Рішення

від 13.09.2017 по справі 916/1102/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" вересня 2017 р.Справа № 916/1102/16

За позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КОНСТРАКШН ЛАЙН ;

До відповідачів: 1. ОСОБА_2 підприємства ЕКО-СТРОЙ-ГРАД ;

2. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ ;

про визнання недійсними договору

Головуючий - Оборотова О.Ю.

Судді - Никифорчук М.І.

ОСОБА_3

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4, за довіреністю від 25.10.2016р.;

від відповідача ОСОБА_2 підприємства ЕКО-СТРОЙ-ГРАД : не з`явився;

від відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ : ОСОБА_5 за довіреністю від 01.02.2017р.

СУТЬ СПОРУ: 26.04.2016р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КОНСТРАКШН ЛАЙН звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2 підприємства ЕКО-СТРОЙ-ГРАД та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КОНСТРАКШН ЛАЙН про визнання недійсними договорів та застосування наслідків недійсності правочину.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.04.2016р. порушено провадження по справі №916/1102/16.

17.05.2016р. до господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

17.05.2016р. до господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.05.2016р. клопотання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ від 17.05.2016р. задоволено; витребувано у Генеральної прокуратури України оригінали або належним чином засвідчені копії наступних документів: спірний договір №0110-1 від 01.10.2014р. укладений між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КОНСТРАКШН ЛАЙН , акти виконаних робіт (форма КБ-2), довідки про вартість виконаних робіт, кошториси, калькуляції та інші документи що підтверджують виконання робіт за договором №0110-1 від 01.10.2014р.

23.05.2016р. до господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

06.06.2016р. до господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ надійшли письмові пояснення по справі.

07.06.2016р. від Генеральної прокуратури України надійшли документи, які були витребувані ухвалою господарського суду Одеської області 18.05.2016р., також крім вирубаних доказів, до суду направлено належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують фіктивність фінансово-господарських операцій між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КОНСТРАКШН ЛАЙН .

У судовому засіданні 22.06.2016р. від позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.06.2017р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів до 11.07.2016р.

29.06.2016р. від ОСОБА_2 підприємства ЕКО-СТРОЙ-ГРАД до господарського суду Одеської області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначає, що спірний договір від 01.10.2014р. ніколи не був підписаний зі сторони ОСОБА_2 підприємства ЕКО-СТРОЙ-ГРАД , а тому відповідач не заперечує стосовно задоволення позовних вимог.

29.06.2016р. до господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ надійшла зустрічна позовна заява про визнання дійсним договору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.06.2016р. зустрічну позовну заяву повернено ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ без розгляду.

01.07.2016р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшов запит на справу для розгляду апеляційної скарги

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.07.2016р. провадження у справі № 916/1102/16 зупинено до розгляду Одеським апеляційним господарським судом скарги та повернення матеріалів справи до господарського суду Одеської області.

07.07.2016р. від Генеральної прокуратури України надійшли додаткові пояснення на виконання ухвали господарського суду Одеської області 18.05.2016р.

14.07.2016р. від Генеральної прокуратури України надійшли додаткові докази на виконання ухвали господарського суду Одеської області 18.05.2016р.

26.09.2016р. матеріали справи №916/1102/16 повернено до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.09.2016р. поновлено провадження по справі №916/1102/16.

17.10.2016р. до господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ надійшли додаткові пояснення по справі.

17.10.2016р. до канцелярії господарського суду Одеської області надійшло клопотання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ про призначення судової інженерно-технічної експертизи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.10.2016р. клопотання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ задоволено, призначено по справі судову експертизу; провадження у справі № 916/1102/16 зупинено до закінчення проведення судової інженерно-технічної експертизи, надіслано копії матеріалів справи № 916/1102/16 на адресу Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

04.04.2017р. від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок за результатами проведення судової інженерно-технічної експертизи №1651/1652 від 16.03.2017р. за матеріалами справи №916/1102/16.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.04.2017р. провадження у справі № 916/1102/16 було поновлено та призначено на 15.05.2017р. о 12:00.

12.05.2017р. до господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ надійшли додаткові пояснення по справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.05.2017р. призначено справу №916/1102/16 до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

На підставі ухвали суду від 24.05.2017р. автоматизованою системою документообігу, визначена колегія суддів для розгляду даної справи у складі: головуючий суддя - Оборотова О.Ю., судді: Малярчук І.А., Цісельський О.В.

У зв'язку з перебуванням члена колегії судді Малярчук І.А. у відпустці, справу №916/1102/16 передано на повторний автоматичний розподіл справи для внесення змін до складу колегії суддів.

24.07.2017р. від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КОНСТРАКШН ЛАЙН надійшли додаткові пояснення по справі.

У судовому засіданні 24.07.2017р. від позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.07.2017р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів до 08.08.2017р.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 31.07.2017р. визначено наступний склад колегії для розгляду даної справи: головуючий суддя - Оборотова О.Ю., судді: Никифорчук М.І., Цісельський О.В.

24.07.2017р. від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КОНСТРАКШН ЛАЙН надійшли додаткові пояснення по справі.

У судовому засіданні 24.07.2017р. від позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.07.2017р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів до 08.08.2017р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.07.2017р. прийнято справу №916/1102/16 на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Оборотова О.Ю., судді: Никифорчук М.І., Цісельський О.В.; колегіальний розгляд справи призначено на 13.09.2017р. о 11:00 год.

31.07.2017р. від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КОНСТРАКШН ЛАЙН надійшли додаткові пояснення по справі.

13.07.2017р. від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КОНСТРАКШН ЛАЙН надійшло клопотання в порядку ст.ст. 22, 81 ГПК України, відповідно до якого позивач просить суд припинити провадження в частині застосування правових наслідків недійсності правочину.

У судовому засіданні 13.09.2017р. після виходу колегії суддів з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін присутніх у судових засіданнях, суд встановив:

01 жовтня 2014 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ (ТОВ СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ ; Замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КОНТРАКШН ЛАЙН (ТОВ КОНТРАКШН ЛАЙН ; Підрядник) був укладений договір №0110-1 від 01.10.2014р., відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до кошторисної документації та умов цього договору виконання будівельно-монтажних, ремонтних робіт з використанням власних матеріалів, або матеріалів замовника, а замовник приймає та оплачує виконанні належним чином будівельно-монтажні, ремонтні роботи. Об'єкт, склад, обсяги робіт визначається кошторисною документацією.

01 жовтня 2014 року між ТОВ СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ (Замовник) та ОСОБА_2 підприємством ЕКО-СТРОЙ-ГРАД (ПП ЕКО-СТРОЙ-ГРАД ; Субпідрядник) та ТОВ КОНТРАКШН ЛАЙН (Підрядник) укладено договір будівельного субпідряду відповідно до якого Субпідрядник зобов'язується виконати будівельно-монтажну роботу і здати її в строк, визначений в Додатку №1.

Як зазначає ТОВ КОНТРАКШН ЛАЙН та ПП ЕКО-СТРОЙ-ГРАД дані договори порушують їх законні права та інтереси оскільки, підписані від їх імені невідомою особою та мають бути визнані недійсними.

Вироком Київського районного суду м. Харкова від 13.05.2016 року по справі 640/11397/15-к ОСОБА_6, який у період березня-квітня 2014 року організував створення фіктивного підприємства ТОВ КОНСТРАКШН-ЛАЙН , визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст.205 КК України, тобто організація фіктивного підприємництва, (організація та створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності).

