Рішення

від 12.09.2017 по справі 923/366/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2017 року Справа № 923/366/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д. при секретарі Литвиненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фермерського господарства "МАЛКО", ідентифікаційний код 33375670, вул. Горького, 19, с. Малі Копані Голопристанського району Херсонської області,

до відповідача-1: Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області, вул. 1 Травня, 41, м. Гола Пристань,

до відповідача-2: Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, вул. 40 років Жовтня, 136-а, м. Херсон, 73036,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, АДРЕСА_1

про визнання додаткової угоди укладеною

за участю представників сторін:

від позивача: Гаркуша І.М., доручення б/н від 07.04.2017; Онищенко В.І., доручення б/н від 15.08.2017;

від відповідача-1: не прибув;

від відповідача-2: Попкова Ю.П., довіреність № 32-21-0.61-264/2-17 від 10.01.2017;

від третьої особи - ОСОБА_4, паспорт

в с т а н о в и в:

Заявник Фермерське господарство "МАЛКО", у порядку передбаченому ст. 43 1 ГПК України, звернувся до господарського суду 27.04.2017 із заявою про вжиття запобіжних заходів до Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області та Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, у якій просив: терміново вжити запобіжні заходи забезпечення позову, який буде поданий у подальшому, шляхом накладення арешту на земельну ділянку із кадастровим № НОМЕР_1, яка знаходиться на території Малокопанівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, та заборони вчиняти будь-кому будь-які дії стосовно спірної земельної ділянки на період розгляду позову Фермерського господарства "МАЛКО".

За результатами розгляду зазначеної заяви 28.04.2017, за участю представників від заявника - Гаркуша І.М., від відповідача-2, Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, - Кравченко О.В., господарський суд постановив ухвалу, вступну та резолютивну частину якої проголошено вказаним учасникам, зокрема особисто представникові Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області - Кравченку О.В. Цією ухвалою господарський суд наклав арешт на земельну ділянку із кадастровим № НОМЕР_1, що знаходиться на території Малокопанівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області і перебуває у розпорядженні Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Накладаючи арешт на земельну ділянку кадастровий № НОМЕР_1, господарський суд прийшов до висновку, що правовідносини між сторонами Фермерським господарством "Малко" та Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області знаходяться у стані правової невизначеності, оскільки остаточного рішення уповноваженим органом державної влади щодо прав заявника як орендаря земельної ділянки не прийнято, але в той же час, предмет правовідносин (право оренди) виставлений на продаж (аукціон), що є загрозою порушення права заявника - Фермерського господарства "Малко". Суд, мотивуючи прийняте рішення, зазначив, що арешт стосується заборони відповідачеві Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області продажу права оренди на земельних торгах, які призначено на 04.05.2017 у формі аукціону, оскільки продаж права при спірних обставинах утруднить або зробить взагалі неможливим судовий захист прав Фермерського господарства "Малко" та, окрім того, може призвести до порушення прав третіх осіб, які можуть взяти участь в оголошених торгах.

У строк, передбачений ст. 43 3 ГПК України, 03.05.2017 заявник Фермерське господарство "МАЛКО" звернулось до господарського суду 03.05.2017 із позовною заявою до відповідача-1: Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області, та відповідача-2: Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, у якій просить визнати укладеною додаткову угоду від 27.04.2015 року, подану ним до відповідача-1, по земельній ділянці із кадастровим номером НОМЕР_1, що знаходиться на території Малокопанівської сільської ради Голопристанського району в зв'язку із чим просить зобов'язати відповідача-2 виконати всі необхідні дії спрямовані на продовження договірних відносин за договором оренди за № 4АА 002357-040772100014.

Ухвалою від 03.05.2017 суд прийняв позовну заяву та порушив провадження у справі. Розгляд справи неодноразово відкладався через невиконання відповідачами вимог суду щодо надання відзиву та доказів, а також через необхідність витребування та надання сторонами додаткових доказів на 30.05.2017, 20.07.2017 року.

В судове засідання 20.06.2017 відповідачем Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області надано відзив на позов, в якому заперечується право позивача на оренду земельної ділянки та повідомлено суду про те, що право оренди земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_1 продане на аукціоні, що відбувся 04.05.2017, право оренди передано переможцю торгів та 05.05.2017 зареєстроване за новим землекористувачем гр. ОСОБА_4.

Ухвалою від 20.06.2017 суд, зважаючи на поведінку учасників провадження та нові обставини, що викликані продажем спірного права оренди третій особі, продовжив строк та відклав розгляд справи на 08.08.2017, витребував від Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області додаткові відомості стосовно позивача; визнав обов'язковою участь у справі представника відповідача-1; залучив до участі у справі фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, витребувавши від нього пояснення стосовно предмета спору; витребував від ГУ Держгеокадастру у Херсонській області додаткові матеріали та пояснення стосовно проведення аукціону з продажу права оренди спірної земельної ділянки, що відбувся 04.05.2017 року, з урахуванням ухвали господарського суду Херсонської області від 28.04.2017 про накладення арешту на земельну ділянку із кадастровим № НОМЕР_1.

В судове засідання 08.08.2017 третя особа не з'явився, відповідач ГУ Держгеокадастру у Херсонській області витребувані судом відомості не надав, відомості від Херсонської ОДПІ не отримано.

За результатами судового засідання 08.08.2017 суд розгляд справи відклав витребував додаткові відомості від учасників провадження.

У зв'язку із явкою представників усіх сторін та третьої особи ОСОБА_4 в судове засідання 29.08.2017 та наданням витребуваних відомостей та матеріалів, господарський суд ухвалив розпочати розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 29.08.2017 оголошувалася перерва для ознайомлення учасників провадження з матеріалами справи, для надання додаткових пояснень та доказів спочатку до 04.09.2017, а потім до 11.09.2017 року.

В судовому засіданні представники позивача Фермерського господарства "МАЛКО" позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити повністю з наступних підстав.

Представник позивача зазначила, що у 2007 році господарство виготовило технічну документацію та взяло для власних потреб на землях Малокопанівської ради в оренду земельну ділянку (кадастровий №: НОМЕР_1), підписавши договір оренди, що був зареєстрований за № 4АА 002357-040772100014 із Голопристанською районною державною адміністрацією.

Відповідно до п. 7 вказаного договору, він був укладений на 5 років із правом позивача на його першочергове продовження.

Представник позивача вказала на те, що за місяць до закінчення договору ФГ "МАЛКО" повідомило розпорядника земель державної власності - Голопристанську районну державну адміністрацію, про намір продовжити договір оренди. У якості підтвердження цього наміру, позивачем було сплачено орендну плату за користування землею по березень 2013 року включно.

Позивачем у місячний строк не було отримано відповіді-заперечення від Голопристанської районної державної адміністрації, у зв'язку з чим, позивач продовжував користуватися вказаною землею.

Представник позивача підтверджує, що ним було отримано листа від орендодавця, який датований 14.08.2012 року. Але цей лист, фактично було відправлено відповідачем-1 28.11.2012, де йому як орендарю було запропоновано надати додаткову угоду та заборонено використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Зазначений лист, як наголосила представник позивача, ФГ "МАЛКО" було отримано позивачем лише на початку березня 2013 року. Позивач стверджує, що лист Голопристанської районної державної адміністрації від 14.08.2012 № 08-6/526 Про подовження терміну дії договору оренди ним було сприйнято як заборону використовувати земельну ділянку до укладання додаткової угоди. Ця обставина стала причиною того, що земельна ділянка не оброблялася, а позивач тим часом намагався укласти додаткову угоду.

У подальшому при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (відповідач 2) у травні-червні 2015 року із заявою про продовження договору оренди, від ФГ "МАЛКО" вимагали додаткові документи, що не відповідає положенням Земельного кодексу України.

Також, представник позивача пояснила, що після звернення до відповідача 2 із черговим зверненням від 14.07.2016 року, позивачу стало відомо, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області земельну ділянку було виставлено на торги.

Окрім того, як вказала представник ФГ "МАЛКО", відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6501914812016 від 07.07.2016 року, землекористувачем вказано ФГ "МАЛКО", а власником - Голопристанську районну державну адміністрацію.

Таким чином, на думку представника позивача, не вилучивши земельну ділянку у ФГ "МАЛКО", виставивши земельну ділянку на торги, відповідач 2 протиправно порушив права позивача.

Окрім того, представник позивача зазначила наступне.

Статтею 33 ЗУ "Про оренду землі" визначено, що додаткова угода укладається у місячний термін після її подання, а відмова, зволікання в її укладенні може бути оскаржено у судовому порядку.

У зв'язку з вищезазначеним, представник позивача звернула увагу на те, що останнього разу ФГ "МАЛКО" зверталося до відповідача 2 із пропозицією укласти додаткову угоду 27.04.2015 року, а тому термін позовної давності позивачем порушений не був.

