Постанова від 11.09.2017 по справі 910/11503/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2017 р. Справа№ 910/11503/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Зеленіна В.О.

секретар судового засідання Борух А.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Горкуша В.В. - за належним чином оформленою довіреністю;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився;

розглянувши апеляційну ОСОБА_4

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2017р.

у справі №910/11503/16 (суддя Балац С.В.)

за позовом ОСОБА_4

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем"

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1) ОСОБА_5

2) ОСОБА_6

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, визнання недійсним статуту, зобов'язання перевести на позивача права і обов'язки покупця частки у статутному капіталі та визнання права на частку у статутному капіталі,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОЕДЕМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКВІС ГРУП" про:

- визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" від 09.11.2011р., оформлених протоколом № 09/11 від 09.11.2011р.;

- визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" від 10.11.2011р., оформлених протоколом №10 від 10.11.2011р.;

- визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем", затвердженого рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем", протокол № 09/11 від 09.11.2011р., державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи від 22.02.2012р. (номер запису 10721050006001764);

- переведення на ОСОБА_4 прав і обов'язків покупця частки учасника ОСОБА_6, що складає 53,8% у статутному капіталі Товариства з обмеженої відповідальністю "Боедем";

- визнання права ОСОБА_4 на частку 57,6% у статутному капіталі Товариства з обмеженої відповідальністю "Боедем".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2016р. у справі № 910/11503/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2016р., у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2017р. вказані вище судові акти у частині висновків про відмову у позові про переведення на позивача прав і обов'язків покупця частки у статутному капіталі та визнання права на частку у статутному капіталі скасовано, і передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2016р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2016р. у справі № 910/11503/16 залишено без змін.

Позов у цій частині вимог мотивовано тим, що уклавши договір купівли-продажу без письмової пропозиції позивачу придбати частку господарського товариства, відповідачі порушили ч. 1 ст. 362 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" щодо переважного права купівлі частки учасника, пропорційно до розміру його частки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2017р. у задоволенні позову відмовлено.

З висновками та мотивами суду першої інстанції не погодився позивач і, звернувшись до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, просив рішення місцевого господарського суду скасувати як незаконне, а його позов задовольнити. Позивач стверджував, що йому не були відомі умови, на яких продавець частки відступив її третім особам, заперечував належність йому підпису на нотаріально посвідченій заяві, яка була покладена в основу судового рішення, вважав цей доказ сумнівним, адже у відповідності до ст. 8 Закону України Про нотаріат копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких, або щодо яких, вчинялися нотаріальні дії. Нотаріальна заява, у зв'язку з цим, не могла знаходитися у розпорядженні ТОВ "МАКВІС ГРУП". Також позивач просив призначити судову почеркознавчу експертизу щодо належності йому підпису на нотаріально посвідченій заяві.

Відповідач, ТОВ "МАКВІС ГРУП", просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін. Вважав, що відчуження належної ОСОБА_6 частки у розмірі 53,8 % у статутному капіталу ТОВ Боедем , було здійснено з дотриманням вимог статті 362 ЦК України, оскільки апелянт відмовився від свого переважного права купівлі частки і йому було відомо про умови та ціну продажу частки третім особам. Вказував, що у суді першої інстанції апелянт не заперечував достовірність наданої з архіву приватного нотаріуса копії заяви Київського міського нотаріального округу Башлай Д.І., і не заперечував проти долучення цього доказу до матеріалів справи як недопустимого.

Товариство Боедем доводи апеляційної скарги підтримувало.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2017р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В. судді: Дідиченко М.А., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017р. апеляційну скаргу ОСОБА_4 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.08.2017р.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.08.2017р., у зв'язку з перебуванням суддів Дідиченко М.А., Ткаченко Б.О. у відпустках, змінено та сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Зеленін В.О.

16.08.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшов відзив із запереченнями апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2017р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 28.08.2017р.

28.08.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшов відзив, в якому його представник вказував на необґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2017р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 11.09.2017р.

Відповідача-1 та треті особи-1,2 до судового засідання, що відбулось 11.09.2017р., не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи є можливим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення сторін, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач, письмово відмовившись у нотаріуса від переважного права на придбання корпоративних прав, не може просити суд про захист свого цивільного права шляхом переведення на нього прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу.

Доказом відмови від переважного права на придбання корпоративних прав місцевий господарський суд визнав надану ТОВ "МАКВІС ГРУП" заяву з архіву приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Башлай Д.І., зареєстровану в реєстрі за № 1697, і за змістом якої ОСОБА_4 підтверджує, що йому "відомо про майбутній продаж ОСОБА_6, що мешкає: АДРЕСА_1, належних йому на праві власності 53,8% (п'ятдесят три цілих вісім десятих) відсотків корпоративних прав на частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "БОЕДЕМ" за 15 131,25 (п'ятнадцять тисяч сто тридцять одна гривня 25 копійок) грн. Товариству з обмеженою відповідальністю "МАКВІС ГРУП" та ОСОБА_5" і він відмовляється "згідно із ст. 362 Цивільного кодексу України та ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" від переважного права придбання вказаних корпоративних прав".

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погодитися не може, оскільки вони не відповідають статті 53 Закону України Про господарські товариства , ст. 147 Цивільного кодексу України та статті 641 ЦК України.

У відповідності до статті 53 Закону України Про господарські товариства відчуження учасником Товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористалися своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) може бути відчужена третій особі.

В силу частини 2 статті 147 ЦК України відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Отже, виходячи із вимог вищенаведеної правової норми, у разі відступлення учасником своєї частки у статутному фонді товариства надання на це згоди інших учасників товариства не є обов'язковим.

У положеннях статуту господарського товариства у формі ТОВ Боедем , затвердженого зборами учасників згідно з протоколом №6 від 24.12.2004р., відтворено норми статті 53 Закону України Про господарські товариства і будь-яких винятків із загальних правил вказаної норми не вміщено.

З матеріалів справи вбачається, що 10.11.2011р. між ОСОБА_6, як продавцем, та покупцями ТОВ "МАКВІС ГРУП" і ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав на частки у статутному капіталі ТОВ Боедем .

За цим договором продавець продав ТОВ "МАКВІС ГРУП" 50% корпоративних прав, що еквівалентно 14 062,50 грн., та ОСОБА_5 3,8%, еквівалентно 1 068,75 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору купівлі-продажу, сторони засвідчують, що на момент нотаріального засвідчення Договору купівлі-продажу, продавцем повністю отримано від "МАКВІС ГРУП" 14 062,50 грн. та від ОСОБА_5 1 068,75 грн. до підписання Договору купівлі-продажу.

Згідно п. 5.3 Договору купівлі-продажу він вчинений за згодою дружини продавця - ОСОБА_8.

Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Башлай Д.І. і зареєстрований у реєстрі під номером 1698.

Відповідно до пункту 31 Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008р. Про практику розгляду судами корпоративних спорів продаж учасником частки (її частини) з порушенням переважного права купівлі інших учасників (частина друга статті 147 ЦК України, частина 2 статті 53 Закону про господарські товариства не зумовлює недійсність такого правочину.

У цьому разі будь-який учасник товариства має право пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця за аналогією з нормою частини 4 статті 362 ЦК.

Тож, Верховний суд України застосував аналогію закону лише у частині способу захисту переважного права учасника товариства на продаж частки та строків захисту цього права.

У цьому ж пункті Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008р. Верховний Суд України зазначив, що особа, яка придбала частку в статутному капіталі ТОВ чи ТДВ, здійснює права і виконує обов'язки учасника товариства з моменту набуття права власності на частку в статутному капіталі.

Про набуття права власності особою на частку у статутному капіталі з огляду на пункт 10.3.7. статуту ТОВ Боеден , має бути повідомлено товариство.

Про набуття третіми особами права на частку у статутному капіталі вказаного господарського товариства у зв'язку з вчиненим договором купівлі-продажу товариство повідомлено не було, а зміни до складу учасників ТОВ Боеден з новим розподілом часток і, відповідно, затвердження змін до статуту вказаного товариства, відбулося на зборах учасників товариства, рішення з яких оформлені 09.11.2011р., тобто напередодні вчинення договору купівлі-продажу. Цими ж зборами прийнято ТОВ "МАКВІС ГРУП" та ОСОБА_5 до складу учасників товариства.

Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні переданих на його новий розгляд вимог, послався на наявність нотаріально посвідченої заяви позивача, за якою останній підтверджував, що йому "відомо про майбутній продаж ОСОБА_6, що мешкає: АДРЕСА_1, належних йому на праві власності 53,8% (п'ятдесят три цілих вісім десятих) відсотків корпоративних прав на частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "БОЕДЕМ" за 15 131,25 (п'ятнадцять тисяч сто тридцять одна гривня 25 копійок) грн. Товариству з обмеженою відповідальністю "МАКВІС ГРУП" та ОСОБА_5" і він відмовляється "згідно із ст. 362 Цивільного кодексу України та ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" від переважного права придбання вказаних корпоративних прав".

Судова колегія не вважає вказану заяву такою, що має юридичні наслідки, які їй надав суд першої інстанції, і не вважає таку заяву відмовою учасника від переважного права на купівлю частки, з наступних підстав.

В силу частини 1 та абз. другий 2 статті 147 ЦК України , положення якого прийняті пізніше , ніж закон України Про господарські товариства , учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Відповідно до частини 2 статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною 1 статті 640, частиною 1 статті 641 та частиною 1 статті 642 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції; пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка їх зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. При цьому відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною та безумовною.

З наведених положень Закону випливає, що офертою визнається адресована одній або кільком конкретним особам пропозиція, яка виражає намір особи, яка її зробила, вважати себе особою, яка уклала договір з адресатом, що цю пропозицію прийняв.

Натомість конструкцією статті 53 Закону України Про господарські товариства та статті 147 ЦК України передбачається, що купівля (учасниками товариства або самими товариством) частки здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам, а не учасникам товариства чи товариству. Якщо учасники товариства не скористалися своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) може бути відчужена третій особі. Положення вказаних норм закону не обмежують учасника товариства, який виразив намір відчужити частку третім особам, у праві відмовитися від свого наміру і не зобов'язують його відчужити свою частку товариству чи його учасникам, оскільки діє принцип свободи договору.

Отже, повідомлення, направлене господарському товариству та учасникам, у передбаченому ст. 53 Закону України Про господарські товариства та ст. 147 ЦК України порядку, не відповідає вимогам, що ставляться до оферти, і має характер повідомлення про намір відчужити частку третій особі , не виражає волі особи, яка здійснила таке повідомлення, на продаж належної їй частки учаснику товариства та /або товариству.

Позивач стверджував, що не він, ні ТОВ Боедем не отримували поисомового повідомлення ОСОБА_6 про його намір та умови, на яких він бажає відчужити належну йому частки у розмірі 53,8% статутному капіталі третім особам.

З оформленого протоколом рішення загальних зборів учасників ТОВ Боедем , які відбулися 09.11.2011р., також не вбачається умов, на яких ОСОБА_6 відчужує свою частку на користь третіх осіб, і не вказані правові підстави, на яких до складу учасників прийняті треті особи та здійснено перерозподіл часток між учасниками.

На наступний день, 10.11.2011р., зборами учасників товариства ухвалене рішення, оформлене протоколом №10, яким участь ТОВ МАКВІС Груп в управлінні господарським товариством була обмежена участю у голосуванні лише з питань щодо активів та пасивів нерухомого майна - приміщення, загальною площею 10 134,40 кв.м., розташованого у м. Києві по вул. Велика Окружна, 4.

