Рішення

від 07.09.2017 по справі 925/877/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2017 р. Справа № 925/877/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Петрик І.О. за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Приватного підприємства "Віта-Колос" до Приватного акціонерного товариства "УКРАГРО НПК" про стягнення 294 761 грн. 88 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 294 761 грн. 88 коп. за договором поставки №Ж80 від 27.01.2017р, з яких: 270 742,20грн. основного боргу, 16 140,68грн. неустойки, 5 988,00грн. інфляційних та 1891,00грн. 3%річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що за умовами укладеного 27.01.2017р. між приватним підприємством "Віта-Колос" (позивачем) та Приватним акціонерним товариством "УКРАГРО НПК" (відповідачем) договору поставки відповідач не виконав свого обов'язку щодо поставки товару у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, однак в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. У письмовому відзиві на позов відповідач проти його задоволення заперечував з наступних підстав.

Договір поставки №Ж80 від 27.01.2017р. був припинений. Нарахування штрафних санкцій за порушення зобов'язань Відповідача, передбачених пунктом 5.1. Договору поставки №Ж80 від 27.01.2017, можливе тільки та виключно в період існування такого порушення зобов'язання, тобто можливо за період починаючи від дня порушення Відповідачем зобов'язання, а саме з 11 квітня 2017 року по дату фактичного припинення зобов'язання Відповідача - 26 квітня 2017 року (включно). Позивачем же нарахована пеня за період з 11квітня 2017 року по 05 липня 2017року.

Стягнення авансу з відповідача за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар.

У зв'язку з цим за своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

Крім того відповідач подав до суду письмове клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог на передмет спору ТОВ НФ ТРЕЙДІНГ Україна .

Відповідно до ст.. 27 ГПК України Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

У поданій заяві відповідачем не вказано, на яких підставах названу ним особу належить залучити або допустити до участі у справі, яким чином рішення у справі може вплинути на її інтереси.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідача за наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Суд, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

27 січня 2017р. між приватним підприємством "Віта-Колос" (позивачем) та Приватним акціонерним товариством "УКРАГРО НПК" (відповідачем) було укладено договір поставки №Ж80 (далі - Договір), відповідно до умов якого Приватне акціонерне товариство "УКРАГРО НПК" (Постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність приватного підприємства "Віта-Колос" (Покупця) карбамідо - аміачну суміш (в подальшому по тексту - Товар), згідно з умовами і в порядку, передбаченим даним Договором, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар (п.1.1, 1.2 розділу 1 «Предмет договору» договору поставки №Ж80).

Згідно п.4.1 Договору Покупець повинен здійснити 100% попередню оплату до 03.02.2017 року. Згідно п. 3.3. Договору постачальник повинен здійснити поставку Товару до 10.04.2017 року.

Пунктом 5,1 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної поставки Товару Покупцю, Постачальник сплачує Покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення поставки.

Пунктом 8.5 Договору передбачено , що у випадках , не передбачених даним Договором, сторони керуються нормами чинного законодавства.

На виконання умов Договору Приватне підприємство "Віта-Колос" платіжним дорученням № 99 від 02.02.2017 року сплатило Приватному акціонерному товариству "УКРАГРО НПК" грошові кошти в сумі 634800,00грн., виконавши таким чином свій обов'язок в частині повної попередньої оплати Товару.

Відповідно до видаткової накладної № Ж766 від 01.03.2017 року Постачальник поставив партію Товару в кількості 45,88 тон на загальну суму 364057,80 грн. Решту товару відповідач не поставив.

28.04.2017 року Приватне підприємство "Віта-Колос" направило на адресу Приватного акціонерного товариства "УКРАГРО НПК" вимогу за вих. №23 від 25.04.2017 року у якому повідомило про відмову від договору та вимагало повернення грошових коштів у сумі 270 742,20 грн. за недопоставлений товар. Відповідач отримав вказану вимогу 04.05.2017 року про, що свідчить повідомлення про вручення. Проте, дана претензія залишена відповідачем без відповіді, а вимога - без задоволення.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 625, 655, 692, 693, 712 ЦК України містять такі положення:

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати:

- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного ними договору поставки від 27.01.2017р. №Ж80.

Позивач на виконання умов договору здійснив попередню оплату товару в сумі 634800,00грн.

Відповідач оплачений позивачем товар в повному обсязі у визначений договором строк не поставив.

Позивач направив відповідачу вимогу про відмову від договору від 27.01.2017р. № Ж80 та повернення сплачених за договором коштів в сумі 270 742,20 грн. за недопоставлений Товар, яку останній отримав, однак кошти не повернув.

Отож позивач на підставі ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України вправі вимагати від відповідача повернення вказаної суми попередньої оплати.

Крім того, у відповідності до ст. ст. 549 ЦК України та п. 5.1 договору, відповідач зобов'язаний сплатити пеню за прострочку поставки товару.

Однак нарахування пені здійснено позивачем невірно, виходячи з наступного.

Позивач нарахував пеню з 11.04.2017 по 05.07.2017 в сумі 16140,68 грн.

Умовами договору строк останній день поставки визначено 10.04.2017.

Позивач у зв'язку із не поставкою в повному обсязі товару відмовився від договору, надіславши відповідачу лист від 27.04.2017, який останній отримав 04.05.2017.

Таким чином позивач вправі вимагати стягнення пені за простросрорчку поставки лише в період дії договору, тобто з 11.04.2017 по 04.05.2017.

Відповідно до перерахунку зробленого судом, пеня, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 4673,08 грн.

Що стосується вимоги про стягнення інфляційних та річних, то суд виходить із наступного.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено можливість стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов'язання.

Натомість стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не для виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення коштів, отриманих як попередня оплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України.

За такі дії відповідач несе відповідальність, передбачену частиною третьою статті 693 ЦК України, згідно з якою на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Тому вимога позивач про стягнення з відповідача інфляційних та річних задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені останнім витрати на сплату судового збору пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "УКРАГРО НПК" вул. Промислова, 1, м. Жашків, Черкаська область, 19200, ідентифікаційний код 31961067 на користь Приватного підприємства "Віта-Колос", вул.. Гетьманський шлях, буд. 96, смт. Лисянка, Лисянський район, Черкаська область, 19300, ідентифікаційний код 31636373 - 270 742,20 грн. основної заборгованості, 4673,08 грн. пені та 4131,23 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 15.09.2017р.

СУДДЯ К.І.Довгань