Постанова

від 11.09.2017 по справі 817/1151/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2017 року 09 год. 40 хв. РівнеСправа № 817/1151/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Березнівське птахопідприємство» до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Березнівське птахопідприємство» (далі іменується – позивач) до Березнівського відділення Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області, правонаступником якого є Рівненська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення №162/15-06 від 29.02.2016 щодо не підтвердження позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2016 рік.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем були подані до фіскального органу усі необхідні документи для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, проте контролюючим органом відмовлено у підтвердженні такого статусу з посиланням на існування у платника податків податкового боргу станом на 01 січня 2016 року. Позивач зазначає, що така обставина не може бути підставою для відмови у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи, оскільки норми Податкового кодексу України не містять такого припису.

Ухвалою судді від 02.08.2017 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання, призначене на 11.09.2017, прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

До суду також прибув представник відповідача, заперечив проти позову та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

На підставі статті 55 КАС України, суд допустив заміну первинного відповідача по справі – Березнівське відділення Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області на правонаступника – Рівненську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Рівненській області.

Заслухавши пояснення представників сторін та керуючись частиною 6 статті 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження, на підставі доказів, що знаходяться в матеріалах справи, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті. Проти розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження сторони не заперечили.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Березнівське птахопідприємство» пройшло процедуру державної реєстрації, а відтак набуло правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 №755-IV (далі іменується – Закон України №755-IV); являється платником податку на додану вартість з 07.07.1997.

Позивач був зареєстрований платником фіксованого сільськогосподарського податку, в порядку статті 209 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (далі іменується – ПК України), та після внесення змін до ПК України являється платником єдиного податку четвертої групи – сільськогосподарський товаровиробник, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнювала або перевищувала 75 відсотків.

З метою підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2016 рік, в порядку підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України, позивачем було подано до фіскального органу податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2016 рік з додатком №1 – відомості про наявність земельних ділянок, та розрахунком частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2015 рік.

Листом від 29.02.2016 №162/15-06 фіскальний орган повідомив позивача про те, що статус платника єдиного податку четвертої групи на 2016 рік не підтверджено, оскільки позивач станом на 01.01.2016 мав обліковану заборгованість (недоїмку) у розмірі 242 грн. 61 коп.

Не погоджуючись з такими висновками фіскального органу, позивач звернувся до суду з позовом.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення, на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Лист фіскального органу від 29.02.2016 №162/15-06 за своєю суттю є рішенням суб'єкта владних повноважень, тобто актом індивідуальної дії, оскільки прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації; не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта, якому він адресований; має виражений правозастосовний характер; містить чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єкта адміністративного права, який видав такий акт; прийнятий внаслідок реалізації фіскальним органом своєї владної управлінської функції.

Відповідно до пункту 291.2. статті 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (пункт 291.3 статті 291 ПК України).

За правилами пункту 291.4. статті 291 ПК України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група; 2) друга група; 3) третя група; 4) четверта група – сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно пункту 298.8. статті 298 ПК України, порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.

Зі змісту актів перевірок від 17.06.2015 та від 25.05.2017 вбачається, що позивач є платником єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до підпункту 298.8.1. пункту 298.1 статті 298 ПК України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Таким чином, платники єдиного податку четвертої групи щорічно зобов'язані підтверджувати статус платника єдиного податку, для чого до 20 лютого поточного року подають відповідний пакет документів, визначений підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статі 298 ПК України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав фіскальному органу усі необхідні документи для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку, що не заперечується контролюючим органом.

Проте, фіскальний орган, посилаючись на норму підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України, відмовив позивачу у підтвердженні статусу платника єдиного податку через наявність податкового боргу у розмірі 242 грн. 61 коп.

Так, за приписами підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України, не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи, суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до пункту 299.6. статті 299 ПК України, підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;

2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Проте, жодних рішень про відмову у реєстрації позивача як платника єдиного податку четвертої групи фіскальним органом не приймалося.

За правилами пункту 299.10. статті 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

З аналізу вказаний норм вбачається, що поняття «реєстрації платником податку четвертої групи» та «підтвердження статусу платника податку четвертої групи» не є тотожними.

Суд зазначає, що така підстава, як наявність станом на 1 січня базового (звітного) року податкового боргу у платника єдиного податку четвертої групи, не може бути підставою для відмови у підтвердженні такого статусу, оскільки стосується питання первинної реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.

Отже, у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи може бути відмовлено з підстав, визначених підпунктом 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України, за вмотивованою відмовою лише на етапі реєстрації платником єдиного податку.

Натомість, після реєстрації платником єдиного податку четвертої групи може бути застосована лише процедура анулювання такої реєстрації в порядку пункту 299.10 статі 299 ПК України.

Суд зазначає, що жодного рішення про анулювання реєстрації позивача платником четвертої групи в порядку пункту 299.10. статті 299 ПК України контролюючим органом не приймалося.

З наведеного вище вбачається, що реєстрація позивача платником єдиного податку четвертої групи є безстроковою та підтверджується платником податку щороку. При чому, фіскальний орган безпідставно ототожнив порядок переходу (набуття статусу) з щорічним підтвердженням статусу платника єдиного податку четвертої групи. Наявність податкового боргу станом на 01 січня поточного року є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку четвертої групи саме при первинній реєстрації.

Таким чином, посилання фіскального органу у своєму рішенні на норми підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України є безпідставними та необґрунтованими.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 8 підпункту 298.2.3. пункту 298.2 статті 298 ПК України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у випадку наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Тобто, у разі наявності такого боргу, платник може добровільно відмовитися від перебування на спрощеній системі оподаткування, або є дострокова реєстрація платником єдиного податку можу бути анульована за вмотивованим рішення фіскального органу.

Проте, жодного рішення фіскального органу про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи на момент розгляду справи не існує.

Таким чином, наведені відповідачем в оскаржуваному рішенні доводи та мотиви не ґрунтуються на нормах ПК України, оскільки положеннями глави I «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» Розділу XIV ПК України передбачені різні вимоги для отримання статусу платника єдиного податку четвертої групи та для підтвердження статусу вже зареєстрованого платника єдиного податку четвертої групи.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідачем не доведено в порядку статті 71 КАС України правомірності прийнятого рішення, а відтак останнє підлягає скасуванню.

За правилами частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 1600 грн. 00 коп. відповідно до платіжного доручення від 20.07.2017 №981, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень – Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області.

Керуючись статтями 2, 4, 7 – 12, 14, 86, 158 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Березнівського відділення Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області, правонаступником якого є Рівненська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області, №162/15-06 від 29 лютого 2016 року щодо не підтвердження Приватному акціонерному товариству «Березнівське птахопідприємство» статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2016 рік.

Присудити на користь Приватного акціонерного товариства «Березнівське птахопідприємство» (код ЄДРПОУ 02780479) суму судового збору у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 (нуль) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень – Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, складеної у повному обсязі, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя К.М. Недашківська