Ухвала

від 18.09.2017 по справі 640/4022/17

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/4022/17

н/п 2/640/3289/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2017 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

До Київського районного суду м. Харкова надійшов позов ОСОБА_1, в якому останній просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь суму боргу за договором поруки у розмірі 15 000 000 грн. та стягнути судовий збір.

28.04.17р. ухвалою суду у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 05.09.17р. апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1, задоволено частково, ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 28.04.17р. скасована, питання щодо відкриття провадження у справі передано на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; 3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.13р. Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Предметом вказаного позову є стягнення заборгованості з поручителя за зобов'язанням, що виникло на підставі договору №9915 купівлі-продажу корпоративних прав (частки у статутному капіталі ТОВ ХОВОТМ ХАРКІВТЕПЛОЕНЕРГО .

Згідно з ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 10 від 24.10.11р. Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України Про судоустрій і статус суддів , згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Статтею 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 4 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Абзацом 1-2 п. 3-2 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 10 від 24.10.11р. Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам передбачено, що господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з: приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації, а також спори зі справ, що виникають з корпоративних відносин.

З огляду на приписи частини другої статті 1 та статті 12 ГПК зазначені справи підвідомчі господарським судам і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Справи, що виникають з корпоративних відносин, - це справи зі спорів між юридичними особами та їх учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасниками, які вибули, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи. Предметом відповідних позовів можуть бути вимоги про визнання недійсними: актів органів управління юридичної особи; її установчих документів; правочинів, укладених юридичною особою, якщо позивач обґрунтує свої вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів, тощо. Виняток становлять трудові спори за участю юридичної особи;

Як вбачається з матеріалів вказаної позовної заяви, предметом спору, що виник між сторонами є неналежне виконання зобов'язань за договором поруки, який було укладено 15.09.15р. у забезпечення обов'язків Компанії BORETISANO HOLDINGS LTD за договором №9915 купівлі-продажу корпоративних прав (частки у статутному капіталі ТОВ ХОВОТМ ХАРКІВТЕПЛОЕНЕРГО ). Пунктом 4.2 договором поруки, який було укладено 15.09.15р., його сторони визначили Особливості відповідальності поручителя за цим Договором та домовились пов'язати розмір відповідальності Поручителя з настанням або ненастанням наступних фактів, визначених підпунктами 4.2.1-4.2.3 договору поруки: 4.2.1. Поручитель гарантує, що Кредитор, незважаючи відчуження у власність компанії BORETISANO HOLDING LTD корпоративних права - частки у статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ХОВОТМ ХАРКІВТЕПЛОЕНЕРГО , ідентифікаційний код юридичної особи 36555191 (надалі за текстом - ТОВ ) у розмірі 100 (сто) %, залишить за собою право здійснювати повне управління ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ХОВОТМ ХАРКІВТЕПЛОЕНЕРГО , призначати та звільняти його посадових осіб, керувати господарською діяльністю, отримувати від неї прибуток та вільно розпоряджатись ним, розпоряджатися активами, що наявні на балансі ТОВ та банківськими рахунками і коштами на них, а також здійснювати інші права, що належать власнику ТОВ. 4.2.2. У разі втрати Кредитором контролю над ТОВ не з його волі, або втрати буд-якої з правомочностей, вказаних у п. 4.2.1. цього Договору, Поручитель зобов'язаний сплатити Кредитору суму, що дорівнює 15 000 000,00 грн. (П'ятнадцять мільйонів гривень 00 копійок) не залежно від того, чи сталась така втрата з вини Поручителя чи інших осіб. Така сплата має відбутись протягом 15 днів з моменту втрати контролю над ТОВ не з його волі, або втрати будь-якої з правомочностей, вказаних у п. 4.2.1. цього Договору. Після сплати у повному обсязі, Поручитель вважається таким, що виконав обов'язки за цим Договором, а кредитор не може претендувати на відновлення правомочностей щодо ТОВ у подальшому. 4.2.3. У разі безоплатного повернення Боржником Кредитору права власності на корпоративні права - частки у статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ХОВОТМ ХАРКІВТЕПЛОЕНЕРГО (ідентифікаційний код юридичної особи 36555191) у розмірі 100 (сто) %, і при цьому не буде втрати (зменшення) складу майна (майновий прав) ТОВ, в строк не пізніше 29.09.15 року, якщо до цього моменту не відбулось подій, що закріплена в п. 4.2.2.цього Договору, Поручитель вважається таким, що виконав свої зобов'язання за цим договором, якщо він або Боржник сплатили на користь Кредитора суму, що дорівнює 2 328 000,00 грн. (Два мільйона триста двадцять вісім гривень 00 копійок).

Таким чином, особливості відповідальності поручителя перед кредитором у цьому випадку безпосередньо пов'язані зі змістом (наявністю чи відсутністю) корпоративних правомочностей позивача у цій справі, а взаємовідношення, що виникло між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 також має характер корпоративного.

А договір поруки, на який посилається позивач, є похідним договором від договору №9915 купівлі-продажу корпоративних прав.

Справи, що виникають з корпоративних відносин, - це справи зі спорів між юридичними особами та їх учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасниками, які вибули, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи. Предметом відповідних позовів можуть бути вимоги про визнання недійсними: актів органів управління юридичної особи; її установчих документів; правочинів, укладених юридичною особою, якщо позивач обґрунтує свої вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів, тощо. Виняток становлять трудові спори за участю юридичної особи.

Відповідно до пунктів 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.08р. № 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів Законом України від 15.12.06р. № 483-V Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

При визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 Господарського кодексу України, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У разі якщо суб'єктний склад осіб, які беруть участь у справі, або предмет позову не відповідають визначеним пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України справам, що виникають із корпоративних відносин, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статті 1 ГПК господарським судам підвідомчі спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

Відповідно до пункту 1.1 постанови Вищого господарського суду України від 25.02.16р. № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Відповідно до пункту 1 статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Умови договору поруки, який було укладено 15.09.15р., зумовлюють настання чи не настання відповідальності поручителя - відповідача у справі - обставинами наявності чи втрати кредитором - позивачем у справі - правомочностей щодо його участі в управлінні ТОВ ХОВОТМ ХАРКІВТЕПЛОЕНЕРГО , отримання відповідної частки прибутку (дивідендів) вказаного товариства та активів у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інших правомочностей учасника, передбачених законом та статутними документами ТОВ ХОВОТМ ХАРКІВТЕПЛОЕНЕРГО .

З наявних у справі матеріалів та пояснень слідує, що ОСОБА_1 13.05.17р. звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області із аналогічним позовом про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 14 999 500 грн. на підставі договір поруки, який було укладено 15.09.15р. Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 15.05.17р. відкрито провадження у справі №636/1548/17 за вказаним позовом. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 16.06.17р. по справі № 636/1548/17 задоволена апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 15.05.17р. по справі № 636/1548/17 про відкриття провадження у справі, ухвала скасована з поверненням справи до того ж суду для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі. Судова колегія апеляційного суду звернула увагу на необхідність перевірки під час вирішення питання про відкриття провадження у справі доводів ОСОБА_2 про корпоративний характер спору, який витікає з умов договору поруки від 15.09.15 року.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 18.07.17р. у справі № 636/1548/17 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором поруки, роз'яснено позивачу право на звернення з даним позовом до Господарського суду Харківської області. Отже судовим рішенням, що набуло законної сили (ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 18.07.17р. у справі № 636/1548/17) у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором поруки, який було укладено 15.09.15р., не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Тому, з урахуванням наведеного, вказаний спір повинен розглядатись в порядку господарського судочинства.

За таких обставин відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України необхідно відмовити у відкритті провадження у справі, оскільки така позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а відповідно до закону має бути подана до відповідного господарського суду.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 з вищенаведених підстав.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Роз'яснити позивачу право на звернення з даним позовом до Господарського суду Харківської області.

Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ -