Постанова

від 12.09.2017 по справі 909/664/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2017 р. Справа № 909/664/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Бойко С.М.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання І.О. Борщ

за участю представників сторін:

від позивача (скаржник) - ОСОБА_2 (пред-к за довіреністю), ОСОБА_3 (голова ОСББ).

від відповідача - не з'явився.

від третьої особи - не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Валова 59» від 20 серпня 2015 року б/н

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.08.2015р. (суддя Калашник В.О.)

у справі № 909/664/15

за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Валова 59»

м. Коломия, Івано-Франківська область

до відповідача: Коломийської міської ради, м. Коломия, Івано-Франківська область

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Прикарпатської регіональної товарної біржі, м. Коломия, Івано-Франківська область.

про визнання незаконними та скасування рішень Коломийської міської ради

ВСТАНОВИВ :

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 11.08.2015р. у справі № 909/664/15 в задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) "Валова 59" до Коломийської міської ради про визнання незаконним та скасування пп.2 п.1 рішення Коломийської міської ради від 26.07.12 №1208-22/2012, яким вирішено включити в перелік земельних ділянок призначених для продажу на земельному аукціоні та надати дозвіл виконавчому комітету Коломийської міської ради на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1134,0 кв.м., що знаходиться по вулиці Валова, 57 в м. Коломиї для житлової та громадської забудови, а також про визнання незаконним та скасування пп.1 п.1. та пп.1 п.2 рішення Коломийської міської ради від 20.12.12 №1424-26/2012, яким вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для продажу на земельному аукціоні по вул. Валова, 57, кадастровий номер 2610600000:25:001:0034, площею 1134,0 кв.м., для житлової та громадської забудови із змінами від 21.04.15 №2119-51/2015 - відмовлено.

Рішення суду про відмову у задоволенні позову мотивоване тим, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували перебування спірної земельної ділянки у користуванні позивача ОСББ "Валова 59". Таким чином, позивач не набув на право на земельну ділянку (прибудинкову територію), а отже, оспорювані ним рішення Коломийської міської ради жодним чином не порушують його права.

В апеляційній скарзі позивач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити, мотивуючи це тим, що деревообробному заводу в м. Коломия у 1976 році була виділена земельна ділянка для будівництва будинку для малосімейних. У зв'язку зі здачею будинку в експлуатацію у 1981 році відбувся перехід права користування від попереднього землекористувача до нових землекористувачів - власників квартир новозбудованого житлового будинку. Відтак, позивач вважає, що є законним користувачем земельної ділянки під багатоповерховим будником по вул. Валова, 59, в м.Коломия і спірні рішення міської ради порушують його права на прибудинкову територію.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2015 року апеляційну скаргу ОСББ «Валова 59» від 20 серпня 2015 року б/н прийнято до провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи це тим, що спірні рішення міської ради прийнято відповідно до закону. Крім того, зазначає, що у позивача відсутні документи, які посвідчують його право користування спірною земельною ділянкою, а тому позивач не набув на неї права, а отже оспорювані рішення не порушують прав позивача.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а рішення господарського суду першої інстанції - скасувати з наступних підстав.

Встановлено, що Рішенням Виконавчого комітету Коломийської міської ради депутатів трудящих Івано-Франківської області від 12.03.1976 року було вирішено виділити деревообробному заводу земельну ділянку площею 0,7 га по вул. Борисенка, 59, під будівництво будинку для малосімейних.

Актом прийому в експлуатацію від 29.12.1981 року було прийнято в експлуатацію 120квартирний житловий будинок для малосімейних (гуртожиток) по вул. Борисенка в м. Коломия.

Рішенням виконавчого комітету Коломийської міської ради народних депутатів Івано-Франківської області від 31.12.81 року № 454 було затверджено Акти державної комісії по прийомі в експлуатацію 120ти квартирного житлового будинку для малосімейних по вул. Борисенка, 59, в м,Коломия, площею 3764 м. кв., побудованого Коломийським будівельним управлінням Всесоюзного об'єднання виробничих підприємств Держкомітету СРСР по профтехосвіті.

