Ухвала

від 13.09.2017 по справі 760/10945/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/3925/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

підозрюваної ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14 липня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого детектива Четвертого відділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 , погоджене прокурором П`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною щоденно, в період з 22:00 години до 08:00 години ранку залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 08 вересня 2017 року щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Личкове, Магдалиніського району, Дніпропетровської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 ,

яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

При прийнятті рішення, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих кримінальних правопорушень, їх тяжкість, наявність, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваної, потребу у проведенні ряду слідчих і процесуальних дій, та прийшов до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, оскільки цілодобовий домашній арешт не відповідає ступеню порушення соціальних цінностей та особі підозрюваної.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_9 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій, просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, захисник зазначає, що ОСОБА_8 свою вину у інкримінованих діяннях не визнає та заперечує, що вчиняла злочин. Так, захисник вказує, що ОСОБА_8 раніше не судима, розлучена, має двох дітей, займається громадською діяльністю і очолює неприбуткову організацію «Соціальний Меридіан», а тому, як стверджує апелянт, вона є особою з бездоганною репутацією, міцними соціальними зв`язками та активною суспільно-корисною життєвою позицією.

Далі адвокат зазначає про недоведеність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, посилаючись на те, що кримінальне провадження штучно організоване співробітниками Луганського СБ України.

Так, адвокат звертає увагу суду на те, що фактично досудове слідство у даному кримінальному провадженні здійснюється з 2015 року, ОСОБА_8 була допитана в якості свідка навесні 2016 року та надала ґрунтовані покази щодо відомих їй обставин, які, на її думку, вказують на її невинуватість у інкримінованих кримінальних правопорушеннях. Додає, що після цього ОСОБА_8 ніхто не допитував, по телефону, повістками, у інший спосіб ніхто не викликав, та у лютому 2017 року вона випадково дізналася, що з листопада 2016 року офіційно значиться у розшуку та щодо неї ухвалено слідчим суддею Луганської області рішення про її затримання для доставки до слідчого судді Луганської області, для обрання запобіжного заходу. Захисник стверджує, що вказані обставини вказують на неправильність досудового розслідування, свідчать про його упередженість в період розслідування слідчим підрозділом СБУ у Луганській області та дають обґрунтовані підстави ставити під сумнів матеріали зібрані слідчим підрозділом СБУ у Луганській області.

Крім того, адвокат зазначає, що характеризуючі дані особи підозрюваної спростовують наявність у даному провадженні ризиків її неналежної процесуальної поведінки.

В доповненнях до апеляційної скарги адвокат ОСОБА_7 зазначає, що підозрюваній ОСОБА_8 інкримінується кримінальне діяння, відповідальність за скоєння якого передбачена ч. 1 ст. 366 та ч. 5 ст. 191 КК України, хоча згідно постанови від 24.04.2017 року про визначення слідчої групи та старшого слідчої групи правова кваліфікація злочинів, у яких підозрювалась ОСОБА_8 була іншою, а саме: ч. 3,4 ст. 191, ч.ч. 1,2 ст. 366 КК України.

Так, адвокат вказує, що дії ОСОБА_8 слідством кваліфікуються за ч. 1 ст. 366 КК України, в результаті внесення начебто недостовірної інформації у акти виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року на проведення капітального ремонту житлових будинків у м. Сватове, до яких внесено завідомо неправдиві дані про завищення обсягів виконаних робіт, проте, адвокат звертає увагу суду на те, що дана стаття не передбачає настання тяжких наслідків, що, на його думку, свідчить про відсутність обґрунтованих доказів у детективів НАБУ щодо нанесення таких тяжких наслідків діями підозрюваної ОСОБА_8 . Додає, вказані акти та довідки складались підрядною організацією, а не підозрюваною ОСОБА_8 .

Далі адвокат зазначає, що збитки нанесені державі начебто діями ОСОБА_8 визначені лише на підставі висновків судової будівельно-технічної експертизи, яка була призначена у іншому кримінальному провадженні та вказує на неможливість встановити правильність кваліфікація дій підозрюваної при самостійному перерахуванні результатів судової будівельно-технічної експертизи.

У підсумку, адвокат вказує, що детективом НАБУ в повідомленні про підозру зазначено, що ОСОБА_8 діючи з метою доведення свого злочинного умислу до завершення, в цілях задоволення особистих корисливих мотивів отримала на картку Приватбанку частину незаконно розтрачених в інтересах ТОВ «Украгазкомплект ЧФ» та привласнених ОСОБА_11 грошових коштів з резервного фонду у сумі 38 998 грн., проте вказує, що стороною обвинувачення не доведено, що саме ця сума коштів є коштами з резервного фонду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваної, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, позицію прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Національного антикорупційного бюро України перебувають матеріали кримінального провадження № 42016130000000218, відомості про яке 16.11.2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

13.07.2017 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Старший детектив Четвертого відділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором П`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, яке ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14 липня 2017 року задоволено частково та застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною щоденно, в період з 22:00 години до 08:00 години ранку залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 08 вересня 2017 року.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

При судовому розгляді клопотання суд перевірив відповідність змісту клопотання вимогам закону та з`ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні детектива підстав для застосування щодоОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Задовольняючи частково клопотання детектива, суд правильно виходив з того, що матеріали клопотання містять дані щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих кримінальних правопорушень, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та прийшов до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, оскільки цілодобовий домашній арешт не відповідає ступеню порушення соціальних цінностей та особі підозрюваної.

Перевіряючи доводи клопотання детектива на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 .

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваної, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, а тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання детектива, оскільки сторона обвинувачення в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_8 на свободу, а тому, доводи адвоката щодо відсутності у даному кримінальному провадженні ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваної містять лише посилання на незгоду з наданими стороною обвинувачення матеріалами.

Посилання захисника на те, що підозрювана ОСОБА_8 заперечує, що вчиняла кримінальне правопорушення, не заслуговують на увагу, оскільки, на переконання колегії суддів, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих їй кримінальних правопорушень доведена доданими до клопотання матеріалами, з яких вбачається, що об`єктивний неупереджений спостерігач міг би зробити висновок про можливе вчинення підозрюваною інкримінованих їй кримінальних правопорушень. Такі дані містяться зокрема у договорі будівельного підряду № 65 від 16.12.2015 р., договорі будівельного підряду № 66 від 16.12.2015 р., договорі будівельного підряду № 70 від 17.12.2015 р., договорі будівельного підряду № 72 від 17.12.2015 р., договорі будівельного підряду № 73 від 17.12.2015 р., договорі будівельного підряду № 87 від 16.12.2015 р., договорі будівельного підряду № 88 від 16.12.2015 р., протоколі огляду місця події житлового будинку АДРЕСА_4 , протоколі огляду місця події житлового будинку АДРЕСА_5 , протоколі огляду місця події житлового будинку АДРЕСА_4 , протоколі огляду місця події житлового будинку АДРЕСА_4 , протоколі огляду місця події житлового будинку АДРЕСА_5 , протоколі огляду місця події житлового будинку АДРЕСА_6 , актах приймання виконаних будівельних робіт, висновках судової будівельно-технічної експертизи та інших матеріалах кримінального провадження. З цих же підстав не заслуговують на увагу і твердження захисника про невизнання підозрюваною своєї вини, з урахуванням того, що оцінка зазначеним обставинам буде дана судом при розгляді справи по суті, оскільки на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваної ОСОБА_8 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які посилається захисник в апеляційній скарзі.

Крім того, бездоганна репутація підозрюваної та суспільно-корисна життєва позиція, не спростовують висновок суду про наявність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги захисника.

Посилання автора апеляційної скарги на те, що підозрювана у лютому 2017 року випадково дізналася, що з листопада 2016 року офіційно значиться у розшуку та щодо неї ухвалено рішення про її затримання для доставки до слідчого судді Луганської області, для обрання запобіжного заходу, не є визначеною законом підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, як і не можуть вказувати на неправильність досудового розслідування, оскільки дане питання не є предметом розгляду у даному судовому засіданні.

Крім того, доводи апеляційної скарги в частині того, що дане кримінальне провадження штучно організоване співробітниками Луганського СБ України, розслідувалось упереджено та ставлять під сумнів зібрані матеріали, є непереконливими, оскільки, всупереч положенням ч. 5 ст. 132 КПК України, апелянт обмежився лише зазначенням даних обставин, не довівши їх.

Твердження адвоката про те, що дії ОСОБА_8 слідством кваліфікуються за ч. 1 ст. 366 КК України, яка не передбачає настання тяжких наслідків, що свідчить про відсутність обґрунтованих доказів у детективів НАБУ щодо нанесення таких тяжких наслідків діями підозрюваної ОСОБА_8 , не заслуговують на увагу, оскільки кваліфікація дій підозрюваної може бути змінена протягом досудового розслідування, проте на момент розгляду даного клопотання, у колегії суддів не викликає сумнівів правильність кваліфікації дій підозрюваної, з урахуванням обставин справи та доданих до клопотання доказів. З цих же підстав не заслуговують на уваги твердження захисників про неправильну кваліфікацію дій підозрюваної.

Посилання апелянта на те, що акти виконаних будівельних робіт та довідки про їх вартість за грудень 2015 року складались підрядною організацією, а не підозрюваною ОСОБА_8 , не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, з урахуванням доданих детективом до клопотання матеріалів, проте підлягають перевірці на досудовому розслідуванні.

Що стосується посилань сторони захисту на те, що підозрюваній ОСОБА_8 інкримінується кримінальне діяння, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 366 та ч. 5 ст. 191 КК України, а в постанові від 24.04.2017 року про визначення слідчої групи та старшого слідчої групи правова кваліфікація злочинів, у яких підозрюється ОСОБА_8 є ч. 3,4 ст. 191, ч.ч. 1,2 ст. 366 КК України, колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки, з урахуванням даних витягу з ЄРДР та повідомлення про підозру від 13.07.2017 року, правова кваліфікація кримінальних діянь підозрюваної значиться ч. 1 ст. 366 та ч. 5 ст. 191 КК України, а тому у зазначеній адвокатом постанові допущена описка, що, в свою чергу, не тягне за собою скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.

Доводи автора апеляційної скарги про те, що стороною обвинувачення не доведено, що саме сума в розмірі 38998 грн. є коштами з резервного фонду, не свідчить про помилковість висновку слідчого судді щодо можливості запобігти неналежній процесуальній поведінці підозрюваної через застосування до неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби.

Посилання апелянта на те, що збитки нанесені державі начебто діями ОСОБА_8 визначені лише на підставі висновків судової будівельно-технічної експертизи, яка була призначена у іншому кримінальному провадженні, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до постанови про виділення матеріалів досудових розслідувань від 16.11.20106 року, 06.08.2016 року кримінальні провадження № 22015130000000612 (в рамках якого призначені експертизи), № 12016130000000101, № 22016130000000138 об`єднані з кримінальним провадженням № 42015130610000462, яким присвоєно відповідно № 42016130000000218, відомості про яке 16.11.2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Керуючись ст. ст. 176 178, 181, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14 липня 2017 року, якою частково задоволено клопотання старшого детектива Четвертого відділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 , та застосовано щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною щоденно, в період з 22:00 години до 08:00 години ранку залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 08 вересня 2017 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4