ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Бучацький районний суд Тернопільської області
м. Бучач, вул. Міцкевича, 11, 48400, (03544) 2-16-40
13 січня 2010 року
В складі : головуючого судді Кузевича Й.Я,
при секретарі Пастушаку І.Д.,
з участю обвинувача Оринчука Б.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бучача справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, раніше судимого 10.05.2007 року Бучацьким районним судом за ч.2 ст.307 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки ,невійськовозобов'язаного,
за ч.1 ст. 185 КК України ,-
В С Т А Н О В И В :
5 листопада 2009 року біля 13 год. 30 хв. підсудний ОСОБА_1 шляхом вільного доступу зайшов в житловий будинок ОСОБА_2, що в с. Соколів Бучацького району, звідки таємно викрав три хустини іноземного виробництва залишковою вартістю по 35 грн. кожна , чим спричинив їй матеріальну шкоду на загальну суму 105 гривень.
Будучи допитаним в судовому засіданні в якості підсудного по суті пред'явленого йому обвинувачення за ч. 1 ст. 185 КК України ОСОБА_1 пояснив суду, що на початку листопада 2009 року в обідній час , коли мати ОСОБА_2 була відсутня вдома, з валізи , в якій знаходились тільки хустини, він викрав три хустини закордонного виробництва, з них дві вишневого кольору, а одна жовтого. Ці хустини одразу відніс до ОСОБА_3 , яка заплатила за них 45 гривень, які він потратив в м. Бучач на випивку та закуску. Через дві доби ОСОБА_4 запитала його , чому він викрав хустини і де вони знаходяться , він признався матері, що ці хустини він викрав у неї і продав ОСОБА_3 ОСОБА_3 сказала йому, щоб він приніс назад додому хустини. В цей же день біля обіду він знову пішов до ОСОБА_3 для того, щоб вона відала йому хустини назад. ОСОБА_3 згодом повернула дві хустини, третя на даний час відсутня.
Допитана в якості потерпілої ОСОБА_4 пояснила суду, що в 1984 році її дядько ОСОБА_5, який проживає США ,вислав в подарок їй хустини іноземного виробництва, які вона зберігала в своєму житловому будинку у валізі. Біля 11.11.2009 року о 10 год. вона зайшла до своєї кімнати і коли відчинила свою валізу, то побачила, що у валізі все перекидано, відсутні три хустини , після чого вона запитала свого сина, де він дів хустини із валізи, у відповідь ОСОБА_1 відповів, що три хустини він відніс до ОСОБА_3 та продав їх за сорок п'ять гривень. Після чого вона сказала синові, щоб він пішов до ОСОБА_3 та приніс назад хустини. Коли ОСОБА_1 повернувся від ОСОБА_3, то повідомив, що ОСОБА_3 ці хустини вже продала, після чого вона вигнала його із подвір'я житлового будинку. Цього ж дня біля 15 год., ОСОБА_1 прийшов додому і приніс дві хустини, які не належали їй, вона заставила його віднести їх ОСОБА_3,і через декілька днів вона повернула дві її хустини, третю не повернуто по даний час.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що на початку листопада 2009 року до неї додому прийшов односельчанин ОСОБА_1 і запропонував купити в нього три хустини іноземного виробництва, дві вишневого, а одна жовтого кольору. Вона погодилась купити їх за 45 гривень. Після того, як вона купила дані хустини , вона відвезла їх в м. Бучач та продала . Через деякий час до неї додому прийшов ОСОБА_1, і сказав, щоб вона повернула йому хустини. Тоді вона дала йому інші хустини, однак за наполяганням ОСОБА_4 через деякий час повернула їй дві її хустини. Про те, що дані хустини були крадені, вона не знала, а ОСОБА_1 повідомив їй, що ці хустини йому дала його мати ОСОБА_4, щоб продати.
Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_6 ствердив суду, що 12.11.2009 року в чергову частину Бучацького РВ УМВСУ , де він працює дільничним інспектором міліції, по телефону від ОСОБА_4 поступило повідомлення про те, що її син ОСОБА_1 викрав в неї три хустини іноземного виробництва.Він виїхав в с.Соколів, де потерпіла подала йому письмову заяву , він провів огляд місця події , опитав потерпілу, яка вказувала на ОСОБА_1, як на такого що вчинив крадіжку, згодом опитав ОСОБА_1, який признався у крадіжці,та проводив розшукові заходи з метою виявлення викрадених хустин, згодом ОСОБА_3 повернула одну із них, яку ним було вилучено для проведення оцінки.
Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що до нього як сільського голови 12.11.2009 року звернулася односельчанка ОСОБА_4 із заявою про те , що її син ОСОБА_1 викрав в неї три хустини. Він подзвонив в Бучацький РВ УМВСУ до дільничного інспектора міліції ОСОБА_6,який приїхав в село , провів огляд місця події , опитав потерпілу, яка вказувала на ОСОБА_1, як на такого що вчинив крадіжку, згодом опитав ОСОБА_1, який признався у крадіжці,та проводив розшукові заходи з метою виявлення викрадених хустин, разом вони ходили до ОСОБА_3, яка підтвердила , що ОСОБА_1 дійсно продав їх три хустини , а згодом повернула одну із них, яку ОСОБА_6 було вилучено для проведення оцінки.
Крім цього, винність підсудного ОСОБА_1 в скоєнні злочину підтверджується також документами у справі:
Із заяви потерпілої ОСОБА_4 вбачається, що вона просила притянути до відповідальності її сина ОСОБА_1, який викрав в неї три хустини іноземного виробництва( а.с.8).
Із протоколу огляду місця події від 12.11.2009 року видно, що у валізі в житловому будинку ОСОБА_4 виявлено відсутність трьох хустин (а.с.9).
Із протоколу вилучення вбачається , що ОСОБА_4 видала хустину вишневого кольору, яку було повернуто ОСОБА_3М.(а.с.10).
Відповідно до висновку товарознавчого дослідження від 20.11.2009 року залишкова вартість хустини становить 35 грн.(а.с.18-21).
Оцінюючи в сукупності докази , здобуті в судовому засіданні , з матеріалами справи , суд прийшов до переконання, що вина підсудного ОСОБА_1 в скоєнні злочину доведена повністю, а його дії органом дізнання за ч.1 ст.185 КК України кваліфіковано вірно , як таємне викрадення чужого майна.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 , суд відповідно до ст.ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини справи, дані про його особу. Як обставини , які пом'якшують покарання ОСОБА_1 , суд визнає його щире каяття, думку потерпілої, яка просить його суворо не карати. Обставинами , які обтяжують покарання підсудному , суд визнає рецидив злочинів,вчинення злочину щодо особи
похилого віку. На підставі неведеного , суд прийшов до переконання, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк, що буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підсудній ОСОБА_1 10.05.2007 року був засуджений Бучацьким районним судом за ч.2 ст. 307 КК України до п'яти років позбавлення волі, від відбування покарання був звільнений на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком три роки . Таким чином, підсудній не відбув міру покарання , а тому йому слід частково приєднати невідбуту міру покарання по вироку Бучацького районного суду від 10.05.2007 року.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України , суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України , призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки .
На підставі ч.1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком , частково приєднати не відбуте покарання за вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 10 травня 2007 року у виді 3 (трьох) років 5(п'яти ) днів позбавлення волі і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років і 5(п'ять ) днів .
Стягнути із ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області (код - 24524727, банк одержувача - УДК в Тернопільській області, МФО - 838012, розрахунковий рахунок - 35221003000215) судові витрати у сумі 300,88 грн. за проведення товарознавчого дослідження.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити із підписки про невиїзд на утримання під вартою, взявши його під варту із залу суду .
На вирок може бути подана апеляція до судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області через Бучацький районний суд на протязі 15 діб, а засудженим , який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку .
Суддя Й.Я.Кузевич
Суд | Бучацький районний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2010 |
Оприлюднено | 19.09.2017 |
Номер документу | 68929252 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Бучацький районний суд Тернопільської області
Кузевич Й. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні