Постанова

від 14.09.2017 по справі 922/2118/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2017 р. Справа № 922/2118/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В. О. , суддя Шевель О. В.

при секретарі Курченко В.А.

за участю представників

Харківської міської ради - ОСОБА_1 (дов. від 03.01.2017),

СТ ЖБК «Авантаж» - ОСОБА_2 (дов. від 12.12.2016), ОСОБА_3 (дов. від 12.12.2016)

прокурор Зливка К.О. (посв. № 013773 від 06.12.2012),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської місцевої прокуратури № 1 (вх. № 2610 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.08.2017 р. у справі №922/2118/17

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області, м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4 інспекція сільського господарства в Харківській області

до Харківської міської ради, м. Харків

Споживчого товариства Житлово - будівельний кооператив «Авантаж» , м. Харків

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИЛА:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив визнати незаконним та скасувати п. 30.2 додатку 2 до рішення 26 сесії 5 скликання від 23.10.2008 року №283/08 про надання СТ "ЖБК "Авантаж" у приватну власність земельної ділянки площею 0,4519 га (в тому числі: земельна ділянка - площею 0,0329 га та ділянка - площею 0,4190 га), яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Ляпунова, 16 для експлуатації та обслуговування багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями, підземної, надземної автостоянки та виїзду з підземної автостоянки.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.08.2017 у справі №922/2118/17 (суддя Калініченко Н.В.) клопотання споживчого товариства "Житлово-будівельний кооператив "Авантаж" про припинення провадження у справі (вх. №22569 від 12.07.2017) задоволено. Заяву Харківської міської ради про припинення провадження у справі (вх. № 23085 від 17 липня 2017 року) задоволено. Провадження у справі № 922/2118/17 припинено.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 17.08.2017р. у справі №922/2118/17 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неповне з'ясування обставин справи, неправильне застосуванням норм процесуального права, що призвело до необґрунтованого припинення провадження у справі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.09.2017р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 14.09.2017р.

11.09.2017р. від СТ ЖБК Авантаж надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9436).

14.09.2017р. від Харківської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9605).

У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представники СТ ЖБК Авантаж та Харківської міської ради проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 17.08.2017 р. у справі №922/2118/17 без змін.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

У червні 2017р. керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради та СТ "ЖБК "Авантаж" про визнання незаконним та скасування п. 30.2 додатку 2 до рішення 26 сесії 5 скликання від 23.10.2008 № 283/08 про надання СТ "ЖБК "Авантаж" у приватну власність земельної ділянки площею 0,4519 га (в тому числі: земельна ділянка - площею 0,0329 га та ділянка - площею 0,4190 га), яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Ляпунова, 16 для експлуатації та обслуговування багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями, підземної, надземної автостоянки та виїзду з підземної автостоянки.

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач зазначав, що вказане рішення суперечить вимогам ст. 41 Земельного кодексу України, ст. ст. 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою ОСОБА_1 Міністрів УРСУ від 30.04.1985 № 186.

Суд першої інстанції, зазначивши, що вже є рішення господарського суду Харківської області у справі №922/5090/15, яке набрало законної сили та яким було вирішено спір між тими ж сторонами, по той же предмет і з тих же підстав, припинив провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи таке.

Статтею 80 ГПК України передбачено вичерпний перелік підстав для припинення провадження у справі, зокрема, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;

1-1) відсутній предмет спору;

2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;

5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;

6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Припиняючи провадження у справі, суд повинен чітко викласти застосовану ним норму процесуального закону з посиланням на підпункт, пункт, частину статті тощо, та встановити обставини справи, що підтверджують правомірність припинення провадження у справі.

За приписами процесуального законодавства, предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондується зі способами захисту права, які визначені, наприклад, у статті 16 Цивільного кодексу України, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Згідно з п. 4.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення провадження у справі на підставі пункту 2 статті 80 ГПК можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з позовною заявою прокурор в якості підстав позову зазначав, що в ході здійснення Генеральною прокуратурою України досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014220510002973 від 08.11.2014 року за фактом вчинення посадовими особами Харківської міської ради кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364 КК України, встановлено факт незаконного вибуття з володіння територіальної громади м. Харкова земельної ділянки площею 0,4519 га по вул. Ляпунова, 16.

Відповідно до п. 30.2 додатку 2 до рішення 26 сесії 5 скликання "Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 23.10.2008 № 283/08 СТ "ЖБК"Авантаж" надано в приватну власність земельну ділянку площею 0,4519 га (в тому числі: земельна ділянка - площею 0,0329 га та ділянка - площею 0,4190 га), розташовану за адресою: м. Харків, вул. Ляпунова, 16 в межах, які визначено договором оренди землі, реєстраційний № 63122/04 від 23.07.2004 та № 6304/05 від 20.01.2005 для експлуатації та обслуговування багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями, підземної, надземної автостоянки та виїзду з підземної автостоянки.

Прокурор зазначає, що вказане рішення прийнято усупереч вимогам ст. 41 Земельного кодексу України, ст.ст. 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту від 30.04.1985 р. № 186.

Крім того, в обґрунтування позову, прокурор посилається на те, що у ході досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження допитані колишні члени СТ "ЖБК "Авантаж" .

Також, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна на час передачі спірної ділянки у власність, особи, які отримали квартири у СТ "ЖБК " Авантаж " не були його членами.

Прокурор вказує на те, що СТ "ЖБК "Авантаж" не відповідає вимогам ЖК України та Примірного статуту ЖБК, а отже, не є житлово-будівельним кооперативом у розумінні ст. 41 ЗК України, а земельна ділянка СТ "ЖБК "Авантаж" передавалася без дотримання вимог, передбачених вказаними нормативно-правовими актами.

Отже, оскаржуване рішення, яким земельну ділянку СТ "ЖБК "Авантаж" передано у власність безоплатно, суперечить вимогам чинного законодавства на час виникнення спірних правовідносин та прийнято з порушенням таких принципів земельного законодавства, установлених ст. 5 ЗК України, як поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва, забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Вищезазначені обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з відповідним позовом.

Водночас матеріали справи містять рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2015р. у справі №922/5090/15 за позовом заступника прокурора Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_4 інспекція сільського господарства в Харківській області, до Харківської міської ради та Споживчого товариства Житлово - будівельний кооператив Авантаж , про визнання незаконним та скасування рішення частково, яким відмовлено у позові повністю.

Також, в матеріалах справи наявна копія позовної заяви заступника прокурора Харківської області до Харківської міської ради та Споживчого товариства "Житлово-будівельний кооператив "Авантаж", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 інспекція сільського господарства в Харківській області про визнання незаконним та скасування рішення частково (справа №922/5090/15).

Предметом розгляду справи №922/5090/15 було визнання незаконним та скасування п.п. 30.2 додатку до рішення 26 сесії 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 23.10.2008 року № 283/08.

Підставами для визнання незаконним та скасування спірного рішення прокурор визначав порушення Харківською міською радою, під час його винесення, таких вимог чинного законодавства. На думку прокурора, вказане рішення прийнято з порушенням вимог ст. 41 ЗК України, ст.ст. 133, 135, 137 ЖК УРСР та Примірного статуту. Під час прийняття вказаного рішення Харківська міська рада при вирішенні питання про надання СТ "ЖБК "Авантаж" безоплатно земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:07:014:0018 зобов'язана була з'ясувати правовий статус, мету та підстави створення цього кооперативу відповідно до ЖК та Примірного статуту.

Крім того, прокурор зазначав що:

- всупереч ч. 6 ст.137 ЖК УРСР та абз. 2 п. 4 Примірного статуту рішення про створення ЖБК "Авантаж" та список членів кооперативу не затверджено виконавчим комітетом Харківської міської ради, при тому, що статут кооперативу зареєстровано саме у цій місцевій раді;

- відповідно до статуту ЖБК "Авантаж" кооператив не створено при виконавчому комітеті місцевої ради народних депутатів, при підприємстві, установі чи організації, що суперечить ст.137 ЖК УРСР;

- всупереч ст. 135 ЖК УРСР та абз. 1 п. 8 Примірного статуту, інші члени кооперативу, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, не потребують поліпшення житлових умов. На момент прийняття зазначеного рішення Харківської міської ради, вони на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, не перебували, що підтверджується самим статутом СТ "ЖБК "Авантаж";

- всупереч вимогам ст. 137 ЖК УРСР та абз. 2 п. 5 Примірного статуту статут ЖБК "Авантаж" не відповідає їх вимогам.

Аналізуючи склад учасників процесу у справах №922/2118/17 та №922/5090/15, колегія суддів приходить до висновку, що він є однаковим, оскільки в обох справах позов подано прокурором (який виступає в якості позивача) до Харківської міської ради та Споживчого товариства "Житлово-будівельний кооператив "Авантаж" (відповідачів), з огляду на таке.

Необхідно відмітити, що позов у справі №922/5090/15 було подано заступником прокурора Харківської області, в той час, як позов у справі №922/2118/17 було подано керівником Харківської місцевої прокуратури № 1.

Проте, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Крім того, проаналізувавши підстави звернення прокурора з позовами у вказаних справах, колегія суддів також дійшла висновку, що вони є аналогічними.

Так, в обох справах прокурор посилається на порушення Харківською міською радою при винесенні спірного рішення положень ст. 41 Земельного кодексу України, ст. ст. 135 та 137 Житлового кодексу України та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу.