- ч.1 ст. 358 КК України, тобто виготовлення підроблених печаток підприємств незалежно від їх форм власності.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.08.2016р. по справі № 905/2218/16 встановлено, що як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КОНТРАКШН ЛАЙН виконав свої зобов'язання за Договором підряду у відповідності до узгоджених з замовником умов, що підтверджують копії актів приймання виконаних робіт форми КБ-2, довідки про вартість виконаних робіт та затратах (форма №КБ-3) на загальну суму 20304499,98 грн. Вказані акти підписано та скріплено печатками сторін, що свідчить про те, що ТОВ СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ прийнято роботи без будь-яких зауважень. В свою чергу, перелічені в актах та довідках роботи відповідають роботами, визначеним у кошторисах, що, разом із представленими доказами часткового виконання замовником грошових зобов'язань за цим договором, вказує на дійсну спрямованість дій сторін на реальне настання обумовлених договором №0110-1 від 01.10.2014р. правових наслідків.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23 січня 2017р. по справі №640/3113/16-к звільнено ОСОБА_7 (керівник ТОВ КОНТРАКШН ЛАЙН ), підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, а саме фіктивне підприємництво, тобто придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненому за попередньою змовою групою осіб від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України.

Даною ухвалою встановлено, що після проведення державної реєстрації ТОВ Констракшн-Лайн ОСОБА_7 фінансово-господарську діяльність від імені підприємства не здійснював, печаток підприємства не отримував, первинну бухгалтерську, податкову, фінансову та іншу звітність не формував.

Однак, ОСОБА_7, обіймаючи посаду, пов'язану із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємстві, підприємницькою діяльністю не займався і намірів займатися не мав.

ОСОБА_7, будучи матеріально зацікавленим ОСОБА_6, усвідомлюючи, що очолюване ним підприємство не зможе здійснювати законну підприємницьку діяльність, передав ОСОБА_6 всі реєстраційні документи та печатку ТОВ КОНСТРАКШН-ЛАЙН .

Після передачі бухгалтерських документів та печатки підприємства ТОВ КОНСТАРКШН-ЛАЙН ОСОБА_7 не брав участь у діяльності ОСОБА_1, тим самим надав можливість ОСОБА_6 використовувати підприємство для проведення незаконних транзитних фінансових операцій та переведення безготівкових коштів, перерахованих від ТОВ СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ , ТОВ ВОСТОКЕНЕРГОРЕМОНТ і ТОВ ГРАНДБУД УКРАЇНА , в готівку.

Протягом травня-серпня 2014 року контрагентами ПАТ ЦЕНТРЕНЕРГО - ТОВ СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ , ТОВ ВОСТОКЕНЕРГОРЕМОНТ і ТОВ ГРАНДБУД УКРАЇНА перераховано на банківські рахунки ТОВ КОНСТРАКШН-ЛАЙН суму грошових коштів в розмірі 25 338 091,77 гривень, нібито, за проведення ряду будівельних, монтажних і ремонтних робіт, а також наданих послуг з поставки устаткування та його комплектуючих на Трипільську та Зміївську теплоелектростанції, які в дійсності ТОВ КОНСТРАКШН-ЛАЙН не проводилися і не надавалися.

Відповідно до вироку Київського районного суду м. Харкова від 22.03.2017 року по справі № 640/3113/16-к встановлено вину ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України - службове підроблення, тобто складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Крім цього, відповідно до даного вироку встановлено, що обіймаючи посаду директора ТОВ КОНСТРАКШН-ЛАЙН , ОСОБА_7 постійно виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а тому згідно із п.3 ст.18 КК України є службовою особою.

Усвідомлюючи, що вказані документи є офіційними документами ТОВ КОНСТРАКШН-ЛАЙН , оскільки містять в собі інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні події і факти, що здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як доказ у правозастосовчій діяльності, ОСОБА_7 вирішив внести до офіційних документів очолюваного ним ОСОБА_1 завідомо неправдиві відомості.

При цьому ОСОБА_7 достовірно знав, що у трудових відносинах із ТОВ КОНСТРАКШН-ЛАЙН , крім директора ОСОБА_1, не перебуває жоден із найманих працівників, організаційна структура на підприємстві відсутня, підприємство не має власної виробничо-технічної бази, необхідної будівельної техніки, обладнання, устаткування, приладів та інструментів, не здатне забезпечити систему контролю якості виконуваних робіт, не укладало ніяких договорів із атестованими лабораторіями і взагалі не має наміру проводити будь-які будівельні роботи, а тому усвідомлював, що подана ним вищезазначена інформація не відповідає дійсності.

Враховуючи викладені обставини, ТОВ КОНТРАКШН ЛАЙН звернулось до господарського суду одеської області з відповідним позовом, з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов наступних висновків.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів зазначається в статті 16 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів вказаної статті кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частини 1, 4 ст. 202 Цивільного кодексу України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За приписами ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У п.п. 2.1, 2.9, 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Суд звертає увагу на те, що право на судовий захист, гарантоване в тому числі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, пов'язується із наявністю факту порушення прав, в той час як відсутність порушеного права особи унеможливлює його судовий захист.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вироком Київського районного суду м. Харкова від 13.05.2016 року по справі 640/11397/15-к встановлено, що протягом травня-серпня 2014 року контрагентами ПАТ ЦЕНТРЕНЕРГО - ТОВ СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ , ТОВ ВОСТОКЕНЕРГОРЕМОНТ і ТОВ ГРАНДБУД УКРАЇНА перераховано на банківські рахунки ТОВ КОНСТРАКШН-ЛАЙН суму грошових коштів в розмірі 25 338 091,77 гривень, нібито, за проведення ряду будівельних, монтажних і ремонтних робіт, а також наданих послуг з поставки устаткування та його комплектуючих на Трипільську та Зміївську теплоелектростанції, які в дійсності ТОВ КОНСТРАКШН-ЛАЙН не проводилися і не надавалися.

Таким чином, ОСОБА_6 у період березня-квітня 2014 року організував створення фіктивного підприємства ТОВ КОНСТРАКШН-ЛАЙН , а також залучив вже створене фіктивне підприємство ТОВ Секвойя-СК для прикриття незаконної діяльності, яка полягала у протиправному переведенні безготівкових коштів у готівку

Крім цього, даним вироком встановлено, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_9 в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованих їм органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини, і судом встановлено, що обвинувачені правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Відповідно до вироку Київського районного суду м. Харкова від 22.03.2017 року по справі № 640/3113/16-к встановлено, що ОСОБА_7 вніс у відомості про суб'єкт господарювання, що є додатком 2 до заяви про видачу ліцензії від 25.07.2014, наступні завідомо неправдиві дані: до розділу 1 Організаційно-функціональний стан - про організаційну структуру підприємства у складі 5 окремих відділів та затверджених положень про них; до розділу 2 Кваліфікаційний склад спеціалістів - про наявність у штаті підприємства 19 інженерно-технічних працівників необхідних професій та кваліфікацій і 123 робітників необхідних професій та кваліфікацій; до розділу 3 Виробничо-технічна база - про наявність виробничих та адміністративних приміщень у м. Одесі та Одеській області, власної та орендованої техніки, обладнання, устаткування, приладів та інструментів, офісної техніки; до розділу 4 Стан безпечного ведення робіт - про наявність у штаті підприємства інженера з техніки безпеки та охорони праці, розроблення і затвердження нормативних документів з питань охорони праці, навчання та перевірку знань працівників з питань охорони праці і техніки безпеки, наявності у них відповідних посвідчень; до розділу 5 Система контролю якості виконуваних робіт - про наявність у штаті підприємства спеціаліста, який забезпечує функцію з контролю якості, наявність договірних відносин із атестованими лабораторіями з лабораторного випробування визначених видів будівельних робіт, власних інструментів і обладнання для забезпечення контролю якості виконуваних робіт; в додаткові дані - про намір виконання будівельних робіт на 13 об'єктах 4-ї та 5-ї категорії складності ум. Києві, Одеській, Миколаївській,Черкаській областях та Автономній Республіці Крим.

При цьому ОСОБА_7 достовірно знав, що у трудових відносинах із ТОВ КОНСТРАКШН-ЛАЙН , крім директора ОСОБА_1, не перебуває жоден із найманих працівників, організаційна структура на підприємстві відсутня, підприємство не має власної виробничо-технічної бази, необхідної будівельної техніки, обладнання, устаткування, приладів та інструментів, не здатне забезпечити систему контролю якості виконуваних робіт, не укладало ніяких договорів із атестованими лабораторіями і взагалі не має наміру проводити будь-які будівельні роботи, а тому усвідомлював, що подана ним вищезазначена інформація не відповідає дійсності.

Крім цього, відповідно до вироку Київського районного суду м. Харкова від 22.03.2017 року по справі № 640/3113/16-к враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_7 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, визнаних судом встановленими та викладених у вироку, беручи до уваги, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються, та розглядає справу у відповідності до ст. 349 КПК України. Обвинувачений ОСОБА_7 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.

Вищезазначені вироки набрали законної сили у відповідності до норм чинного законодавства.

Згідно до положень пункту 9) частини 3 статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

В даному випадку питання обов'язкового виконання рішень суду узгоджується з практикою ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у справі Горнсбі проти Греції (Case of Hornsby v. Greece) указаний суд у своєму рішенні від 19 березня 1997 року зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду .

Згідно з положеннями частини 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно до пункту 2.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Враховуючи викладене, фіктивність створення ТОВ КОНСТРАКШН-ЛАЙН , підробка документів не вимагає доведення в даній справі, рівною мірою, як фактична неможливість здійснення господарської діяльності.

Відповідно до висновку Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз №1651/1652 від 16.03.2017р. роботи, що відповідають звітній документації на Зміївській ТЕС, Вуглегірській ТЕС та Миронівській ТЕС були фактично виконані, однак повну відповідність встановити неможливо, оскільки у експерта будівельника відсутні дані про проведення прихованих видів робіт; дослідження на Зуївській ТЕС та Старобешівській ТЕС є неможливим у зв'язку з місцезнаходженням на непідконтрольній Українській владі території.

Суд зазначає, що висновки експертизи підтверджують лише факт виконання робіт, однак належних та допустимих доказів їх виконання саме ТОВ КОНСТРАКШН-ЛАЙН або ПП ЕКО-СТРОЙ-ГРАД матеріали справи не містять.

Відповідно до рішення господарського суду Донецької області від 05.08.2016 по справі № 905/2218/16 встановлено, що вказані акти підписано та скріплено печатками сторін, що свідчить про те, що ТОВ СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ прийнято роботи без будь-яких зауважень. В свою чергу, перелічені в актах та довідках роботи відповідають роботам, визначеним у кошторисах, що, разом із представленими доказами часткового виконання замовником грошових зобов'язань за цим договором, вказує на дійсну спрямованість дій сторін на реальне настання обумовлених договором №0110-1 від 01.10.2014р. правових наслідків.

Отже, дійсно на сьогоднішній день обумовлені роботи були виконані, однак обсяг даних робіт фактично був виконаний іншою юридичною особою, яка не має відношення до договірних зобов'язань, що виникли в рамках спірних договорів.

Колегія суддів звертає увагу, що факт підробки документів не досліджувався в рамках провадження по справі № 905/2218/16, а тому, приймаючи до уваги, що суд не може делегувати повноваження експертних установ, рішення було винесено за наявними матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України, про що власне і зазначено у вступній частині рішення.

Отже, колегія суддів зазначає, що враховуючи наявність обставин, що не потребують доказування, а саме: преюдиційних фактів та добровільного визнання даних обставин в рамках кримінальних проваджень ТОВ КОНСТРАКШН-ЛАЙН не проводило будь-яких будівельних робіт, а тому посилання ТОВ СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ на подальше схвалення правочину з боку позивача є безпідставним.

На момент вчинення правочину ТОВ КОНСТРАКШН-ЛАЙН не мало ані матеріальної бази, ані співробітників для ведення господарської діяльності з будівнитства. Дозвільні документи були отримані за результатом підробки офіційних документів, а тому крім фактичної неможливості виконання робіт, повивач не мав правових підстав для їх проведення.

Враховуючи той факт, що фактично роботи, які зазначені в звітній документації виконані та неможливість їх виконання ТОВ КОНСТРАКШН-ЛАЙН колегія суддів приходить до висновку, що дані роботи виконані іншою юридичною особою, однак встановлення даної особи виходить за рамки предмету доказування по справі.

