Ухвала

від 06.09.2017 по справі 362/228/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА

іменем україни

6 вересня 2017 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з

розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого Луспеник Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Журавель В.І.,

Хопти С.Ф., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом заступника Васильківського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Київські області, державного підприємства Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, визнання державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_23, на рішення апеляційного суду Київської області від 9 листопада 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року заступник Васильківського міжрайонного прокурора в інтересах держави звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що державному підприємству Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України (далі - ДП ДСВ ІФРГ НАН України ) 20 травня 2002 року видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 387,19 га, розташованою по вул. Вокзальній в смт Глеваха Васильківського району Київської області.

Рішенням господарського суду Київської області від 30-31 грудня 2008 року задоволено позов Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області та припинено право ДП ДСВ ІФРГ НАН України постійного користування вказаною земельною ділянкою, вилучено її у ДП ДСВ ІФРГ НАН України , визнано недійсним державний акт на право користування землею та скасовано його державну реєстрацію. Рішенням господарського суду Київської області від 21 квітня 2010 року зазначене рішення скасовано у зв'язку з нововиявленими обставинами та прийнято нове рішення, яким в позові Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області відмовлено.

Проте Глевахівська селищна рада Васильківського району Київської області розпорядилась землями, вилученими у ДП ДСВ ІФРГ НАН України . Так, рішенням Глевахівської селищної ради від 23 лютого 2010 року № 850-34-V ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_24, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_3, ОСОБА_21 передано у приватну власність земельні ділянки площею по 2,000 га кожна та ОСОБА_22 - 1,558 га для ведення особистого селянського господарства, розташовані по вул. Вокзальній у смт Глеваха Васильківського району Київської області.

На підставі вищевказаного рішення 2 березня 2010 року вказаним фізичним особам було видано державні акти на право приватної власності на земельні ділянки. У подальшому останні згідно договорів купівлі-продажу від 26 травня 2010 року відчужили земельні ділянки загальною площею 39,558 га на користь ОСОБА_3, у зв'язку з чим на державних актах на право власності на земельні ділянки було вчинено відмітку про перехід права власності на земельні ділянки.

Прокурор вважав таке рішення ради незаконним, оскільки за інформацією Управління Держземагентства у Васильківському районі Київської області передані земельні ділянки мають перетин із земельними ділянками ДП ДСВ ІФРГ НАН України . Національна академія наук України не погоджувала вилучення спірних земельних ділянок, а тому Глевахівська селищна рада діяла з порушенням вимог ст. ст. 21, 84, 149 ЗК України, ч. 3 ст. 5 Закону України Про особливості правового режиму діяльності НАН України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу .

Ураховуючи наведене, заступник Васильківського міжрайонного прокурора просив рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області від 23 лютого 2010 року № 850-34-V скасувати, видані на його підставі державні акти з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_3 визнати недійсними, витребувати вказані земельні ділянки у ОСОБА_3 на користь Головного управління Держгеокадастру у Київській області та ДП ДСВ ІФРГ НАН України .

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2016 року залучено до участі у справі правонаступника Васильківської міжрайонної прокуратури Київської області - Києво-Святошинську місцеву прокуратуру.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2016 року у задоволенні позову керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 9 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення.

Позов керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ДП ДСВ ІФРГ НАН України задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області від 23 лютого 2010 року № 850-34-V у частині передачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_24, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_3, ОСОБА_21, ОСОБА_22 у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, розташованих по вул. Вокзальній в смт Глеваха Васильківського району Київської області.

Визнано недійсними: державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, виданий на ім'я ОСОБА_4 з відміткою про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію; державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, виданий на ім'я ОСОБА_5 з відміткою про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію; державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, виданий на ім'я ОСОБА_6 з відміткою про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію; державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, виданий на ім'я ОСОБА_7 з відміткою про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію; державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, виданий ім'я ОСОБА_8 з відміткою про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію; державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, виданий на ім'я ОСОБА_20 відміткою про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію; державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, виданий на ім'я ОСОБА_9 з відміткою про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію; державний акт на приватної право власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, виданий на ім'я ОСОБА_10 з відміткою про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію; державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, виданий на ім'я ОСОБА_11 з відміткою про перехід права приватної власності на земельну ділянку до ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію; державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, виданий на ім'я ОСОБА_12 з відміткою про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію; державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, виданий на ім'я ОСОБА_13 з відміткою про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію; державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, виданий на ім'я ОСОБА_14 з відміткою про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію; державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, виданий на ім'я ОСОБА_15 з відміткою про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію; державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, виданий на ім'я ОСОБА_16 з відміткою про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію; державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, виданий на ім'я ОСОБА_24 з відміткою про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію; державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, виданий на ім'я ОСОБА_18 з відміткою про перехід права приватної власності на земельну ділянку до ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію; державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, виданий на ім'я ОСОБА_19 з відміткою про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію; державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, виданий на ім'я ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію; державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, виданий на ім'я ОСОБА_21 з відміткою про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію; державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 1,558 га для ведення особистого селянського господарства, виданий на ім'я ОСОБА_22 з відміткою про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію.

Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_3 на користь головного управління Держземагентства у Київській області та ДП ДСВ ІФРГ НАН України вказані земельні ділянки, які розташовані по АДРЕСА_1.

У задоволенні решти позовних вимог керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_23, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову прокурора, суд першої інстанції, виходив із того, що на час прийняття Глевахівською селищною радою Васильківського району Київської області рішення про передачу у власність відповідачам спірних земельних ділянок право постійного користування ДП ДСВ ІФРГ НАН України земельними ділянками було припинено, оскільки ці земельні ділянки були вилучені та передані до земель запасу Глевахівською селищною радою на підставі рішення господарського суду Київської області від 30-31 грудня 2008 року, яке на той час було чинним. Також суд зазначив, що прокурор не довів накладення земельних ділянок ОСОБА_3 на земельну ділянку ДП ДСВ ІФРГ НАН України .

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов прокурора, апеляційний суд виходив із того, що передані у власність відповідачів без погодження з Національною академією наук України спірні земельні ділянки розташовані в межах земель, переданих у постійне користування ДП ДСВ ІФРГ НАН України , у встановленому законом порядку у цього підприємства не вилучались, їх цільове призначення у встановленому законом порядку не змінювалось, а, відтак, рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області від 23 лютого 2010 року № 850-34-V про передачу у власність земельних ділянок є таким, що не відповідає вимогам закону та порушує права держави та ДП ДСВ ІФРГ НАН України . При цьому суд зазначив, що висновок експерта не є для суду обов'язковим, а всі докази оцінюються згідно зі ст. 212 ЦПК України.

Проте погодитись із таким висновком судів не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судом установлено, що ДП ДСВ ІФРГ НАН України на праві постійного користування належить земельна ділянка площею 971,21 га для вирощування і реалізації насіння сільськогосподарських культур, а також переробки іншої сільськогосподарської продукції на підставі державного акту на право постійного користування землею, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 102.

Рішенням господарського суду Київської області від 30-31 грудня 2008 року, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30 квітня 2009 року, задоволено позов Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області й припинено право постійного користування ДП ДСВ ІФРГ НАН України земельною ділянкою загальною площею 387,19 га, вилучено у підприємства вказану земельну ділянку, визнано недійсним державний акт про право постійного користування та скасовано його державну реєстрацію.

Рішенням Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області № 850-34-V від 23 лютого 2010 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_24, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_3, ОСОБА_21 передано у приватну власність земельні ділянки площею по 2,000 га кожна та ОСОБА_22 - 1,558 га, які залучені до участі у справі третіми особами, для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1.

На підставі цього рішення 2 березня 2010 року вказаним особам було видано державні акти на право приватної власності на земельні ділянки, а саме: державний акт серії НОМЕР_3 на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на ім'я ОСОБА_4; державний акт серії НОМЕР_1 на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на ім'я ОСОБА_5; державний акт серії НОМЕР_2 на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на ім'я ОСОБА_6; державний акт серії НОМЕР_4 на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на ім'я ОСОБА_7; державний акт серії НОМЕР_5 на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на ім'я ОСОБА_25; державний акт серії НОМЕР_7 на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на ім'я ОСОБА_9; державний акт серії НОМЕР_6 на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на ім'я ОСОБА_10; державний акт серії НОМЕР_9 на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на ім'я ОСОБА_11; державний акт серії НОМЕР_8 на право приватної власності на земельну ділянку площею 2.0 га для ведення особистого селянського господарства на ім'я ОСОБА_12; державний акт серії НОМЕР_10 на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на ім'я ОСОБА_13; державний акт серії НОМЕР_12 на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на ім'я ОСОБА_14; державний акт серії НОМЕР_14 на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на ім'я ОСОБА_15; державний акт серії НОМЕР_11 на право приватної власності на земельну ділянку площею 2.0 га для ведення особистого селянського господарства на ім'я ОСОБА_27; державний акт серії НОМЕР_15 на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на ім'я ОСОБА_24; державний акт серії НОМЕР_13 на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на ім'я ОСОБА_18; державний акт серії НОМЕР_17 на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на ім'я ОСОБА_19; державний акт серії НОМЕР_16 на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на ім'я ОСОБА_20; державний акт серії НОМЕР_18 на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на ім'я відповідача ОСОБА_3; державний акт серії НОМЕР_19 на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на ім'я ОСОБА_21; державний акт серії НОМЕР_20 на право приватної власності на земельну ділянку площею 1,558 га для ведення особистого селянського господарства на ім'я ОСОБА_22

Згідно із договорами купівлі-продажу від 26 травня 2010 року власники земельних ділянок, треті особи у справі, здійснили відчуження зазначених земельних ділянок ОСОБА_3, у зв'язку із чим на державних актах на право власності на земельні ділянки було вчинено відмітку про перехід права власності на земельні ділянки до ОСОБА_3

Рішенням господарського суду Київської області від 21 квітня 2010 року, залишеним без змін постановами Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 2 липня 2010 року та Вищого господарського суду України від 23 червня 2011 року, рішення господарського суду Київської області від 31 грудня 2008 року скасовано у зв'язку з нововиявленими обставинами та ухвалено нове рішення про відмову у позові Глевахівської селищної ради.