Виходячи з порушень відповідачами 1, 2 прав ФГ "МАЛКО" передбачених, зокрема, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод щодо володіння власністю, вимог Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", неправомірне втручання у здійснення своїх прав позивачем, ФГ "МАЛКО" наголосило на тому, що його вимоги є законними та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечуючи на доводи відповідача-2 щодо подібності позовних вимог та преюдиціального значення рішень судів, що відбулися між ФГ Малко та відповідачами, представники позивача вказали, що дійсно ФГ Малко подавалися позовні заяви до господарського суду, у задоволенні яких судом було відмовлено. Однак, зазначили, що судові рішення ними не оскаржувалися через те, що ними не правильно було обрано спосіб захисту права, зокрема: у справі № 923/131/17 ставилося питання про визнання за ФГ Малко першочергового права оренди земельної ділянки, що не відповідає способам, визначеним законом. А у справі № 923/237/13-г, ФГ Малко заявлено про продовження договору оренди, що на їх думку, також не відповідає способам захисту прав, визначених законом. В той же час, представник вважає, що у даній справі ним обрано правильний спосіб захисту права - визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди, що відповідає ст. 33 Закону Про оренду землі та цивільному законодавству.

Відповідач-1, Голопристанська районна державна адміністрація у відзиві на позовну заяву, підтриманому у судовому засіданні представником, проти позовних вимог заперечила та просила у їх задоволенні відмовити повністю з наступних підстав.

Відповідач 1 вказує на те, що п. 7 договору оренди земельної ділянки від 23.08.2007 було встановлено, що після закінчення його строку орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар мав не пізніше ніж за 120 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово оренднодавця про намір продовжити його дію.

Відповідач-1 вказує, що у порушення зазначеного пункту договору лише 23.07.2012 позивач направив заяву без проекту додаткової угоди на адресу Голопристанської районної державної адміністрації з проханням продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки строком на 49 років.

У зв'язку із невиконанням ФГ "МАЛКО" вимог ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", відповідачем 1 було направлено лист від 14.08.2012 до позивача про необхідність подати додаткову угоду.

Неподача ФГ "МАЛКО" додаткової угоди, як зазначив відповідач-1, унеможливило поновлення договору оренду.

Також, відповідач-1 вказав на те, що, виходячи із положень ст.ст. 31, 34 Закону України "Про оренду землі", реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Від відповідача-2 Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до суду надійшли заява щодо застосування строків позовної давності та відзив на позовну заяву, підтримані у судовому засіданні представником, відповідно до яких, відповідач-2 просить у задоволенні позовних вимог відмовити з наступних підстав.

Відповідач-2 вказує, що спірні правовідносини між ФГ "МАЛКО" та Головним управління Держгеокадастру у Херсонській області ґрунтуються на договорі оренди земельної ділянки від 23.08.2007 року. Термін дії договору закінчився 23.08.2012 року. Таким чином, як вказує відповідач-2, строк позовної давності стосовно визнання першочергового права щодо земельної ділянки, починається з 23.08.2012 року. Загальний строк позовної давності у три роки сплив 23.08.2015 року.

За таких обставин, відповідач 2 вказує на пропуск ФГ "МАЛКО" трьохрічного строку позовної давності, у зв'язку з чим, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Щодо суті позовних вимог, відповідач-2 та його представники пояснили, що строк дії договору оренди землі від 23.08.2007 закінчився 23.08.2012 року. Орендарем не проведено дій необхідних для продовження терміну дії договору, визначених самим договором оренди та Закону України "Про оренду землі", у зв'язку з чим, дію зазначеного договору слід вважати припиненим.

Також, відповідач-2 не погоджується з твердженням про порушення прав ФГ "МАЛКО" як такого, що має переважне право на укладання додаткової угоди щодо продовження дії договору оренди земельної ділянки, виходячи з наступного.

Відповідач-2 вказує на те, що, згідно із ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: систематична несплата земельного податку або орендної плати. Відповідно до п. 35 договору оренди земельної ділянки, розірвання договору оренднодавцем в односторонньому порядку допускається за умови не сплати орендарем орендної плати на протязі чотирьох місяців підряд.

Відповідач-2 вказує на те, що, на його думку, право користування земельною ділянкою у ФГ "МАЛКО" припинилося автоматично відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України, у зв'язку із невжиттям позивачем заходів щодо продовження дії договору та систематичної несплати орендної плати за земельну ділянку.

Також, відповідач-2 вказує на те, що у 2013 році ФГ "МАЛКО" зверталося із позовом до господарського суду щодо продовження договору оренди землі від 23.08.2013 і рішенням суду від 14.05.2013 по справі № 923/237/13-г в задоволенні позовних вимог було відмовлено в повному обсязі.

Окрім того, відповідач-2 зазначив, що у Господарському суді Херсонської області розглядалася справа № 923/131/17 щодо визнання першочергового права на земельну ділянку за ФГ "МАЛКО", за результатом розгляду якої позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.

Рішення по зазначеним справам ФГ "МАЛКО" оскаржені не були і набрали законної сили. У зв'язку із зазначеним, відповідач-2 звертає увагу на суду на вимоги ст. 62 ГПК України, відповідно до яких, суд відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же самих підстав або є рішення цих органів з такого спору.