Отже, судом встановлено, що дані обставини є прямим порушенням ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки в момент укладення спірного правочину ТОВ КОНСТРАКШН-ЛАЙН передбачало, що даний правочин суперечить вимогам чинного законодавства, особа, яка вчиняє правочин, не має необхідний обсяг цивільної дієздатності; порушує волевиявлення учасника правочину не відповідає відповідати його внутрішній волі сторін та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п.2.5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 29 травня 2013 року за № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними слід мати на увазі, що визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину; винятки з цього правила можливі, якщо вони випливають із закону.

Отже, для визнання оспорюваного договору недійсним позивач має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, на момент укладення договору свідомо існує об'єктивна неможливість настання правового результату, а також, що внаслідок його укладення порушені права позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 05 листопада 2015 року у справі № 910/2472/15-г

Під час розгляду справи, ТОВ КОНСТРАКШН-ЛАЙН належним чином обґрунтовано та доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що дані правочини не повинні породжувати для сторін будь яких прав та обов'язків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 05 листопада 2015 року у справі № 922/986/15.

Отже, судом встановлено, що спірні договори №0110-1 від 01.10.2014р. та від б/н від 01.10.2014р. мають бути визнані недійсними з моменту їх укладення.

13.09.2017р. від ТОВ КОНСТРАКШН-ЛАЙН надійшла заява про відмову від позову в частині застосування правових наслідків недійсності правочину

У відповідності до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В силу положень ст. 78 ГПК України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Судом встановлено, що представник ТОВ КОНСТРАКШН-ЛАЙН відповідно до довіреності має достатній обсяг повноважень для відмови від позову, дане право позивача не порушує прав та інтересів інших осіб, а тому заява про відмову від позову може бути прийнята судом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Оцінюючи вищевикладені обставини, та враховуючи, що відмову від позову прийнято господарським судом провадження по справі №916/1102/16 в частині застосування правових наслідків недійсності правочину підлягає припиненню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Інші наявні в матеріалах справи докази та пояснення представників сторін, вищевикладених висновків суду не спростовують.

Стосовно розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що згідно п. 4, 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 р. № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має виходити, зокрема, з такого. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судового збору застосовуються у спорах як майнового, так і немайнового характеру. Судовий збір у справах зі спорів, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття обґрунтованих пропозицій другої сторони. Якщо розбіжності між сторонами вирішено частково на користь однієї із сторін і частково на користь другої сторони, то витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, розподіляються між обома сторонами з урахуванням кількості та змісту прийнятих господарським судом пропозицій кожної із сторін (зокрема, у залежності від кількості пунктів спірного договору, прийнятих судом у редакції позивача і відповідача).

За приписами п. 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 р. № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України встановлено, що частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що матеріалами кримінальних проваджень встановлено вину ТОВ КОНСТРАКШН-ЛАЙН у веденні фіктивної господарської діяльності та підробці документів, а тому судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Провадження в частині застосування правових наслідків недійсності правочину - припинити.

2. Визнати недійсним, з моменту укладання, договір №0110-1 від 01.10.2014р. між ТОВ КОНСТРАКШН ЛАЙН (АДРЕСА_1, ОСОБА_7, Одеська область, 65026 код ЄДРПОУ:39161193) та ТОВ СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ (пр. Панфілова, буд.1, Донецьк, 83048 код ЄДРПОУ:30346867);

3. Визнати недійсним, з моменту укладання, договір будівельного субпідряду б/н від 01.10.2014р. між ТОВ КОНСТРАКШН ЛАЙН (АДРЕСА_1, ОСОБА_7, Одеська область, 65026 код ЄДРПОУ:39161193), ПП ЕКО-СТРОЙ-ГРАД (АДРЕСА_2, ОСОБА_7, Одеська область, 65039 код ЄДРПОУ:38227174) та ТОВ СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ (пр. Панфілова, буд.1, Донецьк, 83048 код ЄДРПОУ:30346867).

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 18 вересня 2017 р.

Головуючий суддя - О.Ю. Оборотова

Суддя М.І. Никифорчук

Суддя О.В. Цісельський