Судом апеляційної інстанції також враховано, що заява позивача про відмову від свого переважного права на придбання частки у розміри 53,8% статутного капіталу господарського товариства, датована 10.11.2011р., спрямована позивачем не особі, яка мала намір відчужити свою частку, чи господарському товариству, а приватному нотаріусу, тобто неналежній особі.

Ця обставина виключає можливість розцінювати вказану заяву у якості відмови від переважного права учасника на купівлю частки, адже нотаріус не є суб'єктом корпоративних відносин, і не здійснює захисту цивільного права , оскільки згідно з ч. 1 ст. 18 ЦК України нотаріус визнається особою, яка здійснює захист цивільних прав у випадках і в порядку, встановлених законом, і лише шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі.

У зв'язку з цим колегія суддів не вважає необхідним задовольняти клопотання апелянта про призначення почеркознавчої судової експертизи про належність позивачу підпису від його імені на заяві, спрямованій приватному нотаріусу. Тим більше, що таке клопотання не було подано позивачем суду першої інстанції.

Таким чином, документально недоведеними є обставини, які входили до предмету доказування у даному спорі і які місцевий господарський суд помилково визнав встановленими, з приводу наступного:

що позивач був належним чином повідомлений учасником ОСОБА_6 про намір відчужити третім особам частку у розмірі 53,8% статутного капіталу ТОВ Боедем та про істотні умови, на яких таке відчуження пропонувалося;

що протягом місяця з моменту отримання такого повідомлення позивач не виявив бажання скористався своїм переважним правом на купівлю частки , шляхом направлення ОСОБА_6 оферти на укладення із ним договору купівлі-продажу частки на умовах, які останнім пропонувалися третім особам.

З огляду на таке, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що переважне право позивача ( який на момент позову є учасником ТОВ Боеден ) на купівлю частки ОСОБА_6, було порушене, а тому позивач набув права з 00 год. 11.11.2011р. на позов про переведення на нього прав покупців за вчиненим 10.11.2011р. між ОСОБА_6 та ТОВ "МАКВІС ГРУП" і ОСОБА_5 договором купівлі-продажу.

Строк для захисту переважного права набуття частки /її частини/ є однорідним зі строком, встановленим ч. 4 ст. 362 ЦК України, тож до вимог про переведення прав та обов'язків покупця частки, застосовується позовна давність в один рік, перебіг якої обчислюється в силу ч. 1 ст. 253 ЦК України з наступного дня, коли позивачу стало відомо про особу(и), яка(і) порушила його право, і вчинила договір відчуження частки /її частини третім особам.

Відповідачі по справі не заявили про застосування правил про позовну давність до вимог позивача, а тому ці правила судом не застосовуються.

З огляду на викладене, апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню, рішення господарського суду як таке, що прийняте з невірним тлумаченням норм матеріального права, - скасуванню з прийняттям судом апеляційної інстанції нового рішення.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу, судовий збір покладається на позивача, оскільки спір доведено до суду з його вини як учасника товариства.

Повернути сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп" та ОСОБА_5 кошти у загальному розмірі 15 131,25 грн. на виконання договору купівлі-продажу від 10.11.2011р. з депозитного рахунку Господарського суду міста Києва, код отримувача 05379487, банк отримувача Держказначейська служба, код банку отримувача 820172.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2017р. у справі №910/11503/16 - задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2017р. у справі №910/11503/16 повністю і прийняти нове рішення, яким перевести на ОСОБА_4 (01135, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) права і обов'язки покупців Товариства з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп", ОСОБА_5 частки учасника ОСОБА_6, що складає 53,8% у статутному капіталі Товариства з обмеженої відповідальністю "Боедем" (03180, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 14308121). Визнати право ОСОБА_4 на частку 57,6% у статутному капіталі Товариства з обмеженої відповідальністю "Боедем" (03180, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 14308121).

3. Матеріали справи №910/11503/16 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.Г. Смірнова

В.О. Зеленін