Рішення

від 24.04.2012 по справі 2-2682/11

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/2020/361/2012 Справа № 2-2682/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 року

Комінтернівський районний суд міста Харкова

у складі : головуючого -судді: Курганникової О.А.

за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1

позивача ОСОБА_2 обласної організації

Конфедерації Вільних профспілок України: ОСОБА_3

позивача: ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_2

комунального підприємства "Міськелектротранс": ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 обласної організації Конфедерації Вільних профспілок України в інтересах члена Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» ОСОБА_4, Первинної профспілкової організації Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» ОСОБА_2 комунального підприємства «Міськелектротранс» в інтересах члена Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» ОСОБА_4, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 комунального підприємства «Міськелектротранс» , Генерального директора ОСОБА_2 комунального підприємства «Міськелектротранс» ОСОБА_6, Комунального підприємства «Тролейбусне депо № 3» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 обласна організація Конфедерації Вільних профспілок України в інтересах члена Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» ОСОБА_4, Первинна профспілкова організація Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» ОСОБА_2 комунального підприємства «Міськелектротранс» в інтересах члена Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» ОСОБА_4, ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_2 комунального підприємства «Міськелектротранс» , Генерального директора ОСОБА_2 комунального підприємства «Міськелектротранс» ОСОБА_6, Комунального підприємства «Тролейбусне депо № 3» про визнання наказу начальника ОСОБА_2 комунального підприємства «Міськелектротранс» від 05.08.2011 року № 5212 -ВК про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що ОСОБА_4, працював водієм тролейбуса 3 класу у тролейбусному депо № 3 ОСОБА_2 комунального підприємства «Міськелектротранс» (далі ХКП «Міськелектротранс» ).

05.08.2011 року ОСОБА_4 було звільнено з роботи за систематичне невиконання службових обов'язків за п. 3 ст. 40 КЗпП України відповідно до наказу від 05.08.2011 року № 5212-ВК. Про своє звільнення з роботи йому стало відомо лише 09.08.2011 року коли він намагався здати на оплату свій листок непрацездатності.

Своє звільнення ОСОБА_4 вважає незаконним, оскільки його було звільнено з посади в період тимчасової непрацездатності, оскільки з 05 серпня 2011 року по 09 серпня 2011 року він знаходився на амбулаторному лікуванні у «ОСОБА_2 міській поліклініці»№ 18.

Як на підставу позову позивачі посилалися й на те, що звільнення ОСОБА_4 проведено при наявності поважної причини невиконання обов'язків, покладених на нього трудовим договором за подіями 02.08.2011 року. Оскільки з боку керівництва підприємства не виконуються обов'язки щодо своєчасної виплати заробітної плати працівникам більш ніж за один місяць, ОСОБА_4 був у голодному напівнепритомному стані , що спричинений відсутністю коштів на харчі та не міг виїжджати на лінію знесиленим.

Також позивачі вважають звільнення незаконним, оскільки ОСОБА_4 являється членом виборного профспілкового органу -профспілкового комітету первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілкової спілки «Захист справедливості»ХКП «Міськелектротранс» , його звільнення було проведено без наявності попередньої згоди виборного органу, членом якого він є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (ОСОБА_7 ВПС «Захист справедливості» ).

Позивач ОСОБА_3 - керівник ОСОБА_2 обласної організації Конфедерації Вільних профспілок України до судового засідання з'явився, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 обласної організації Конфедерації Вільних профспілок України - ОСОБА_8 підтримав позов у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 комунального підприємства «Міськелектротранс»в судовому засіданні заперечував проти позову у повному обсязі.

Відповідач, генеральний директор ОСОБА_2 комунального підприємства «Міськелектротранс»ОСОБА_6 надав до суду заяву з проханням слухати справу за його відсутності.

Представник відповідача комунального підприємства «Тролейбусне депо № 3»надав до суду заяву з проханням слухати справу за його відсутності, вважаючи їх підприємство не належним відповідачем по справі, оскільки позивач ОСОБА_4 у трудових відносинах з КП «Тролейбусне депо № 3»не перебував.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, давши добутому правової оцінки, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини:

ОСОБА_4, працював водієм тролейбуса 3 класу у тролейбусному депо № 3 ХКП «Міськелектротранс» .

