвалою суду від 02 серпня 2017 року, з підстав, висвітлених в ній, розгляд справи було відкладено на 16 серпня 2017 року на 16:30 год..

Розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 15серпня 2017 року у справі №924/167/17 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Гулової А.Г., та судді Олексюк Г.Є. та відповідно до п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено автоматичну заміну складу колегії суддів.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду внесено зміни до колегії суддів у складі: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б..

Ухвалою суду від 15 серпня 2017 року апеляційну скаргу прийнято у новому складі суду.

16 серпня 2017 року від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із перебуванням уповноваженого представника у відпустці до 04 вересня 2017 року.

Ухвалою суду від 16 серпня 2017 року, з підстав, висвітлених в ній, було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача ПП "Медобори Плюс" (надалі - Третя особа 2) та відкладено розгляд справи на 13 вересня 2017 року.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції від 16 серпня 2017 року та від 13 вересня 2017 року представник Позивача підтримав доводи, висвітлені в апеляційній скарзі, вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Водночас, в судове засідання в режимі відеоконференції від 16 серпня 2017 року та від 13 вересня 2017 року представники Відповідача та Третьої особи 1, в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 117,119,139-140).

В судове засідання в режимі відеоконференції від 13 вересня 2017 року представник Третьої особи 2, не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.141), вимог суду, викладених в ухвалі від 16 серпня 2017 року Третя особа 2 не виконала.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні, у відповідності до вимог статті 101 ГПК України.

Заслухавши представника Позивача, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що в її задоволенні слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін. При цьому колегія виходила з наступного.

Як встановлено апеляційним судом, у період з 24 жовтня 2016 року по 11 листопада 2016 року Позивачем було проведено планову перевірку дотримання Відповідачем вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду, за результатами якої складено акт перевірки № 104/03 від 11 листопада 2016 року.

Вищевказаною перевіркою, зокрема, встановлено проведення Відповідачем незаконної вирубки поросльової рослинності на площу 0,03 га на підставі акту відводу земельної ділянки в рубку на 2017 рік. Дозвільні документи на рубку відсутні.

Згідно такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно - заповідного фонду України (додаток 3) затверджених постановою КМУ від 24 липня 2013 року за №541 здійснено розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок незаконної вирубки поросливої рослинності (природного підросту та самосіву) на території парку - пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Сатанівська перлина" Чемеровецького ПОНДВ НПП "Подільські Товтри".

Штраф за вирубку природного підросту та самосіву віком від 6 до 10 років на площу 0,03га визначено Позивачем в розмірі 2 475 грн.

Судом встановлено, що листом № 5088/06 від 23 листопада 2016 року Позивач повідомив Відповідача, що проведеною в період з 24 жовтня 2016 року по 11 листопада 2016 року плановою перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду Відповідача встановлено факт незаконної рубки природного підросту та самосіву на території парку - пам'ятки садово - паркового мистецтва загальнодержавного значення "Сатанівська перлина", на площі 3,03га. Також у листі вказано, що зобов'язання по відшкодуванню шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу в добровільному порядку підлягає виконанню в місячний термін шляхом перерахування коштів у сумі 2 475 грн.

З наявного в матеріалах справи наукового обґрунтування об'єкту природно-заповідного фонду вбачається, що парк - пам'ятка садово-паркового мистецтва "Сатанівська перлина" щодо закладання пробної площі 0,03га та нанесення шкоди території ПЗФ в якому вказано, що на пробній площі близько 0,03 га, що була закладена з метою встановлення маси хворосту для видалення бирючини звичайної, під час польових досліджень видів із Червоної книги України (2009) та видів із переліку регіонально рідкісних рослин Хмельницької області не виявлено. За результатами обстеження визначено, що шкоди бирючині звичайній під час посадки її "на пень" (омолодження) на пробній площі близько 0,03 га на території ППСПМ "Сатанівська перлина" як об'єкту природо-заповідного фонду, не буде нанесено.

З метою визначення об'єму робіт, суми коштів на природоохоронні заходи в плани на 2017 рік, 10 жовтня 2016 року складено акт на обстежену площу на підставі наукового обґрунтування, для проведення омолодження та формування (посадки на пень) бирючини звичайної, яка використовується як огорожа.

Рівненський апеляційний господарський суд констатує, що частиною 1 статті 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України. Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.

Статтею 5 цього Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України.

В силу дії статті 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Статтею 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Стаття 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачає, що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Відповідно до пунктів 1 та 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України (надалі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №454/2011: Позивач є центральним органом виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; Позивач, відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Згідно пункту 6 Положення: Позивач для виконання покладених на нього завдань має право, зокрема, проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до пункту 4.2 Положення, Позивач відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами, зокрема, вимог законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

В силу дії пункту 6.4 Положення, Позивач для виконання покладених на нього завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження.

Згідно з пункту 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Наказом № 464 від 10 вересня 2008 року Третьої особи 1, під актом перевірки слід розуміти документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Пунктом 4.13 зазначеного Порядку визначено, що за результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся.

У відповідності до пункту 4.20 Порядку: в останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання; якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями; зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки; у разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки.

Як підтверджено матеріалами справи, Позивачем проведено перевірку Відповідача на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду, за результатами якої складено акт перевірки №104/03.

В ході перевірки, Позивачем встановлено, що при обстеженні земельних ділянок з кадастровими номерами 6821255500:01:042:0005 та 6821255500:01:042:0006 на яких розташований Парк пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Сатанівська перлина" виявлено, що працівниками Відповідача проведено незаконну вирубку поросльової рослинності на площу 0,03 Га на підставі акту відводу земельної ділянки в рубку на 2017 рік. Дозвільні документи на рубку відсутні.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам'ятки природи, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Поряд із цим згідно частини 2 статті 38 Закону, на території парків-пам'яток садово-паркового мистецтва забезпечується проведення екскурсій та масовий відпочинок населення, здійснюється догляд за насадженнями, включаючи санітарні рубки, рубки реконструкції та догляду з підсадкою дерев і чагарників ідентичного видового складу, замість загиблих, вживаються заходи щодо запобігання самосіву, збереження композицій із дерев, чагарників і квітів, трав'яних газонів.

Судом береться до уваги наукове обґрунтування об'єкту природно-заповідного фонду - парк - пам'ятка садово-паркового мистецтва "Сатанівська перлина" щодо закладання пробної площі 0,03га та нанесення шкоди території ПЗФ в якому вказано, що на пробній площі близько 0,03 га, що була закладена з метою встановлення маси хворосту для видалення бирючини звичайної, під час польових досліджень видів із Червоної книги України (2009) та видів із переліку регіонально рідкісних рослин Хмельницької області не виявлено. За результатами обстеження визначено, що шкоди бирючині звичайній під час посадки її "на пень" (омолодження) на пробній площі близько 0,03 га на території ППСПМ "Сатанівська перлина" як об'єкту природо-заповідного фонду, не буде нанесено.

З метою визначення об'єму робіт, суми коштів на природоохоронні заходи в плани на 2017 рік, 10 жовтня 2016 року складено акт на обстежену площу на підставі наукового обґрунтування для проведення омолодження та формування (посадки на пень) бирючини звичайної, яка використовується, як огорожа.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року №105 затверджено Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, які розроблені з метою охорони та збереження зелених насаджень у містах та інших населених пунктах (далі - зелені насадження) і утримання їх у здоровому впорядкованому стані, створення та формування високо декоративних, стійких до несприятливих умов навколишнього природного середовища насаджень.

Згідно пункту 3.1 Правил до об'єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів належать, зокрема парки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, гідропарки, лугопарки, лісопарки, буферні парки, районні сади.

Пунктом 5.2 передбачено обов'язок балансоутримувача забезпечувати належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або із залученням на конкурсних засадах інших підприємств, установ, організацій, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об'єкта.

Розділом 9 Правил визначено, що виробничий процес утримання об'єктів зеленого господарства включає: догляд за деревами і чагарниками, живоплотами, виткими рослинами, квітниками, газонами, садовими доріжками та майданчиками, малими архітектурними формами; захист зелених насаджень від шкідників і хвороб, садіння квітів, створення газонів, видаленням окремих дерев, садіння окремих дерев, видалення аварійних дерев, санітарне очищення території об'єкта благоустрою.

Під час догляду за деревами застосовують три види обрізання: формувальне, санітарне й омолоджу вальне. Обрізування кущів передбачає їх формування, поліпшення якості цвітіння й плодоношення. У кущів, квітки яких розвиваються з бруньок, закладених у попередній рік (бузок, вейгела, форзиція, хеномелес тощо), слід обрізувати лише відцвілі суцвіття, проводять проріджування, омолоджування (вирізування старих скелетних гілок) та вкорочування пагонів з урахуванням розміщення квіткових бруньок.

У кущів з квітковими бруньками на пагонах поточного року (буддлея Давида, гортензія волотиста, пухироплідник калинолистий, таволги Бумальда, японська тощо), які цвітуть у середині чи в другій половині літа, навесні до початку росту або пізно восени вкорочують пагони на 1/2 - 1/3 їхньої довжини залежно від виду й сорту, а в низькорослих кущів окремі слабкі скелетні гілки можна "саджати на пеньок", залишаючи ділянку вищу від кореневої шийки на 10-15 см.

Зважаючи на зазначені норми чинного законодавства, надані Відповідачем докази, суд вважає, що останнім здійснювались заходи до належного утримання та догляду об'єкта благоустрою, а саме парку - пам'ятки садово-паркового мистецтва "Сатанівська перлина".

Суд констатує, що відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року № 17 „Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» , порубка дерев визнається незаконною, якщо вона вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Приписи вказаної норми передбачають, що підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.

Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).

З огляду на викладене, досліджені матеріали справи суд вважає, що Позивачем не доведено здійснення Відповідачем спеціального використання лісових ресурсів без спеціального дозволу - лісорубного квитка та відповідно не доведено факту завдання шкоди навколишньому природному середовищу.

Крім того, частиною 3 статті 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд" визначено, що спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі дозволів.

При цьому Позивачем не доведено здійснення Відповідачем саме спеціального використання природних ресурсів і тим паче поза межами ліміту та без спеціального дозволу, не надано нормативного обґрунтування затвердження центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Крім того, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, Позивачем в обгрунтування апеляційної скарги надано копію охоронного зобов'язання від 01 червня 2006 року (яке зареєстроване в Державному управлінні екології та природних ресурсів в Хмельницькій області за №256) згідно якого вбачається, що Держуправління Мінприроди України в Хмельницькій області передало під охорону Третьої особи 2 заповідний об'єкт парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення загальнодержавного значення "Сатанівська перлина", площею 22,0 га (а.с. 89).

В свою чергу, Третя особа 2, взяла під охорону вищевказаний об'єкт і зобов'язалася зберігати його та дотримуватись екологічних вимог при використанні природних ресурсів, згідно статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього середовища", а також зобов'язалася проводити відмежування заповідного об'єкту в натурі, оформити його природоохоронною наочністю та нанести на планово-картографічні матеріали.

Разом з тим, як вбачається з даного охоронного зобов'язання, на території даного парку зобороняється: 1) проведення такої господарської діяльності, яка може спричинити шкоду заповідному об'єкту та порушити екологічну рівновагу; 2) будь-які види рубок, за виключенням, у встановленому порядку, вибіркових санітарних; 3) будь-яке будівництво, не пов'язане з охороною території заказника; 4) засмічення та забруднення території; 5)знищення та пошкодження дерев, чагарників та трав'янистої рослинності.

Всі види природокористування, що проводяться на території заповідного об'єкту, здійснюються за дозволами Держуправління екології та природних ресурсів в Хмельницькій області, в межах затверджених, в установленому порядку, лімітів.

Дане охоронне зобов'язання взяте під охорону 02 червня 2006 року директором Третьої особи 2.

Оцінивши даний доказ, суд критично оцінює доводи апеляційної скарги, адже даний договір опосередковано підтверджує факт (що вже встановлено вище в даній судовій постанові) того, що при вчиненні дій, за котрі Позивач хоче стягнути з Відповідача 2 475 грн шкоди, - Відповідач не вчиняв описаного Позивачем правопорушення, а проводив санітарну рубку, що не є забороненою. При цьому суд вважає, що у разі коли б Відповідач мав намір вчинити інший вид рубок (не вибіркових санітарних), Третя особа 2 в силу дії вищеописаного охоронного зобов'язання, що вона взяла на себе, апріорі не надала б (не повинна була б надати) проводити таку рубку, що не підпадає під визначення, як вибіркова санітарна.

Інші доводи Позивача, висвітлені в апеляційній скарзі, є безпідставними, спростовуються усім вищеописаним в даній судовій постанові, а тому Рівненський апеляційний господарський суд не бере їх до уваги.

З огляду на усе вищевикладене, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Позивача - без задоволення.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає за Позивачем.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області на рішення господарського суду Хмельницької області від 10 травня 2017 року у справі №924/167/17 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 10 травня 2017 року у справі №924/167/17 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

5. Справу №924/167/17 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.