22/302-06-7828
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2007 р. № 22/302-06-7828
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Першиков Є.В.
судді Савенко Г.В.
Ходаківська І.П.
розглянув
касаційну скаргу Агропромислового підприємства "Південь"
на постанову від 05.12.2006р. Одеського апеляційного господарського суду
у справі№ 22/302-06-7828 господарського суду Одеської області
за позовом Прокурора Роздільнянського району Одеської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в особі НАК "Украгролізінг" в особі Одеської філії НАК "Украгролізінг"
до Агропромислового підприємства "Південь"
про стягнення 30 292,90 грн
За участю представників:
позивача – не з'явилися
відповідача –не з'явилися
від Генеральної прокуратури України –Громадський С.О., прокурор відділу
ВСТАНОВИВ:
02.08.2006 р. (вх. №9391) Прокурором Роздільнянського району Одеської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в особі НАК „Украгролізинг” в особі Одеської філії НАК „Украгролізинг” у господарському суді Одеської області пред'явлено позов до АПП „Південь” про стягнення 25 765,00 грн. –сума заборгованості за Договором фінансового лізингу №296 від 08.06.1999 р., згідно з графіком платежів, та 4 527,90 грн. - індекс інфляції, а всього 30292,90 грн.. Також, прокурор просив суд вжити заходів по забезпеченню позовних вимог шляхом накладення арешту на майно, що знаходиться в користуванні у Відповідача на суму позову .
Рішенням господарського суду Одеської області від 06.10.2006 р., яке залишене без змін постановою від 05.12.2006р. Одеського апеляційного господарського суду позов задоволено, а саме з відповідача на користь Одеської філії НАК „Украгролізинг” стягнено 25765,00 грн. боргу та 4527,90 грн. інфляційних (а.с. 100-103).
Агропромислове підприємство "Південь" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову від 05.12.2006 р. Одеського апеляційного господарського суду та рішення господарського суду Одеської області від 06.10.2006 р., а справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Також скаржником заявлено клопотання про відновлення строку касаційного оскарження, яке враховуючи приписи ст. 53 ГПК України підлягає задоволенню.
У зв'язку з виходом з відпустки судді Першикова Є.В. справа розглядається колегією суддів у постійному складі, що утворена згідно розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 20.11.2006р. №02-20/58.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено місцевим та апеляційним судом, АПП "Південь" уклало з ВАТ “Облагропостач”, правонаступником якого з 01.09.2001 р. є НАК “Украгролізинг” в особі Одеської філії НАК “Украгролізинг”, Договір фінансового лізингу №296 від 08.06.1999р. За Договором на умовах фінансового лізингу було поставлено сільгосптехніку: 1 один трактор ЮМЗ-6 АКЛ зав. №831847 (акт № 10066 від 08.01.1999 р.). Лізинговий платіж за отриману техніку за 1999 рік складає 3286 грн., за 2000 рік - 10184 грн., за 2001 рік - 10994 грн., за 2002 рік - 7622 грн., за 2003 рік - 5330 грн., за 2004 рік - 7392 грн.. Лізинговий платіж за весь строк лізингу техніки складає 44808 грн. у відповідності із умовами договору №296. Станом на 10.04.2006 р. фактично було сплачено - 21359 грн., таким чином заборгованість відповідача перед позивачам складає - 25765 грн. Крім того, відповідно до ст. 214 ЦК України, боржник зобов'язаний сплатити індекс інфляції за весь період прострочення погашення боргу.
Скаржник, посилаючись на те, що він є новоствореним підприємством замість ліквідованого, не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували це твердження, хоча згідно ст. 33 ГПК України такий обов'язок лежить на ньому.
З матеріалів справи вбачається, що лізингоотримувачем (стороною) за договором фінансового лізингу №296 від 08.06.1999р. (далі - Договір) було АПП „Південь” Одеського виробничого об'єднання „Облпаливо” (а.с. 80-83). Розпорядженням Одеської державної адміністрації від 24.03.1999р. №237/А-99 це підприємство було прийнято до сфери управління цієї адміністрації (а.с. 91).
В цьому розпорядженні, як вірно зазначив місцевий та апеляційний суд, йде мова лише про прийняття підприємства до сфери управління, а не про його ліквідацію. Проте, зі статуту відповідача вбачається, що він був зареєстрованим ще 27.10.1997р., а нова редакція зареєстрована 19.05.1999р., тобто після вищезазначеного розпорядження, з чого вбачається, що відповідач є правонаступником лізингоотримувача (сторони).
Крім того, сам факт передачі та знаходження трактора, який був предметом договору у відповідача та сплата ним частини лізингових платежів підтверджують, що відповідач є лізингоотримувачем за Договором і, відповідно, повинен нести відповідальність за не виконання його умов.
Встановлення факту неробочого стану трактору 27 січня 2004р. (в момент його повернення - а.с. 92,93), тобто після закінчення гарантійного строку, не може бути доказом того, що він вийшов з робочого стану в період гарантійного строку і що лізингодавець не виконав своїх зобов'язань по його ремонту, згідно умов договору. Крім того, цей факт не підтверджує, що неробочий стан виник з вини дефектів трактору, проте стан зносу резини (65%) свідчить, що трактор експлуатувався відповідачем. Скаржник ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не надав доказів того, що трактор вийшов з ладу ще в грудні 2000р. і що він повідомляв лізингодавця або продавця про це, хоча, згідно ст. 33 ГПК України, такий обов'язок, тобто по доказуванню своєї позиції, лежить на ньому.
Посилання відповідача на те, що акт звірки розрахунків підписано не уповноваженою особою, не може прийматись до уваги, оскільки акт звірки взаєморозрахунків від 06.12.2005р. підписаний головними бухгалтером та скріплено печаткою відповідача, тому суд обґрунтовано визнав цей акт як належний доказ наявності заборгованості у відповідача.
Крім того, як встановлено судом, відповідач не довів, що в нього заборгованості немає, тобто, що він здійснював інші розрахунки з лізингодавцем, ніж ті, що зазначені в акті і які він визнає.
Прокурор, у відповідності до вимог чинного законодавства, обґрунтував своє звернення з цим позов до суду та вірно зазначив особу, в інтересах якої пред'явлено позов, що підтверджується матеріалами справи.
Як встановлено апеляційним судом у частині позовних вимог прокурором пропущено, передбачений ст. 257 ЦК України, трирічний строк позовної давності на пред'явлення цих вимог. Однак, враховуючи, що відповідач не скористався наданим йому ч. 3 ст. 267 ЦК України правом на заяву про застосування позовної давності, суд обґрунтовано стягнув всю заборгованість по спірному договору.
Отже, оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Відновити Агропромисловому підприємству "Південь" строк на касаційне оскарження.
Касаційну скаргу Агропромислового підприємства "Південь" залишити без задоволення.
Постанову від 05.12.2006р. Одеського апеляційного господарського суду у справі № 22/302-06-7828 господарського суду Одеської області залишити без змін.
Головуючий суддя Є. Першиков
Судді Г. Савенко
І. Ходаківська
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 24.05.2007 |
Оприлюднено | 21.08.2007 |
Номер документу | 690212 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Ходаківська І.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні