Рішення

від 11.09.2017 по справі 912/2020/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2017 рокуСправа № 912/2020/17 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Колодій С.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/2020/17

за позовом фермерського господарства "Хинку", Кіровоградська область, Вільшанський район, с. Сухий Ташлик

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м. Кропивницький

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області та Сухоташлицької сільської ради

про визнання поновленим договору оренди, визнання укладеною додаткової угоди

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 1 від 22.05.17;

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 1 від 22.05.17;

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 32-11-0.63-3345/2-17 від 28.03.17;

від 3-х осіб - участі не брали.

Фермерське господарство "Хинку" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою від 10.07.2017 р. з наступними вимогами:

- визнати поновленим договір оренди землі від 13.10.2004 р., укладений між Вільшанською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та селянським (фермерським) господарством "Хинку", зареєстрований у Вільшанському відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.11.2005 р. за № 01;

- визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 13.10.2004 р., укладеного між Вільшанською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та селянським (фермерським) господарством "Хинку", щодо земельної ділянки загальною площею 27,61 га ріллі, розташованої на території Сухоташлицької сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області у наступній редакції:

"ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі від 13.10.2004

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, іменований як Орендодавець, з однієї сторони та фермерське господарство "Хинку" в особі голови ОСОБА_4, що діє на підставі Статуту, іменоване як Орендар, з іншої сторони, уклали дану угоду про наступне:

1. Поновити строк дії договору оренди землі (загальною площею 27,61 га, яка знаходиться на території Сухоташлицької сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області), укладеного 13.10.2004 року між Вільшанською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та селянським (фермерським) господарством "Хинку", зареєстрованого у Вільшанському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.11.2005 р. за № 01, на той самий строк - п"ять років (до 18 листопада 2020 року) і на тих самих умовах.

2. Інші умови договору оренди землі від 13.10.2004, зареєстрованого у Вільшанському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.11.2005 за № 01, залишаються незмінними.

Орендодавець: Орендар:

Головне управління Держгеокадастру у Фермерське господарство "Хинку" в особі

Кіровоградській області голови ОСОБА_4, що діє

ідентифікаційний код 39767636 на підставі Статуту,

вул. Академіка Корольова, 26 ідентифікаційний код 30078537

м. Кропивницький, 25030 с. Сухий Ташлик

Вільшанського району

Кіровоградської області, 26630".

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається, зокрема, на положення частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", на виконання вимог якої він звернувся до відповідача із листом - повідомленням від 01.09.2015 із прикладенням проекту додаткової угоди вищенаведеного змісту, проте відповідач відповіді на такий лист-повідомлення у встановлений Законом строк не надав. У місячний строк після закінчення строку дії Договору позивач, продовжуючи користуватися земельною ділянкою, 23.11.2015 р. повторно направив на адресу відповідача лист - повідомлення про поновлення Договору разом із підписаним проектом додаткової угоди про поновлення Договору на той самий строк та на тих самих умовах, проте відповідачем у місячний строк проект додаткової угоди також не підписано, заперечень у поновленні Договору не надано, повідомлення про повернення земельної ділянки не направлено. Оскільки відповіді відповідача на листи - повідомлення позивача від 01.09.2015 та від 23.11.2015 у місячний термін не надійшли, позивач виконуючи належним чином умови Договору продовжує користуватися земельною ділянкою, а протягом місяця після закінчення строку дії Договору (з 18.11.2015 по 18.12.2015) відповідач не надіслав листа-повідомлення про заперечення у поновленні Договору, позивач на виконання приписів частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" 23.05.2017 р. для засвідчення юридичного факту поновлення Договору на той самий строк і на тих самих умовах направив на адресу відповідача листа про поновлення строку дії Договору разом із проектом підписаної додаткової угоди на той самий строк і на тих самих умовах. Відповідачем надіслано лист-повідомлення від 12.06.2017 р. № Ф-10574/0-7558/0/6-17 про відмову у підписанні додаткової угоди до Договору. Оскільки після закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 13.10.2004 позивач продовжує належним чином виконувати свої зобов'язання за цим договором, а відповідач в свою чергу не направив протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення про заперечення у поновленні Договору, то вважає, що такий договір є поновленим на той самий строк та на тих самих умовах відповідно до положень частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі". А так як частина 8 цієї статті встановлює обов'язковість укладення додаткової угоди до договору оренди землі, позивач просить визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 13.10.2004 на тих самих умовах та на той самий строк.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 13.07.2017 порушено провадження у даній справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні 27.07.2017, сторони зобов'язано надати необхідні для розгляду справи докази. Крім того, цією ж ухвалою господарський суд на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Вільшанську районну державну адміністрацію Кіровоградської області та Сухоташлицьку сільську раду.