Щодо додаткових посилань у даній справі на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014220510002973 від 08.11.2014 року, колегія суддів зазначає таке.

Прокурор вказує, що факт незаконного вибуття з володіння територіальної громади м. Харкова спірної земельної ділянки був встановлений у ході здійснення вищезазначеного досудового розслідування. Також в обґрунтування позову, прокурор посилається на пояснення свідків, отримані в ході вищезазначеного кримінального провадження.

Водночас, згідно позовної заяви у справі №922/5090/15 відповідні порушення чинного законодавства з боку Харківської міської ради були встановлені в ході вивчення питання правомірності передачі у приватну власність земельних ділянок, що й стало підставою для подачі прокурором позову про скасування спірного рішення у вересні 2015 року.

Проте, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4. ст. 35 ГПК України, саме вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої він ухвалений, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Дані, що отримані в ході допиту свідків, по-перше, є доказами у кримінальному, а не господарському процесі. А по-друге, за своїм характером вони є новими доказами на підтвердження тих самих обставин, що покладені в основу позову, зокрема, щодо наявності, на думку, прокурора, порушень з боку відповідача положень ст. 41 Земельного кодексу України, ст. ст. 135 та 137 Житлового кодексу України та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу. Проте, подання нових доказів на підтвердження одних і тих самих обставин не означає зміну підстав позову.

Отже обставини проведення досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження за фактом вчинення посадовими особами Харківської міської ради кримінальних правопорушень, а також відомості, отримані в ході допиту свідків в рамках цього провадження, не можуть вважатися судом як нові підстави для подачі даного позову.

З урахуванням викладеного раніше, не можуть також бути розцінені судом як нові підстави позову посилання прокурора на обставини, встановлені рішенням господарського суду Харківської області від 22.10.2015 у справі №922/4959/15, які на його думку, доводять, що СТ ЖБК Авантаж не відповідає вимогам ЖК України та Примірного статуту ЖБК, а отже не є житлово-будівельним кооперативом у розумінні ст. 41 ЗК України, а земельна ділянка СТ ЖБК Авантаж передавалася без дотримання вимог, передбачених нормативно-правовими актами. Вказане рішення суду фактично є новим доказом (а не новими підставами), який подається прокурором в обґрунтування тих самих підстав (невідповідності рішення органу місцевого самоврядування щодо безкоштовного виділення земельної ділянки всупереч вимогам чинного законодавства), які вже були предметом дослідження суду у справі №922/5090/15.

Відповідно до п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 26.12.2011 року № 18, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Колегія суддів також звертає увагу, що кримінальне провадження було відкрито 08.11.2014 року, а відповідний акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкту складено 22.12.2006 року, тобто вищезазначені обставини існували ще на момент розгляду справи № 922/5090/15, а тому прокурор не позбавлений був можливості посилатися на них в рамках вказаної справи.

З вищевикладено вбачається, що предметом вищезазначених справ було визнання незаконним та скасування п. 30.2 додатку 2 до рішення 26 сесії 5 скликання від 23.10.2008 року № 283/08 про надання відповідачу в приватну власність земельної ділянки площею 0,4519 га, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Ляпунова, 16 для експлуатації та обслуговування багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями, підземної, надземної автостоянки та виїзду з підземної автостоянки. Підставами обох справ, як зазначає позивач, стало порушення Харківською міською радою вимог чинного законодавства при виділенні СТ "ЖБК "Авантаж" земельної ділянки, а саме ст. 41 Земельного кодексу України, ст. 135 та ст. 137 Житлового кодексу України та норми Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу. Таким чином, предмет та підстави справ № 922/2118/17 та № 922/5090/15 співпадають.

Враховуючи існування рішення господарського суду Харківської області по справі № 922/5090/15, яке набрало законної сили та яким було вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо необхідності припинення провадження у справі № 922/2118/17 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 34, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює обставини справи у відповідності до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та приймає рішення за результатами оцінки всіх доказів, які були визнані судом як належні та допустимі.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 17.08.2017 р. у справі №922/2118/17 скасуванню.

Колегія суддів не може не звернути увагу, що як зазначено, зокрема, у п. 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України (заява №3236/03) від 03.04.2008, суд нагадує, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).

Подання прокурором нового позову про той же предмет і з тих же підстав, з яких прийнято рішення у справі №922/5090/15, яке набрало законної сили 23.10.2015, фактично свідчить про намагання добитися нового слухання справи та нового її вирішення, що не відповідає принципу юридичної визначеності та суперечить положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської місцевої прокуратури № 1 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 17.08.2017 р. у справі №922/2118/17 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 19.09.17р.

Головуючий суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Фоміна В. О.

Суддя Шевель О. В.