Рішення

від 21.09.2017 по справі 925/763/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2017 р. Справа № 925/763/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1Ю за посадою (директор), ОСОБА_2 по договору, відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4 за довіреностями, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом приватного підприємства Західмонтажкомплект до Управління житлово-комунального господарства Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення 6139203 грн. 46 коп.,

ВСТАНОВИВ:

23.06.2017 року позивач -приватне підприємство Західмонтажкомплект звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом (вх. № 13692/17) до Управління житлово-комунального господарства Черкаської обласної державної адміністрації (далі - відповідач) про стягнення, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, 5 618 838 грн. 85 коп. інфляційних втрат, 520 364 грн. 61 коп. 3% річних за період прострочення з 23.06.2014 по 14.12.2016 року, що разом складає 6 139 203 грн. 46 коп., та відшкодування понесених судових витрат - сплаченого судового збору у розмірі 92088 грн. 06 коп.

Позов мотивовано простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання, встановленого судовим рішенням.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.06.2017 року позовна заява прийнята до провадження, по ній порушено провадження у справі № 925/763/17, справу призначено до судового розгляду.

В засіданні суду представники позивача позов з підстав і в розмірі, викладених в позовній заяві, підтримали і просили суд задовольнити повністю, відповідач в особі своїх представників письмовий відзив на позов не подав, позов не визнав і просив суд відмовити у його задоволенні повністю з підстав необґрунтованості і недоказаності позовних вимог.

Згідно з ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.10.2009 року у справі № 09/1772 стягнуто з Управління житлово-комунального господарства Черкаської обласної державної адміністрації, ідентифікаційний код юридичної особи 03363938 на користь приватного підприємства Західмонтажкомплект , ідентифікаційний код юридичної особи 34904643 - 6 987 972 грн. 20 коп. боргу, 25812 грн. 50 коп. судових витрат, а разом - 7 013 784 грн. 70 коп.

На виконання зазначеного рішення суду у справі № 09/1772 Господарським судом Черкаської області 19.10.2009 року видано наказ про примусове виконання рішення суду.

Із виписки із особового рахунку позивача в відділенні ПУМБ РЦ в м. Львів вбачається, що 15.12.2016 року на банківський рахунок позивача зараховані кошти в сумі 7 013 784 грн. 70 коп. з призначенням платежу: 3504040; 2800; стягнення заборгованості згідно наказу Господарського суду Черкаської області від 19.10.2009 року № 09/1772.

Таким чином, предметом спору у справі, що розглядається, є вимога позивача про стягнення інфляційних втрат і 3% річних у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання, що виникло із рішення Господарського суду Черкаської області від 01.10.2009 року у справі № 09/1772 за період прострочення з 23.06.2014 по 14.12.2016 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною 5 вказаної статті визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Наявність і розмір грошового зобов'язання відповідача перед позивачем у сумі 6 987 972 грн. 20 коп. встановлено рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.10.2009 року у справі № 09/1772, яке набрало законної сили 19.10.2009 року.

Згідно з ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Грошовим за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому право кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної плати.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання, її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.

За змістом норми ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При вирішенні спору суд керується також роз'ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань N 14 від 17.12.2013 року (зокрема, але не виключно п. 7.1.), правовими висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 02.03.2016 р. у справі № 6-2491цс15, від 12.04.2017 р. у справах №№ 3-1462гс16, 3-1601гс16, від 26.04.2017 р. у справі № 3-1522гс16.

З огляду на зазначене суд, встановивши, що рішенням суду з відповідача на користь позивача стягнуто грошову суму і таке зобов'язання зводиться до сплати грошей, а отже, є грошовим зобов'язанням, приходить до висновку щодо наявності між сторонами грошового зобов'язання, яке відповідач належним чином не виконував, що є підставою для стягнення на користь позивача інфляційних втрат за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми, які входять до складу грошового зобов'язання, оскільки боржник зобов'язаний відшкодувати інфляційні втрати від знецінення неповернутих коштів за час виконання рішення суду про стягнення суми.

Відтак, з огляду на викладені обставини справи і приписи законодавства суд вважає, що спірна вимога позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних відповідає приписам ч. 2 ст. 625 ЦК України, є обґрунтованою і підлягала б задоволенню. Однак, при перевірці розрахунку розмірів інфляційних втрат та 3% річних, заявлених до стягнення, судом виявлено його невідповідність рекомендаціям щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладеним в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р.

За розрахунком, здійсненим судом, на суму зобов'язання у розмірі 6 987 972 грн. 20 коп. за період його прострочення з 23.06.2014 по 14.12.2016 року розмір 3% річних складає 519816 грн. 94 коп., інфляційних втрат 5494018 грн. 94 коп. і в такому розмірі позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

З урахуванням викладеного, обставин справи та вимог законодавства суд вимогу позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних задовольняє частково. Доводи представників відповідача, приведені ними в обґрунтування заперечень проти позову, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та вказаним вище нормам чинного законодавства.

На підставі ст. 49 ГПК України відшкодування судових витрат покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам в розмірі 90207 грн. 53 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Черкаської обласної державної адміністрації, ідентифікаційний код юридичної особи 03363938, місцезнаходження: 18000, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Хрещатик, будинок 193 на користь приватного підприємства Західмонтажкомплект , ідентифікаційний код юридичної особи 34904643, місцезнаходження: 79066, АДРЕСА_1 - 5494018 грн. 14 коп. інфляційних втрат, 519816 грн. 94 коп. 3% річних, та 90207 грн. 53 коп. судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення 124819 грн. 91 коп. інфляційних втрат, 547 грн. 67 коп. 3% річних, 1880 грн. 53 коп. судових витрат - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення підписано 21.09.2017 року.

Суддя В.М. Грачов