Відповідно до наказу директора ОСОБА_2 комунального підприємства «Міськелектротранс» ОСОБА_6 від 05.08.2011 року № 5212-ВК його було звільнено з роботи за систематичне невиконання службових обов'язків за п. 3 ст. 40 КЗпП України (а. с. 11).

Відповідно до положень ч.2 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України № 9 від 06.11.92 р. у п. 17 «Про практику розгляду судами трудових спорів»правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч.3 ст.40 КЗпП стосуються як передбачених статтями 40, 41(1) КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність. ОСОБА_4 з 05 серпня 2011 року по 09 серпня 2011 року знаходився на амбулаторному лікуванні у «ОСОБА_2 міській поліклініці»№ 18 (листок непрацездатності серії № 550867 виданий «ОСОБА_2 міською поліклінікою»№ 18 виданий 05 серпня 2011 року).

З огляду на наведене, суд вважає наказ директора ОСОБА_2 комунального підприємства «Міськелектротранс» ОСОБА_6 від 05.08.2011 року № 5212-ВК , таким, що не відповідає вищенаведеним вимогам трудового законодавства, оскільки за ним проведено звільнення працівника з ініціативи власника в день видачі лікарняного листка, тобто у період тимчасової непрацездатності, підтвердженої належним чином, та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо посилань позивачів на те, що звільнення ОСОБА_4 проведено при наявності поважної причини невиконання обов'язків, покладених на нього трудовим договором за подіями 02.08.2011 року, оскільки він був у голодному напівнепритомному стані та не міг виїжджати на лінію знесиленим, то вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Згідно з рапортом начальника «Тролейбусного депо № 3»ОСОБА_9 було встановлено, що 02.08.2011 року водій тролейбуса тролейбусного депо №3 ХКП «Міськелектротранс" ОСОБА_4 вчасно з'явився на роботу, початок зміни починався в 5.25 год., закінчувався в 14.48 год. Однак ОСОБА_4 виїжджати на лінію відмовився, чим порушив п. 2.1 посадової інструкції водія тролейбуса "Перевезення пасажирів у відповідності з установленим розкладом руху" (а.с. 71).

Від надання пояснень з приводу невиконання посадових обов'язків ОСОБА_4 відмовився, про що було складено відповідний акт від 02.08.2011 року. (а. с. 70).

Перед виїздом на лінію ОСОБА_4 пройшов обов'язкове передрейсове медичне обстеження, висновками якого була встановлена його придатність до керування транспортом (а. с. 72).

Стосовно проходження передрейсового медичного огляду водіями та його порядку, то вони здійснювались відповідно до Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, згідно Наказу Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України від 5 червня 2000 року N 124/345, і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 липня 2000 р. за N 435/4656 в порядку передбаченому п.5.2 зазначеного положення, і складається з: збору анамнезу; визначення частоти пульсу; вимірювання артеріального тиску; проведення проби на алкоголь у повітрі, що видихається, одним із методів, визначених Міністерством охорони здоров'я України. У разі потреби медичний працівник, який проводить щозмінні передрейсовий та післярейсовий медичні огляди, може запропонувати водію виміряти температуру тіла.

Згідно п.5.3. вказаного положення, передбачено що результат проведеного щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів фіксується в Журналі щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв, ф.М 137-2/о (додаток 4), після чого в шляховому листі ставиться штамп з висновком про придатність до керування транспортом. Штамп видається медичному працівнику в Державному підприємстві "Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій" Міністерства охорони здоров'я України та його філіалах після проходження навчання методів проведення щозмінних передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів.

Тобто Штамп видається лише кваліфікованому медичному працівнику, відбиток якого міститься в наданому шляховому листі ОСОБА_4

Пункт 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України надає право власнику або уповноваженого ним органу з власної ініціативи розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Звільнення по п. 3 ст. 40 КЗпП України допускається лише за наявності вини працівника.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»із змінами, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору, зокрема, за п. 3 ст. 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок і попередня робота працівника.

Отже, поважності причини невиконання обов'язків ОСОБА_4, покладених на нього трудовим договором а саме, відмова виїзду на лінію 02.08.2011 року, судом не встановлена.

Також в судовому засіданні встановлено, що за період роботи з 29.11.2010 року по 05.08.2011 року ОСОБА_4 були допущені 4 дисциплінарні проступки, а саме: 24.11.2010 року - порушення п. 2.3.9. Посадової інструкції водія тролейбусу (висадка пасажирів в невідповідному місці), за яке оголошено догану та позбавлено 25% премії за листопад місяць 2010 р. наказом від 29.11.2010 року № 7759-вк (а. с. 56-57);

- 23.06.2011 року - порушення п.2.1.1 ПІВТ (порушення графіку руху), оголошено догану та позбавлено 50% премії наказом від 24.06.2011 року № 3809-вк (а. с. 58-59);

- 11.07.2011 року - порушення п. 2.4.1.19 ПІВТ, за яке було винесено догану наказом від 20.07.2011 року № 4585-вк;

- 25.07.2011 року - порушення п.2.1.1.6. ПІВТ (не тактична поведінка до пасажирів), за яке було винесено догану наказом від 25.07.2011 року № 4734 (а. с. 64).

Таким чином вбачається систематичність невиконання ОСОБА_4 своїх трудових обов'язків покладених на нього трудовим договором, що є підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ст. 40 КЗпП України. При цьому ХКП ««Міськелектротранс»в особі директора ОСОБА_6 додержані вимоги передбачені ст. ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України.

Генеральний директор ХКП «Міськелектротранс»ОСОБА_6 04.08.2011 року звернувся до голови первинної профспілкової організації ХКП "Міськелектротранс" ОСОБА_10 з поданням про надання згоди на накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_4 на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України, а саме - систематичне невиконання працівником покладених на нього трудовим договором обов'язків без поважних причин, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення (а. с. 50-52).

05.08.2011 року первинною профспілковою організацією ХКП "Міськелектротранс" зазначене подання було розглянуто в присутності ОСОБА_4 та надана згода на його звільнення (а. с. 182-186).

Як вбачається з листа Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості»№ 20042012-1/п від 20.04.2012 р. ОСОБА_4 є членом профспілкового комітету первинної профспілкової організації Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості»ХКП «Міськелектротранс» , якого обрано на установчих зборах первинної профспілкової організації Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості»ХКП «Міськелектротранс» 28.12.2010 року (а. с. 212).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 252 КЗпП України, звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи або організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищої за підлеглістю виборного органу цієї профспілки (об'єднання профспілок).

Отже надання попередньої згоди виборного органу, членом якого є ОСОБА_4 а також вищої за підлеглістю виборного органу цієї профспілки на накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_4 на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України, а саме - систематичне невиконання працівником покладених на нього трудовим договором обов'язків без поважних причин, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення не отримано, а тому порушена процедура звільнення ОСОБА_4 , яка тягне за собою його поновлення на роботі.

Про створення ППО ВПС «Захист справедливості»ХКП «Міськелектротранс»генерального директора ХКП «Міськелектротранс»ОСОБА_6 повідомлено в січні 2011 року про що свідчить опис вкладення до цінного листа від 25.01.2011 року (а.с. 108).

Посилання представника відповідача ХКП «Міськелектротранс»на те, що державна реєстрація первинної профспілкової організації Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості»ХКП «Міськелектротранс»скасована, спростовується випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії ААБ № 369164 (а. с. 7), яка станом на 24.04.2012 не перебуває в процесі припинення (а. с. 210-211).

Згідно ч.1 ст. 235 КЗпП України уразі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до ч. 2 вищевказаної статті при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

З огляду на те, що звільнення ОСОБА_4 було проведене із порушенням діючого законодавства, суд вважає необхідним поновити його на роботі, стягнути заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.

