Постанова

від 12.09.2017 по справі 904/4880/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2017 року Справа № 904/4880/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - ОСОБА_1,

суддів - Іванова О.Г., Подобєда І.М.,

секретар судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю:

прокурора: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

від Державного космічного агентства України: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

від державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_2» : ОСОБА_3 представник, довіреність №157/1550 від 28.12.2016 р.,

від відповідача: ОСОБА_4 - представник, довіреність № б/н від 03.11.2016 р.,

від третьої особи: ОСОБА_5- представник, довіреність №689/1001 від 14.12.2016 р.,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2017р. у справі №904/4880/17

за позовом військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Державного космічного агентства України, м.Київ, державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_2» , м.Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас» , м. Дніпро

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго» , м.Дніпро

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2017р. у справі №904/4880/17 (суддя Татарчук В.О.) позов військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, пред"явлений в інтересах держави в особі Державного космічного агентства України та державного підприємства (далі- ДП) «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_2» задоволено, з товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ)«Атлас» на користь позивача-2 стягнуто 150781грн.09коп. основного боргу, 22402грн.93коп. втрат від інфляції, 5430грн.35коп. трьох процентів річних та 133804грн.80коп. пені;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо невиконання відповідачем зобов"язань по договору про постачання електричної енергії №592 від 01.04.2002р. в частині своєчасної оплати вартості поставленої йому електричної енергії, а також з безпідставності посилань відповідача на необхідність сплати такої вартості на користь третьої особи згідно з договором поруки №03830-00 від 01.03.2014р.;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ«Атлас» подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з"ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи та на неправильне застосування ним норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог;

- у поданій скарзі йдеться про те, що додатковою угодою №9 від 01.03.2014р. п.п.6.1, 6.2 вказаного вище договору викладені у новій редакції, згідно з якою строки оплати за договором визначені лише для зобов"язань відповідача по платі за використання електричних мереж позивача-2, яка не є предметом позовних вимог, про те, що умовами договору не передбачено строків виконання зобов"язань по оплаті вартості активної електричної енергії та перетоків реактивної енергії, про те, що зазначені оплати відповідач повинен здійснювати на розрахункові рахунки третьої особи на підставі договору поруки, про те, що у зв"язку з ненастанням строку для оплати неправомірним є стягнення з відповідача штрафних санкцій, втрат від інфляції та трьох процентів річних, про надання відповідачем до господарського суду першої інстанції заяви про застосування строків позовної давності, про те, що позивач неправомірно нарахував пеню з вересня 2015 по березень 2016р.р. внаслідок спливу такого строку, а також про те, що стягнута з відповідача пеня в розмірі 1 процента від грошового зобов"язання значно перевищує розмір, встановлений Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань";

- Державне космічне агентство України просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника;

- прокурор та ДП«Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_2» вважають рішення господарського суду обґрунтованим, також просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, вказуючи при цьому на те, що підприємство не зверталося до відповідача з пропозицією виконати його грошове зобов"язання за договором №15-Ц від 01.01.2002р. перед третьою особою, таке зобов"язання залишилося за підприємством і було виконано, грошове зобов"язання за договором №592 від 01.04.2002р. залишається перед підприємством, на те, що відповідно до додаткової угоди №ДЕ-001/03830-00 до договору поруки останній набуває чинності з 01.03.2014р. і діє до 31.12.2015р., але у всякому разі до повного виконання зобов"язань, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2016р. у справі №904/6850/16 стягнуто з підприємства на користь третьої особи заборгованість по договору №15-Ц від 01.01.2002р. за вересень 2015 - березень 2016р.р., дія договору поруки за вказаний період за основним договором закінчена та закінченою є і дія додаткової угоди до договору поруки, а також на те, що розрахунок пені, заявлений прокурором в заяві про зменшення розміру позовних вимог вважається вірним, оскільки пеня розраховується за період, починаючи з 24.04.2016р.;

- прокурор в судове засідання не з"явився, на адресу апеляційного суду прокурором направлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з неможливістю забезпечити явку представника військової прокуратури в судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та третьої особи, у тому числі, і в попередніх судових засіданнях, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2002р. ДП«Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_2» (енергопостачальною організацією) та ТОВ"Атлас" (споживачем) укладено договір №592, на підставі якого енергопостачальна організація зобов"язалася постачати електричну енергію, а споживач - своєчасно проводити оплату за використану електричну енергію.

П.3.3 договору встановлено обов"язок енергопостачальної організації підтверджувати обсяг поставленої споживачу електроенергії за звітний місяць та оформляти акти прийняття-передачі електроенергії із споживачем першого числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п.6.1 договору споживач зобов"язаний вносити плату за електроенергію до уповноваженого банку на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації.

Згідно з п.6.2 договору споживач здійснює попередню оплату до 25 числа місяця попереднього розрахунковому. Кінцевий розрахунок здійснюється споживачем в п"ятиденний строк після отримання платіжної вимоги від енергопостачальної організації.

При несвоєчасній оплаті платіжного документа споживачу нараховується пеня в розмірі 1 процента від суми боргу за кожен день затримки.

Додатковою угодою №9 від 01.03.2014р. до договору №592 від 01.04.2002р. внесені зміни до п.п.6.1, 6.2 останнього та викладено ці пункти в наступній редакції:

"п.6.1 Споживач зобов"язаний вносити плату за використану активну електроенергію та перетікання реактивної електроенергії, яку надала енергопостачальна організація виключно грошовими коштами на розрахункові рахунки ПАТ"ДТЕК Дніпрообленерго" згідно з договором поруки №03830-00 від 01.03.2014р. та на підставі самостійно отриманих у енергопостачальної організації оформлених акта прийому-передачі електроенергії та платіжних документів.

П.6.2 Плату за використання електричних мереж споживач зобов"язаний вносити до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим на поточний рахунок енергопостачальної організації.

У разі прострочення розрахунків по договору споживачу нараховується пеня в розмірі 1 процента від суми боргу за кожен день прострочення".

01.03.2014р. ПАТ"ДТЕК Дніпрообленерго" (постачальником електроенергії), ТОВ"Атлас" (поручителем) та ДП"Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_2" (боржником) укладено договір поруки №03830-00, на підставі якого поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником грошового зобов"язання по договору про постачання електричної енергії №15-Ц від 01.01.2002р., укладеного між кредитором і боржником, по оплаті за спожиту активну і реактивну електроенергію.

Згідно з п.2.2 договору поруки при невиконанні боржником зобов"язань по оплаті поточних платежів поручитель зобов"язується протягом 3-х днів з дня отримання повідомлення виконати ці зобов"язання перед кредитором відповідно до порядку розрахунків, встановленого основним договором.

П.2.3 договору поруки передбачено, що грошові зобов"язання визнаються виконаними з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора.

Додатковою угодою №ДЕ-001/03830-00 від 30.12.2014р. п.14 договору поруки викладено в наступній редакції: "Договір набуває чинності з 01.03.2014р. і діє до 31.12.2015р., але у всякому разі до повного виконання грошових зобов"язань".

На виконання умов договору про постачання електричної енергії №592 від 01.04.2002р. протягом вересня - грудня 2015р. та січня - березня 2016р. ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_2" поставило відповідачу електричну енергію загальною вартістю 150781грн.09коп., що підтверджується представленими в матеріалах справи актами прийому-передачі електричної енергії, підписаними представниками сторін за кожний місяць вказаних періодів окремо без заперечень.

Вартість поставленої електричної енергії за цими актами визначена підприємством без урахування плати за послуги по використанню електричних мереж, тобто за поставлену активну електричну енергію та за перетоки реактивної електричної енергії.

Відповідач порушив зобов"язання за договором №592 від 01.04.2002р.. В установлені строки оплату вартості поставленої електричної енергії не здійснив. Станом на момент звернення з позовом заборгованість по оплаті складає 150781грн.09коп..

У зв"язку з неоплатою ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_2" нарахувало пеню в сумі 133804грн.80коп., виходячи з вартості електричної енергії по кожному місяцю поставки з урахуванням виникнення права на стягнення пені через 10 днів після направлення платіжної вимоги, звернення прокурора до суду 24.04.2017р. та розміру пені, встановленого договором - 1 процент від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Також, підприємством нараховані три проценти річних в сумі 5430грн.55коп. за загальний період з 11.11.2015р. по 01.04.2017р. та втрати від інфляції в сумі 22402грн.93коп. за загальний період з листопада 2015р. по лютий 2017р..

Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.611 названого Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ст.629 Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В абз.1 п.1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань" зазначено, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: виникнення зобов"язань відповідача по оплаті вартості поставленої йому за договором №592 від 01.04.2002р. безпосередньо з 01.10, 01.11, 01.12.2015р., 01.01., 01.02., 01.03. та 01.04.2016р. в залежності від дат підписання сторонами актів прийому-передачі електричної енергії, порушення відповідачем цих зобов"язань та ненадання ним належних і допустимих доказів, які б спростовували таке порушення, позовні вимоги прокурора слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 150781грн.09коп., трьох процентів річних в сумі 5430грн.55коп. та втрат від інфляції в сумі 22402грн.93коп..