Ухвалою від 27.07.2017 господарський суд відкладав розгляд справи до 31.08.2017, в порядку визначеному статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

21.07.2017 позивачем подано до суду додаткові обґрунтування позовних вимог щодо правових підстав звернення до суду з вимогою про визнання поновленим договору оренди землі від 13.10.2004 з урахуванням відсутності укладення додаткової угоди про продовження терміну дії договору, відповідно до яких останній зазначає, що укладання додаткової угоди у даному випадку нормами Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладення спірних правовідносин, не передбачалось.

Вільшанська районна державна адміністрація у листі від 24.07.2017 р. № 01-17/1904/2 зазначила, що відповідач упродовж дії договору зобов"язання виконував належним чином, орендна плата сплачувалась регулярно, заборгованість відсутня, враховуючи викладене не заперечує проти заявлених позовних вимог, просить розгляд справи проводити без участі представника.

Сухоташлицька сільська рада листом від 24.07.2017 р. № 226 повідомила, що відповідач зобов"язання за вказаним договором виконує належним чином, орендна плата сплачується вчасно, заборгованість відсутня, позовні вимоги не заперечила, просила розгляд справи здійснювати без участі представника.

Відповідачем подано до господарського суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки договір оренди землі між сторонами не поновився, а припинив свою дію відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі", зазначив, що строк дії договору оренди землі 18.11.2015 року закінчився, новий договір оренди землі з позивачем не укладався, додаткова угода не підписувалась, а отже обставини, які б давали позивачу юридичні підстави займати спірну земельну ділянку на праві оренди відсутні.

В судовому засіданні 31.08.2017 р. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 11.09.2017 р. 14 год. 30 хв.

07.09.2017 р. представником відповідача подано до суду письмові пояснення від 05.09.2017 р., за змістом яких повідомив, що при спробі пошуку звернень за реквізитами "Хинку" система документообігу "ДОК ОСОБА_5 2.0" виявила наявність звернень лише ОСОБА_6 та ОСОБА_7 "Про затвердження проекту землеустрою", що не має ніякого відношення до спірного договору оренди земельної ділянки. Крім того, зазначив, що в системі електронного документообігу відсутні будь-які звернення ФГ "Хинку" за 2015 рік, на підтвердження викладеного надав скріншоти з системи документообігу "ДОК ОСОБА_5 2.0" та реєстраційно-контрольні картки звернень вищевказаних громадян.

Присутній у судовому засіданні 11.09.2017 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача, який також приймав участь у судовому засіданні 13.04.2017 підтримав викладену у відзиві позицію та просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Вільшанська районна державна адміністрація подала до суду клопотання від 11.09.2017 р. про розгляд справи без участі представника.

11.09.2017 р. протягом робочого часу роботи господарського суду секретар судового засідання з метою повідомлення третю особу про час та місце розгляду справи і передачі телефонограми зателефонувала з номеру телефону (0522) 22-09-70 на номер телефону: (05250) 93-2-41, який містяться в матеріалах справи про здійснення зв'язку з юридичною особою.

За номером телефону (05250) 93-2-41 ніхто не відповів, про що складено відповідну телефонограму від 11.09.2017 р.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення третю особу про дату, місце і час розгляд справи.

Cудом також прийняті до уваги клопотання Вільшанської районної державної адміністрації та Сухоташлицької сільської ради про проведення розгляду справи без участі їх представників.

Згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

13.09.2004 року Вільшанською районною державною адміністрацією Кіровоградської області прийнято розпорядження № 371-р "Про затвердження проекту землеустрою та поновлення договору оренди земельної ділянки СФГ "Хінку" за змістом якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 5 років СФГ "Хінку" площею 26,99 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду на території Сухоташлицької сільської ради, виготовлений приватним підприємством "Геомарк", надано СФГ "Хінку" в особі голови ОСОБА_4 земельну ділянку площею 26,99 га ріллі із земель резерву та 0,62 га ріллі під умовно нарізними дорогами між земельними частками (паями), які використовує СФГ терміном на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сухоташлицької сільської ради, встановлено оренду плату в розмірі 140 грн. за 1 га, зобов"язано СФГ "Хинку" в особі голови ОСОБА_4В, в 30-ти денний термін заключити договір оренди у встановленому законом порядку, своєчасно сплачувати оренду плату (а.с. 18).

13.10.2004 року на підставі зазначеного рішення між Вільшанською районною державною адміністрацією Вільшанського району Кіровоградської області, в особі голови ОСОБА_8 (Орендодавець) та селянським (фермерським) господарством "Хінку", в особі голови ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у Вільшанському відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.11.2005 р. за № 01 (а.с. 15-17).

За змістом пункту 1 договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва яка знаходиться на території Сухоташлицької сільської ради, Вільшанського району, Кіровоградської області.

За змістом пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 27,61 га - землі сільськогосподарського призначення, з них: 26,99 га ріллі із земель резервного фонду та 0,62 га ріллі під умовно нарізними дорогами під земельними частками (паями).

Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 6 Договору).

За змістом пункту 32 Договору зміна договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, пункт 33 Договору передбачає випадки припинення дії договору, в тому числі у разі закінчення терміну, на який було укладено договір

Про факт передачі орендарю обумовленої договором земельної ділянки свідчить підписаний обома сторонами та скріплений печатками ОСОБА_1 прийому-передачі земельної ділянки (а.с.20, зворотна сторона).

Додатковою угодою від 31.05.2006 р., зареєстрованої у Вільшанському районному відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.06.2006 за № 05, сторони внесли зміни у пункт 8 Договору та виклали його у наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем на рахунок Сухоташлицької сільської ради, яка визначена в податковій декларації на рік та сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового місяця)".

Додатковою угодою до Договору від 07.08.2009 р. сторони внесли зміни у пункт 7 Договору та виклали його у наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 9611,99 грн., обчисленого із розрахунку 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації шляхом перерахування коштів на рахунок Сухоташлицької сільської ради".

Докази реєстрації цих змін відсутні.

Відповідно до пункту 14 Закону України "Про оренду землі", в редакції від 27.11.2003 року, яка була чинна на час укладення договору оренди, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до положень статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі", у редакції чинній на момент укладення Договору, договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності після його державної реєстрації.

Отже, чинне на час укладення договору оренди законодавство встановлювало обов"язковість державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов"язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов"язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно статті 15 Закону однією з істотних умов договору оренди землі є строк дії договору.

Пункт 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що договір оренди землі припиняється, в тому числі, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 32 Договору сторони передбачили, що зміна договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв"язується у судовому порядку.

Враховуючи викладені обставини та зміст договору, а саме розділ "Строк дії договору", господарський суд прийшов до висновку, що договір оренди від 13.10.2004 року було укладено на 5 років, починаючи з дати його державної реєстрації, він припинив свою дію 18.11.2010 року, тобто за спливом строку, на який його було укладено.

Розпорядження голови Вільшанської сільської ради Кіровоградської області № 553-р від 13.12.2010 року вирішено продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між Вільшанською районною державною адміністрацією та селянським (фермерським) господарством "Хінку" від 13.10.2004 року строком на 5 років на земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 26,99 га ріллі з земель державної власності (землі резерву) сільськогосподарського призначення на території Сухоташлицької сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області.

Подальше продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки на 5 років на підставі розпорядження голови Вільшанської сільської ради Кіровоградської області № 553-р від 13.12.2010 року є зміною умов договору у розумінні статті 651 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

В матеріалах справи відсутні докази укладання сторонами письмової угоди про продовження договору оренди від 13.10.2004 р. до 10 років, тобто на наступні 5 років та відповідної державної реєстрації такої угоди.

Отже, враховуючи викладене, зазначений в розділі "Строк дії договору" термін договору та приписи статті 13 Закону України "Про оренду землі", в редакції від 27.11.2003 року, яка була чинна на час укладення договору оренди, договір оренди земельної ділянки від 13.10.2004 року діяв до 18.11.2010 року, доказів продовження договору на наступні 5 років, до 18.11.2015, сторони суду не надали.

При цьому за умовами договору (пункт 6) після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка діла на час закінчення дії договору оренди, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Тобто цією нормою не передбачався порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначалось, що в цьому разі договір підлягає поновленню з дотриманням порядку, передбаченого статтею 654 Цивільного кодексу України.

