Постанова

від 18.12.2018 по справі 912/2020/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 912/2020/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання Жураховської Т.О.

розглянув касаційну скаргу Фермерського господарства "Хинку"

на рішення Господарського суду Кіровоградської області (суддя - Колодій С.Б,), від 11.09.2017

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий - Пархоменко Н.В., судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є.) від 14.11.2017

за позовом Фермерського господарства "Хинку"

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області

та за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Сухоташлицької сільської ради

про визнання поновленим договору оренди, визнання укладеної додаткової угоди.

Учасники справи:

представник позивача - не з'явився,

представник відповідача - не з'явився,

представник третьої особи 1 - не з'явився,

представник третьої особи 2 - не з'явився.

Короткий зміст позовних вимог

1. 11.07.2017 Фермерське господарство "Хинку" (далі - Позивач) подало позовну заяву про: визнання поновленим договору оренди землі від 13.10.2004 (далі -Договір), укладеного між Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області (далі - Третя особа 1) та Позивачем, зареєстрованого у Вільшанському відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.11.2005 за № 01; та про визнання укладеною між Позивачем та Третьою особою 1 додаткової угоди до договору оренди землі від 13.10.2004 щодо земельної ділянки загальною площею 27,61 га ріллі (далі -Земельна ділянка), розташованої на території Сухоташлицької сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (далі - Третя особа 2), у редакції, щодо викладена в позовній заяві.

2. Позовна заява мотивована тим, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - Відповідач) як особа, що здійснює розпорядження землями, що перебувають в оренді Позивача, незважаючи на направлення останнім у межах встановленого законом місячного строку та в межах строків, встановлених умовами Договору (з урахуванням його неодноразової пролонгації) листа-повідомлення від 01.09.2015 про поновлення цього договору, двох підписаних примірників угоди про поновлення договору на той самий строк та на тих самих умовах, довідки Третьої особи 2 від 11.08.2015 № 270 про належне виконання зобов'язань за Договором, без жодних заперечень залишив без відповіді звернення Позивача та не направив відповідне повідомлення Позивачу із підписаною додатковою угодою або викладенням заперечень щодо поновлення Договору. При цьому Позивач вказує, що продовжує користуватись орендованими землями та сплачує після закінчення строку дії Договору орендну плату, а орендована земельна ділянка Позивачем із оренди не поверталась. Також Позивач зазначив, що через наведені обставини Договір пролонгований автоматично, в силу норм закону, хоча при цьому є вимога укласти та підписати відповідну додаткову угоду. Крім цього Позивач вказав на те, що поза межами встановленого законодавством місячного строку для відповіді щодо пролонгації договору оренди Відповідач надіслав лист-повідомлення від 12.06.2017 про відмову у підписанні додаткової угоди до договору оренди, виклавши в цьому листі обставини, які є надуманими та необґрунтованими, та спростовуються доказами.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. 11.09.2017 Господарський суд Кіровоградської області прийняв рішення (залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.2017) про відмову в задоволенні позову.

4. Рішення мотивоване тим, що за відсутності доказів реєстрації у встановленому законом порядку змін до Договору щодо строку його дії (від 13.10.2004) дія останнього припинилась 18.11.2010 за спливом строку з моменту його державної реєстрації, на який його було укладено, оскільки додатковою угодою від 31.05.2006 (яка зареєстрована у встановленому законом порядку) та додатковою угодою від 07.08.2009 (не зареєстрована у встановленому законом порядку) вносились зміни лише стосовно орендної плати. При цьому суд встановив, що в справі відсутні докази укладення сторонами Договору письмової угоди (зареєстрованої у встановленому законом порядку) про продовження дії Договору на наступні 5 років на підставі розпорядження голови Третьої особи 1 від 13.12.2010 № 553. Суди зауважили, що лише укладення додаткової угоди про продовження дії договору на новий строк та її реєстрація є належним доказом продовження дії Договору на наступні 5 років - до 18.11.2015. Також суд зазначив, що, незважаючи на відсутність відповідей з боку Відповідача з приводу направлених Позивачем двох листів-повідомлень від 01.09.2015 та 23.11.2015 про поновлення договору оренди на той самий строк та на тих самих умовах, Позивач між тим продовжував користуватись орендованою земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, тоді як законодавство передбачає, що відмова або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди може бути оскаржена в суді, однак Позивач відповідним правом не скористувався, а звернувся до суду лише 11.07.2017. Підсумовуючи викладене, суди дійшли висновку про відсутність порушеного права Позивача за відсутності юридичного факту поновлення Договору від 13.10.2004 на той самий строк та на тих самих умовах шляхом укладення сторонами додаткової угоди у визначений чинним законодавством строк.