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що не зважаючи на перелічені вище дати виникнення у відповідача зобов"язань по оплаті, позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних та втрат від інфляції задоволені виключно в межах заявлених прокурором періодів.

З огляду на викладене рішення місцевого господарського суду у відповідних частинах слід залишити без змін.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора в частині стягнення з відповідача пені в сумі 133804грн.80коп., господарський суд неповно з"ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб"єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

П.6.2 договору про постачання електричної енергії №592 від 01.04.2002р. передбачено, що при несвоєчасній оплаті платіжного документа споживачу нараховується пеня в розмірі 1 процента від суми боргу за кожен день затримки.

Між тим, умовами вказаного договору, який є підставою позову, не передбачено, що сторони в даних правовідносинах користуються положеннями Закону України "Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" та п.6.2 договору, на підставі якого прокурор просить стягнути з відповідача пеню в сумі 133804грн.80коп., сторони також не передбачили, що пеня в розмірі 1 процент нараховується на підставі названого Закону.

Таким чином, колегією суддів зроблено висновок про те, що розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, має бути обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов"язання".

Крім того, згідно з ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Також, абз.1 п.4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» роз'яснено, що якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

Прокурор звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з відповідним позовом 24.04.2017р..

Враховуючи викладене, по вимогах про стягнення пені внаслідок прострочення оплати за вересень 2015р. строк позовної давності пропущено прокурором, за жовтень 2015 р. пеня має бути нарахована за період з 24.04. по 01.05.2016р. в сумі 176грн.38коп., за листопад 2015р. - з 24.04. по 01.06.2016р. в сумі 657грн.62коп., за грудень 2015р. - з 24.04. по 01.07.2016р. в сумі 1794грн.61коп., за січень 2016р. - з 24.04. по 01.08.2016р. в сумі 2525грн.64коп., за лютий 2016р. - з 24.04 по 01.09.2016р. в сумі 2735грн.76коп., за березень 2016р. - з 24.04. по 01.10.2016р. в сумі 3577грн.60коп..

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в сумі 11467грн.61коп..

В решті в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Тому рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню.

Доводи скаржника про те, що строки виконання товариством зобов"язань по оплаті вартості активної електричної енергії та перетоки реактивної електричної енергії договором №592 від 01.04.2002р. не визначені та про те, що прокурором пропущено строк позовної давності по вимогах щодо стягнення пені спростовуються наведеними законодавчими нормами та вищезазначеними фактичними обставинами справи.

Посилання скаржника на відсутність зобов"язань товариства перед ДП«Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_2» внаслідок укладення договору поруки №03830-00 від 01.03.2014р. та додаткової угоди №9 від 01.03.2014р. до договору про постачання електричної енергії №592 від 01.04.2002р. визнані колегією суддів необґрунтованими, оскільки вказаною додатковою угодою сторони передбачили лише інший порядок розрахунків шляхом внесення відповідачем коштів за отриману по договору №592 від 01.04.2002р. електричну енергію на рахунок ПАТ"ДТЕК Дніпрообленерго", але не звільнили його від виконання зобов"язань за цим договором.

Крім того, докази пред"явлення до відповідача вимоги про виконання зобов"язань ДП«Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_2» перед ПАТ"ДТЕК Дніпрообленерго" по оплаті електроенергії за договором №15-Ц від 01.01.2002р. та докази виконання безпосередньо відповідачем таких зобов"язань в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані, що свідчить про наявність обов"язку останнього по виконанню ним зобов"язань за договором №592 від 01.04.2002р..

Клопотання прокурора про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

В абз.2 п.п.3.9.2 п.3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

У даному випадку, обставини щодо неможливості розгляду справи без участі прокурора в установленому порядку не доведені.

Керуючись ст. ст.101- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2017р. у справі №904/4880/17 скасувати частково;

- прийняти нове рішення;

- позов задовольнити частково;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас» на користь державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_2» 150781грн.09коп. основного боргу, 22402грн.93коп. втрат від інфляції, 5430грн.35коп. трьох процентів річних, 11467грн.61коп. пені та 2851грн.23коп. судового збору, видати наказ;

- в решті в позові відмовити;

- стягнути з державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені ОСОБА_2» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас» 2018грн.57коп. судового збору за апеляційною скаргою, видати наказ;

- видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області;

- в інших частинах рішення залишити без змін

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя О.Г.Іванов

Суддя І.М.Подобєд

Повна постанова складена 15.09.2017р.