Листом від 09.07.2009 р. № 8842/17/11-09 Державний комітет України із земельних ресурсів роз"яснив, що "поновлення" і "продовження" договору оренди землі - це різні поняття. Так, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору та має намір ще її орендувати і звертається з цим клопотанням до орендодавця, то в цьому випадку він поновлюється шляхом укладення нового договору оренди земельної ділянки. У разі коли орендар звертається до орендодавця з клопотанням про намір у подальшому орендувати земельну ділянку до закінчення строку дії договору, то цей договір продовжується. Договір оренди землі продовжується на тих самих умовах і на той самий строк шляхом укладення додаткової угоди до основного договору оренди землі до закінчення строку його дії. Слід враховувати, що згідно зі статтею 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням №553-р від 13.12.2010 Вільшанської районної державною адміністрацією позивачу продовжено термін дії договору, який на час прийняття розпорядження припинив свою дію (18.11.2010), що унеможливило укладання додаткової угоди про продовження дії договору на новий строк. Саме укладена додаткова угода до договору оренди землі, в разі її належної державної реєстрації, є належним доказом продовження дії договору оренди земельної ділянки на наступні 5 років, а саме до 18.11.2015 року.

Після 18.11.2010 позивач продовжував користуватися земельною ділянкою без оформлення договірних орендних відносин, сплачував орендні платежі, письмових заперечень з боку Вільшанської районної державної адміністрації до позивача не надходило. Даного факту сторони не заперечили. При цьому доказів звернення позивача до Вільшанської районної державної адміністрації з приводу оформлення додаткової угоди щодо продовження договору матеріали справи не містять.

Господарський суд не погоджується з позицією представника позивача щодо застосування частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України при встановленні обставини продовження дії договору до 18.11.2015, оскільки за приписами даної норми обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникла сумніву щодо достовірності цих обставин.

Під час розгляду справи сторони не надали суду належних доказів продовження терміну дії спірного договору оренди земельної ділянки до 18.11.2015, а тому суд приходить до висновку про припинення дії договору 18.11.2010.

В силу положень частини 4 статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної або комунальної власності" від 06.029.2012 № 5245- VI внесено зміни до статті 122 Земельного кодексу України та встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Вказані зміни набрали чинності з 01.01.2013 р.

Указом Президента України від 08.04.2011 р. № 445 затверджено "Положення про Державне агентство земельних ресурсів України", за яким Державне агентство земельних ресурсів України є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" здійснено реорганізацію Державного агентства земельних ресурсів України шляхом перетворення його в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Згідно Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем"єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру, який розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Виходячи з того, що земельна ділянка, яка передана позивачу в оренду за Договором, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, то, відповідно, повноваження по розпорядженню даною земельною ділянкою на час розгляду справи належить територіальному управлінню Держгеокадастру, яким є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, тому Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є належним відповідачем у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2015 р. позивач звернувся до Головного управління Держгекокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням про поновлення Договору. До листа-повідомлення додано два підписаних позивачем проекти додаткових угод про поновлення Договору на той самий строк і на тих самих умовах (а.с. 25).

Однак, відповідачем запропонований позивачем проект додаткової угоди до договору залишений без належного реагування, жодного заперечення останнім на запропоновані позивачем умови у місячний строк не надано, інші умови не запропоновані.

Крім того, у місячний строк після закінчення строку дії Договору позивач, продовжуючи користуватися земельною ділянкою, 23.11.2015 року повторно направив на адресу відповідача лист - повідомлення про поновлення Договору разом із підписаним проектом додаткової угоди про поновлення Договору на той самий строк і на тих самих умовах (а.с. 30).

ОСОБА_5, відповідачем у місячний строк проект додаткової угоди також не підписано, заперечень у поновленні Договору не надано, повідомлення про повернення земельної ділянки не направлено.

В подальшому, оскільки відповіді відповідача на листи - повідомлення позивача від 01.09.2015 та від 23.11.2015 у місячний термін не надійшли, позивач виконуючи належним чином умови Договору продовжував користуватися земельною ділянкою, а протягом місяця після закінчення строку дії Договору (з 18.11.2015 по 18.12.2015) відповідач не надіслав листа-повідомлення про заперечення у поновленні Договору, позивач на виконання приписів частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" 23.05.2017 р. для засвідчення юридичного факту поновлення Договору на той самий строк і на тих самих умовах направив на адресу відповідача листа про поновлення строку дії Договору разом із проектом підписаної додаткової угоди на той самий строк і на тих самих умовах (а.с. 62).