Як вбачається із довідки про середню заробітну плату ОСОБА_4 від 17.02.2012 року, середньомісячна заробітна плата складає 2743,53 грн., середньогодинна зарплата складає 16,70 грн. (а. с. 174)

Згідно з п.32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 р. №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час.

Відповідно до Розрахунку норм тривалості робочого часу на 2011 рік (додаток до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 25 серпня 2010 р. № 9111/0/14-10/13) та Розрахунку норм тривалості робочого часу на 2012 рік (додаток до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 23 серпня 2011 р. № 8515/0/14-11/13), кількість робочого часу при 40-годинному робочому тижні, який повинен був відпрацювати ОСОБА_4 з 05.08.2011 року станом на 23.04.2012 року, складає 1445 год. (серпень 2011 р. - 135 год., вересень 2011 р. - 176 год., жовтень 2011 р. - 168 год., листопад 2011 р. - 176 год., грудень 2011 р. - 176 год., січень 2012 р. - 159 год., лютий 2012 р. - 168 год., березень 2012 р. - 167 год., квітень 2012 р. (по 23.04.2012 р.) - 120 год.). Середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.08.2011 року по 23.04.2012 року складає 16,70 грн. х 1445 год. = 24 131,50 грн.

Частина 1 статті 237-1 КЗпП України передбачає, що відшкодування власником або уповноваженим їм органом моральної шкоди працівникові проводиться у випадку, якщо порушення його законних прав привело до моральних страждань, втраті нормальних життєвих зв'язків і жадають від його додаткових зусиль для організації свого життя.

В позовній заяві та під час судового розгляду ОСОБА_4 не було надано належних доказів наявності моральної шкоди та підтвердження факту заподіяння йому відповідачем моральних страждань.

Наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації.

Однак в матеріалах даної цивільної справи та у судовому засіданні позивачем ОСОБА_4 не доведено факту завдання йому будь яких збитків, не додано доказів, що підтверджують наявність реальних збитків, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача моральної шкоди, у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Суму судового збору у розмірі 218, 08 грн. відповідно до ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_2 комунального підприємства «Міськелектротранс»на користь держави.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України рішення в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

Комунальне підприємство «Тролейбусне депо № 3» не є належним відповідачем по справі оскільки позивач ОСОБА_4 у трудових відносинах з КП «Тролейбусне депо № 3»не перебував.

Керуючись ст.. 10,11, 88, 209, 212, 214-215, 217, 218, 367 ЦПК України, ст. ст. 40, 43, 231, 232, 233,235, ч. 3 ст. 252 КЗпП України, п. 17, 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» з відповідними змінами та доповненнями, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_2 обласної організації Конфедерації Вільних профспілок України в інтересах члена Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» ОСОБА_4, Первинної профспілкової організації Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» ОСОБА_2 комунального підприємства «Міськелектротранс» в інтересах члена Всеукраїнської професійної спілки «Захист справедливості» ОСОБА_4, ОСОБА_4 -задовольнити частково.

Наказ начальника ОСОБА_2 комунального підприємства «Міськелектротранс» від 05.08.2011 року за № 5212 -ВК про звільнення ОСОБА_4 із займаної посади на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України (систематичне невиконання службових обов'язків) визнати незаконним та скасувати його.

ОСОБА_4 поновити на роботі на посаді водія тролейбуса тролейбусного депо №3 ОСОБА_2 комунального підприємства «Міськелектротранс» з 25 квітня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_2 комунального підприємства «Міськелектротранс» (61001, м. Харків, вул.. Молодої Гвардії, 5, р/р № 260053012791 в ХОФ АК УСБ МФО 351016) на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІІН - НОМЕР_1 (61138, м. Харків, 3-й Зеленодільський проїзд, 7) 24131 ( двадцять чотири тисячі сто тридцять одна) грн.. 50 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Стягнути з ОСОБА_2 комунального підприємства «Міськелектротранс» (61001, м. Харків, вул.. Молодої Гвардії, 5, р/р № 260053012791 в ХОФ АК УСБ МФО 351016) на користь держави судовий збір у розмірі 218 (двісті вісімнадцять) 80 коп.

Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_4 та стягнення середнього заробітку в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_11