Рішення

від 17.07.2017 по справі 200/9884/17

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 200/9884/17

Провадження № 2/200/3120/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17 липня 2017 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Єлісєєвої Т.Ю.

при секретарі - Кузьминій С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Київській області, ОСОБА_2 про встановлення безстрокового платного земельного сервітуту та зобов'язання виконати певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про встановлення земельного сервітуту, в обґрунтування якого зазначає, що він є власником нерухомого майна, яке знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Вишняківська, 6 на підставі договорів купівлі-продажу від 18 травня 2017 року, посвідчених приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованих за реєстровими № 484,487. Будівля житлово-побутового призначення, що належить ОСОБА_1 на праві власності (вул. Вишняківська, 6), розташована на земельній ділянці за кадастровим номером: 8000000000:90:292:0067, яка належить на праві власності Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області.

На перевірку обставин, викладених в тексті первісної позовної заяви, 08 червня 2017 року ОСОБА_1, як власник нерухомого майна, намагався потрапити до нерухомості, однак не був допущений до нерухомого майна охоронцями, які пояснили, що охороняють територію Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області, а тому він не може знаходитися на земельній ділянці, яка є власністю Головного управління Пенсійного Фонду у Київській області.

Зважаючи на те, що на земельній ділянці, яка є власністю Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області, розташоване нерухоме майно, належне ОСОБА_1 на праві власності, та яким він має право належним чином користуватися і розпоряджатися, тому він просить встановити та свою користь земельний сервітут з щорічною оплатою 34 000 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що нерухоме майно розташоване за адресою: м. Київ, вул. Вишняківська, 6 є недобудованим, він проводить реконструкцію даного приміщення, а також здійснює його подальшу газифікацію, під'єднання до електромережі та прокладення трубопроводу з метою належного функціонування приміщення та його придатності до використання. Проведення комунікацій до нерухомого майна є можливим лише за умови використання земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:292:0067, оскільки саме на цій земельній ділянці розташоване нерухоме майно, інших шляхів до під'єднання зазначених комунікацій немає.

Крім того, 19 травня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір будівельного підряду № 37/17, відповідно до п.1.1 якого Замовник (позивач) доручає, а Підрядник (відповідач) приймає на себе зобов'язання на свій ризик виконати роботи по реконструкції будівлі житлово-побутового призначення загальною площею 3960,9 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, вулиця Вишняківська, будинок 6 (надалі - Роботи) згідно проектно-кошторисної документації (Додаток № 1 до Договору). Оскільки ОСОБА_2 свої обов'язки за договором не виконує, тому позивач просить зобов'язати ОСОБА_2 належним чином виконати умови Договору будівельного підряду.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу відповідно правил ст. 169,224,225 ЦПК України - заочно.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що зустрічний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч.1,2 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно документів, які містяться в матеріалах справи, рішенням Дарницького районного суду м. Києва в цивільній справі №753/8307/15-ц від 05 червня 2015 року визнано за Іноземною компанією Авілда бізнес ЛТД право власності на предмет іпотеки, а саме: окремо розташовану будівлю житлово-побутового призначення, за адресою: місто Київ, вул. Вишняківська, 6, загальною площею 3960,9 кв.м.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, яке знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Вишняківська, 6 на підставі договорів купівлі-продажу від 18 травня 2017 року, посвідчених приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованих за реєстровими № 484, 487.

Будівля житлово-побутового призначення, що належить ОСОБА_1 на праві власності (вул. Вишняківська, 6), розташована на земельній ділянці за кадастровим номером: 8000000000:90:292:0067, за адресою: м. Київ, вул. Вишняківська, 2а, яка належить на праві власності Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру

Зважаючи на те, що нерухоме майно позивача повністю розташоване на земельній ділянці ГУ ПФУ у Київській області, суд погоджується з твердженням, що користування та обслуговування нерухомого майна неможливе без користування земельною ділянкою ГУ ПФУ у Київській області, а тому позивачу необхідно використовувати земельну ділянку з для проходу/проїзду до нерухомого майна та вчинення будівельних робіт, а також під'єднання об'єкту нерухомого майна до комунікацій.

Зважаючи на те, що нерухоме майно позивача розташоване за адресою: м. Київ, вул. Вишняківська, 6 є недобудованим, він проводить реконструкцію даного приміщення, а також здійснює його подальшу газифікацію, під'єднання до електромережі та прокладення трубопроводу з метою належного функціонування приміщення та його придатності до використання. Дані обставини підтверджуються Договором підряду, укладеним між Позивачем та Відповідачем.

В даному випадку проведення комунікацій до нерухомого майна позивача є можливим лише за умови використання земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:292:0067, оскільки саме на цій земельній ділянці розташоване нерухоме майно Відповідача. Суд погоджується з твердженням, що інших шляхів до під'єднання зазначених комунікацій немає.

Також суд приймає до уваги твердження позивача, що представники Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області чинять перешкоди в доступі до нерухомого майна, не допускають позивача на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:292:0067, земельна ділянка по її периметру обведена дерев'яним забором.

Зважаючи на те, що проведення підключення електромережі та прокладання трубопроводу до нерухомого майна позивача є неможливим, так як нерухоме майно станом на момент подання позову до суду розташоване за адресою: м. Київ, вул. Вишняківська, 6, знаходиться на земельній ділянці Головного управління Пенсійного фонду в Київській області, судом встановлено, що представники ГУ Пенсійного фонду України у Київській області чинять перешкоди та не допускають Відповідача до нерухомого майна та не надають можливості використовувати земельну ділянку для обслуговування нежитлового приміщення Відповідача.

Тобто, сервітут в даному випадку є єдиним заходом, який на законних підставах надає позивачу можливість здійснювати правомочності власника щодо нерухомого майна та завершити будівництво нерухомого майна, його реконструкцію, ремонт та підключення до всіх необхідних комунікацій.

Відповідно до ч.1ст.401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб які не можуть бути задоволені іншим способом.

Частина 1ст. 402 ЦК України передбачає можливість встановлення сервітуту договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Згідно ч.1ст. 403 ЦК України, сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.

Частина 1ст. 404 ЦК України, встановлює способи встановлення, в тому числі, можливостей земельного сервітуту, серед яких: право проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Крім того, за приписами ч.2ст. 404 ЦК України, особа має право вимагати встановлення земельного сервітуту не лише від власника іншої земельної ділянки, а й від володільця.

Відповідно до вимог ст. 98 Земельного Кодексу України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Статтею 99 Земельного Кодексу України визначено наступні види земельних сервітутів: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм); г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; є) право прогону худоби по наявному шляху; ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; з) інші земельні сервітути.

Згідно п. 22-2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16.04.2004 року №7 види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені статтею 99 ЗК України цей перелік не є вичерпним. Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

За ст. 404 ЦК України, особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Таким чином, з вищенаведених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини вбачається, що сервітут встановлюється у відношенні до власника (володільця) земельної ділянки для забезпечення реалізації права та на користь землекористувача суміжної земельної ділянки або іншої особи, а правом вимоги встановлення сервітуту наділена саме така особа, а не власник (володілець) земельної ділянки у відношенні якої встановлюється сервітут.

Тобто чинне законодавство пов'язує право на захист шляхом встановлення земельного сервітуту у судовому порядку саме з фактом порушенням власником (володільцем) земельної ділянки права іншої особи на користування та обслуговування майна, яке розташовано на земельній ділянці такого власника (володільця) земельної ділянки, право землекористування якого у даному випадку не є порушеним.

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею, а лише надає правомірну можливість власнику нерухомого майна обслуговувати та належним чином використовувати таке нерухоме майно, оскільки іншого можливого та реального способу використання не існує.

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Згідно ч. 3 ст. 101 ЗКУ власник (землекористувач) земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлений земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.

Право визначення розміру плати за користування, встановлене сервітутом, належить суб'єктам сервітутних відносин. При визначенні розміру плати, сторони повинні виходити з того, що плата повинна бути адекватною тим обмеженням та незручностям, які буде нести власник при реалізації свого права на майно, обтяженого сервітутом, тому суд вважає за можливе встановити на користь позивача земельний сервітут з щорічною оплатою 34 000 грн.

Встановлення платного або безоплатного земельного сервітуту залежить від бажання власника або землекористувача земельної ділянки, щодо якої його встановлюють, про це зазначається у листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 16.12.2002 № 2-222/6717.

Крім того, з моменту встановлення земельного сервітуту відповідач ОСОБА_2 матиме правомірну змогу належним чином виконати зобов'язання, передбачені Договором будівельного підряду № 37/17 від 19.05.2017 року, а тому позовна вимога до ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 640 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10 , 11 , 15 , 60 , 212-215 , 224-226 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Київській області, ОСОБА_2 про встановлення безстрокового платного земельного сервітуту та зобов'язання виконати певні дії - задовольнити частково.

Встановити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) земельний сервітут, який передбачає право прокладання та експлуатації ліній електропередач, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій та у зв'язку з цим право проходу/проїзду до нерухомого майна будівлі житлово-побутового призначення загальною площею 3960,9 кв. м., яка розташована за адресою: м. Київ, вулиця Вишняківська, будинок 6 через земельну ділянку за кадастровим номером: 8000000000:90:292:0067, що розташовується за адресою: м. Київ, вул. Вишняківська, 2а, загальною площею 5988 кв.м. та яка належить на праві власності Головному Управлінню Пенсійного фонду України у Київській області, з можливістю використання усієї площі земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:90:292:0067 загальною площею 5988 кв. м. з щорічною платою за користування 34 000,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати по справі в сумі 640 грн. з рахунку бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Київській області .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, шляхом подачі відповідачами заяви про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Позивачем рішення може бути оскаржене на протязі десяти днів з дня його винесення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська.

Суддя Єлісєєва Т.Ю.