Частиною 2 ст. 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю гарантується Конституцією України.

Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Статтею 19 ЗК України від 18 грудня 1990 року, чинного на час видачі державного акту на право постійного користування землею ДП ДСВ ІФРГ НАН України , визначено, що сільські, селищні ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл; міська рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста; районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів.

Згідно з п. 1.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1993 року № 43, державний акт на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю або право постійного користування землею видається на підставі рішення Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, селищної, сільської ради, а на право власності на землю - на підставі рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, міської, селищної, сільської ради.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до висновку судової комплексної експертизи з питань землеустрою та земельно-технічної експертизи від 20 жовтня 2015 року № 14039/15-41/17877-7895/15-41 неможливо визначити чітке місце розташування земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні ДП ДСВ ІФРГ НАН України ; неможливо встановити факт накладення земельних ділянок, оскільки координати поворотних точок (кутів) меж земельних ділянок, загальною площею 971,21 га, яка перебуває у постійному користуванні ДП ДСВ ІФРГ НАН України , є координатами умовної системи координат, які не мають прив'язки до пунктів Державної геодезичної мережі України.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

У порушення зазначених вимог суди не перевірили, чи підтверджено належними та допустимими доказами наявність порушеного права ДП ДСВ ІФРГ НАН України ,не перевірили чи наявні докази накладання меж земельних ділянок, а ухвалив рішення на припущеннях, що заборонено законом (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Обгрунтовуючи заперечення проти позову та апеляційної скарги, ОСОБА_3 посилалась на те, що вона набула права власника на земельні ділянки на законних підставах, на час вирішення спору вона є власником спірних земельних ділянок; правомірність набуття нею власності на підставі договору купівлі-продажу нічим не спростована й підстави набуття (договір купівлі-продажу) є чинним.

При цьому посилалась на те, що лише власник може витребувати земельну ділянку із чужого незаконного володіння. Зазначала, що прокурором не доведено належними доказами зазначені обставини про факт накладення спірних земельних ділянок і чітке розташування земельної ділянки, що перебуває у користуванні державного підприємства.

Оскільки позов пред'явлено прокурором, то саме прокурор зобов'язаний довести підставу позову.

Апеляційний суд, не погодившись з висновком експерта про те, що неможливо встановити накладення земельних ділянок ДП ДСВ ІФРГ НАН України та ОСОБА_3, тобто про те, що позов прокурора не підтверджено, виходив із вимог ст. ст. 147, 212 ЦПК України про те, що висновки експерта не є обов'язковими для суду і оцінюються у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами.

Проте у порушення вимог ст. ст. 212-214, 303, 316 ЦПК України, апеляційний суд так і не зазначив, якими самими безспірними, належними та допустимими доказами (ст. ст. 57-59 ЦПК України) доводиться, що є перетин земельних ділянок сторін у справі. При цьому формальне, без оцінки посилання на копію технічної документації, графічні зображення, при тому, що експерт ці докази визнав недостатніми, є ухваленням рішення на припущеннях, що заборонено вимогами ч. 4 ст. 60 ЦПК України.

Крім того, у ст. ст. 150, 151 ЦПК України передбачено, якщо висновок експерта є неповним, неясним чи таким, що викликає сумнів в його правильності, суд може призначити додаткову чи повторну експертизу. Саме такі роз'яснення надані судам і пп. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах (зі змінами).

Проте у порушення вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд не роз'яснив зазначені положення сторонам у справі, не роз'яснив їм хто і які обставини повинен суду довести.

Не може залишатись в силі і рішення міськрайонного суду, оскільки у порушення вимог п. 2 ч. 6 ст. 130 ЦПК України суд не визначився із складом осіб, які братимуть участь у справі.

Судом установлено, що позов пред'явлено до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_3 При цьому оспорюване рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області стосуються третіх осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 , яким у власність передані спірні земельні ділянки. При цьому державні акти визнані судом недійсними.

Розглянувши справу за наявністю спору про право власності на земельні ділянки, суди не звернули уваги на те, що власники земельних ділянок залучені до участі у справі третіми особами, тоді як права, передбачені ЦПК України щодо третьої особи і відповідача є різними за своїми значеннями та впливом на процес; права відповідача значно ширші прав третьої особи.

Отже, незалученням власників земельних ділянок належною стороною у справі у порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України, порушуються їх процесуальні права, передбачені ст. ст. 27, 31 ЦПК України.

У зв'язку із цим формальне визначення сторін у справі, між якими спір відсутній, і не визначення належного складу сторін є порушенням вимог

закону.

Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судами не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_23, задовольнити частково.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2016 року та рішення апеляційного суду Київської області від 9 листопада 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько

В.І. Журавель

С.Ф. Хопта

С.П.Штелик