Рішення

від 14.09.2017 по справі 916/814/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" вересня 2017 р.Справа № 916/814/17

За первісним позовом : Одеської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, за первісним позовом: Департамент комунальної власності Одеської міської ради

про стягнення 780477,35 грн.

За зустрічним позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг»

до відповідача: Одеської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, за зустрічним позовом: Департамент комунальної власності Одеської міської ради

про розірвання договору

Колегія суддів у складі: Головуючий суддя Д'яченко Т.Г.

Судді: Степанова Л.В., Волков Р.В.

Представники:

Від Одеської міської ради: ОСОБА_1, за довіреністю

Від Товариства з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» : ОСОБА_2, за довіреністю

Від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради: ОСОБА_3, за довіреністю

У судовому засіданні, яке відбулось 10.05.2017р. відповідно до вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву по справі до 17.05.2017р. о 10 год. 00 хв., 17.05.2017р. було оголошено перерву по справі до 25.05.2017р. об 11 год. 45 хв., 31.05.2017р. було оголошено перерву по справі 06.06.2017р. об 11 год. 10 хв., 11.08.2017р. було оголошено перерву по справі до 06.09.2017р. об 11 год. 30 хв. та 06.09.2017р. було оголошено перерву по справі до 14.09.2017р. о 10 год. 00 хв.

Суть спору: Позивач - Одеська міська рада звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» , у якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором на резервування (використання) місяця розташування об'єкту від 02.03.2015р. №261 у розмірі 390877,11 грн., інфляційні витрати у розмірі 35856,68 грн., пеню у розмірі 20509,89 грн., штраф у розмірі 78175,42 грн. та 3% річних у розмірі 8281,52 грн.

Позовні вимоги Одеської міської ради обґрунтовано неналежним виконанням з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору №261 на резервування (використання) місяця розташування об'єкту від 02.03.2015р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.04.2017р. порушено провадження у справі №916/814/17, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департамент комунальної власності Одеської міської ради та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

До початку розгляду справи судом по суті, 05.05.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» звернулось до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою (вх. № ГСОО 1138/17) по справі №916/814/17 до Одеської міської ради, у якій просило суд розірвати з 15.05.2015р. Договір №261 на резервування (використання) місяця розташування об'єкту, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» та Одеською міською радою.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.05.2017р. прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» у справі №916/814/17. Об'єднано зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Залучено до участі у справі №916/814/17 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом: Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.06.2017р. справу №916/814/17 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

На підставі ухвали господарського суду Одеської області від 16.06.2017р., у справі №916/814/17 було призначено автоматичний розподіл справи між суддями з метою визначення складу колегії суддів.

Згідно даних автоматичного розподілу справи між суддями від 16.06.2017р. було визначено наступний склад колегії суддів для колегіального розгляду справи №916/814/17: головуючий суддя Д'яченко Т.Г., судді Гуляк Г.І., Степанова Л.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.06.2017р. прийнято справу №916/814/17 до колегіального розгляду у наступному складі суду: головуючий суддя Д'яченко Т.Г., судді Гуляк Г.І., Степанова Л.В. та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Відповідно до п. 2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 9.7. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 20.06.2017р. (протокол №17-09/2017), приймаючи до уваги перебування члена колегії судді Гуляк Г.І. на лікарняному з 19.07.2017р., на підставі службової записки головуючого судді Д'яченко Т.Г., призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/814/17, для внесення змін до складу колегії суддів.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 24.07.2017р. визначено наступний склад колегії суддів для колегіального розгляду справи №916/814/17: головуючий суддя Д'яченко Т.Г., судді Степанова Л.В., Волков Р.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.07.2017р. прийнято справу №916/814/17 до колегіального розгляду у наступному складі суду: головуючий суддя Д'яченко Т.Г., судді Степанова Л.В., Волков Р.В.та призначено до розгляду у судовому засіданні.

17.05.2017р. до господарського суду Одеської області представником первісного позивача надано клопотання про залучення до матеріалів справи копій документів.

