Ухвала

від 14.09.2017 по справі 372/1697/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 372/1697/17 Головуючий у 1-й інстанції: Зінченко О.М. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Паком на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 03 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Паком до Відділу архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Уманської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправною і скасувати постанову начальника відділу архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Української міської ради Качан О.М. №III-05/08-17 від 23.05.2017 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності на ТОВ Паком у розмірі 84 200 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2017 року позовну заяву та додані до неї матеріали повернуто позивачу.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у червні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправною і скасувати постанову начальника відділу архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Української міської ради Качан О.М. №III-05/08-17 від 23.05.2017 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності на ТОВ Паком у розмірі 84 200 грн.

До адміністративного позову позивачем додано квитанцію про сплату судового збору №40853 від 07.06.2017.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13 червня 2017 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, невідповідність КАС України полягала у тому, що позивачем не виконано вимоги частини третьої ст.106 КАС України в частині додання до позовної заяви копії квитанції, а також документу про сплату судового збору в оригіналі, оскільки надана квитанція не містить ознак офіційного документа (печатки, підпису відповідальної особи), відсутні докази зарахування судового збору до Державного бюджету України.

З метою усунення визначених вище недоліків позовної заяви позивачу надано п'ятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали (а.с. 7).

Вказана ухвала суду від 13.06.2017 направлена позивачу 16.06.2017 на адресу зазначену у позовній заяві: м. Українка, вул. Промислова, 59 та повернута з відмітками поштового відправлення у зв'язку із закінченням строку зберігання (а.с. 7-а).

При цьому, представник позивача Дмуховський В.Р. 22.06.2017 отримав копію вказаної ухвали безпосередньо в суді першої інстанції (а.с. 10).

26 червня 2017 року позивачем за допомогою засобів поштового зв'язку до суду подано заяву про усунення недоліків, до якої додано копію квитанції про сплату судового збору №40853 від 07.06.2017 та довідку ПАТ Державний ощадний банк України про зарахування коштів згідно платіжного доручення №40853 від 07.06.2017 в державний бюджет України (а.с. 16-18, 20).

Однак, оскільки позивачем вимоги, викладені в ухвалі суду першої інстанції від 13.06.2017 усунуті не були, ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 03 липня 2017 року позовну заяву та додані до неї матеріали повернуто позивачу (а.с. 11).

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до частини першої ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;

6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

За правилами частини третьої статті 106 КАС України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

З аналізу наведеної норми вбачається обов'язок позивача подати документ про сплату судового збору.

Разом з тим, документом є матеріальний об'єкт, що містить у зафіксованому вигляді відповідну інформацію та має відповідно до чинного законодавства юридичну силу.

Процесуальним законодавством України не визначено обов'язку позивача подавати в якості документа про сплату судового збору виключно квитанції або інші документи, які підтверджують внесення готівки у відповідній платіжній системі та обов'язково мають містити, зокрема, підпис працівника банку, а також печатки банку, оскільки позивач має право сплатити судовий збір як через установу банку шляхом внесення готівкових коштів, так і шляхом здійснення безготівкового переказу.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою (частина перша ст. 108 КАС України).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009, в ухвалі повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення, але не більше 5 днів з дня отримання позивачем ухвали.

Як свідчать матеріали справи, позивачем до адміністративного позову додано квитанцію про сплату судового збору №40853 від 07.06.2017.

Дослідивши подану позивачем квитанцію про сплату №40853 від 07.06.2017, колегією суддів встановлено, що останнім сплату судового здійснено шляхом безготівкової оплати з порталу http://court.gov.ua, про що наявна відмітка на вказаному документі. Відсутність на автоматично сформованій квитанції підпису працівника банку та печатки банку не є підставою для визнання судом наданого позивачем доказу сплати судового збору неналежним.

Подана позивачем квитанція про сплату №40853 від 07.06.2017 на суму 1600 грн містить необхідні реквізити, зокрема, найменування отримувача (УДКСУ у Обухівському районі), ЄДРПОУ (37851055), номер рахунку (31213206700449), МФО (821018), призначення платежу (*;101;34710611;судовий збір, за позовом ТОВ Паком , Обухівський районний суд Київської області), банк платника (АТ Ощадбанк , МФО 300465), що відповідає реквізитам для перерахування судового збору.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України Про узагальнення практики застосування адміністративними судами першої інстанції глав 1 - 4 розділу III Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду та вирішення адміністративних справ №14 від 29.09.2016 адміністративний позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам, встановленим статтями 105, 106 КАС України. Залишаючи без руху позовну заяву у зв'язку з виявленими недоліками, суди повинні з'ясувати, чи вони дійсно є настільки значними, що перешкоджають суду розглянути спір по суті заявленого позову, і не можуть бути усунуті шляхом опитування позивача в судовому засіданні, витребування доказів тощо. Суди повинні враховувати, що ненадання доказів не є недоліком, що перешкоджає суду вирішити питання про відкриття провадження у справі, оскільки згідно з чинним законодавством їх надання дозволяється на всіх стадіях адміністративного процесу до ухвалення судом рішення.

Згідно з частиною першою статті 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Водночас, за приписами частини четвертої ст. 11 КАС України, судом вживаються передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до частини другої ст.69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

За наявності сумнівів у здійсненні сплати суми судового збору до Державного бюджету України і зарахування його до спеціального фонду цього бюджету суд вправі витребувати відповідне підтвердження (довідку) органу Державної казначейської служби України, якому судовий збір перераховано, про що зазначається в ухвалі про відкриття провадження у справі або про прийняття скарги (заяви) до провадження. Повернення позовної заяви з формальних підстав порушує принцип доступу до правосуддя, закладений в Конституції України, КАС України.

Крім того, у відповідності до частини другої ст.9 Закону України Про судовий збір суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, що свідчить про те, що законодавцем обов'язок щодо перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України покладено на суд, а надання позивачам можливості онлайн сплати судового збору не зобов'язує останніх отримувати підтвердження такої сплати з відповідними реквізитами (підписом та печаткою), що передбачені для платіжних документів при сплаті готівковими коштами.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі Bellet v. France , Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви не відповідає правильному застосуванню норм процесуального права, оскільки позивачем подано до суду належний документ про сплату судового збору.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, порушив норми процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до Обухівського районного суду Київської області.

Згідно із частиною першою ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Згідно з п. 3 частини першої ст. 199, п. 4 частини першої ст. 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, у зв'язку з цим виникає необхідність у задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні ухвали Обухівського районного суду Київської області від 03 липня 2017 року й направленні справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 199, 204, 206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Паком - задовольнити.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 03 липня 2017 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, та не підлягає оскарженню як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.