Стосовно фактів, які на думку відповідача-2 мають преюдиціальне значення, ним подано додаткові письмові пояснення, відповідно до яких вказує, що преюдиція - це встановлене процесуальним законом правило (нетиповий нормативний припис) звільнення від доказування обставин, встановлених в мотивувальній частині рішення суду у цивільній, господарській, адміністративній справі, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини або постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, вироком, іншим кримінально-процесуальним актом, коли в силу закону завершення провадження по кримінальній справі не може бути закінчене постановленням вироку про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої їх ухвалено, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Відповідач, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні від 25 липня 2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", вказує, що ЄСПЛ зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів.

Щодо співвідношення преюдиційності і законної сили судового рішення відповідач вважає, що чинність судового рішення є обов'язковою умовою преюдиційності, оскільки скасоване рішення або те, що не набрало законної сили, не матиме правових наслідків, передбачених ст. 35 Господарського процесуального кодексу (ПІК) України, вважає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З метою застосування преюдиційних фактів відповідач посилається на факти та обставин встановлені в рішеннях суду по справам №№ 923/131/17 та 923/237/13-г, зокрема стверджує, що:

По-перше, в обох рішеннях суду встановлено факт, що законодавством не передбачено автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. За відсутності такого рішення неможливо зобов'язати цей орган в судовому порядку укласти такий договір або поновити його, адже таке зобов'язання суперечитиме вимогам законодавства. З цього питання Голопристанською райдержадміністрацією рішення не приймалось, отже, вважає, що підстав для задоволення позовних вимог про продовження, або поновлення строку договору немає.

По-друге, відповідач-2 зазначає, що Господарським судом Херсонської області по справі № 923/131/17 встановлено обставини, що свідчать про безпідставність вимог позивача про визнання договору оренди від 23.08.2007 року, укладеним між ним та Голопристанською районною державною адміністрацією дійсним та таким, що продовжений, або поновлений на строк до 23.08.2017 року. Вважає, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 17.06.2016 за № 156/0/7-16 та додатку до даного наказу, спірну земельну ділянку правомірно внесено до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, а пізніше продано.

Отже, вважає, що дії Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області щодо відмови в визнанні права на оренду земельної ділянки ФГ Малко визнані правомірними рішенням суду по справі № 923/131/17, та доказуванню не підлягає відповідно до ст. 35 ГПК України.

Окрім того, відповідач 2 пояснив, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 08.07.2016 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.02.2017 року, право власності на земельну ділянку кадастровий № НОМЕР_1 зареєстровано за Головним управління Держгеокадастру у Херсонській області. У зв'язку із зазначеним, на думку відповідача 2, право користування вказаної земельної ділянки не зареєстровано за позивачем та ніяким чином не порушувалося.

За таких обставин, як пояснив відповідач 2, вказана земельна ділянка була виставлена на земельні торги, за результатами яких право оренди передано переможцю - гр. ОСОБА_4.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ФОП ОСОБА_4 надав до суду письмові пояснення та докази набуття права користування земельною ділянкою, кадастровий № НОМЕР_1, на аукціоні 04.05.2017 року, докази укладання договору оренди землі, сплати річної орендної плати за землю (том 2. А.с. 65-85), докази реєстрації права оренди тощо (том 2 а.с. 115-121). ОСОБА_4 вважає, що він на законних підставах набув право оренди, підтримує заперечення щодо позовної заяви, які надані представниками відповідачів, у задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Розпорядження Голопристанської районної державної адміністрації № 384 від 18.09.2006 (том 2, а.с. 27) Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок в оренду фермерським господарствам МАЛКО площею 50 га на території Малокопанівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивачем виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (том 2 а.с. 21-35), який затверджено розпорядженням Голопристанської районної державної адміністрації № 173 від 20.04.2007 року. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1.

В подальшому, 23.08.2007, між Голопристанською районною державною адміністрацією Херсонської області та Фермерським господарством "МАЛКО" укладено договір оренди земельної ділянки, за яким позивачу надано у строкове платне користування строком на 5 років земельну ділянку із земель запасу сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Малокопанівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір зареєстрований в Голопристанському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.08.2007 року за № 4АА 002357-040772100014 (а.с. 12, а.с. 79 - 86).

З матеріалів справи вбачається, що 23.07.2012 позивач звернувся до Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області із заявою про намір поновлення зазначеного договору оренди на строк 49 років згідно проекту землеустрою відведення земельної ділянки за 2006 рік (а.с. 104).

Листом Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області від 14.08.2012 № 08-6/526 (а.с. 105, а.с. 153) Про подовження терміну дії договору оренди у відповідь на звернення позивача про продовження строку дії договору оренди землі, позивачеві було повідомлено про необхідність надання проекту додаткової угоди, в якій передбачити істотні умови договору, зокрема щодо розміру орендної плати. При цьому в листі вказано, що земельну ділянку забороняється використовувати як ріллю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Фермерським господарством "МАЛКО" 23.04.2013 до Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області подано повторну заяву про укладення додаткової угоди з проектом додаткової угоди (а.с. 4). Ця заява Голопристанською районною державною адміністрацією Херсонської області не розглянута, рішення щодо заяви - не прийнято.

Відповідно до наданого позивачем листа від 23.04.2013 за № 01-10/1003 (том 1 а.с. 5), Відділом Держземагенства у Голопристанському районі Херсонської області позивачу повідомлено, що Відділ Держземагенства у Голопристанському районі з 01.01.2013 на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 року, яким внесено зміни до ст. 122 Земельного кодексу України у частині розпорядження землями сільськогосподарського призначення, а саме наділено повноваженнями по передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, у власність або у користування для всіх потреб центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи, тобто Держземагенство України.

У цьому листі зазначено, що, у документа, що додані до заяви, відсутнє рішення уповноваженого органу. Заявнику вказано, що на той час не було Порядку розгляду клопотань щодо передачі у власність, користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення, отже повідомлено, що його заява не розглядається.

В свою чергу, Фермерське господарство "МАЛКО" звернулося із завою до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області (а.с. 22) просило надати відповідь про можливість укладання нового договору оренди чи додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1.

Згідно листа ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 10.06.2015 № 19-21-0.102-50/42-15-СГ (том 1 а.с. 23), відповідач-2, на заяву від 29.05.2015, повідомив позивача, що для розгляду питання щодо внесення змін до договору оренди землі йому необхідно правильно сформулювати написання заяви щодо поновлення договору оренди землі та перегляду орендної плати, надати витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку, а також довідку з територіального органу фіскальної служби про відсутність заборгованості по орендній платі.

В подальшому, 16.06.2015, Фермерське господарство "МАЛКО" звернулося із завою про укладення додаткової угоди до ГУ Держгеокадастру (а.с. 25, а.с. 26).

ГУ Держгеокадастру у Херсонській області листом від 14.07.2015 за № 19-21-7777.10-338/42-15-СГ (а.с. 27) на повторну заяву від 16.06.2015 повідомило, що для розгляду питання щодо поновлення договору оренди землі необхідно надати витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку, довідку про стан родючості ґрунтів або іншу інформацію, що підтверджує. що корисні властивості земельної ділянки не погіршилися, а також довідку з територіального органу фіскальної служби про відсутність заборгованості по орендній платі. Зазначено, також, що поновлення права оренди земельної ділянки відбувається після формування цієї земельної ділянки.

З листа відповідача-1 Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області від 21.05.2015 за № 01-29/1211 (том 1 а.с. 29) вбачається, що цей лист адресовано позивачеві на його звернення від 27.04.2015 з питання про поновлення договору оренди. Цим листом зазначено, що питання поновлення договору оренди землі віднесено до повноважень відповідача-2.

З матеріалів справи, зокрема з Витягів з державного земельного кадастру (том 1 а.с. 31, 33) вбачається, що орендарем земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 станом на 07.07.2016 та на 16.08.2016 значиться Фермерське господарство "МАЛКО".

Таким чином, станом на 29.08.2017 заяви позивача залишені поза увагою відповідачами 1, 2, а додаткова угода до договору оренди - не підписана.

Отже, між сторонами виникли правовідносини з оренди земель державної власності, які регулюються земельним, цивільним та господарським законодавством України та, зокрема, Законом України "Про оренду землі".

Підставою позову стало зволікання відповідачів 1, 2 з підписанням додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, якою передбачається поновлення договору оренди на той же строк та на тих же умовах, які передбачені договором оренди земельної ділянки.

Пунктом 7 Договору передбачено, що договір укладено на п'ять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 120 днів до закінчення троку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Умови і порядок оформлення поновлення договору оренди землі регулюється ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Так, на час закінчення строку спірного договору оренди (23.08.2012) чинною редакцією цієї норми права передбачалося, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Як встановлено судом, орендар користувався земельною ділянкою після закінчення строку договору, належним чином виконуючи свої обов'язки, сплативши орендну плату за землю до січня 2013 року.

Суд зазначає, що на час звернення позивача з заявою та додатковою угодою до відповідача-1 в липні 2012 року, березні 2013 року, а пізніше до відповідача-2 з березня 2013 по червень 2015 року ФГ МАЛКО як орендар не отримав від повноважного орендодавця заперечення на укладання додаткової угоди до договору оренди. З досліджених судом листів листування між позивачем як орендарем та відповідачами як орендодавцями, вбачається, що у орендодавців не виникало сумнівів у тому, що орендар має намір продовжувати користування земельною ділянкою, що було підтверджено офіційною заявою орендаря. В той же час, протягом усього часу після закінчення строку договору орендодавці не прийняли рішення про відмову у укладанні додаткової угоди до договору, а також під різними приводами ухилялися від підписання додаткової угоди.

Так, суд вважає безпідставними, немотивованими та необґрунтованими відповіді Держземагенства, а в подальшому Держгеокадастру, від 23.04.2013 за № 01-10/1003, від 10.06.2015 № 19-21-0.102-50/42-15-СГ, від 14.07.2015 за № 19-21-7777.10-338/42-15-СГ, якими зроблено посилання на відсутність Порядку розгляду клопотань щодо передачі у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та залишено заяву і додаткову угоду без розгляду, а в подальшому з мотивів неправильного формулювання звернення про поновлення договору оренди землі та витребування додаткових документів зволікали з вирішенням по суті питання підписання додаткової угоди, що суд вважає відписками.

Вимога Закону про укладання Додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення, у разі, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою, у місячний строк в обов'язковому порядку - орендодавцем не виконана. Зазначена вимога законодавця, на думку суду, є адресованою орендодавцю, встановлює його обов'язок діяти у спосіб, передбачений законом.

Суд зазначає, що у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою орендодавець зобов'язаний підписати додаткову угоду до договору оренди про поновлення договору без будь-яких умов. Юридичне значення та правова підстава для підписання додаткової угоди є факт продовження користування орендарем земельною ділянкою та відсутність заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Об'єктивні обставини, що дослідженні судом вказують на наявність юридичних та правових підстав для виконання орендодавцем, спочатку відповідачем-1, а пізніше, після 01.01.2013 року, відповідачем-2 обов'язку підписання додаткової угоди. Однак цей обов'язок не виконано відповідачами.

Як зазначено у правовій позиції Верховного Суду України у справі 3-312-гс16 такий договір вважається поновленим на підставі Закону. Для поновлення договору необхідні такі факти: орендар продовжує користуватися земельною ділянкою; орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендодавець письмово не повідомив про відмову у поновленні договору; сторони укладають додаткову угоду.

Усі вказані фактичні обставини є наявними у відносинах між позивачем як орендарем та відповідачами як, відповідно, орендодавцями, окрім юридичного закріплення правовідносин, що продовжують існувати у зв'язку з поновленням - підписання орендодавцем додаткової угоди до договору.

Отже, суд доходить висновку, що зволікання з підписанням додаткової угоди орендодавцями є безпідставним, а договір оренди є поновленим.

Зважаючи на зволікання відповідачами з підписанням додаткової угоди до договору, ФГ "МАЛКО" двічі зверталося до господарського суду за захистом своїх порушених прав.

Так, господарським судом Херсонської області розглянуто у справі № 923/237/13-г позовну заяву ФГ МАЛКО до Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області про продовження договору оренди , а також у справі № 923/131/17 позовну заяву ФГ Малко до відповідачів Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області та Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання першочергового права щодо земельної ділянки (том 1, а.с. 142-152).

Господарським судом Херсонської області було відмовлено ФГ МАЛКО у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Також в подальшому, 27.04.2017, з метою захисту свого права користування спірною земельною ділянкою з ФГ "МАЛКО" звернувся до господарського суду із заявою про вжиття запобіжних заходів до Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області та Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області. Ухвалою господарського суду від 28.04.2017 накладено арешт на земельну ділянку із кадастровим № НОМЕР_1.

Арешт на земельну ділянку накладено з метою припинення продажу Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області права оренди земельної ділянки, земельних торгах, які призначено на 04.05.2017 у формі аукціону, права на яку заявника ФГ МАЛКО станом на 28.04.2017, за висновком суду, знаходяться у стані правової невизначеності. Суд зазначив, що з продажем права оренди існує загроза порушення права заявника ФГ "МАЛКО", а продаж права при спірних обставинах утруднить або зробить взагалі неможливим судовий захист прав ФГ "МАЛКО" та може призвести до порушення прав третіх осіб, які можуть взяти участь в оголошених торгах (аукціоні).

Також, провадження у цій справі за позовом ФГ МАЛКО порушене ухвалою від 03.05.2017 року, предметом спору якої є право оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1.

В той же час, при наявності арешту земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, а також за наявності господарської справи в суді зі спору стосовно права оренди цієї земельної ділянки, Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області проведено аукціон 04.05.2017 року, на якому спірне право оренди земельної ділянки продане третій особі ФОП ОСОБА_4

Аналізуючи твердження відповідача-2 про наявність преюдиціальних фактів, суд зазначає, що у судових рішеннях, що прийняті за результатами позовів позивача ФГ МАЛКО суд зазначає, що у справі № 923/237/13-г у задоволенні позову ФГ МАЛКО до Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області про продовження договору оренди було відмовлено з підстав ненадання позивачем додаткової угоди до договору. Зазначений факт у цій справі не оспорюється та не є предметом розгляду. У справі № 923/131/17 відмовлено у позові ФГ МАЛКО до відповідачів Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області та Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання першочергового права щодо земельної ділянки суд відмовив у задоволенні позову через недоведеність позивачем обґрунтованості позовних вимог. В той же час, основні фактичні дані щодо укладання договору оренди спірної земельної ділянки, закінчення строку договору та продовження користування земельною ділянкою орендарем підтверджуються вказаними судовими рішеннями.

Суд відхиляє твердження відповідача-2 про встановлення в обох зазначених судових рішеннях факту, що законодавством не передбачено автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки, оскільки зазначення про це у судових рішеннях не є юридичним фактом, а є судженням суду щодо розуміння певних норм законодавства. Висновки суду про безпідставність вимог позивача, також не є юридичним фактом, який звільняє відповідачів від доказування законності своїх дій стосовно укладання (не укладання) додаткової угоди до договору оренди землі у зв'язку із його поновленням.

Отже, твердження відповідача-2 про те, що у провадженні Господарського суду Херсонської області вже перебували справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не мають під собою підстав.

Суд, окрім того, встановив, що в період часу з липня 2012 року до 04.05.2017 року відповідачами не прийнято рішення про відмову укласти додаткову угоду, позивачеві ФГ МАЛКО відповідачами не пред'являлися вимоги про повернення земельної ділянки із його володіння. Земельна ділянка після закінчення строку договору оренди до дня продажу права оренди нікому іншому не передавалася в користування. Претендентів (заявників) на оренду спірної земельної ділянки, що викликало би необхідність позивачеві ФГ МАЛКО скористатися своїм переважним правом оренди - не існувало.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", державні адміністрації діють на засадах зокрема, верховенства права, законності; пріоритетності прав людини; гласності, поєднання державних і місцевих інтересів.

Згідно зі статтею 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Оскільки за змістом ст. 33 Закону України "Про оренду землі" підписання додаткової угоди, яка має оформлювати факт поновлення договору, є обов'язковим, то до відносин щодо її підписання підлягають застосуванню спеціальні норми Господарського кодексу України щодо порядку обов'язкового укладення чи зміни договорів.

За змістом статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Крім того, відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Нормами чинного законодавства прямо встановлена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту поновлення договору (ст. 33 Закону України "Про оренду землі") та передбачена можливість укладення правочинів про зміну договору за рішенням суду (ст.ст.187, 188 ГК України).

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема застосування інших, передбачених законом, способів.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Зважаючи на наведені обставини та відповідно до вимог імперативної норми частини 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" додаткову угоду від 27.04.2015 до договору оренди земельної ділянки від 23.08.2007 суд визнає укладеною на той же строк і на тих же умовах, що передбачені договором оренди, а саме з 24.08.2012 року до 23.08.2017 року включно, а не на 49 років, як зазначено у додатковій угоді, що надіслана на адресу відповідачів.

Зазначена норма закону передбачає обов'язковість пролонгації договору оренди земельної ділянки (відновлення саме на той самий строк і на тих самих умовах) за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору і не вимагає наявності рішення орендодавця на поновлення договору оренди землі в якості обов'язкової підстави для його продовження. Необхідна згода орендодавця як сторони за договором вважається отриманою за відсутності його письмових заперечень протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, тобто шляхом вчинення ним дій - бездіяльності (мовчазна згода) відповідно до ч. 3 ст. 205 ЦК України. Вказана норма права кореспондується і не суперечить загальній нормі цивільного законодавства України, що регулює відносини зміни договорів - ст. 651 ЦК України, згідно якої зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, що склалися, суд вважає обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, як орендаря земельної ділянки, шляхом подання позову про поновлення договору оренди шляхом визнання додаткової угоди укладеною є обґрунтованим, правомірним та самим ефективним способом захисту, яким досягається мета відновлення права оренди. Вказаний спосіб захисту відповідає передбаченому пунктом "а" частини 3 ст. 152 Земельного кодексу України способу захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки - шляхом визнання прав.

Суд зазначає, що припис ст. 33 Закону про поновлення договору оренди землі на той самий строк не надає права позивачеві як орендарю земельної ділянки вимагати поновлення строку договору на інший строк, ніж було передбачено договором між сторонами, який був чинним. Оскільки такий строк було встановлено у основному договрі у 5 років, то вимога поновити договір на інший строк не має правової підстави. Законом встановлено правову презумпцію - договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, вона не може бути змінена.

У цьому контексті суд звертає увагу на ігнорування відповідачем-2 Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області ухвали Господарського суду Херсонської області від 28.04.2017 року про накладення арешту на земельну ділянку із кадастровим № НОМЕР_1. Ухвала набрала законної сили з дня її прийняття та підлягала негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Постановляння ухвали про вжиття запобіжних заходів відбулося за участі представника відповідача-2 Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області копія ухвали була направлена на адресу відповідача-2.

Таким чином, знаючи про наявність ухвали суду про арешт земельної ділянки кадастровий № НОМЕР_1, невирішеність із ФГ "МАЛКО" питання щодо укладання додаткової угоди відносно спірної земельної ділянки, відповідач-2 Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області цілеспрямовано та умисно здійснило дії щодо проведених земельних торгів відносно земельної ділянки кадастровий № НОМЕР_1, яка знаходиться на території Малокопанівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, за результатами яких право оренди було передано переможцю аукціону - третій особі.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Суд констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

За зазначених обставин, суд приходить до висновку про незаконність дій відповідача-2 щодо втручання в право ФГ "МАЛКО" на мирне володіння майном і таким, що не переслідує суспільний інтерес. Суспільний інтерес у досліджених судом відносинах полягає у безумовному підписанні додаткової угоди до договору оренди землі орендарем та створення умов щодо забезпечення мирного володіння землею її володільцем, використання її за цільовим призначенням. Заміна належного орендаря спірної земельної ділянки в адміністративному порядку через продаж права оренди третій особі не є суспільним інтересом, порушує принцип мирного володіння майном.

Щодо посилання відповідача-2 Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на пропуск позивачем ФГ "МАЛКО" строку позовної давності стосовно визнання додаткової угоди укладеною, то суд наголошує на наступному.

Твердження відповідача-2 про пропуск позивачем строку позовної давності ґрунтуються на тому, що спірні правовідносини між ФГ "МАЛКО" та Головним управління Держгеокадастру у Херсонській області ґрунтуються на договорі оренди земельної ділянки від 23.08.2007 року. Термін дії договору закінчився 23.08.2012 року. Таким чином, як вказує відповідач 2, строк позовної давності стосовно визнання першочергового права щодо земельної ділянки, починається з 23.08.2012 року. Загальний строк позовної давності у три роки сплив 23.08.2015 року.

У той же час, предметом даного судового розгляду є позовна вимога ФГ "МАЛКО" про визнання укладеною подану позивачем додаткову угоду від 27.04.2015 до Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області по земельній ділянці із кадастровим № НОМЕР_1. Заява про укладання додаткової угоди до договору була подана до позивача-1, та була передана для розгляду відповідачеві-2, який заяву не розглянув, а подану йому 27.04.2015 року додаткову угоду до договору - не підписав, отже строк позовної давності має обліковуватися з травня 2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За таких обставин, твердження Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на пропущення позивачем ФГ "МАЛКО" строку позовної давності є безпідставним.

Суд відхиляє твердження відповідачів про те, що право користування земельною ділянкою у позивача припинилося автоматично, оскільки наявними у справі матеріалами доведено, що позивач після закінчення строку договору продовжував користуватися землею та сплачував за це орендну плату до січня 2013 року, що відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі вказує на продовження відносин оренди та подальше використання права оренди позивачем.

Виходячи зі змісту вищенаведених норм та матеріалів справи, враховуючи положення про порядок укладення господарських договорів, встановлений статтею 188 Господарського кодексу України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ФГ "МАЛКО" є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати укладеною між Фермерським господарством "МАЛКО", ідентифікаційний номер 33375670, вул. Горького, 19, с. Малі Копані Голопристанського району Херсонської області та державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, м. Херсон, вул. Університетська, 136-а, ідентифікаційний код 39766281, додаткову угоду від 27.04.2015 до договору оренди земельної ділянки від 23.08.2007 між Голопристанською районною державною адміністрацією Херсонської області, Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. 1 Травня, 41, ідентифікаційний код 04060051, та Фермерським господарством "МАЛКО", Херсонська область, Голопристанський район, с. Малі Копані, вул. Горького, 19, ідентифікаційний код 33375670, зареєстрованого в Голопристанському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.08.2007 року за № 4АА 002357-040772100014, на той же строк і на тих же умовах, що передбачені договором, а саме з 24.08.2012 року до 23.08.2017 року включно.

3. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, м. Херсон, вул. Університетська, 136-а, ідентифікаційний код 39766281, на користь державного бюджету 1600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 копійок) судового збору, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації - 22030106.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 18.09.2017 року

Суддя П.Д. Пригуза