17.05.2017р. до господарського суду Одеської області представником первісного позивача надано відзив на зустрічну позовну заяву.

24.05.2017р. до господарського суду Одеської області представником Одеської міської ради надано додаткові пояснення.

31.05.2017р. представником Одеської міської ради надано клопотання в порядку ст. 22 ГПК України про залучення до матеріалів справи копій документів.

31.05.2017р. до господарського суду Одеської області представником Товариства з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» надано відзив на первісний позов та додаткові пояснення по зустрічному позову у даній справі.

09.06.2017р. представником Одеської міської ради надано клопотання в порядку ст. 22 ГПК України про залученні до матеріалів справи копій документів.

07.07.2017р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» до господарського суду Одеської області надано додаткові пояснення по справі, у яких він просив суд застосувати строк позовної давності щодо пені та заявленого до стягнення штрафу первісним позивачем у даній справі.

04.08.2017р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» надано зміни до зустрічної позовної заяви про розірвання договору на резервування (використання) місяця розташування об'єкту, відповідно до яких, зустрічним позивачем було змінено підстави заявленого позову та він просив суд розірвати Договір №261 на резервування (використання) місяця розташування об'єкту, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» та Одеською міською радою.

11.08.2017р. представником Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було подано до господарського суду Одеської області для залучення до матеріалів справи розрахунок заявлених Одеською міською радою до стягнення сум, зі збільшеним періодом нарахування заборгованості, а саме станом на червень 2017 року.

11.08.2017р. Одеською міською радою залучено до матеріалів даної справи додаткові письмові пояснення.

23.08.2017р. до господарського суду Одеської області Одеською міською радою подано заяву про збільшення позовних вимог, у якій первісний позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» заборгованість за договором на резервування (використання) місяця розташування об'єкту від 02.03.2015р. №261 у розмірі 560787,45 грн., інфляційні витрати у розмірі 74960,61 грн., пеню у розмірі 16228,74 грн., штраф у розмірі 112157,49 грн. та 3% річних у розмірі 16343,06 грн.

31.08.2017р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» надано уточнення до зустрічної позовної заяви про розірвання договору на резервування (використання) місяця розташування об'єкту, у яких зустрічний позивач просить суд розірвати з 15.05.2015р. Договір №261 на резервування (використання) місяця розташування об'єкту, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» та Одеською міською радою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» під час розгляду справи, суд встановив.

Рішенням Одеської міської ради від 08.07.2011 року №846-VІ „Про затвердження Типового договору на розташування (використання) місця розташування об'єкту» , відповідно до ст.ст. 25,26,59 Закону України „ Про місцеве самоврядування в Україні» , ст.12 Земельного Кодексу України, ст.ст. 11, 509, 627-630 Цивільного Кодексу України, Податкового кодексу України, Бюджетного Кодексу України з метою впорядкування земельних правовідносин, недопущення безкоштовного використання земельних ділянок та запобігання втрат місцевого бюджету від несплати за землю особами, що використовують її без оформлених у встановленому законом порядку правовстановлюючих документів, затверджено Типовий договір резервування (використання) місця розташування об'єкту.

Рішенням Одеської міської ради від 19.10.2011р. №1396- VІ „ Про врегулювання земельних відносин та організацію землеустрою у місті ОСОБА_3» керуючись ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в України» , враховуючи істотні зміни, які відбулись в національному законодавстві у галузі регулювання земельних відносин, з метою встановлення єдиного механізму набуття та реалізації прав на земельні ділянки на території ОСОБА_3, затверджено Положення з регулювання земельних відносин та організації землеустрою місті ОСОБА_3.

02 березня 2015 року між Одеською міською радою (Власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» (Місцевикористовувач) укладено Договір №261 на резервування (використання) місця розташування об'єкту (надалі - Договір), за умовами п. 1.1. якого, Власник надає, а Місцевикористовувач приймає в строкове платне користування місце розташування об'єкту, який знаходиться з адресою: м. Одеса, Малиновський район, пров. 1-й Амурський, 18-Б.

