Постанова

від 12.09.2017 по справі 921/507/15-г/6

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2017 р. Справа № 921/507/15-г/6

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії :

головуючого судді М.І. Хабіб

суддів О.В. Зварич

ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання Карнидал Л.Ю.,

представники сторін в судове засідання не з'явилися,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Христина» , вих. №22 від 25.07.2017 (вх. №01-05/4070/17 від 28.08.2017)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.07.2017 про зупинення провадження

у справі №921/507/15-г/6

за позовом: Приватного підприємства «Торговий дім «Новік» , м. Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Христина» , м. Бережани Бережанського району Тернопільської області

про: стягнення 34 737,66грн

та за зустрічним позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Христина» , м. Бережани Бережанського району Тернопільської області

до відповідача: Приватного підприємства «Торговий дім «Новік» , м. Тернопіль

про: стягнення 50 211,56грн

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року ПП Торговий дім Новік звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ТОВ Христина про стягнення 14 436,92грн заборгованості. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 26.09.2014 сторони уклали договір №26/09.14 на виконання робіт та поставку товарів, за умовами якого позивач зобов'язався забезпечити виконання комплексу робіт з улаштування бетонної стяжки площею 612 м кв, а відповідач- прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість, яка становить 38 528,15грн. На виконання п. п.3.1, 3.2 договору, якими визначено порядок розрахунків між сторонами, відповідач здійснив оплату 27 643,15грн авансу. Позивач вказує, що передбачені договором роботи він виконав, що підтверджується підписаним сторонами актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №0310-0001 від 03.10.2014, у зв'язку з чим відповідачу було направлено рахунок-фактуру №0310-0001 від 03.10.2014 на суму 10 209,10грн, який відповідачем не оплачено. На підставі п. 9.2 договору, яким визначено, що у випадку несвоєчасного виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань по оплаті фактично виконаних робіт замовник сплачує пеню у розмірі подвійною облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення, та ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 12 176,10грн боргу з урахування індексу інфляції, 2 095,96грн пені та 164,86грн 3% річних.

30.05.2015 відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом до позивача (том 1.а.с. 28-30) про стягнення 50 211,65грн, з яких: 12 359,40грн помилково перераховані кошти та 37 852,25грн - збитки, завдані пошкодженням майна у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання та недодержанням вимог, які звичайно ставляться до робіт відповідного характеру. Відповідач вказує, що 07.10.2014 позивач виставив йому рахунок №0710-0001 від 07.10.2014 на суму 22 586,50грн на оплату виконаних робіт, який оплачений платіжним дорученням №2243 від 10.10.2014. Зазначає, що за період з 26.09.2014 по 10.10.2014 ТОВ Христина перерахувало на ПП Торговий дім Новік 50 211,65грн, в той час як відповідно до акту №0310-0001 від 03.10.2014 позивач виконав роботи на суму 37 852,25грн, тому 12 359,40грн є такими, що перераховані позивачу помилково. Відповідач вказує, що влаштована позивачем бетонна стяжка виконана неякісно, вона має тріщини, бетон залитий нерівномірно, є значні западини та підйоми, утворені внаслідок цього, частини плит рухаються, що унеможливлює її використання за первинним призначенням - монтування спеціального точного обладнання для виготовлення гофротари, про що складений відповідний акт від 05.09.2015, який надіслав позивачу з пропозицією направлення свого представника для огляду недоліків у виконаній ним роботі. Однак, позивач не взяв до уваги цей акт та не скерував представника для складання двостороннього акту. Посилаючись на ст. 847 ЦК України, відповідач вказує на використання позивачем недоброякісного та не придатного матеріалу - бетонної суміші, що підтверджується проведеною відповідачем експертизою міцності бетону.

11.06.2015 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій послався на два договори на виконання робіт та поставку товарів - від 26.09.2014 №26/09.2014 та від 07.10.2014 № 07/10.2014, укладені сторонами, за якими є заборгованість, та просив стягнути з відповідача 34 737,66грн, у т.ч.: 20 257,10грн боргу, 2 928,49грн пені, 348, 13 грн 3% річних; 7 418,71грн інфляційних втрат; 3 785,23грн штрафу( т.1, а.с.55-57).

09.07.2015 позивач повторно подав заяву про збільшення (уточнення) позовних вимог, просить стягнути з відповідача 34 747,66грн заборгованості, з якої: 20 257,10 грн основного боргу, 7 598,71грн інфляційних втрат, 2 928,49грн пені, 348,13грн 3% річних та 3 785,23грн штрафу (том 1,а.с. 118-119).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16.07.2015 у справі №921/507/15-г/6 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київському НДІСЕ (том 1,а.с. 147-149). На вирішення експерта поставлені такі питання:

1)Яка бетонна суміш (вид суміші, номер складу бетону, марка бетону по міцності) була використана при виконанні робіт за договором від 26.09.2014 №26/09.14 ?

2) Які пошкодження (недоліки) містить бетонна стяжка, улаштована за договором від 26.09.2014 №26/09.14? Які технічні причини цих пошкоджень (недоліків) ?

У зв'язку із неможливістю проведення вказаною експертною установою призначеної судом експертизи, провадження у справі було поновлене.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 22.10.2015 у справі №921/507/15-г/6 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Волинському відділенню Львівського НДІСЕ (том 1,а.с. 182-183). На вирішення експерта поставлені такі питання:

1) Яка бетонна суміш (вид суміші, номер складу бетону, марка бетону по міцності) була використана при виконанні робіт за договором від 26.09.2014 №26/09.14 ?

2) Які пошкодження (недоліки) містить бетонна стяжка, улаштована за договором від 26.09.2014№26/09.14? Які технічні причини цих пошкоджень (недоліків)?

До закінчення проведення експертизи провадження у справі було зупинено.

07.07.2016 надійшов висновок експерта №8331 від 31.05.2016 за результатами проведеної судової будівельної-технічної експертизи, у зв'язку з чим ухвалою від 10.11.2016 суд поновив провадження у справі.

Ухвалою суду від від 12.01.2017 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Волинському відділенню Львівського НДІСЕ (том 2,а.с. 147-149). На вирішення експерта поставлені такі питання:

1) Чи виконувались у складському приміщенні ТОВ "Христина", що знаходиться за адресою: Тернопільська область, м. Бережани, вул. Л.Українки, 15-Г (іншому, ніж той, що був досліджений згідно з Висновком № 8331 від 31.05.2016 судової будівельно-технічної експертизи Волинського відділення Львівського НДІСЕ) роботи, згадані в Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1610-0001 від 16.10.2014?

2) Яка бетонна суміш (вид суміші, номер складу бетону, марка бетону по міцності) була використана при виконанні робіт на названому об'єкті?

До закінчення проведення експертизи провадження у справі було зупинене.

09.06.2017 до суду надійшло повідомлення судового експерта Волинського відділення Львівського НДІСЕ ОСОБА_2 №8189 від 25.05.2017 про неможливість дачі висновку судової будівельно-технічної експертизи за матеріалами справи №921/507/15-г/6 у зв'язку з тим, що судом не задоволене клопотання судового експерта від 06.03.2017 № 325-327 про залучення спеціалістів сертифікованої будівельної лабораторії для випробування відібраних зразків, огляд досліджуваного об'єкта не відбувся, тому експерт не має можливості провести необхідні дослідження і дати відповідь на поставлені питання (том 2,а.с. 153).

Ухвалою суду від 20.07.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Шумського І.П., суддів Бурди Н.М., Руденка О.В.) провадження у справі №921/507/15-г/6 поновлене.

Іншою ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20.07.2017 у справі №921/507/15-г/6 (колегія суддів у складі головуючого судді Шумського І.П., суддів Бурди Н.М., Руденка О.В.) призначено судову експертизу, проведення якої доручено Волинському відділенню Львівського НДІСЕ (том 2,а.с. 147-149). На вирішення експерта поставлені такі питання:

1) Чи виконувались у складському приміщенні ТОВ "Христина", що знаходиться за адресою: Тернопільська область, м. Бережани, вул. Л.Українки, 15-Г (іншому, ніж той, що був досліджений згідно з Висновком № 8331 від 31.05.2016 судової будівельно-технічної експертизи Волинського відділення Львівського НДІСЕ) роботи, згадані в Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1610-0001 від 16.10.2014?

2) Яка бетонна суміш (вид суміші, номер складу бетону, марка бетону по міцності) була використана при виконанні робіт на названому об'єкті?

До закінчення проведення експертизи, провадження у справі було зупинено.

Як вбачається з названої ухвали, клопотання судового експерта від 06.03.2017 № 325-327, на яке посилається експерт у своєму повідомленні від 25.05.2017 №8189 , за даними комп'ютерної програми діловодства суду не надходило та не було зареєстроване канцелярією суду.

Відповідач не погодився з ухвалою суду першої інстанції від 20.07.2017, оскаржив її в апеляційному порядку, просить скасувати ухвалу.

Скаржник вказує, що ухвалою суду 12.01.2017 було призначено експертизу, провадження у справі зупинено, однак з невідомих йому причин така проведена не була і ухвалою від 20.07.2017 провадження у даній справі поновлене.

Зазначає, що питання суду щодо того, чи виконувалась роботи у складському приміщенні ТОВ Христина , яке розташоване за адресою: вул. Л. Українки, 15-Г м. Бережани Тернопільської області, визначені в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1610-0001 від 16.10.2014, не потребує спеціальних знань, оскільки, за твердженнями апелянта, ці роботи вказані у сфабрикованому акті, носять загальний характер, фактично виконуються будь-де на будь -яких будівельних об'єктах, а відтак це не може бути доказом того, що даний акт відноситься до того чи іншого об'єкта, на якому виконувались згадані в акті роботи. Апелянт вважає, що немає дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, а відповідь на поставлені в оскаржуваній ухвалі питання не входять до предмету доказування. Скаржник вказує, що зупинення провадження у справі та призначення експертизи суттєво порушує його права на розгляд справи упродовж розумного строку, оскаржувана ухвала спрямована на затягування процесу, фабрикування матеріалів справи та прийняття незаконного рішення на підставі неналежних доказів.

Ухвалою апеляційного суду від 29.08.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження на підставі ст. 106 ГПК України, з урахуванням роз'яснень, викладених у п.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23 березня 2012 року N 4, в частині оскарження зупинення провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.09.2017.

В судове засідання 12.09.2017 сторони не забезпечили явки своїх представників, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджено повідомленнями про вручення їм 04.09.2017 ухвали суду від 29.08.2017.

Дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

За приписами пункту 1 частини другої статті 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи.

Згідно з частиною п'ятою ст.79 та ст. 106 ГПК ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Матеріалами справи підтверджено, що ухвалою від 20.07.2017 суд першої інстанції на підставі ст.41 ГПК призначив судову експертизу, у зв'язку з призначенням якої зупинив провадження у справі до надання експертного висновку на підставі ст.79 ГПК України.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, при призначенні судової експертизи суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи судом було встановлено, що місцезнаходження об'єкта виконуваних робіт за договором від 07.10.2014 № 07/10.2014 (іншого ніж той, що був досліджений згідно з Висновком №8331 від 31.05.2016 судової будівельно-технічної експертизи Волинського відділення Львівського НДІСЕ) вул. Л.Українки,15-Г,м. Бережани, що є підставою для призначення експертизи по іншому об'єкту, оскільки з'ясування обставин справи щодо виконання робіт за договором від 07.10.2014 № 07/10.2014 потребує встановленню за допомогою спеціальних знань.

Отже, зупиняючи провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи, суд першої інстанції діяв у межах наданих йому прав та у відповідності до процесуальних норм. У зв'язку з призначенням судом експертизи та скеруванням матеріалів справи до експертної установи, розгляд господарським судом справи є неможливим і підлягає зупиненню, що узгоджується з приписами процесуального законодавства. Відтак колегія суддів відхиляє доводи скаржника про незаконність зупинення провадження у справі.

Доводи скаржника щодо недоцільності та необґрунтованості призначення судової експертизи не приймаються до уваги, оскільки нормами ГПК не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи. Колегія суддів зазначає, що свої заперечення щодо проведення судової експертизи сторона вправі викласти у скарзі на судове рішення, яке буде прийнято за наслідками розгляду справи по суті спору.

Скасування призначеної судом експертизи, порушує право сторони на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і безстороннім судом.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 12.01.2017 суд вже призначав судову експертизу щодо об'єкта, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, м. Бережани, вул. Л.Українки, 15-Г, на вирішення якої були поставлені такі ж питання, як і в ухвалі від 20.07.2017, провадження у справі було зупинене. При цьому ухвала від 12.01.2017 не була оскаржена сторонами.

Проте, судовий експерт Волинського відділення Львівського НДІСЕ ОСОБА_2 надіслала суду повідомлення №8189 від 25.05.2017 про неможливість дачі висновку судової будівельно-технічної експертизи за матеріалами справи №921/507/15-г/6 у зв'язку з тим, що судом не задоволене клопотання судового експерта від 06.03.2017 № 325-327 про залучення спеціалістів сертифікованої будівельної лабораторії для випробування відібраних зразків, огляд досліджуваного об'єкта не відбувся, тому експерт не має можливості провести необхідні дослідження.

Однак, в ухвалі суду від 20.07.2017 вказано, що за даними комп'ютерної програми діловодства суду до суду не надходило та не було зареєстроване канцелярією суду клопотання судового експерта від 06.03.2017 № 325-327, на незадоволення судом якого посилається експерт у своєму повідомленні від 25.05.2017 №8189 про неможливість дачі висновку судової будівельно-технічної експертизи за матеріалами справи №921/507/15-г/6.

Щодо доводів скаржника про те, що ухвала місцевого суду в частині призначення експерти теж підлягає оскарженню, що підтверджується деякою практикою Вищого господарського суду України, колегія суддів виходить з наступного.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ч. 1 ст. 8 Основного Закону України).

Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

У справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права, як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто укладені у суспільстві правила та засади моральності суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, відноситься і судова практика.

Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія. Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом", зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, а й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (справа "Steel and others v. The United Kingdom").

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

Статтею 106 ГПК України встановлено, що ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

В постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 визначено, що якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог ч. 1 ст. 106 та ч. 1 ст. 11113 ГПК України не може бути розглянута господарським судом. У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України). Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

Таким чином, ухвала в частині призначення експертизи у цій справі не може бути предметом перегляду в апеляційному і касаційному суді.

Крім того, колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що п. 8 ст. 129 Конституції передбачає випадки обмеження права, зокрема, на апеляційне і касаційне оскарження і це стосується не лише суб'єкта, а й об'єкта оскарження. Причому, процесуальні обмеження, як правило, вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи скаржника як необгрунтовані.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не доведено, доказів не подано наявності підстав, передбачених ст. 104 ГПК України, для скасування ухвали в частині зупинення провадження у справі та для задоволення апеляційної скарги.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись, ст.ст. 41, 79, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.07.2017 про зупинення провадження у справі №921/507/15-г/6 в частині зупинення провадження у справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 15.09.2017

Головуючий суддя М.І. Хабіб

Суддя О.В. Зварич

Суддя О.С. Скрипчук