5. При цьому судами встановлені обставини:

- Позивач 01.09.2015 направив Відповідачу лист-повідомлення про поновлення Договору разом із двома підписаними Позивачем примірниками проекту Додаткової угоди про поновлення Договору на той самий строк і на тих самих умовах;

- Позивач упродовж строку дії Договору, а також після закінчення строку його дії продовжував користуватися Земельною ділянкою та сплачувати орендну плату за неї, а Відповідач не спростував продовження належного користування Позивачем Земельною ділянкою після закінчення терміну дії Договору;

- Відповідач запропонований проект додаткової угоди до Договору залишив без належного реагування, жодного заперечення ним на запропоновані Позивачем умови у місячний строк не надано, інші умови не запропоновані;

- у місячний строк після закінчення дії Договору Позивач продовжував користуватись земельною ділянкою, 23.11.2015 повторно направив на адресу Відповідача лист-повідомлення про поновлення Договору разом із підписаним проектом додаткової угоди до Договору на той самий строк і на тих самих умовах.

- Відповідач у місячний строк проект додаткової угоди також не підписав, заперечень проти поновлення Договору не надав, повідомлення про повернення земельної ділянки не направив, а Позивач через відсутність відповідей від Відповідача на його листи-повідомлення, виконуючи належним чином умови Договору, продовжував користуватись земельною ділянкою та 23.05.2017 направив на адресу Відповідача лист про поновлення строку дії Договору разом із підписаною додатковою угодою на той самий строк і на тих самих умовах.

Відповідач направив Позивачу лист-повідомлення від 12.06.2017 № Ф-10574/0-7558/0/6-17 про відмову від підписання додаткової угоди до Договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 24.11.2017 Позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.09.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 повністю та визнати поновленим Договір, визнати укладеною додаткову угоду до Договору у редакції, щодо викладена в касаційній скарзі.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Норми законодавства, що діяли на момент припинення дії Договору, не вимагали укладення додаткової угоди, оскільки дія договору припинялась лише у разі надсилання орендареві протягом одного місяця після закінчення строку дії договору письмового заперечення щодо поновлення правовідносин (що не мало місце), а за наявності рішення орендодавця про продовження строку дії договору оренди договірні правовідносини вважаються поновленими та не припиняються. У цьому випадку реалізація права на поновлення договору оренди земельної ділянки пов'язувалась з наявністю рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що мало місце згідно із розпорядженням голови Третьої особи 1 від 13.12.2010 № 553, яке не містить будь-яких застережень та зобов'язання Позивача вчиняти дії щодо поновлення договору оренди, а тому договір оренди поновився за згодою сторін договору.

8. Посилаючись на норми частини 1 статті 35 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), Позивач вказує, що орендарем - Третьою особою 1, у письмових поясненнях підтверджено та усно не заперечується належного та правомірного використання Позивачем земельної ділянки за Договором, який поновлений на підставі розпорядження голови Третьої особи 1 від 13.12.2010 № 553.

9. Докази повернення орендованої земельної ділянки Позивачем відсутні, він продовжує сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою.

10. Суди не врахували, що предметом спору є поновлення Договору на той самий строк - до 18.11.2020, а не до 18.11.2015, а правовідносини між сторонами з 18.11.2010 до 18.11.2015 визнані сторонами та ніким не оспорюються.

11. Пролонгація договору оренди у разі направлення орендарем листа-повідомлення про поновлення договору оренди згідно із нормами статті 33 Закону України "Про оренду землі" відбувається автоматично та не вимагає її юридичного оформлення відповідною угодою з Відповідачем.

12. Суди неправомірно відступили від правових позицій, викладених в постановах Верховного Суду України.

Позиція Відповідача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

13. Позивач не вчинив всіх необхідних та достатніх дій для поновлення Договору, а саме не ініціював як зацікавлена сторона укладення додаткової угоди в порядку частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а тому з боку Відповідача відсутні будь-які порушення прав, свобод і інтересів Позивача.

Позиція Верховного Суду

Щодо поновлення договору оренди землі

14. Згідно з частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон) (у редакції, чинній на 18.11.2010 - дату закінчення строку Договору та 13.12.2010 - дату прийняття Третьою особою 1 розпорядження від 13.12.2010 № 553-р) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. Відповідно до частини 2 цієї статті у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на 18.11.2010 та 13.12.2010) встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Зі змісту частини 1 першої статті 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на 18.11.2010 та 13.12.2010) вбачається, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (у редакції, чинній на 18.11.2010 та 13.12.2010) до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля. Пунктом 2 статті 21 цього закону передбачено, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Отже, чинним на час дату прийняття Третьою особою 1 розпорядження від 13.12.2010 № 553-р законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Суд звертається до правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду України від 11.11.2014 № 3-161гс14 (у справі № 912/1552/13) та від 20.11.2012 у справі № 44/69.

15. Судами встановлено, що після спливу строку дії Договору з моменту його державної реєстрації (18.11.2010) розпорядженням голови Третьої особи 1 від 13.12.2010 № 553-р продовжено строк дії Договору на 5 років, тому з урахуванням висновків в пункті 13 Суд дійшов висновку, що Договір оренди поновився за згодою сторін договору на той же строк, тобто до 18.11.2015, а протилежні висновки судів в оскаржуваних рішеннях про припинення дії Договору 18.11.2010 за спливом строку з моменту його державної реєстрації, на який його було укладено, через відсутність доказів укладення сторонами Договору письмової угоди (зареєстрованої у встановленому законом порядку) про продовження дії Договору на наступні 5 років на підставі розпорядження голови Третьої особи 1 від 13.12.2010 № 553 зроблені судами з неправильним застосуванням норм закону.

Дійшовши викладеного висновку, Суд погоджується з аргументами скаржника (пункт 7) про незастосування судами першої та апеляційної інстанцій норм законодавства (що діяли на момент припинення дії Договору), відповідно до яких реалізація права на поновлення договору оренди земельної ділянки пов'язувалось з наявністю рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що мало місце згідно із розпорядженням голови Третьої особи 1 від 13.12.2010 № 553, яке не містить будь-яких застережень та зобов'язання Позивача вчинити дії щодо поновлення договору оренди, а тому Договір поновився за згодою сторін договору; а також з аргументами скаржника (пункт 12) про неврахування та відступлення судами в оскаржуваних рішеннях в цій частині висновків від правових позицій, викладених в постановах Верховного Суду України.

16. Щодо поновлення Договору у 2015 році Суд зазначає про таке. Статтею 33 Закону регламентовані порядок та підстави поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї статті), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї статті).

Законодавець у частині 5 статті 33 Закону визначив алгоритм дій, який зобов'язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на предмет відповідності вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому, заперечення орендодавця стосовно невідповідності направленого орендарем листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про визнання додаткової угоди укладеною на нових узгоджених істотних умовах, а не пролонгація на попередніх умовах.

У разі ж встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строку звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі, однак невиконання при цьому орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону обов'язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення цю поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Щодо прав та обов'язків орендодавця, то він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною і це заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті Закону.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк (частина 6 статті 33 Закону).

Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону. При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Суд звертається до правових позицій щодо відмінностей підстав для поновлення договору оренди земельної ділянки, які викладені Верховним Судом України у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц та судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 10.09.2018 № 920/739/17.

17. Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону, добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар. .

У разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов'язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

18. Судами першої та апеляційної інстанції установлено, що Позивач більше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору, а саме 01.09.2015 направив Відповідачу лист-повідомлення про поновлення Договору разом із двома підписаними Позивачем примірниками проекту Додаткової угоди про поновлення Договору на той самий строк і на тих самих умовах.

Таким чином, орендар (Позивач) Земельної ділянки належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору про намір його поновити, як це передбачено положенням частини 2 статті 33 Закону.

Суд апеляційної інстанції також установив, що Позивач упродовж строку дії Договору, а також після закінчення строку його дії (як з 18.11.2010, так і з 18.11.2015) продовжував користуватися Земельною ділянкою та сплачувати орендну плату за неї. При цьому факт продовження належного користування Позивачем Земельною ділянкою після закінчення терміну дії Договору Відповідач не спростував.

19. Поряд з цим, як встановлено судами, Відповідач запропонований проект додаткової угоди до Договору залишив без належного реагування, жодного заперечення Відповідач на запропоновані Позивачем умови у місячний строк, передбачений частиною 5 статті 33 Закону для розгляду звернення Позивача як орендаря щодо поновлення договору оренди землі не надав, інші умови не запропонував.

Судами також встановлено, що у місячний строк після закінчення дії Договору, Позивач продовжував користуватись земельною ділянкою, 23.11.2015 повторно направив на адресу Відповідача лист-повідомлення про поновлення Договору разом із підписаним проектом додаткової угоди до Договору на той самий строк і на тих самих умовах.