Об'єкт розташований на земельній ділянці загальною площею 34100 кв.м.. На земельній ділянці заходяться виробничі будівлі. (п. 1.2.. п. 1.3. Договору).

Відповідно до ОСОБА_1 від 02 березня 2015 року прийому-передачі місця розташування об'єкту за адресою: : м. Одеса, Малиновський район, пров. 1-й Амурський, 18-Б, Одеською міською радою на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» на виконання Рішення Одеської міської ради від 08.07.2011 року №846-VІ „Про затвердження Типового договору на розташування (використання) місця розташування об'єкту» , було передано в строкове, платне користування місце розташування об'єкту, який знаходиться на земельній ділянці, площею 34100 кв.м. за адресою: м. Одеса, Малиновський район, пров. 1-й Амурський, 18-Б.( а.с. 224, т.1).

Умовами п. 2.1. Договору від 02.03.2015р. сторони погодили, що дія договору починається з моменту прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту земельної ділянки в оренду і закінчується у момент державної реєстрації договору оренди земельної ділянки або права власності за земельну ділянку відповідно до законодавства України.

Рішенням Одеської міської ради від 16.04.2015р. №6624- VІ „Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 3,41 га, за адресою: м. Одеса, пров. Амурський 1, 18-Б для експлуатації та обслуговування виробничо-складських будівель» , керуючись ст.ст. 12, 123, 124 Земельного Кодексу України, п. 34. ч. 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні» , розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 3,41 га, за адресою:м. Одеса, пров. Амурський 1, 18-Б, подані документи та обґрунтовуючі матеріали, було надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 3,41 га, за адресою: м. Одеса, пров. Амурський 1, 18-Б для експлуатації та обслуговування виробничо-складських будівель.

У зв'язку з прийняттям Рішення Одеської міської ради від16.04.2015р. №6624- VІ „Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 3,41 га, за адресою: м. Одеса, пров. Амурський 1, 18-Б для експлуатації та обслуговування виробничо-складських будівель» , почалась дія укладеного між сторонами Договору №261 на резервування (використання) місця розташування об'єкту від 02 березня 2015 року.

Відповідно до п. 3.1. вказаного Договору, плата за місце розташування об'єкту (далі - плата) вноситься Місцевикористовувачем виключно у грошовій формі.

Згідно до п. 3.2. Договору, плата за цим Договором нараховується у розмірі 3% від розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає 193320,10 грн. ( з урахуванням індексації за 2014 рік).

Відповідно до п. 3.3. Договору, Умови цього договору щодо розміру плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, які будуть невід'ємними частинами цього договору, крім випадків зміни розміру земельного податку, відповідно до вимог чинного законодавства України; коригування „Грошової оцінки земель міста ОСОБА_3» , яка затверджується рішенням Одеської міської ради.

У цих випадках розмір плати за резервування (використання) місця розташування об'єкту змінюється Власником - Одеською міською радою шляхом письмового повідомлення Місцевикористовувача у місячний термін з дня їх настання.

Положеннями п. 3.4. Договору сторони погодили, що плата вноситься Місцевикористовувачем рівними частками щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця, на рахунок Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області.

Плата за резервування (використання) місця розташування об'єкту підлягає індексації згідно із щорічною індексацією нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 3.6. Договору, у разі не внесення плати за резервування (використання) місця розташування об'єкту у строки, визначені цим договором, нараховується пеня на суму боргу із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України діючої на день виникнення боргу.

При затримці плати за договором на резервування (використання) місця розташування об'єкту до 30 календарних днів, нараховується штраф у розмірі 10 відсотків суми непогашеного боргу, більше 30 календарних днів - у розмірі 20 відсотків суми непогашеного боргу (п. 3.7. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору, цільове призначення місця розташування об'єкту - для експлуатації та обслуговування виробничих будівель.

