Постанова

від 15.01.2018 по справі 817/1151/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Недашківська К.М.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"15" січня 2018 р. Справа № 817/1151/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

сторін та їх представників: пред. відповідача -Білик М., пред.позивача- Троянчук Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" вересня 2017 р. у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Березнівське птахопідприємство" до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення , -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Березнівське птахопідприємство" звернулося до суду з позовом до Березнівського відділення Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення №162/15-06 від 29.02.2016 щодо не підтвердження позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2016 рік.

В обґрунтування позову, позивач посилався на те, що ним були подані до фіскального органу усі необхідні документи для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, проте контролюючим органом відмовлено у підтвердженні такого статусу з посиланням на існування у платника податків податкового боргу станом на 01 січня 2016 року. Вказував, що така обставина не може бути підставою для відмови у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи, оскільки норми Податкового кодексу України не містять такого припису.

При розгляді справи у суді першої інстанції, на підставі статті 55 КАС України, допущено заміну первинного відповідача по справі - Березнівське відділення Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області на правонаступника - Рівненську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Рівненській області.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.09.2017 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Березнівського відділення Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області, правонаступником якого є Рівненська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області, №162/15-06 від 29 лютого 2016 року щодо не підтвердження Приватному акціонерному товариству "Березнівське птахопідприємство" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2016 рік.

Присуджено на користь Приватного акціонерного товариства "Березнівське птахопідприємство" (код ЄДРПОУ 02780479) суму судового збору у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 (нуль) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області.

Не погоджуючись з постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову. Зазначає, що судом не прийнято до уваги приписи п.п.291.5-1.3 п.291.5-1 ст.291 Податкового кодексу України, якими визначено, що не може бути платником єдиного податку четвертої групи, суб'єкт господарювання, який станом на січень базового (звітного) року має податковий борг. Отже, відповідач посилається на те, що діяв відповідно до вимог п. 299.6 ст. 299 Податкового кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Березнівське птахопідприємство" було зареєстрований платником фіксованого сільськогосподарського податку відповідно до статті 209 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (далі іменується - ПК України), та після внесення змін до ПК України являється платником єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарський товаровиробник, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнювала або перевищувала 75 відсотків.

З метою підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2016 рік, в порядку підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України, позивачем було подано до фіскального органу податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2016 рік з додатком №1 - відомості про наявність земельних ділянок, та розрахунком частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2015 рік.

Листом від 29.02.2016 №162/15-06 позивача було повідомлено, що статус платника єдиного податку четвертої групи на 2016 рік не підтверджено, оскільки позивач станом на 01.01.2016 мав обліковану заборгованість (недоїмку) у розмірі 242 грн. 61 коп.(а.с. 9-10).

Не погоджуючись з такими висновками фіскального органу, позивач звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків щодо протиправності прийнятого рішення та задовольнив позов.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, встановленим судом обставинам, колегія суддів виходить з такого.

Згідно пункту 291.2. статті 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 ст. 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п. 291.4. ст. 291 ПК України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група; 2) друга група; 3) третя група; 4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно п. 298.8. ст. 298 ПК України, порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.

Як встановлено судом та вбачається з актів перевірок від 17.06.2015 та від 25.05.2017, позивач є платником єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до п.п. 298.8.1. п. 298.1 ст. 298 ПК України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Згідно наведеної норми права, платники єдиного податку четвертої групи щорічно зобов'язані підтверджувати статус платника єдиного податку, для чого до 20 лютого поточного року подають відповідний пакет документів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав фіскальному органу усі необхідні документи для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку, що не заперечується контролюючим органом.

Проте, фіскальний орган, посилаючись на норму підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України, відмовив позивачу у підтвердженні статусу платника єдиного податку через наявність податкового боргу у розмірі 242 грн. 61 коп.

Згідно п.п. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 ПК України, не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи, суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Водночас, відповідно до пункту 299.6. статті 299 ПК України, підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;

2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Проте, як встановлено судом, жодних рішень про відмову у реєстрації позивача як платника єдиного податку четвертої групи фіскальним органом не приймалося.

Згідно п. 299.10. ст. 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Таким чином, поняття "реєстрації платником податку четвертої групи" та "підтвердження статусу платника податку четвертої групи" не є тотожними.

Тому, враховуючи наведені норми права, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що така підстава, як наявність станом на 1 січня базового (звітного) року податкового боргу у платника єдиного податку четвертої групи, не може бути підставою для відмови у підтвердженні такого статусу, оскільки стосується питання первинної реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи може бути відмовлено з підстав, визначених підпунктом 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України, за вмотивованою відмовою лише на етапі реєстрації платником єдиного податку.

Отже, після реєстрації платником єдиного податку четвертої групи може бути застосована лише процедура анулювання такої реєстрації в порядку пункту 299.10 статі 299 ПК України.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, жодного рішення про анулювання реєстрації позивача платником четвертої групи в порядку пункту 299.10. статті 299 ПК України контролюючим органом не приймалося.

Враховуючи наведене, реєстрація позивача платником єдиного податку четвертої групи є безстроковою та підтверджується платником податку щороку, а тому фіскальний орган безпідставно ототожнив порядок переходу (набуття статусу) з щорічним підтвердженням статусу платника єдиного податку четвертої групи, оскільки наявність податкового боргу станом на 01 січня поточного року є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку четвертої групи саме при первинній реєстрації.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до пункту 8 підпункту 298.2.3. пункту 298.2 статті 298 ПК України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у випадку наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Тобто, у разі наявності такого боргу, платник може добровільно відмовитися від перебування на спрощеній системі оподаткування, або є дострокова реєстрація платником єдиного податку можу бути анульована за вмотивованим рішення фіскального органу.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що податковий орган діяв не на підставі та не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Доводи апеляційної скарги щодо правомірності дій податкового органу висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки податковим органом було неправильно застосовано норми ПК України.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" вересня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

Повний текст постанови виготовлено "16" січня 2018 р.