Відповідач листом - повідомленням від 12.06.2017 р. № Ф-10574/0-7558/0/6-17 про відмову у підписанні додаткової угоди до Договору (а.с. 64).

Посилаючись на частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", неодноразове звернення до відповідача з приводу підписання додаткової угоди щодо поновлення договору оренди землі, позивач просить суд визнати договір оренди землі від 13.10.2004 р., зареєстрований 18.11.2005 р. на земельну ділянку 27,61 га, розташованої на території Сухоташлицької сільської ради таким, що вважається поновленим на той самий строк та визнати укладеною додаткову угоду до даного Договору.

Господарський суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог враховуючи наступне.

Згідно статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об"єктами права власності народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.

Як вбачається із статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладання договору оренди земельної ділянки (частина 1 статті 124 Кодексу).

Отже, способом волевиявлення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо розпорядження земельною ділянкою є відповідне рішення органу.

Поряд з цим, за приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції Закону України від 31.10.2010 р. після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Тобто цією нормою не передбачався порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін.

Оскільки договір оренди від 13.10.2004 р. діяв протягом п"яти років до 18.11.2010 р., позивач мав право як на продовження договору на наступні п"ять років шляхом підписання відповідної угоди до договору оренди землі, так і переважне право на поновлення оренди після його закінчення за правилами, передбаченими статтею 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції 2010 року, але цим правом в належний спосіб не скористався.

Факт відсутності належним чином оформлених, у розумінні статей 1, 13, 18 Закону України "Про оренду землі", орендних договірних відносин між Вільшанською РДА та СФГ "Хинку" з 18.11.2010 р. свідчать про помилковість та необґрунтованість тверджень позивача про наявність у позивача права на поновлення договору оренди від 13.10.2004 за приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції Закону України від 17.02.2011 шляхом визнання укладеної додаткової угоди до договору оренди землі про поновлення строку дії договору на той самий строк - п"ять років (до 18.11.2020) і на тих самих умовах та про наявність порушеного права позивача, оскільки на дату набрання чинності статті 33 цього Закону в новій редакції договору оренди між селянським (фермерським) господарством "Хинку" та Вільшанською районною державною адміністрацією не існувало.

Навіть якщо б, договір оренди землі від 13.10.2004 року діяв до 18.11.2015 р., з матеріалів справи вбачається недотримання позивачем процедури поновлення договору відповідно до вимог пункту 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов"язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2015 р. позивач звертався до відповідача з листом - повідомленням в порядку ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, додавши проект додаткової угоди до договору оренди землі, протягом місячного строку відповідач відповідь на даний лист не надав (а.с. 25).

23.11.2017 р. позивач звернувся до відповідача з листом - повідомленням в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" про поновлення строку дії договору на той самий строк і на тих самих умовах, додавши проект додаткової угоди до договору оренди землі, яка з боку відповідача підписана не була (а.с. 30).

В силу частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у місячний строк обов"язково має бути укладена додаткова угода, яка засвідчує юридичний факт поновлення договору.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина 9).

Під час розгляду справи господарським судом встановлено, що позивач визначеним законом правом на оскарження в суді відмови, а також зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі не скористався, а звернувся до суду лише 11.07.2017 р., майже через два роки після дати якої мав діяти договір при його належному поновленні.

Таким чином, за умов відсутності юридичного факту поновлення Договору на той самий строк та на тих самих умовах шляхом укладення між сторонами додаткової угоди у визначений чинним законодавством строк, господарський суд дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача та відсутність правових підстав для задоволення позову.

Недоречним господарський суд вважає також посилання позивача на практику Європейського суду з прав людини, виходячи з такого.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішенням Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982 р., "Новоселецький проти України" від 11.03.2003 р., "Федоренко проти України" від .01.06.2006 р.). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 р. категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п. 54 рішення).

Всупереч статтям 33-34 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено порушення відповідачем вимог законодавства щодо поновлення договору оренди, "отримання вигоди від своїх протиправних дій або уникнення виконання своїх обов'язків", а також допущення Орендодавцем "помилки" у відносинах, що склалися між сторонами.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, підстави віднесення судових витрат на відповідача, у разі відмови позивачу в задоволенні позовних вимог, у суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.09.2017 р.

Суддя С.Б. Колодій