Згідно до п. 4.2. Договору, місце розташування об'єкту передається виключно для експлуатації та обслуговування виробничих будівель у 3-й термін з моменту початку дії цього договору, визначеного п. 2.1. цього Договору, за актом приймання-передачі.

Умовами п. 4.4. Договору визначено, що договір на резервування (використання) місця розташування об'єкту не дає права Місцевикористовачу на проведення будівництва будь-яких споруд та здійснення земельних, будівельних чи інших робіт відносно місця розташування об'єкту, в тому числі поліпшення його стану, окрім його експлуатації відповідно до п. 4.2.

Відповідно до п. 7.1. Договору, Власник має право вимагати своєчасного внесення плати, відвідувати місце розташування об'єкту з метою контролю за додержанням вимог цього договору, у разі завдання збитків місцю розташуванню об'єкту з вини Місцевикористовувача, вимагати їх відшкодування, вимагати від Місцевикористовувача оплати штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Згідно до положень п. 7.4.1. Договору, Місцевикористовувач зобов'язаний здійснювати належним чином плату за резервування (використання) місця розташування об'єкту, передбачену п. 3.2. цього договору.

Використовувати об'єкт, місце розташування якого резервується цим Договором у відповідності з його функціональним призначенням, зазначеним у п. 4.2. Договору, а також забезпечити його належний санітарний, протипожежний, екологічний стан.

Умовами п. 9.1. Договору погоджено, що за невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору.

Цей Договір набуває чинності з моменту, визначено у п. 2.1. Договору та реєстрації в Департаменті комунальної власності Одеської міської ради (п. 10.1. Договору).

Як стверджує позивач - Одеська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» неналежно виконує зобов'язання за укладеним договором щодо своєчасної сплати за місце розташування об'єкту, у зв'язку з чим за первісним позивачем рахується боргу за період з квітня 2015 року по червень 2017 року у розмірі 560787,45 грн., який станом на момент розгляду справи є непогашеним.

У зв'язку з неналежним виконанням з боку відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору №261 на резервування (використання) місця розташування об'єкту від 02.03.2015р. щодо своєчасної сплати плати за місце розташування об'єкту, позивачем - Одеською міською радою було здійснено нарахування інфляційних втрат у розмірі 74960,61 грн. (розрахунок проведено за період з квітня 2015 року по червень 2017 року), 3% річних у розмірі 16343,06 грн. (розрахунок проведено за період з квітня 2015 року по червень 2017 року), пені у розмірі 16228,74 грн.(за період липень 2016 року по червень 2017 року) та штрафу у вигляді 20% від суми основного боргу.

Позовні вимоги Одеської міської ради обґрунтовано неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» договірних зобов'язань та направлено на стягнення з відповідача загальної суми боргу у розмірі 780477,35 грн.

Щодо зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» судом встановлено наступне.

05.05.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» звернулось до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою (вх. № ГСОО 1138/17) по справі №916/814/17 до Одеської міської ради, з урахуванням заяв від 04.08.2017р., 31.08.2017р., у якій просить суд розірвати з 15.05.2015р. Договір від 02.03.2015 року №261 на резервування (використання) місця розташування об'єкту, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» та Одеською міською радою.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог Товариством з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» було зазначено суду наступне.

02 березня 2015 року між Одеською міською радою (Власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» (Місцевикористовувач) укладено Договір №261 на резервування (використання) місця розташування об'єкту (надалі - Договір), за умовами п. 1.1. якого, Власник надає, а Місцевикористовувач приймає в строкове платне користування місце розташування об'єкту, який знаходиться з адресою: м. Одеса, Малиновський район, пров. 1-й Амурський, 18-Б. Об'єкт розташований на земельній ділянці загальною площею 34100 кв.м. На земельній ділянці заходяться виробничі будівлі. (п. 1.2.. п. 1.3. Договору).

Відповідно до ОСОБА_1 від 02 березня 2015 року прийому-передачі місяця розташування об'єкту за адресою: м. Одеса, Малиновський район, пров. 1-й Амурський, 18-Б. Одеською міською радою на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» на виконання Рішення Одеської міської ради від 08.07.2011 року №846-VІ „Про затвердження Типового договору на розташування (використання) місця розташування об'єкту» було передано в строкове, платне користування місце розташування об'єкту, який знаходиться на земельній ділянці, площе. 34100 кв.м. за адресою: м. Одеса, Малиновський район, пров. 1-й Амурський, 18-Б.( а.с. 224, т.1).

Даний договір набув чинності з 16.04.2015р., а саме з моменту прийняттям Рішення Одеської міської ради від16.04.2015р. №6624- VІ „Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 3,41 га, за адресою: м. Одеса, пров. Амурський 1, 18-Б для експлуатації та обслуговування виробничо-складських будівель» .

Матеріалами справи засвідчується, що Одеською міською радою Рішенням від 19.10.2011р. №1396-VІ було затверджено Положення з регулювання земельних відносин та організації землеустрою місті ОСОБА_3 та рішенням Одеської міської ради від 08.07.2011 року №846-VІ затверджено Типовий договір резервування (використання) місця розташування об'єкту.

Як вказує зустрічний позивач, саме на підставі вищевказаних рішень Одеської міської ради було укладено спірний правочин, розірвання якого є предметом зустрічних позовних вимог.

У подальшому, Рішенням Одеської міської ради від 16.04.2015р. №6534-VІ „Про визнання такими, що втратили чинність, рішення Одеської міської ради» відповідно до ст.ст. 25,26,59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні» , враховуючи зміни в законодавстві України у галузі земельних правовідносин визнано такими, що втратили чинність рішення Одеської міської ради:

1) від 19.10.2011р. №1396-VІ „Про регулювання земельних відносин та організації землеустрою у місті ОСОБА_3» ;

2) від 08.07.2011р. №846-VІ „Про затвердження Типового договору на резервування (використання) місця розташування об'єкту» .

За твердженням зустрічного позивача, вищенаведені рішення Одеської міської ради та ґрунтований на них Договір у юридичному сенсі був одним із механізмів, що сприяли оформленню землекористування у місті ОСОБА_3, а тому ддоговір №261 на резервування (використання) місця розташування об'єкту від 02.03.2015р. не може застосовуватись окремо без вищевказаних рішень ОМР.

У зв'язку зі змінами в законодавстві згідно рішення Одеської міської ради від 16.04.2015р. №6534-VІ, зазначені рішення Одеської міської ради, які слугували підставою задля укладання спірного Договору від 02.03.2015р., були визнані такими, що втратили чинність, тобто, були скасовані усі норми, які мали виконуватись згідно вимог цих рішень Одеської міської ради та оспорюваного Договору, у їх сукупності.

Як стверджує Товариство з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» , скасування рішень Одеської міської ради від 19.10.2011р. №1396-VІ „Про регулювання земельних відносин та організації землеустрою у місті ОСОБА_3» та від 08.07.2011р. №846-VІ „Про затвердження Типового договору на резервування (використання) місця розташування об'єкту» скасувало зобов'язання за укладеним Договором та створило умови для припинення таких зобов'язань, тобто, для розірвання Договору.

Враховуючи те, що спірний Договір, було укладено на виконання зазначених вище рішень Одеської міської ради, та враховуючи фактичну втрату ними чинності, це, на думку зустрічного позивача, робить Договір таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, та створює умови неможливості його подальшого виконання, не завдаючи значних збитків Товариству з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» .

При цьому, як зазначає зустрічних позивач, оскільки для укладання договору оренди земельної ділянки необхідне волевиявлення як орендаря так й орендодавця, а матеріали справи свідчать про протилежне, а саме про намагання та заінтересованість укласти договір оренди земельної ділянки тільки зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» , а Одеська міська рада зайняла пасивну позицію, це може свідчити про відсутність заінтересованості його укласти, штучно створюючи перешкоди у оформлені земельної ділянки з боку ОМР.