Проте, як встановили суди, Відповідач у місячний строк проект додаткової угоди також не підписав, заперечень у поновленні Договору не надав, повідомлення про повернення земельної ділянки не направив, а Позивач через відсутність відповідей від Відповідача на його листи-повідомлення, виконуючи належним чином умови Договору, продовжував користуватись земельною ділянкою та 23.05.2017 для засвідчення юридичного факту поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах направив на адресу Відповідача лист про поновлення строку дії Договору разом із проектом підписаної додаткової угоди на той самий строк і на тих самих умовах.

Проте, Відповідач направив Позивачу лист-повідомлення від 12.06.2017 № Ф-10574/0-7558/0/6-17 про відмову від підписання додаткової угоди до Договору.

20. Поряд з цим за встановлених судами обставин (пункти 18, 19) Суд вважає помилковими висновки судів про відсутність порушеного права Позивача у спірних правовідносинах. Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права на поновлення Договору в силу закону із дотриманням відповідного порядку, а суди ухвалюючи оскаржувані судові рішення про відмову у задоволені позовних вимог, установивши факти належного виконання ним умов Договору оренди Земельної ділянки, продовження користування нею після закінчення строку Договору, сплати орендної плати за користування Земельною ділянкою після закінчення строку дії Договору, відсутності протягом одного місяця після закінчення строку Договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору та неспростування цих фактів Відповідачем, дійшли неправильних висновків, безпідставно відмовивши у відновлені порушеного права Позивача.

21. З урахуванням викладеного Суд відхиляє доводи Відповідача (пункт 13), що Позивач не вчинив всіх необхідних та достатніх дій для поновлення Договору, а саме не ініціював як зацікавлена сторона укладення додаткової угоди в порядку частини 6 статті 33 Закону.

22. Оскільки судами не було встановлено інших правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог Позивача про визнання укладеною додаткової угоди до Договору, Суд дійшов висновку, що право Позивача у спірних правовідносинах є порушеним та підлягає захисту. Враховуючи, що договір оренди землі вважається поновленим лише у разі укладення додаткової угоди (правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17), саме позов про визнання додаткової угоди укладеною є у цьому випадку належним та ефективним способом захисту порушеного права.

23. Дійшовши викладених висновків про порушення Відповідачем прав Позивача, Суд вважає, що протилежні висновки судів попередніх інстанцій є помилковими, а тому з урахуванням положень пункту 3 частини 1 статті 308 та частин 1, 3 статті 311 ГПК України оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, визнання укладеною додаткової угоди до Договору.

24. Суд покладає судові витрати за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг на Відповідача в частині, яка стосується позовної вимоги про визнання укладеною додаткової угоди до Договору.

Керуючись статтями 129, 240, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Хинку" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.09.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 у справі № 912/2020/17 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

4. Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 13.10.2004, укладеного між Вільшанською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та селянським (фермерським) господарством "Хинку", щодо земельної ділянки загальною площею 27,61 га ріллі, розташованої на території Сухоташлицької сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, у наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

До договору оренди землі від 13.10.2014

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, іменований як Орендодавець, з однієї сторони, та Фермерське господарство "Хинку" в особі голови Хинку Івана Васильовича, що діє на підставі Статуту, іменоване як Орендар, з іншої сторони, уклали дану угоду про наступне:

1. Поновити строк дії договору оренди землі (загальною площею 27,61 га, яка знаходиться на території Сухоташлицької сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області), укладеного 13.10.2004 між Вільшанською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та селянським (фермерським) господарством "Хинку", зареєстрованого у Вільшанському відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.11.2005 за № 01, на той самий строк - п'ять років (до 18 листопада 2020 року) і на тих самих умовах.

2. Інші умови договору оренди землі від 13.10.2004, зареєстрованого у Вільшанському відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.11.2005 за № 01, залишаються незмінними.

Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Ідентифікаційний код 39767636 вул. Академіка Корольова, 26 м. Кропивницький, 25030Орендар: Фермерське господарство "Хинку" в особі голови Хинку Івана Васильовича, що діє на підставі Статуту, Ідентифікаційний код 30078537 с. Сухий Ташлик Вільшанського району Кіровоградської області, 26630 5. У решті позову відмовити.

6. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030 Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, код ЄДРПОУ 39767636) на користь Фермерського господарства "Хинку" (26630 Кіровоградська область, Вільшанський район, с. Сухий Ташлик, код ЄДРПОУ 3007853) 1600 грн. (одну тисячу шістсот гривень) 00 коп. судового збору за подання позовної заяви, 1760 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят гривень) 00 коп. за подання апеляційної скарги та 1920 грн. (одну тисячу дев'ятсот двадцять гривень) 00 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Кіровоградської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак