Ухвала

від 11.09.2017 по справі 812/165/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 вересня 2017 року СєвєродонецькСправа № 812/165/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Борзаниці С.В.,

при секретарі судового засідання Лященку А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Офісу великих податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" (далі за текстом - ПАТ Луганськтепловоз , Позивач) до Офісу великих податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління (далі за текстом - Відповідач) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, в якому після уточнення позовних вимог просить:

- визнати протиправною бездіяльність Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, що втілилася у не внесенні заяви ПАТ Луганськтепловоз про повернення суми бюджетного відшкодування за лютий 2016 року на суму 37 000,00 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування;

- зобов'язати Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби внести заяву ПАТ Луганськтепловоз про повернення суми бюджетного відшкодування за лютий 2016 року на суму 37 000,00 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Представник відповідача в запереченнях проти позову зазначив, що вказаний адміністративний позов подано з порушенням строку на оскарження, встановленого чинним законодавством (том 3 а.с.170-171).

Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно п. 56.18 ст. 56 ПКУ з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Статтею 102 ПКУ передбачено строк давності 1095 днів.

Стаття 56 ПКУ встановлює спеціальні строки звернення до суду з позовами предметом спору в яких є податкові повідомлення-рішення та інші рішення органів ДФС.

Проте, предметом спору в справі №812/165/17 за позовом ПАТ Луганськтепловоз до Харківського управління є визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, що не відповідає критеріям, визначеним в п.56.18 ст.56 ПКУ.

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що є предметом розгляду даної справи, - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, тобто не вчинення дії, яку носій публічної влади зобов'язаний був вчинити.

З огляду на що строки оскарження рішень контролюючого органу , визначені наведеною статтею, на спірні відносини не розповсюджуються.

Звертають увагу суду на лист ВАСУ від 10.02.2011 № 203/11/13-11, відповідно до якого підпунктом 56.18 статті 56 ПКУ безпосередньо врегульовано застосування строків оскарження податкового повідомлення-рішення до суду.

За таких обставин строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.

З урахуванням викладеної позиції ВАСУ позивачем не надано інформації щодо моменту отримання рішення , що оскаржується, тобто неможливо встановити, з якого моменту обраховується строк звернення до суду.

Також звертають увагу суду на те, що у справах з аналогічним предметом спору судами адміністративні позови залишено без розгляду, а саме: ухвала Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2016 по справі №810/1417/16, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2016 по справі №820/4964/16.

Таким чином, з аналізу норм КАСУ, ПКУ, враховуючи наявну судову практику, до даного предмету спору не застосовуються спеціальні строки позовної давності, визначені ПКУ. У даному випадку необхідно керуватись нормами ч. 2 ст. 99 КАС України якою встановлено шестимісячний строк для звернення до суду.

Відповідно ч. 2 п. 200.15 ст. 200 ПКУ після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п. 200.13 ст. 200 ПКУ на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Позивач зазначає про те, що право вважається порушеним з 04.06.2016, тобто з даного моменту починає обраховуватись шестимісячний строк на подачу позову до суду. Проте, відповідний адміністративний позов подано 23.01.2017.

Враховуючи вищевикладене, ПАТ Луганськтепловоз порушено строки позовної давності звернення до суду з позовною заявою.

У своїй позовній заяві ПАТ Луганськтепловоз не вказує на причини пропуску строку позовної давності, у зв'язку з чим позов підлягає залишенню без розгляду.

Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, перевіривши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення цього клопотання з таких підстав.

Згідно з частинами 1, 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що дійсно в наявності бездіяльність податкового органу щодо не вжиття заходів з бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2016 року на рахунок Позивача.

Представником Позивача вірно розрахований початок строку, коли він міг дізнатися про бездіяльність відповідача щодо виконання покладеного на нього обов'язку з організації процедури бюджетного відшкодування сплачених сум ПДВ, а саме - 04 червня 2016 року.

Однак, в даному випадку має місце бездіяльність, правильно визначена самим відповідачем як пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, тобто не вчинення дії, яку носій публічної влади зобов'язаний був вчинити. Тобто, порушення права позивача на відшкодування сум ПДВ триває до теперішнього часу кожного дня. Достовірно можна стверджувати, що початок перебігу строку звернення до суду можна відраховувати з кожного дня після 03.06.2016 до моменту звернення із позовом до суду, оскільки Позивач вправі розраховувати на вчинення правомірних дій, передбачених податковим законодавством, з боку суб'єкта владних повноважень при наявності на те виконаних позивачем необхідних процедур (сплата сум ПДВ, відсутність актів перевірки, які б свідчили про порушення з боку платника податків, тощо). Тому дату 04.06.2016 не можна визначати як початок перебігу строку звернення до суду , а необхідно визначити як початок перебігу бездіяльності , про яку міг дізнатися позивач, яка триває до теперішнього часу.

Як наслідок, в силу приписів ч. 2 ст. 99 КАС України Позивачем не пропущений строк звернення до суду, тобто відсутні підстави для залишення позову без розгляду.

Водночас, п. 56.18 ст. 56 ПКУ визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Статтею 102 ПКУ встановлений строк давності 1095 днів.

Позивачем правильно відповідно до положень Податкового кодексу України вирахувано, що податкова декларація за лютий 2016 року мала бути поданою до 20 березня 2016 року, отже камеральна перевірка була проведена в строк до 20 квітня 2016 року.

З метою визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податковий орган мав право провести документальну позапланову виїзну перевірку протягом 30-ти календарних днів, тобто в строк до 20 травня 2015 року. Однак, зазначена перевірка не проводилася, що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства в частині формування податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2016 року. П'ять робочих днів, відведених для надання висновку до органів казначейства, що настали за останнім днем проведення документальної перевірки становлять 23, 24, 25, 26 та 27 травня 2016 року включно.

Таким чином, податковий орган, не надавши відповідного висновку до органів казначейства в строк до 27 травня 2016 року включно (день тижня - п'ятниця), прийняв рішення щодо відсутності підстав для бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2016 року Позивачу. Такий висновок суду підтверджується самим фактом відсутності будь-який дій з боку податкового органу з бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2016 року. Як наслідок, саме дату 30 травня 2016 року (день тижня - понеділок) необхідно визначати як початок перебігу строку давності, встановленого ст. 102 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що положеннями пункту 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, окрім посилання на можливість оскарження в суді податкового повідомлення - рішення, надано право платнику податків оскаржити й інші рішення.

Щодо прийняття такого рішення суд дійшов висновку, виходячи з такого.

Статтею 200 ПК України визначений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Згідно абзацу третьому пункту 200.10 статті 200 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.

Пунктом 200.14. статті 200 ПК України визначені підстави направлення платнику податку податкового повідомлення, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки сум бюджетного відшкодування, визначених у пункті 200.11 цієї статті, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.

Таким чином, у будь-якому випадку відповідно до норм Податкового кодексу України при заявленні платником податку сум до бюджетного відшкодування податковий орган повинен прийняти одне з рішень, передбачених статтею 200 ПК України.

Як наслідок, платник податків мав право на отримання від податкового органу конкретного рішення, передбаченого статтею 200 ПК України.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. ст. 4 ПК України визначена презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

В даному випадку при спірних правовідносинах положення статті 200 ПК України припускають множинне трактування прав та обов'язків контролюючого органу (відповідача по справі), внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Однак в силу приписів п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 ПК України суд дійшов висновку про правомірність рішення платника податку щодо його права на отримання конкретного рішення від податкового органу за наявності правовідносин, врегульованих статтею 200 ПК України. Оскільки відповідач не надав відповідного висновку до органів казначейства в строк до 27 травня 2016 року включно (день тижня - п'ятниця), він повинен був 30 травня 2016 року (день тижня - понеділок) прийняти інше рішення, передбачене статтею 200 ПК України. Не прийняття рішення при спірних правовідносинах в силу Закону - Податкового кодексу України не передбачено.

У зв'язку з чим дата - 30 травня 2016 року є початком перебігу строку давності, встановленого ст. 102 Податкового кодексу України, при даних спірних правовідносинах, який Позивачем не пропущений.

Посилання представника відповідача на лист ВАСУ та ухвали Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2016 по справі №810/1417/16 та Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2016 по справі №820/4964/16 є незмістовним, оскільки в силу приписів статті 244-2 КАС України лише висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

При даних спірних правовідносинах та встановлених обставинах суд першої інстанції не погоджується з висновками, викладеними у зазначених ухвалах Київського окружного адміністративного суду та Харківського окружного адміністративного суду з вище зазначених за текстом підстав.

У зв'язку з викладеним, судом встановлено, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 100, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Офісу великих податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття ухвали у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Повний текст ухвали складено та підписано 15 вересня 2017 року.

Суддя С.В. Борзаниця