На думку зустрічного позивача, Договір №261 на резервування (використання) місяця розташування об'єкту від 02.03.2015р. ставить Товариство з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» у не рівні з Одеською міською радою умови, оскільки здійснюючі відповідний платіж в рамках Договору, відповідна сума буде вважатись сумнівною, та, у сукупності із витратами по сплаті земельного податку Товариством, збільшує безпідставне грошове навантаження на Товариство без зустрічних, зі сторони Одеської міської ради, гарантій та прав, які покладаються Положенням та Договором не неї.

Подальше виконання Договору, на погляд Товариства з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» , порушує баланс співвідношення майнових прав та інтересів сторін і позбавляє Товариство того, на що воно розраховувало при укладанні Договору, насамперед, наявність механізму спрощення оформлення землекористування, отже, Договір втратив сенс для підприємства, а також втратив чинність.

У зв'язку з суттєвими змінами обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» згідно ст. 188 Господарського Кодексу України, Листом (пропозицією) від 23.07.2015р. за №23/07/2015-1 звернулось до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вх. від 27.07.2015р.) з проханням розірвати Договір №261 на резервування (використання) місця розташування об'єкту від 02.03.2015р.

Проте, відповіді Товариством з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» отримано не було.

Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» направлено на розірвання з 15.05.2015р. Договору №261 на резервування (використання) місця розташування об'єкту, укладеного 02.02.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» та Одеською міською радою.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» , дійшов наступних висновків.

У відповідності до ч. 1 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України).

При цьому, ст.12 Цивільного Кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст. 16 Цивільного кодексу України , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного між ними 02 березня 2015 року Договору №261 на резервування (використання) місця розташування об'єкту.

Позовні вимоги первісного позивача у справі - Одеської міської ради обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної сплати грошових коштів за користування місцем розташування об'єкту.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів а, б, в, г ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.

Розділ III Земельного кодексу України (який є спеціальною правовою нормою, що регулює земельні правовідносини в Україні) визначає перелік видів прав на землю, до яких відносяться право власності та право користування , набуті в порядку та на встановлених законом умовах.

Главою 15 Земельного кодексу України передбачений вичерпний перелік прав користування землею та підстав набуття цих прав.

Відповідно до ч.1 ст.206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним . Об'єктом плати за землю є земельна ділянка .

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ч.1 ст.79 Земельного кодексу України).

Аналізуючи умови та положення укладеного між сторонами Договору від 02 березня 2015 року №261 на резервування (використання) місця розташування об'єкту, на підставі якого виникли спірні правовідносини між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» , суд дійшов висновку, що йому притаманні всі суттєві ознаки та умови договору оренди землі.

Як встановлено судом, з Договору №261 на резервування (використання) місця розташування об'єкту від 02 березня 2015 року вбачається, що в ньому зазначена конкретна сформована земельна ділянка із визначеними на місцевості межами, зазначеною площею - 34100 кв.м., чітко визначеною адресою розташування такої земельної ділянки - м. Одеса, Малиновський район, провулок Амурський, 18-Б, а також з чітко зазначеним цільовим призначенням використання цієї земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування виробничих будівель.

Розмір плати за користування за укладеним договором визначається та нараховується у відповідному відсоткову розмірі саме від розрахунку нормативної грошової оцінки землі.

Також умовами укладеного договору передбачено, що плата підлягає індексації згідно із щорічною індексацією нормативної грошової оцінки землі .

Більш того, як вказує сам первісний позивач у поданій до суду позовній заяві, „орендар не виконує обов'язки за Договором щодо внесення оплати, у зв'язку із чим утворилась заборгованість» .

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що Договір №261 на резервування (використання) місяця розташування об'єкту від 02 березня 2015 року - є удаваним правочином, який вчинено з метою отриманням Одеською міською радою плати за користування землею, на період, доки Товариством з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» не буде оформлено у встановленому Земельним кодексом України порядку право належного користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.203 Цивільного Кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. ОСОБА_1, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями ч.ч.1, 2, 3 ст.215 Цивільного Кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6.11.2009р. №9 визначено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину - є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК України тощо).

