Постанова

від 11.09.2017 по справі 810/773/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2017 року м.Київ № 810/773/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Віктор" до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Шоми Артема Геннадійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними дій,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Віктор" (далі - позивач) з позовом до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Шома Артема Геннадійовича (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (т.1, а.с.207-208), просить суд:

- визнати незаконними та протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Шоми Артема Геннадійовича, які полягають у незаконному проведенні позапланової перевірки від 12.08.2016 та внесенні до акту про правопорушення від 12.08.2016 неправдивих даних.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що 12.08.2016 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції Шомою Артемом Геннадійовичем було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта будівництва, зокрема, автомобільного газозаправного пункту скрапленого газу Пропан модульного типу СЗГ-5-10 на трасі Київ-Ковель в Київській області, смт. Бородянка, пл.Київська, 3-а, про що було складено акт від 12.08.2016.

В акті перевірки зазначено про те, що ПП Віктор виконав будівельно-монтажні роботи з монтажу стаціонарного автомобільного газозаправного пункту (АГЗП), із північно-західної сторони земельної ділянки з кадастровим номером: 3221055100:05:004:0010, на відстані орієнтовно 4,0 м від північного межового знаку зазначеної земельної ділянки, а саме: змонтовано технологічне обладнання (заправна колона та резервуар для приймання, зберігання і заправлення автомобілів газом об'ємом 5 м.куб., а також операторська будівля АГЗП) для заправлення автотранспорту(оснащеного газобалонним обладнанням) скрапленим вуглеводним газом (СВГ) без отримання дозволу на виконання будівельних робіт та здійснив експлуатацію автомобільного газозаправного пункту (АГЗП) без прийняття в експлуатацію.

Проте, позивач не погоджується з висновками, які викладені у вказаному акті перевірки.

Так, зокрема, позивач зазначив про те, що ПП Віктор не є ані власником, ані орендарем земельної ділянки, на якій розташований АГЗП, а також не є замовником відповідного будівництва.

Позивач зазначив про те, що ПП Віктор орендує суміжну земельну ділянку (з кадастровим номером 3221055100:05:004:0010), яка розташована за адресою: Київська обл., смт.Бородянка, пл.Київська, 9, що на думку позивача, свідчить про те, що встановлені відповідачем в ході перевірки порушення не стосуються його господарської діяльності.

Крім того, позивач вказав, що в акті перевірки зазначено, що керівник ПП Віктор був присутній під час проведення перевірки та надалі відмовився від підписання акта перевірки.

Проте, позивач зауважив, що така інформація є неправдивою, оскільки жоден із представників ПП Віктор не був присутній під час проведення перевірки, а про факт проведення перевірки позивач дізнався лише у листопаді 2016 року.

З огляду на вказане, позивач вважає, що відповідачем не було дотримано порядку проведення перевірки, що також свідчить про безпідставність складання акта перевірки.

Крім того, на думку позивача, АГЗП взагалі не є об'єктом будівництва та об'єктом підвищеної небезпеки, та відповідно об'єктом перевірки територіальними органами Державної архітектурно-будівельної інспекції.

Так, позивач, посилаючись на Методичний посібник Деякі особливості визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва , зазначив про те, що об'єкт перевірки є контейнерною автозаправною станцією (АЗС), а тому вона не є об'єктом будівництва.

Крім того, позивач зазначив про те, що сумарна маса небезпечних речових на АГЗП, який розташований на трасі Київ-Ковель в Київській області, смт. Бородянка, пл.Київська, 3-а, не перевищує порогову масу, яка визначена у Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки, а тому вказаний АГЗП не є об'єктом підвищеної небезпеки, не може бути ідентифікований за класом наслідків ССЗ та бути об'єктом V категорії складності будівництва.

Також позивач зазначив про те, що відповідачем взагалі було безпідставно проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, оскільки у контролюючого органу у відповідності до норм Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 №71-VIII були відсутні підстави для проведення відповідної перевірки внаслідок запровадження мораторію.

Позивач зазначив про те, що у Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області відсутній дозвіл Кабінету Міністрів Україна на проведення відповідної перевірки, що, на думку позивача, свідчить про те, що вищевказана перевірка проведена відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства. Відповідач правом на подання письмових заперечень проти адміністративного позову не скористався. Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що на підставі звернення Бородянської селищної ради від 21.06.2016 №02-35-863 та відповідно до направлення для проведення перевірки від 04.07.2016 №498.16/01 було проведено позапланову перевірку об'єкта будівництва, що знаходиться за адресою: траса Київ-Ковель в Київській обл., смт.Бородянка, пл.Київська, 3-а. Третя особа зазначила, що під час перевірки було встановлено, що земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: Київська обл., смт.Бородянка, пл.Київська, 3-а, кадастровий номер: 3221055100:05:004:0010 належить ПП Віктор на підставі договору оренди від 12.12.2005 за №04053400016. Третя особа вказала, що за результатами перевірки було встановлено, що ПП Віктор було порушено вимоги ст.34,37, ч.8 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , у зв'язку із виконанням позивачем будівельно-монтажних робіт з монтажу стаціонарного автомобільного газозаправного пункту (АГЗП), із північно-західної сторони земельної ділянки з кадастровим номером:3221055100:05:004:0010, на відстані орієнтовно 4,0 м від північного межового знаку зазначеної земельної ділянки, а саме: монтування технологічного обладнання (заправна колона та резервуар для приймання, зберігання і заправлення автомобілів газом об'ємом 5 м.куб., а також операторська будівля АГЗП) для заправлення автотранспорту (оснащеного газобалонним обладнанням) скрапленим вуглеводним газом (СВГ) без отримання дозволу на виконання будівельних робіт та експлуатація автомобільного газозаправного пункту (АГЗП) без прийняття в експлуатацію. Крім того, третя особа зазначила, що під час перевірки було виявлено, що відстань від зазначеного АГЗП до розташованих на суміжних земельних ділянках будівель становить менше 50 м, що є порушенням п.4 Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій. Також Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції зазначив, що замовником ПП Віктор не було забезпечено здійснення технологічного та авторського нагляду, чим порушено положення ст.11 Закону України Про архітектурну діяльність . Окрім того, третя особа зазначила про те, що складені за результатом проведення перевірки матеріали були направлені на адресу ПП Віктор засобами поштового зв'язку, що відповідає вимогам чинного законодавства. Також третя особа зазначила про помилковість позиції позивача щодо встановлення Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 №71-VIII у 2015-2016 роках мораторію на проведення перевірок територіальними органами Державної архітектурно-будівельної інспекції, оскільки положення вказаного нормативно-правового акту поширюються виключно на органи Державної фіскальної служби України, а тому проведення відповідачем у серпні 2016 року перевірки ПП Віктор є правомірним.

Представники позивача в судових засіданнях по справі 27.04.2017, 25.05.2017, 27.06.2017, 17.07.2017, 29.08.2017, 06.09.2017 та 08.09.2017 адміністративний позов підтримали, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, представник відповідача та третьої особи, присутні у судових засіданнях по справі 27.04.2017, 25.05.2017, 29.08.2017 та 08.09.2017 проти задоволення позову заперечували та просили у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 08.09.2017 суд за письмовим клопотанням представника позивача поставив на обговорення сторін питання про можливість продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження. Сторони та третя особа щодо продовження розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечували.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Віктор (ідентифікаційний код: 32786343, місцезнаходження: 07800, Київська обл., Бородянський р-н., смт.Бородянка, вул.Леніна, буд.429) зареєстроване Бородянською районною державною адміністрацією Київської області 10.03.2004 як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №106720 (том 1, а.с.38).

Як вбачається з матеріалів справи, Бородянська селищна рада VII скликання звернулась до Державної архітектурно-будівельної інспекції України із повідомленням про розміщення об'єкту підвищеної небезпеки без дозвільних документів №02-35-863 від 21.06.2016, в якому зазначила про здійснення ПП Віктор господарської діяльності на об'єкті підвищеної небезпеки - газовій заправці скрапленого газу Пропан модульного типу СЗГ-5-10 ТУ, яка розташована при в'їзді в смт. Бородянка, п.Київська, 3-а, без дозвільних документів.

У вказаному зверненні Бородянська селищна рада просила контролюючий орган вжити відповідні заходи реагування до ПП Віктор (т.1, а.с.95-96).

З матеріалів справи слідує, що наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України Про удосконалення роботи із здійсненням заходів державного архітектурно-будівельного контролю від 08.09.2015 №976 уповноважено керівників (їх заступників) територіальних органів - структурних підрозділів апарату Держархбудінспекції - департаментів Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Київській, Луганській, Львівській, Одеській, Полтавській, Харківській областях та у місті Києві направити головних інспекторів будівельного нагляду на проведення планових та позапланових перевірок на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також підписувати направлення на проведення планових та позапланових перевірок, на період до утворення (визначення) відповідних структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад і затвердження акта спільної комісії відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства (т.1, а.с.77-78).

На підставі вказаного наказу Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було видано направлення від 04.07.2016 №49816/01, яким направлено головного інспектора будівельного нагляду Шому Артема Геннадійовича та головного інспектора будівельного нагляду Коваля Володимира Анатолійовича для здійснення позапланової перевірки на об'єкті: будівництво газової заправки скрапленого газу Пропан модульного типу СЗГ-5-10 за адресою: Київська область, смт.Бородянка, пл..Київська, 3-а. Строк дії направлення з 08.08.2016 по 12.08.2016 (т.1, а.с.97).

12.08.2016 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Шомою Артемом Геннадійовичем у присутності керівника ПП Віктор - ОСОБА_3 відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою КМУ від 23.05.2011 №533, на підставі звернення Бородянської селищної ради №02-35-863 від 21.06.2016 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Приватним підприємством Віктор (код ЄДРПОУ 32786343, адреса: Київська область, смт.Бородянка, вул.Леніна, 429) на об'єкті будівництва - автомобільний газозаправний пункт скрапленого газу Пропан модульного типу СЗГ-5-10 на трасі Київ-Ковель в Київській області, смт.Бородянка, пл.Київська, 3-а.

Результати перевірки оформлені актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 12.08.2016 (далі - Акт перевірки).

У вказаному акті зазначено про те, що ПП Віктор виконав будівельно-монтажні роботи з монтажу стаціонарного автомобільного газозаправного пункту (АГЗП), із північно-західної сторони земельної ділянки з кадастровим номером: 3221055100:05:004:0010, на відстані орієнтовно 4,0 м від північного межового знаку зазначеної земельної ділянки, а саме: змонтовано технологічне обладнання (заправна колона та резервуар для приймання, зберігання і заправлення автомобілів газом об'ємом 5 м.куб., а також операторська будівля АГЗП) для заправлення автотранспорту (оснащеного газобалонним обладнанням) скрапленим вуглеводним газом (СВГ) без отримання дозволу на виконання будівельних робіт та виявлено факт експлуатації автомобільного газозаправного пункту (АГЗП) без прийняття в експлуатацію, чим порушено вимоги ст.ст.34,37, ч.8 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (т.1, а.с.98).

На підставі Акту перевірки Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було складено наступні документи:

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-З-1208/1 від 12.08.2016, в якому зазначено про відповідальність позивача за абз.6 п.6 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (т.1, а.с.99-100);

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-З-1208/2 від 12.08.2016, в якому зазначено про відповідальність позивача за абз.3 п.5 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (т.1, а.с.101-102);

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-З-1208/3 від 12.08.2016, в якому зазначено про відповідальність позивача за п.7 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (т.1, а.с.105-106);

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-З-1208/4 від 12.08.2016, в якому зазначено про відповідальність позивача за п.8 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (т.1, а.с.103-104);

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 12.08.2016 №С-1208/1, яким позивача зобов'язано у строк до 15.11.2016 усунути порушення вимог ст.11 та ст.23 Закону України Про архітектурну діяльність , ст.29, 31, 37, 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (т.1, а.с.107);

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 12.08.2016 №С-1208/2, яким позивача зобов'язано зупинити експлуатацію Автомобільного газозаправного пункту скрапленого газу Пропан модульного типу СЗГ-5-10 на трасі Київ-Ковель в Київській області, смт. Бородянка, пл.Київська, 3-а, з моменту вручення припису (т.1, а.с.108).

Зі змісту вказаних документів вбачається, що представник ПП Віктор відмовився від отримання зазначених протоколів та приписів, а тому 15.08.2016 вказані документи були надіслані поштою (УДППЗ Укрпошта , Київ -133).

23.08.2016 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області були прийняті наступні постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

- № З-2308/1-10/10-14/2308/06/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.6 п.6 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність з а правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 1305000,00 грн. (т.1, а.с.109-110);

- № З-2308/1-10/10-15/2308/06/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.6 п.5 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність з а правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 1305000,00 грн. (т.1, а.с.111-112);

- № З-2308/1-10/10-16/2308/06/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.7 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність з а правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 52200,00 грн. (т.1, а.с.113-114);

- № З-2308/1-10/10-17/2308/06/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність з а правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 62250,00 грн. (т.1, а.с.115-116).

У позовній заяві позивач зазначив, що про факт проведення відповідачем вищевказаної перевірки йому стало відомо лише 01.11.2016, зокрема, під час проведення директором ПП Віктор , ОСОБА_3, розрахункових операцій, в ході яких працівником банківської установи було повідомлено про накладення в рамках виконавчих проваджень арешту на майно позивача на підставі постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 23.08.2016 №З-2308/1-10/10-14/2308/06/02 .

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся із заявою до Бородянського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області про надання для ознайомлення матеріалів виконавчих проваджень від 02.11.2016 №01/1, відкритих на підставі вказаних постанов (т.1, а.с.61).

Позивач зазначив про те, що в ході ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень йому стало відомо, що старшим державним виконавцем Дацьком Олегом Леонідовичем Головного територіального управління юстиції в рамках виконавчого провадження №52696277 було прийнято постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти ПП Віктор , що містяться на рахунку ПАТКБ Правекс-Банк , МФО - 30838, р/р 26000799994270 (т.1, а.с.65).

Також позивач звернувся до Державної архітектурно-будівельної інспекції та Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції із запитом від 02.11.2016 №01/1, у якому просив надати інформацію щодо підстав проведення позапланової перевірки ПП Віктор та копії документів, які були складені за результатом перевірки (т.1, а.с.62-63). Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області листом від 07.11.2016 №10/10-39/0711/06/02 повідомив позивачу про те, що позапланова перевірка на об'єкті будівництва газової заправки скрапленого газу Пропан модульного типу СЗГ-5-10 , яка розташована на трасі Київ-Ковель в смт. Бородянка Київської області була проведена на підставі звернення Бородянської селищної ради від 21.06.2016 №02-35-863, відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 №976. До вказаного листа було долучено документи, які були складені за результатами перевірки (т.1, а.с.64).

З матеріалів справи слідує, що позивач звернувся до Державної архітектурно-будівельної інспекції та Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції із листом від 11.11.2016 №01/3, в якому просив надати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 №976 (т.1, а.с.68).

Судом встановлено, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області супровідним листом від 15.11.2016 №40-232-(90-8)/11090 надіслав позивачу копію вказаного наказу (т.1, а.с.69-71).

Суд зазначає, що Приватне підприємство "Віктор" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування постанов.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2016 в адміністративній справі №810/3909/16 залишено без руху позовну заяву Приватного підприємства "Віктор" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування постанов.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 в адміністративній справі №810/3909/16, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017, було повернуто Приватному підприємству "Віктор" позовну заяву до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування постанов. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПП "Віктор" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі за позовом ПП "Віктор" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання незаконними та скасування постанов про накладення штрафу.

Не погоджуючись із діями головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Шоми Артема Геннадійовича щодо проведення перевірки та складання акта, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання протиправними дій, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про основи містобудування" від 16.11.1992 №2780-ХІІ (зі змінами та доповненнями, на час виникнення спірних правовідносин) державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством (далі - Закон №2780-ХІІ).

Згідно зі статтею 8 Закону №2780-ХІІ державне регулювання, зокрема, полягає у контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.

Статтею 15 Закону №2780-ХІІ передбачено, що компетенція центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю визначається відповідно до закону.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №3038).

Частиною 1 статті 6 Закону №3038 встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно з п.6 ч.1 ст.6 Закону №3038 управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 (далі - Положення №294), державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил (п.3 Положення №294).

Пунктом 7 Положення №294 встановлено, що Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

За визначенням поняття, наведеним у частині 1 статті 41 Закону №3038, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (ч.3 ст.41 Закону №3038-VI).

Відповідно до пп.1-3 ч.4 ст.41 Закону №3038 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону ; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

23.05.2011 Кабінет Міністрів України постановою №553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, яким визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок №553).

Пунктом 2 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно з пунктом 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою, відповідно до пункту 7 Порядку №553, вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Згідно з абзацом 10 пункту 7 Порядку №553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Пунктом 3 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Відповідно до пункту 4 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають службові посвідчення встановленого зразка, форма якого затверджується Мінрегіоном, а також особистий штамп із зазначенням номера і найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який вони представляють.

Згідно з абзацом 11 пункту 7 Порядку №553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Таким чином, законодавством регламентовано чіткий і послідовний порядок проведення уповноваженими особами органів архітектурно-будівельного контролю перевірки за дотриманням суб'єктами містобудівної діяльності законодавчих вимог при здійсненні будівельних робіт, відповідно до якого початковим етапом є пред'явлення суб'єкту містобудування направлення на проведення перевірки та службового посвідчення уповноваженої особи контролюючого органу.

Пунктом 9 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Наведена норма кореспондує з правом суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюються заходи державного архітектурно-будівельного контролю, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 13 Порядку №553).

Як зазначено вище, в ході проведення відповідачем перевірки дотримання ПП Віктор вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил було встановлено факт порушення позивачем вимог ст.ст.34, 37, ч.8 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , у зв'язку із здійсненням ПП Віктор будівельно-монтажних робіт з монтажу стаціонарного автомобільного газозаправного пункту (АГЗП), із північно-західної сторони земельної ділянки з кадастровим номером: 3221055100:05:004:0010, на відстані орієнтовно 4,0 м від північного межового знаку зазначеної земельної ділянки, а саме: змонтовано технологічне обладнання (заправна колона та резервуар для приймання, зберігання і заправлення автомобілів газом об'ємом 5 м.куб., а також операторська будівля АГЗП) для заправлення автотранспорту (оснащеного газобалонним обладнанням) скрапленим вуглеводним газом (СВГ) без отримання дозволу на виконання будівельних робіт та здійсненням експлуатації автомобільного газозаправного пункту (АГЗП) без прийняття в експлуатацію.

У позовній заяві, позивач обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив про те, що ПП Віктор не є ані власником, ані орендарем земельної ділянки, на якій розташований АГЗП, а також не є замовником відповідного будівництва.

Позивач зазначив про те, що ПП Віктор орендує суміжну земельну ділянку з кадастровим номером 3221055100:05:004:0010, яка розташована за адресою: Київська обл., смт.Бородянка, пл.Київська, 9, що, на думку позивача, свідчить про те, що встановлені відповідачем в ході перевірки порушення не стосуються його господарської діяльності, з приводу чого суд зазначає таке.

З матеріалів справи слідує, що 12.12.2005 між Бородянською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Приватним підприємством Віктор (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, за яким орендодавець зобов'язався надати, а орендар прийняти в строкове платне користування земельну ділянку для комерційної діяльності (магазин), яка знаходиться на території Бородянської селищної ради. Відповідно до п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,10 га, у тому числі забудованих земель 0,10 га.

Згідно з п.3 договору на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: будівлі відсутні.

Пунктом 8 договору визначено, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Вказаний договір зареєстрований у Бородянському районному відділі Київської регіональної філії №8 Державного підприємства Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.12.2005 за №041532400016 (т.1, а.с.45-48).

19.09.2014 Бородянським районним судом Київської області було прийнято постанову у справі №360/1770/14-а, якою задоволено позов Приватного підприємства Віктор до Селищного голови Бородянської селищної ради ОСОБА_4, Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області, третя особа - Бородянська районна державна адміністрація Київської області, про визнання бездіяльності селищного голови протиправною, визнання протиправним та скасування рішення селищної ради, зобов'язання вчинити певні дії.

Визнано протиправною бездіяльність селищного голови Бородянської селищної ради ОСОБА_4 щодо не укладення з Приватним підприємством Віктор додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 12 грудня 2005.

Визнано протиправним рішення 41 сесії 6 скликання Бородянської селищної ради від 26 червня 2014 року про відмову Приватному підприємству Віктор в укладенні додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 12 грудня 2005 року протиправним та скасування його.

Зобов'язано селищного голову Бородянської селищної ради ОСОБА_4 вирішити питання щодо укладення поданої приватним підприємством Віктор 23 квітня 2014 року додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 12 грудня 2005 року (т.1, а.с.169-172).

На підставі вказаного судового рішення, 28.10.2014 сорок четвертою сесією шостого скликання Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області було прийнято рішення №968-44-VI, яким було встановлено укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 12.12.2005 між Приватним підприємством Віктор та Бородянською селищною радою, для комерційної діяльності (магазин) (т.1, а.с.51). 24.12.2014 між Бородянською селищною радою (Нова сторона орендодавець), Бородянською районною державною адміністрацією (Первісний орендодавець) та Приватним підприємством Віктор (Орендар) було укладено Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 12.12.2005, за умовами якого первісний орендодавець надає свою згоду на заміну орендодавця в договорі про оренду землі від 12.12.2005, укладеного між Первісним орендодавцем та орендарем, Приватним підприємством Віктор . Відповідно до п.2 додаткової угоди первісний орендодавець уступає (передає), а новий орендодавець набуває всіх прав та приймає на себе виконання всіх зобов'язань первісного орендодавця за договором про оренду землі від 12.12.2005, укладеного між первісним орендодавцем та орендарем Приватним підприємством Віктор . Пунктом 4 додаткової угоди поновлено договір оренди земельної ділянки терміном на 5 років (т.1, а.с.52).

17.02.2017 між Бородянською селищною радою та Приватним підприємством Віктор було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 12.12.2005, за умовами якої орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності (за договором) встановлюється в грошовій формі в розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік в сумі 36943,16 грн. (т.1, а.с.176-177). З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області декларацію про початок виконання будівельних робіт (Магазин промислових товарів), загальною площею 89,73 кв.м., який заплановано розташувати за адресою: Київська обл., смт.Бородянка, Київська обл., район ПТУ №26, траса Київ-Ковель. З вказаної декларації вбачається, що земельна ділянка використовується для будівництва на підставі договору оренди від 12.12.2005 №04053400016 (т.1, а.с.54-57).

Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області листом від 22.03.2016 №10/10-47/2203/02 повернув ПП Віктор вказану декларацію про початок будівельних робіт, з огляду на невідповідність зазначеного документу формі Додатку №5 до постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт (т.1, а.с.58).

З матеріалів справи слідує, що 12.12.2005 БРВВ КОФ ДП Центр ДЗК було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, яка розташована за адресою: Київська обл., смт.Бородянка, вул.Київська, 429, з присвоєнням земельній ділянці кадастрового номеру 3221055100:05:004:0010, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.03.2016 №НВ-3206131802016. Відповідно до вказаного витягу державна реєстрація права оренди земельної ділянки за Приватним підприємством Віктор була проведена 23.02.2016 (т.1, а.с.159-161).

Судом встановлено, що 08.09.2016 Виконавчим комітетом Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області на підставі заяви ПП Віктор про присвоєння адресного номера земельній ділянці по вул.Київська в смт.Бородянка, було прийнято рішення №201, яким встановлено присвоїти об'єкту нерухомого майна - земельній ділянці, площею 0,1 га, кадастровий номер 3221055100:05:004:0010, адресний номер: вулиця Київська, 9, смт. Бородянка, Бородянського району, Київської області (т.1, а.с.158).

Отже, матеріали справи свідчать про те, що ПП Віктор є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером: 3221055100:05:004:0010, яка розташована за адресою: вул.Київська, 9, смт.Бородянка, Бородянського району, Київської області.

Зі змісту акта перевірки від 12.08.2016 вбачається, що автомобільний газозаправний пункт скрапленого газу Пропан модульного типу СЗГ-5-10 , розташований на трасі Київ-Ковель в Київській області, смт.Бородянка, пл.Київська, 3-а.

На думку Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, власником вказаного об'єкту є саме Приватне підприємство Віктор .

У судовому засіданні 25.05.2017 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Шомою Артемом Геннадійовичем надані пояснення по справі.

Так, відповідачем було повідомлено про те, що 08.08.2016 він прибув для проведення перевірки на об'єкт перевірки, який зазначений в направленні для проведення позапланової перевірки №49816/01 від 04.07.2016.

Відповідач вказав, що на земельній ділянці стояв лише АГЗП, який був діючим, оскільки під час перевірки здійснювалось заправлення автомобілів газом.

Відповідач зазначив про те, що він звернувся до оператора АГЗП, повідомив йому про те, ким він є та мету свого приїзду на об'єкт, пред'явив відповідне направлення для проведення перевірки та службове посвідчення.

Шома А.Г. зазначив про те, що оператор АГЗП сказав йому про те, що він зателефонує керівництву АГЗП та повідомив про перевірку на об'єкті.

Відповідач зазначив, що надалі йому зателефонував представник ПП Віктор та повідомив про свій приїзд на об'єкт перевірки у найближчий час.

Шома А.Г. зазначив, що через деякий час на об'єкт перевірки прибув представник ПП Віктор , якому відповідач показав направлення для проведення перевірки та службове посвідчення.

При цьому, відповідач наголосив на тому, що представником ПП Віктор , який прибув до перевірки був саме ОСОБА_5, який був присутній у судовому засіданні, як представник позивача.

Шома А.Г. зауважив про те, що під час перевірки представник ПП Віктор не вказав на те, що відповідач приїхав не на той об'єкт перевірки, а АГЗП не належить позивачу.

Так, відповідач повідомив про те, що представник ПП Віктор ОСОБА_5 під час перевірки запитав про те, в який саме строк необхідно надати документи на об'єкт перевірки і запевнив про надання таких документів.

При цьому, на запитання суду про те, чи заперечував представник ПП Віктор під час проведення перевірки факт причетності суб'єкта господарювання до АГЗП, то відповідач повідомив про те, що таких заперечень не було.

Шома А.Г. зазначив про те, що під час перевірки представник ПП Віктор ОСОБА_5 заперечував лише правомірність віднесення АГЗП до капітальної споруди, оскільки на йому думку, такий об'єкт є тимчасовою спорудою, а тому його перевірка не належить до повноважень територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції.

Крім того, відповідач зазначив, що під час перевірки представник ПП Віктор ОСОБА_5 також вказав на безпідставність віднесення АГЗП до об'єкту будівництва V категорії складності, оскільки такий об'єкт не є об'єктом підвищеної небезпеки, а є лише потенційно небезпечним об'єктом.

Шома А.Г. повідомив про те, що вони домовились з представником ПП Віктор ОСОБА_6 про те, що необхідні документи будуть надані протягом декількох днів.

Відповідач зазначив, що через день після проведення перевірки (тобто 10.08.2016) до приміщення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області прибули представник ПП Віктор ОСОБА_5 та директор ПП Віктор ОСОБА_3, якими відповідачу особисто були надані до огляду документи по об'єкту перевірки, а саме: сертифікат на встановлення газового обладнання; висновки щодо того, що АГЗП є тимчасовою спорудою.

Шома А.Г. зазначив про те, що він не робив копії вказаних документів.

На запитання суду про те, які саме документи підтверджували повноваження ОСОБА_5 як представника ПП Віктор під час перевірки, відповідач зазначив про те, що такі документи саме під час проведення перевірки надані не були. Проте, під час приїзду в приміщення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_5 надав довіреність на представництво ПП Віктор .

Надаючи пояснення щодо способу встановлення місця знаходження об'єкту перевірки, відповідач зазначив про те, що під час відкриття публічної кадастрової карти, ним було встановлено, що сам АГЗП знаходиться за межами земельної ділянки з кадастровим номером 3221055100:05:004:0010, а саме: 4 метра від межі вказаної земельної ділянки в сторону траси.

При цьому, відповідач зазначив про те, що операторська АГЗП, яка є тимчасовою спорудою, тимчасово входила в земельну ділянку з кадастровим номером 3221055100:05:004:0010.

Крім того, у судовому засіданні 29.08.2017 відповідач зазначив про те, що об'єкт перевірки є об'єктом будівництва V категорії складності, оскільки вказаний АГЗП є об'єктом підвищеної небезпеки.

Із письмових пояснень Головного управління Держпраці у Київській області, наданих на вимогу ухвали Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2017, суб'єктом господарювання, який здійснює експлуатацію газової заправки скрапленого газу модульного типу СЗГ- 5-10 ТУ, яка розташована за адресою: Київська обл., смт.Бородянка, пл..Київська, 3-а, є Приватне підприємство Автотехсервіс (т.ІІ, а.с.11-12).

З метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 29.08.2017 та від 06.09.2017 було витребувано від Ірпінського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області : інформацію щодо суб'єкта господарювання, який здійснює використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок) форма №ЗВР-1 на об'єкті АГЗП, який розташований на трасі Київ-Ковель в Київській області, смт. Бородянка, пл.Київська, 3-а; копію звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок) форма №ЗВР-1 за період з 08 по 12 серпня 2016 року об'єкта АГЗП, який розташований на трасі Київ-Ковель в Київській області, смт.Бородянка, пл.Київська, 3-а.

На виконання вимог вказаних судових рішень Ірпінським відділенням Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було надано копію звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок) форми №ЗВР-1 за період з 08.08.2016 по 12.08.2016 об'єкта АГЗП, який розташований на трасі Київ-Ковель в Київській області, сит.Бородянка, пл.Київська, 3-а, з якого вбачається, що Приватне підприємство Автотехсервіс у період з 08.08.2017 по 12.08.2017 здійснювало використання реєстратора розрахункових операцій фіскальний номер РРО 3000215578 під час прийому та продажу пального на об'єкті (газова АЗС), який розташований за адресою: Київська обл., Бородянський р-н.,смт.Бородянка, вул.Київська б/н (т.3, а.с.16-33).

Також, податковим органом було надано суду копію реєстраційного посвідчення №3000215578 від 10.03.2016 на реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером РРО 3000215578, з якого вбачається, що суб'єктом господарювання, який здійснює використання вказаного реєстратора розрахункових операцій є Приватне підприємство Автотехсервіс (ідентифікаційний код 24883565) (т.3, а.с.12).

Крім того, вказаним податковим органом надано копію договору оренди № 1 від 31.12.2015, який був наданий ПП Автотехсервіс для реєстрації РРО.

Так, за умовами вказаного договору, Приватне підприємство Віктор (Орендодавець) зобов'язався передати, а Приватне підприємство Автотехсервіс (Орендар) прийняти у строкове платне користування земельну ділянку для відкриття газової заправки, яка знаходиться за адресою: вулиця Київська, смт.Бородянка, Бородянський р-н., Київська обл., кадастровий номер: 3221055100:05:004:0010. Відповідно до п.3.1 договору термін оренди встановлюється на два роки з дати підписання договору.

Пунктом 5.1 договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для розміщення газової заправки. Згідно з п.10.1 договору цей договір набирає чинності після підписання його сторонами.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що суб'єктом господарювання, який здійснює експлуатацію АГЗП, яка була предметом перевірки 12.08.2016 є ПП Автотехсервіс , що використовує під час проведення розрахункових операції на вказаному об'єкті РРО №3000215578.

При цьому, суд звертає увагу на те, що ПП Автотехсервіс було подано податковому органу до реєстрації зазначеного РРО договір оренди №1 від 31.12.2015, укладений з ПП Віктор , за яким ПП Віктор як орендодавець передав орендарю (ПП Автотехсервіс ) земельну ділянку з кадастровим номером 3221055100:05:004:0010 для розміщення газової заправки, що, на думку суду, свідчить про те, що вищезазначений АГЗП фактично розміщений та використовується ПП Автотехсервіс саме на земельній ділянці, яка на підставі договору оренди земельної ділянки від 12.12.2005 перебувала в оренді у позивача. Доказів розміщення на земельній ділянці з кадастровим номером 3221055100:05:004:0010 іншої газової заправки, ніж тієї, що була об'єктом перевірки, позивачем суду не надано.

При цьому, проаналізувавши зміст вищевказаних документів, суд дійшов висновку про те, що ПП Автотехсервіс здійснювало виключно експлуатацію відповідного АГЗП на вищевказаній земельній ділянці, а не розміщення самого об'єкту АГЗП на земельній ділянці.

Крім того, судом встановлено, що Приватне підприємство Віктор звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, у якому просило суд визнати незаконним та скасувати винесені 23.08.2016 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції постанови за № 3-2308/1, З-2308/2, З-2308/3 та З-2308/4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно ПП Віктор . Відповідно до інформації автоматизованої системи Діловодство спеціалізованого суду ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 в адміністративній справі №810/3909/16, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017, було повернуто Приватному підприємству "Віктор" позовну заяву до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування постанов. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПП "Віктор" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі за позовом ПП "Віктор" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання незаконними та скасування постанов про накладення штрафу.

Як зазначено вище, постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.11.2016 за № 3-2308/1, З-2308/2, З-2308/3 та З-2308/4 були прийняті Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на підставі акта перевірки б/н від 12.08.2016, протиправність дій щодо складання якого є предметом даного позову.