Отже, з матеріалів справи достовірно вбачається, що по вул. Валова, 59, у м.Коломия, було побудовано 120тиквартирний житловий будинок, в якому створено ОСББ Валова 59 та 15.06.2015 року зареєстровано Статут створеного Об'єднання.

З копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку по вул. Валова, 57, в м. Коломия, площею 0,1134 га, вбачається, що інформація про зареєстровану форму власності щодо зазначеної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі - відсутня.

Коломийською міською радою були прийняті рішення за №1208-22/2012 від 26.07.12, яким вирішено включити в перелік земельних ділянок призначених для продажу на земельному аукціоні та надано дозвіл виконавчому комітету Коломийської міської ради на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1134,0 кв.м., по вулиці Валова, 57, в м. Коломиї для житлової та громадської забудови, та рішення №1424-26/2012 від 20.12.12, яким вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу на земельному аукціоні по вул. Валова, 57, кадастровий номер 2610600000:25:001:0034, площею 1134,0 кв.м., для житлової та громадської забудови із змінами внесеними на підставі рішення Коломийської міської ради від 21.04.15 за №2119-51/2015.

У позовній заяві позивач стверджує, що зазначеними рішеннями Коломийська міська рада порушила його право на спірну земельну ділянку, яка є прибудинковою територією багатоквартирного будинку №59 по вул. Валова в м.Коломия, та якою мешканці користуються з дня введення будинку в експлуатацію.

Предметом позову є визнання незаконними та скасування рішень Коломийської міської ради за №1208-22/2012 від 26.07.12, яким вирішено включити в перелік земельних ділянок призначених для продажу на земельному аукціоні та надано дозвіл виконавчому комітету Коломийської міської ради на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1134,0 кв.м., по вулиці Валова, 57, в м. Коломиї для житлової та громадської забудови, та рішення №1424-26/2012 від 20.12.12, яким вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу на земельному аукціоні по вул. Валова, 57.

Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Способи захисту порушених прав передбачені ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Положеннями ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Верховний Суд України у Постанові від 21.05.2012 (справа № 6-20цс11) зауважив, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням стст.55, 124 Конституції та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Основного Закону та конвенції мають найвищу юридичну силу (стст.8, 9 Конституції), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і в спосіб, який не передбачений законом, зокрема ст.16 ЦК, але є ефективним.

Також, у Постанові від 5 липня 2017 року (у справі № у справі №911/3285/14) Верховний суд України зазначив, що Колегія суддів Судових палат в адміністративних, господарських і цивільних справах Верховного Суду України за результатами розгляду справи № 21-405а14 за позовом заступника прокурора м. Києва до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення прийняла постанову від 11 листопада 2014 року, в якій викладено такий правовий висновок: у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Зазначений правовий висновок зроблено за результатами розгляду адміністративної справи, в якій заступник прокурора м. Києва оспорював виключно рішення міської ради про передачу кооперативу земельних ділянок і не порушував питання про захист права власності на землю. У цій справі Верховний Суд України не робив висновку про абсолютну відсутність підстав для скасування подібних рішень органів місцевого самоврядування за результатами розгляду спорів, які виникли в сфері приватноправових відносин, і розглядаються в порядку цивільного чи господарського судочинства.

Натомість із урахуванням правового висновку, викладеного в постанові від 11 листопада 2014 року в справі № 21-405а14, та в розвиток цього висновку Верховний Суд України в постанові від 16 грудня 2015 року, прийнятій за результатами розгляду справи № 6-2510цс15 на спільному засіданні Судових палат у цивільних, адміністративних та господарських справах Верховного Суду України, сформулював такий правовий висновок:

Із урахуванням висновків Конституційного Суду України в Рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) та з огляду на положення статті 11 ЦК України , статей 78 , 116 , 122 ЗК України , у зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, у сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт є підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

Рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК Українита пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

З метою забезпечення позову судом першої інстанції в ухвалі суду від 18.06.2015 року заборонено Коломийській міські раді вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки по вул.Валовій, 57, кадастровий номер 2610600000:25:001:0034, площею 1134,0 кв.м. для житлової та громадської забудови , в тому числі і щодо укладення договору купівлі-продажу за результатами земельного аукціону вищезазначеної земельної ділянки.

- заборонено Прикарпатській регіональній товарній біржі ((вул.Вагилевича ,1 м.Коломия) проводити земельний аукціон щодо продажу земельної ділянки по вул.Валовій, 57, кадастровий номер 2610600000:25:001:0034, площею 1134,0 кв.м. для житлової та громадської забудови.

У даному випадку оспорювані рішення Коломийської міської ради приймалися в процедурі продажу земельної ділянки, яка складається з кількох етапів, та з метою передачі її у власність, а відтак спір про їх оскарження носить приватноправовий характер. Позивач у даному випадку вирішив не очікувати на виникнення речового права на земельну ділянку у третіх осіб на підставі призначеного аукціону, враховуючи, що обставини свідчили про реальність проведення аукціону, а відтак за таких умов обраний спосіб захисту є ефективним та здатним забезпечити відновлення права у разі встановлення порушення такого.

Згідно ст. 380 ЦК України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку (Закон України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку ).

Прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку (Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства 17.05.2005 N 76).

Отже, в силу будівельних норм та законодавчих положень навколо кожного багатоквартирного житлового будинку є прибудинкова територія.

Згідно ст. 382 ЦК України Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно ст. 376 ЦК України Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У даному випадку відсутні докази того, що житловий багатократний будинок у м.Коломия по вул. Валова, 59, є самочинно збудованим.

За результатами досліджень призначеної апеляційним судом комплексної земельно-технічної експертизи Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз було 31.07.2017 року складено Висновок № 4577, яким визначено, що :

1. Для обслуговування 120-квартирного житлового будинку, житловою площею 1992,4 м.кв, загальною площею 3679м.кв, по вул.. Валова, 59 у м.Коломия відповідно до чинного законодавства станом на 20.12.2012 року та станом на момент призначення експертизи необхідна земельна ділянка (прибудинкова територія) площею 0,6096 га.

2. Земельна ділянка по вул. Валова, 57 у м.Коломия, накладається на необхідну для обслуговування житлового будинку по вул. Валова, 59, у м. Коломия при будинкову територію.

3. Внаслідок відведення земельної ділянки по вул.. Валова , 57, у м.Коломия, не дотримано вимог таблиці 1.1. Нормативні параметри, які визначають розміри земельних ділянок, наданих під житлову забудову технічних вказівок щодо визначення меж земельних ділянок спільної та спільної часткової власності фізичних і юридичних осіб на забудованій території у населених пунктах щодо забезпечення належного обслуговування багатоквартирного будинку по вул.. Валова, 59, у м. Коломия.

Під час експертного дослідження експертом було проведено обміри та огляд предмету дослідження.

Крім того, згідно Акту № 19 від 10.07.2015 року перевірки додержання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту Управління державної служби України з надзвичаних ситуацій в Івано-Франківській області (коломийський міськрайонний відділ) (а.с. 89-95) виявлено порушення вимог законодавства а саме відстань від краю проїзду до стіни житлового будинку становить менше 5-8 м для проїзду пожежного автомобіля.

Отже, як вбачається з матеріалів справи спірні рішення Коломийської міської ради порушують права мешканців будинку, яких представляє позивач, на цілісну прибудинкову територію, оскільки намір продажу суміжної земельної ділянки є реальним та підтвердженим відповідними доказами.

Як встановлено, багатоквартирний житловий будинок по вул. Валова, 59, у м.Коломия, побудовано на спеціально виділеній земельній ділянці, згідно пояснень представника позивача та голови ОСББ квартири у будинку приватизовані.

Відповідно до частини першої статті 90 ЗК УРСР 1970 року, при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною. Пункт 5 постанови Верховної Ради УРСР Про порядок введення в дію Земельного кодексу УРСР від 18 грудня 1990 року передбачав, що громадяни, які мають в користуванні земельні ділянки, надані їм до відведення в дію цього Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування. Згідно із пунктом 7 Перехідних положень Земельного кодексу України 2001 року громадяни, які одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки. Відповідно до частини першої статті 29 Земельного кодексу України 1990 року та частин третьої, четвертої статті 142 Земельного кодексу України 2001 року припинення права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача проводиться за його заявою на підставі рішення відповідної ради.

Примусове припинення права користування земельною ділянкою, вилучення земельної ділянки могло відбуватись у судовому порядку, передбаченому частиною четвертою статті 29, частиною шостою статті 31 Земельного кодексу УРСР 1990 року та статті 143, частини десятої статті 149 Земельного кодексу України 2001 року.

Як встановлено судами, вилучення (викуп) земельної ділянки під багатоквартирним будинком та прибудинковою територією не проводилось, а тому позовні вимоги позивача є підставними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у Постанові Верховного суду України від 7 жовтня 2015 року у справі за № 1275цс15.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, апеляційний суд вважає, що оспорювані рішення Коломийської міської ради є незаконними та підлягають скасуванню.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а рішення господарського суду першої інстанції - скасувати з прийняттям у цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно ст.105 ГПК України при скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст. 49 ГПК України.

Отже, з Коломийської міської ради слід стягнути на користь позивача (скаржника) 1218,0 грн. + 609,0 грн. + 13240,0 грн. = 15 067,0 грн. судового збору. Крім того, зважаючи, що скаржником за подання апеляційної скарги було сплачено лише 609,0 грн. замість 1218,0 грн. (за оскарження рішення, яким задоволенні дві позовні вимоги немайнового характеру, про що зазначено в ухвалі апеляційного суду від 11.09.2015 року), то з Коломийської міської ради слід також стягнути 609,0 грн. в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Валова 59» від 20 серпня 2015 року б/н - задоволити.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.08.2015р. у справі № 909/664/15 - скасувати. В цій частині прийняти нове рішення.

Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Валова 59" до Коломийської міської ради про визнання незаконним та скасування рішень Коломийської міської ради - задоволити.

Визнати незаконним та скасувати пп.2 п.1 рішення Коломийської міської ради від 26.07.12 №1208-22/2012, яким вирішено включити в перелік земельних ділянок призначених для продажу на земельному аукціоні та надати дозвіл виконавчому комітету Коломийської міської ради на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1134,0 кв.м., що знаходиться по вулиці Валова, 57 в м. Коломиї для житлової та громадської забудови.

Визнати незаконним та скасувати пп.1 п.1. та пп.1 п.2 рішення Коломийської міської ради від 20.12.12 №1424-26/2012, яким вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для продажу на земельному аукціоні по вул. Валова, 57, кадастровий номер 2610600000:25:001:0034, площею 1134,0 кв.м., для житлової та громадської забудови із змінами від 21.04.15 №2119-51/2015.

Стягнути з Коломийської міської ради (ідентифікаційний код - 04054334) - 15 067,0 грн. судового збору на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Валова 59» , вул. Валова, 59, м. Коломия, Івано-Франківська область (ідентифікаційний код - 39836861).

Стягнути з Коломийської міської ради (ідентифікаційний код - 04054334) - 609,0 грн. судового збору в доход Державного бюджету України (Отримувач коштів - УДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 38007620, банк отримувача - ГУДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО) -825014, рахунок отримувача 31216206782006).

Місцевому господарському суду видати відповідні накази в порядку ст. 116 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 18.09.2017 року.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Якімець Г.Г.