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Згідно із статтями 210 та 640 ЦК України, не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, підставою набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результати аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За приписами ч. 2 та ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Статтею 235 Цивільного кодексу України встановлено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Згідно з приписами пункту 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", за удаваним правочином (стаття 235 ЦК України) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним. До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені статтею 216 ЦК України, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

З урахуванням положень п.1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, згідно до якого, господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п.2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК України, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину. Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони.

Згідно до п.3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 Цивільного кодексу України, має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Дослідивши умови та положення укладеного між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» Договору №261 на резервування (використання) місця розташування об'єкту від 02 березня 2015 року, суд приходить висновку що його укладено для приховання іншого правочину - договору оренди земельної ділянки, який сторони насправді вчинили, тобто, зазначений договір - є удаваним правочином згідно з частиною 1 статті 235 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 статті 235 Цивільного кодексу України, у разі, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Таким чином, до правочину слід застосувати правила, передбачені для договору оренди землі.

Слід зазначає, що умови укладеного між сторонами 02.03.2015 року Договору №261 на резервування (використання) місця розташування об'єкту співпадають з умовами Типового договору оренди землі, форма якого затверджена Постановою Кабінету міністрів України від 03.03.2014р. №220.

Єдиною відмінністю є те, що замість земельної ділянки спірний договір визначає об'єктом оренди - "місце розташування об'єкту", яке не може виступати об'єктом оренди - майном, річчю, зокрема, та об'єктом цивільних прав, взагалі, у розумінні ст. 177 Цивільного кодексу України.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст. 93 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, оскільки суд, аналізуючи положення укладеного між сторонами Договору №261 від 02.03.2015р., дійшов висновку, що цей Договір, укладений між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» , є удаваним правочином, то, відповідно до вимог закону, до нього слід застосовувати приписи законодавства, що регулюють відносини щодо оренди землі.

Так, частиною першою статті 210 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК України тощо).

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Згідно із статтями 210 та 640 Цивільного кодексу України, не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації (пункт 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009р № 9).

Стаття 125 Земельного кодексу України встановлює, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною п'ятою статті 6 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно із ч.3 ст.3, п. 2 ч.1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004р. № 1952-IV, з наступними змінами та доповненнями, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно до частини сьома статті 93 Земельного кодексу України, Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про оренду землі» , орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Проте, надання земельної ділянки у користування повинно відбуватись із дотриманням положень земельного законодавства, зокрема, частин першої, другої статті 124 Земельного кодексу України, відповідно до яких, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Судом встановлено факт відсутності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 Земельного кодексу України, щодо передачі в оренду земельної ділянки яка знаходиться за адресою: м. Одеса, Малиновський район, пров. 1-й Амурський, 18-Б загальною площею 34100 кв.м., як то, відсутня державна реєстрація самого Договору №261 від 02 березня 2015 року, укладеного між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» .

Дослідивши обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання недійсним Договору №261 на резервування (використання) місця розташування об'єкту від 02 березня 2015 року, укладеного між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» , вчиненого сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, а саме - договору оренди земельної ділянки.

Приймаючи до уваги, що підставою вимог Одеської міської ради для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» заборгованості у розмірі 560787,45 грн., інфляційних втрат у розмірі 74960,61 грн., пені у розмірі 16228,74 грн., штрафу у розмірі 112157,49 грн. та 3% річних у розмірі 16343,06 грн. є Договір №261 на резервування (використання) місця розташування об'єкту від 02 березня 2015 року, який судом визнано недійсним, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Одеської міської ради.

Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» направлено на розірвання з 15.05.2015р. Договору №261 на резервування (використання) місця розташування об'єкту, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» та Одеською міською радою, у зв'язку зі зміною обставин, якими керувались сторони при укладанні даного правочину.

Приймаючи до уваги визнання правочину - Договору №261 на резервування (використання) місця розташування об'єкту від 02.03.2015р. у судовому порядку недійним, суд не вбачає правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» .