Дослідивши зміст позовної заяви від 29.11.2016 у справі №810/3909/16 за позовом Приватного підприємства Віктор до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання незаконними та скасування постанов про накладення штрафу (т.1, а.с.228-235), судом встановлено, що ПП Віктор , обґрунтовуючи протиправність прийняття Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області вищевказаних постанов, було зазначено виключно про те, що відповідний АГЗП не є об'єктом будівництва V категорії складності, з огляду на те, що він не є об'єктом підвищеної небезпеки, а також на безпідставність проведення перевірки, у зв'язку із наявністю мораторію на проведення перевірок.

При цьому, суд вважає за доцільне наголосити на тому, що у вказаній позовній заяві позивач зазначив про те, що АГЗП (технологічне обладнання заправного пункту) розміщено саме на земельній ділянці з кадастровим номером 3221055100:05:004:0010 по вул.Київській в смт.Бородянка, що, на думку суду, підтверджує факт розміщення саме ПП Віктор такого об'єкту.

Позивачем під час розгляду справи не було надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували вищезазначене, і тим самим підтверджували б факт причетності саме ПП Автотехсервіс , або іншого суб'єкта господарювання до будівництва або монтажу вказаного АГЗП на відповідній земельній ділянці.

За таких обставин, враховуючи сукупність вищевказаних доказів по справі, суд дійшов висновку про те, що розміщення автомобільного газозаправного пункту скрапленого газу Пропан модульного типу СЗГ-5-10 було здійснено саме позивачем, який, відповідно, є замовником будівництва.

Щодо посилань позивача на те, що АГЗП, який розташований на трасі Київ-Ковель в Київській області, смт. Бородянка, пл.Київська, 3-а, не є об'єктом будівництва, оскільки на вказаному об'єкті не перевищено порогову масу небезпечних речовин, а тому вказаний АГЗП не є об'єктом підвищеної небезпеки та не може бути ідентифікований за класом наслідків ССЗ та не може бути об'єктом V категорії складності будівництва, а його розміщення не передбачає складання проектної документації, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон №3038, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин) усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, механізм віднесення об'єктів будівництва різного функціонального призначення до IV і V категорій складності визначений Порядком віднесення об'єктів будівництва до Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 №557 (далі-Порядок №557, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до п.2 Порядку №557 віднесення об'єкта будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником.

Пунктом 3 Порядку №557 визначено, що категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Згідно з п.4 Порядку №557 клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва визначається згідно з вимогами ДБН В.1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ" за рівнем можливих економічних збитків і (або) інших втрат, пов'язаних з припиненням експлуатації або втратою цілісності об'єкта.

Відповідно до п.6 Порядку №557 до V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак, зокрема , згідно із Законом України Про об'єкти підвищеної небезпеки є об'єктом підвищеної небезпеки.

Пунктом 7 Порядку №557 встановлено, що під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) та на об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, категорія складності таких об'єктів визначається органами державного архітектурно-будівельного контролю , зазначеними у статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", та/або експертною організацією чи експертом, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Також наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №195 від 14.05.2013 затверджено Національний стандарт ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва", яким визначено, що ті об'єкти, які відповідно до Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також ті, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту, є такими, що відповідно до Закону Про об'єкти підвищеної небезпеки несуть реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, їх слід відносити до V категорії складності згідно з Порядком віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності.

Відповідно до ст.1 Закону України Про об'єкти підвищеної небезпеки від 18.01.2001 № 2245-III у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;

небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям;

порогова маса небезпечних речовин - нормативно встановлена маса окремої небезпечної речовини або категорії небезпечних речовин чи сумарна маса небезпечних речовин різних категорій;

ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки - порядок визначення об'єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об'єктів.

Відповідно до ст.9 вказаного Закону суб'єкт господарської діяльності ідентифікує об'єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин. Нормативи порогової маси небезпечних речовин встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок ідентифікації, форма та зміст оповіщення про її результати визначаються Кабінетом Міністрів України.

На основі ідентифікаційних даних Кабінет Міністрів України затверджує класифікацію об'єктів підвищеної небезпеки і порядок їх обліку.

Так, Постановою Кабінету Міністрів Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки від 11.07.2002 №956 затверджено Порядок ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки (далі - Порядок №956).

Згідно з пп.3-4 Порядку №956 суб'єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об'єкт чи який має намір розпочати будівництво такого об'єкта, організовує проведення його ідентифікації. Потенційно небезпечний об'єкт вважається об'єктом підвищеної небезпеки відповідного класу у разі, коли значення сумарної маси небезпечної або декількох небезпечних речовин, що використовуються або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на об'єкті, дорівнює або перевищує встановлений норматив порогової маси.

Пунктом 6 Порядку №956 визначено, що під час проведення ідентифікації для кожного потенційно небезпечного об'єкта розраховується сумарна маса кожної небезпечної речовини із зазначених у нормативах порогових мас індивідуальних небезпечних речовин або кожної небезпечної речовини, яка за своїми властивостями може бути віднесена до будь-якої категорії або до декількох категорій небезпечних речовин згідно із зазначеними нормативами.

Згідно з п.18 Порядку №956 суб'єкт господарювання складає повідомлення про результати ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки за формою ОПН-1 (додаток 1) і надсилає його у двотижневий термін відповідним територіальним органам Держпраці, ДСНС, Держекоінспекції, державної санітарно-епідеміологічної служби, Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевої ради (далі - уповноважені органи).

Отже, з огляду на вищенаведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Так, зокрема, до об'єктів будівництва V категорії складності належать об'єкти підвищеної небезпеки.

Об'єкти підвищеної небезпеки ідентифікуються відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин.

Так, потенційно небезпечний об'єкт є об'єктом підвищеної небезпеки відповідного класу у тому випадку, коли значення сумарної маси небезпечної або декількох небезпечних речовин, що використовуються або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на такому об'єкті, дорівнює або перевищує встановлений норматив порогової маси.

При цьому, проведення ідентифікації потенційно небезпечного об'єкта організовує суб'єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об'єкт, або який має намір розпочати будівництво такого об'єкта, за результатами проведення якої суб'єкт господарювання складає повідомлення про результати ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки за формою ОПН-1 і надсилає його протягом двох тижнів, зокрема, до відповідного територіального органу Держпраці.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 було витребувано від Головного управління Держпраці у Київській області письмові пояснення щодо того, чи проводилась ідентифікація об'єкту стаціонарного автомобільного газозаправного пункту (АГЗП) за адресою: Київська область, смт. Бородянка, пл. Київська, 3-а.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2017 та від 29.08.2017 витребувано від Головного управління Держпраці у Київській області наступні докази: витяг з Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки щодо АГЗП, що розташований на трасі Київ-Ковель в Київській області, смт. Бородянка, пл.Київська, 3-а, та який експлуатується Приватним підприємством "Автотехсервіс"; повідомлення про результати ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки за формою ОПН-1, яке було надіслано Приватним підприємством "Автотехсервіс" щодо АГЗП, що розташований на трасі Київ-Ковель в Київській області, смт. Бородянка, пл.Київська, 3-а.

На виконання вимог вказаних судових рішень, Головним управлінням Держпраці у Київській області супровідним листом №2/8794 від 30.08.2017 було надано документи по справі, дослідивши які, суд встановив, що Приватним підприємством Автотехсервіс (ідентифікаційний код: 24883565, адреса місцезнаходження: 08292, Київська обл., м.Буча, вул.Депутатська, 3, директор ОСОБА_6.) було подано до Головного управління Держпраці в Київській області повідомлення про результати ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки форми ОПН-1.

Із вказаного повідомлення вбачається, що ПП Автотехсервіс здійснило ідентифікацію потенційно небезпечного об'єкту, а саме: стаціонарний заправник газу, загальним об'ємом 9,96 м.куб., який розташований за адресою Київська обл., смт.Бородянка, вул.Київська, автодорога Київ-Ковель, 52 кв + 400 м.

У розділі 1 вказаного повідомлення суб'єктом господарювання зазначено наступну інформацію щодо потенційно небезпечного об'єкта, який ідентифікується, зокрема: 1.1.Основний вид виконуваних робіт, пов'язаних з небезпечними речовинами: придбання, зберігання та видача споживачам зрідженого вуглеводневого газу (пропан-бутан); 1.2.Перелік основних технологічних процесів, пов'язаних з небезпечними речовинами: використання зрідженого вуглеводневого газу (пропан - бутан) для заправки транспортних засобів. У вказаному повідомленні ПП Автотехсервіс було віднесено вищевказаний об'єкт ідентифікації до об'єктів підвищеної небезпеки 2 класу (т.ІІІ, а.с. 44-50).

Судом встановлено, що АГЗП, яке розташоване за адресою: Київська обл., смт. Бородянка, вул.Київська, а/д Київ-Ковель, 52 км + 400 м та, який експлуатується ПП Автотехсервіс , є об'єктом підвищеної небезпеки, про що свідчить витяг з Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки (т.ІІІ, а.с.43).

Отже, матеріали справи свідчать про те, що автомобільний газозаправний пункт скрапленого газу Пропан модульного типу СЗГ-5-10 , який розташований на трасі Київ-Ковель в Київській області, смт.Бородянка, вул.Київська, 3-а є об'єктом підвищеної небезпеки 2 класу.

Під час розгляду справи позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували встановлені судом на підставі вищевказаних доказів обставини справи.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на Методичний посібник Деякі особливості визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва (т.2, а.с.80-84) як на доказ, що об'єкт перевірки є контейнерною АЗС, а тому не є об'єктом будівництва, оскільки з матеріалів перевірки вбачається, що на трасі Київ-Ковель в Київській області, смт. Бородянка, пл.Київська, 3-а розташований саме АГЗП, а позивачем під час розгляду справи не було надано доказів приналежності вказаного об'єкта перевірки саме до контейнерної АЗС.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вищевказаний АГЗП, який є об'єктом підвищеної небезпеки 2 класу, в силу положень Порядку №557 є об'єктом будівництва V категорії складності.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.5 ст.26 Закону №3038 проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Згідно зі ст.29 Закону №3038 основними складовими вихідних даних є:1) містобудівні умови та обмеження;2) технічні умови;3) завдання на проектування.

Відповідно до ч.2 ст.29 Закону №3038 фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Частиною 3 ст.29 Закону №3038 визначено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень (ч.6 ст.29 Закону №3038).

Відповідно до ч.7 ст.29 Закону №3038 склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Згідно із ч.8 ст.29 Закону №3038 містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Завдання на проектування об'єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником (ч.9 ст.29 Закону №3038).

Відповідно до п.11 ч.1 ст.1 Закону №3038 проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

Так, відповідно до ч.1 ст.31 Закону№3038 проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами (ч.6 ст.31 Закону №3038).

Так, Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів визначений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45.

Згідно із ч.ч.1-2 ст.37 Закону №3038 право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Частиною 2 ст.39 Закону №3038 визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Форма акта готовності об'єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України. Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований).

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката (ч.5 ст.39 Закону №3038).

Отже, в силу положень Закону №3038 будівництво об'єкта, у томі числі об'єкта будівництва, що належать до IV і V категорій складності, передбачає попереднє розроблення суб'єктом господарювання, який є власником або користувачем відповідної земельної ділянки, проектної документації на об'єкт будівництва, а також отримання ним або проектувальником вихідних даних.

В свою чергу, будівельні роботи безпосередньо проводяться на підставі виданого територіальним органом архітектурно-будівельного контролю дозволом, а прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Як встановлено вище, розміщення автомобільного газозаправного пункту скрапленого газу Пропан модульного типу СЗГ-5-10 на відповідній земельній ділянці було здійснено саме ПП Віктор , а відповідна АГЗП є об'єктом будівництва V категорії складності, а тому з огляду на вищенаведені положення чинного законодавства, будівництво такого об'єкта передбачає, серед іншого, отримання вихідних даних, а також розроблення та затвердження проектної документації на такий об'єкт будівництва.

В акті перевірки від 12.08.2016 відповідачем було зазначено про те, що ПП Віктор не було надано до перевірки проектну документацію на будівельно-монтажні роботи, а також вихідні дані на проектування.

Позивачем в ході розгляду справи не було підтверджено будь-якими належними та допустимими доказами факт надання відповідних документів відповідачу під час проведення перевірки, що своєю чергою, свідчить про достовірність інформації, зазначеної в акті перевірки від 12.08.2016.

Крім того, в акті перевірки зазначено про недотримання позивачем вимог ст.11 Закону України Про архітектурну діяльність .

Так, відповідно до ст.11 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 № 687-XIV під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об'єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного

архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.

Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст.1 вказаного Закону об'єкти архітектурної діяльності (об'єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.

Порядок проведення авторського і технічного наглядів визначений Постановою Кабінету Міністрів України Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури №903 від 11.07.2007.

Отже, будівництво об'єкта архітектури здійснюється за умови здійснення авторського та технічного нагляду.

Позивачем під час розгляду справи не було спростовано висновки відповідача, зафіксовані в акті перевірки від 12.08.2016, про незабезпечення ПП Віктор проведення технічного та авторського нагляду під час розміщення відповідного об'єкту, а тому суд вважає, що такі висновки відповідають дійсності, а, відповідно, акт перевірки містить достовірну інформацію.

Щодо посилань позивача на недотримання відповідачем порядку проведення позапланової перевірки, який визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015, у зв'язку з тим, що така перевірка проводилась за відсутності керівництва ПП Віктор , то суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу позивача на що, зі змісту акта перевірки б/н від 12.08.2016 вбачається, що позапланова перевірка була проведена в рамках здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а не державного архітектурно-будівельного нагляду, а тому посилання позивача на Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду в даному випадку є необґрунтованим.

Відповідно до п.9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Присутній у судовому засіданні 06.09.2017 представник позивача ОСОБА_5 повідомив про те, що 12.08.2016 йому на мобільний телефон зателефонував головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Шома Артем Геннадійович, повідомив йому про проведення перевірки об'єкту будівництва, зокрема, магазину, та попросив його приїхати за адресою місцезнаходження вказаного об'єкту.

Представник позивача ОСОБА_5 зазначив про те, що після того, коли він приїхав на відповідний об'єкт, у відповідача були питання щодо подачі декларації про початок виконання будівельних робіт по магазину.

Крім того, ОСОБА_5 зазначив, що відповідач повідомив йому про скарги голови Бородянської селищної ради Київської області на ПП Віктор , у зв'язку із розміщенням позивачем на відповідній земельній ділянці АГЗП.

Представник позивача зазначив про те, що він повідомив відповідачу про те, що ПП Віктор не має жодного відношення до АГЗП.

При цьому, представник позивача повідомив про те, що він не надавав відповідачу будь-яких документів на підтвердження повноважень ПП Віктора під час проведення перевірки.

Крім того, представник позивача зазначив про те, він не приїжджав до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області із документами щодо АГПЗ після проведення перевірки, оскільки після 12.08.2016 перебував у відпустці.

Разом з тим, як зазначено вище, матеріалами справи спростовуються такі твердження представника позивача ОСОБА_5, що своєю чергою свідчить про те, що представник ПП Віктор фактично був присутній під час проведення відповідачем позапланової перевірки відповідного об'єкту, та відповідно про дотримання посадовою особою Держархбудконтролю вищенаведених положень Порядку №553.

Щодо позиції позивача про безпідставність проведення перевірки, у зв'язку із запровадженням на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 №71-VIII мораторію на проведення перевірок, то суд зазначає таке.

Нормою п.3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України № 71-VIII від 28.12.2014 Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи (далі - Закон № 71-VIII) установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

При цьому відповідно до пп.41.1 п.41 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушенням під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Згідно п.1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що під контролюючими органами в пункті 3 розділу II Прикінцевих положень Закону №71-VІІІ слід розуміти лише перелік органів, визначених підпунктом 41.1 пункту 41 статті 41 Податкового кодексу України, до яких не відноситься Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи.

Відтак, твердження позивача про те, що пункт 3 Прикінцевих положень Закону №71-VIII не є зміною чи доповненням до Податкового кодексу України, а створює цілком самостійну норму, яка поширюється на всі без винятків контролюючі органи, в тому числі і на Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області, суд вважає помилковими, адже метою законопроекту Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , як зазначено в пояснювальній записці до нього, є покращення умов ведення бізнесу в Україні з одночасним підвищенням показників України в міжнародних рейтингах, а також підвищення ефективності використання ресурсів економіки, зокрема: зменшення витрат підприємств на визначення податкових зобов'язань і складання податкової звітності та держави - на адміністрування податків, усунення недоліків діючого законодавства, які дозволяють великим платникам отримувати податкові вигоди, спрощення виконання податкового обов'язку малим бізнесом, зменшення податкового навантаження на малий бізнес.

Системний аналіз наведених норм та положень дає підстави для висновку, що мораторій, передбачений Прикінцевими положеннями Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 року №71-VIII, не розповсюджується на перевірки, що проводяться органами державного архітектурно-будівельного контролю щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Також суд звертає увагу позивача і на те, що 28.12.2014 Верховною Радою України прийнято два нормативно-правових акти, якими встановлено мораторії на проведення перевірок суб'єктів господарювання, а саме: Закон № 71-VIII (п.3 Прикінцевих положень), яким мораторій на перевірки за колом суб'єктів поширено на контролюючі органи в розумінні положень п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України, а також Закон № 76-VIII (п. 8 Прикінцевих положень), яким мораторій на перевірки за колом суб'єктів поширено на усі контролюючі органи, крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України.

Так, відповідно до п.8 Прикінцевих положень Закону №76-VIII установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Системний і логічний аналіз положень Закону №71-VIII у поєднанні з положеннями Закону № 76-VIII дає підстави вважати, що обидва законодавчі акти мають різну мету і сферу правового регулювання, відповідно обмеження щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання, встановлені Прикінцевими положеннями цих Законів, теж мають відмінне одне від одного спрямування. Щодо Закону №71-VIII, то його дія поширюється на відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а зміни у правовому регулюванні відносин, впроваджені цим Законом, були зумовлені реформуванням податкової системи.

Так, зокрема, до аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 22.03.2017 (справа №802/3388/15-а).

Викладене дає підстави стверджувати, що правовідносини, пов'язані з встановленням обмеження на проведення перевірок Державною архітектурно-будівельною інспекцією України регулювались саме пунктом 8 Прикінцевих положень Закону №76-VIII від 28.12.2014, а не Законом № 71-VIII, і в часовому вираженні тривали протягом січня-червня 2015 року .

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що позапланова перевірка позивача проводилась у серпні 2016 року , тобто після закінчення строку мораторію, встановленого Законом України № 76-VIII від 28.12.2014, що в свою чергу спростовує доводи позивача в частині існування заборони заходів контролю Державної архітектурно-будівельної інспекції в час проведення спірної позапланової перевірки ПП Віктор відповідачем.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.ст.69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, суд зазначає, що положення частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не звільняють позивача від обов'язку доводити суду ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Позивачем під час розгляду справи належних і допустимих доказів, які б спростували доводи відповідача щодо порушення ним вимог чинного законодавства в сфері містобудівної діяльності суду не надано, у той час як матеріали справи свідчать про те, що перевірка ПП Віктор була проведена відповідачем з дотриманням положень Порядку №553, а складений за її результатами акт перевірки з відповідними висновками містить достовірну інформацію.

Враховуючи встановлені обставини, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за звернення з позовною заявою, яка містить дві вимоги немайнового характеру, було сплачено судовий збір у розмірі 3200,00 грн., що підтверджується квитанцією від 17.03.2017 №1281710011, оригінал якого міститься у матеріалах справи (т.1, а.с.37).

У той же час, у судовому засіданні 25.05.2017 позивачем було подано письмові пояснення, які були розцінені судом як заява про зменшення позовних вимог та прийняті судом до розгляду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Матеріали справи не містять клопотання позивача про повернення судового збору.

У зв'язку з цим, суд звертає увагу позивача на те, що надмірно сплачена сума судового збору у розмірі 1600 грн. 00 коп. може бути повернута позивачу у разі подання ним відповідного клопотання.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Як встановлено судом, відповідач не поніс судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, тому вони на його користь стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О СТ А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.