Додатково, суд вважає за необхідне зазначити, що ним не приймаються до уваги надані пояснення з боку Департаменту комунальної власності ОМР щодо наявності дій, направлених на схвалення укладеного Договору з боку первісного відповідача, з огляду на таке.

Під час розгляду справи, ДКВ Одеської міської ради було залучено до матеріалів справи платіжне доручення №1457 від 16.08.2017р., на суму 20000 грн., за яким Товариство з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» перерахувало відповідні грошові кошти, з призначенням платежу, як сплата за резервування відповідно до Договору №261 на резервування (використання) місця розташування об'єкту від 02.03.2015р.

У зв'язку з чим, первісним позивачем та 3-ою особою у судовому засіданні було зазначено, що фактом перерахування грошових коштів Товариство з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» погодило умови та положення укладеного між сторонами договору.

На спростування наданих пояснень Одеської міської ради та ДКВ ОМР, первісним відповідачем було залучено до матеріалів справи Лист (вих. №16/01 від 16.08.2017р.), з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» просило Департамент комунальної власності ОМР повернути кошти у сумі 20000 грн., як помилково зараховані 16.08.2017р. за платіжним дорученням №1457 від 16.08.2017р. на поточний рахунок.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Матеріали справи не містять доказів наявності будь-яких дій, направлених з боку первісного відповідача на схвалення спірного договору. Наявність у матеріалах справи платіжного доручення №1457 від 16.08.2017р., за яким Товариство з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» помилкового перерахувало грошові кошти, про що в той же день було повідомлено отримувача коштів відповідним листом, копія якого міститься в матеріалах справи, та факт повідомлення не заперечується Департаментом комунальної власності ОМР, не є допустимим та належним доказом, який би надавав суду можливість встановити факт схвалення Товариством з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» зобов'язань за Договором №261 на резервування (використання) місця розташування об'єкту від 02.03.2015р.

Щодо наданих Товариством з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» до господарського суду Одеської області додаткових пояснень по справі, у яких він просив суд застосувати строк позовної давності щодо заявлених до стягнення первісним позивачем у даній справі пені та штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Цивільного Кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За вимогами ч.ч. 3,4 ст. 267 Цивільного Кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ч.1 ст. 261 Цивільного Кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду.

У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи встановлення господарським судом відсутності підстав для задоволення первісних позовних вимог у справі, встановлену судом відсутність порушення прав чи інтересів позивача - Одеської міської ради, позовна давність у даному випадку не застосовується, а господарський суд відмовляє у задоволенні позову саме за необґрунтованість, безпідставністю та недоведеністю первісних позовних вимог, а не за спливом позовної давності, про застосування якої заявлено первісним відповідачем, у зв'язку з чим, у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача про застосувати строку позовної давності щодо пені та заявленого до стягнення штрафу первісним позивачем у даній справі.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» про стягнення 780477,35 грн. та відсутності підстав для задоволення зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» до Одеської міської ради про розірвання договору.

Судові витрати по сплаті судового збору, згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України, сплачені Одеською міською радою, у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, на первісного відповідача не покладаються.

Судові витрати по сплаті судового збору, згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України, сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» , у зв'язку з відмовою в задоволенні зустрічних позовних вимог, на відповідача за зустрічним позовом не покладаються.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволені позовних вимог Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» про стягнення 780477,35 грн. - відмовити.

2.Визнати Договір №261 від 02.03.2015р. на резервування (використання) місця розташування об'єкту, укладений між Одеською міською радою (65044, м. Одеса, площа Думська, 1; код 26597691) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» (67806, Одеська обл., Овідіопольський район, смт. Авангард; код 35407028) - недійсним.

3.У задоволені зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Модуль-Юг» до Одеської міської ради про розірвання договору - відмовити.

Повний текст рішення складено 18 вересня 2017 р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Головуючий суддя Д'яченко Т.Г.

Суддя Степанова Л.В.

Суддя Волков Р.В.