АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]
19 вересня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді: Мазурик О.Ф.,
суддів: Махлай Л.Д., Білич І.М.,
секретаря: Синявського Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1
про перегляд рішення Апеляційного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року у зв'язку з нововиявленими обставинами
у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАЗ-Техснаб , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року задоволено апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (далі - ПАТ КБ ПриватБанк , Банк) та скасовано рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09.07.2014 в частині відмови в задоволенні позовних вимог Банку до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 як солідарного боржника за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАЗ-Техснаб (далі - ТОВ ЗАЗ-Техснаб ) за договором факторингу № 2665-2 від 25.06.2008 на користь ПАТ КБ ПриватБанк суму заборгованості в розмірі 2 981 094,05 грн.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2017 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 04.08.2016 залишено без змін.
В липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду м. Києва від 04.08.2016 у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_1 посилався на те, що 09.06.2017 йому стало відомо про існування істотних обставин для справи, які не були і не могли бути відомі йому на час розгляду справи і які доводять, що він в повному обсязі виконав своє зобов'язання, як поручитель за договором поруки № 2665-2 від 26.06.2008, перед Відкритим акціонерним товариством Київський завод гумових та латексних виробів (далі - ВАТ КЗГЛВ ), у зв'язку з чим встановлені судовим рішенням від 04.08.2016 обставини щодо наявності у нього заборгованості є неправильними.
На підтвердження існування нововиявленої обставини посилався на заяву про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі якої 26 листопада 2010 року Відкрите акціонерне товариство Київський завод гумових та латексних виробів здійснило зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 3 000 000 грн.
В обґрунтування доводів, що у нього існувало зобов'язання перед ВАТ КЗГЛВ , а не перед ПАТ КБ ПриватБанк , посилався на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2010, залишену без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2010, у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Київський завод гумових та латексних виробів до ПАТ КБ ПриватБанк про визнання недійсним договору поруки № 2665-1 від 25.06.2008, укладеного між ПАТ КБ ПриватБанк та ВАТ КЗГЛВ в забезпечення виконання ТОВ ЗАЗ-Техснаб умов Договору факторингу, якою було встановлено, що ТОВ ЗАЗ-Техснаб за Договором факторингу стало зобов'язаним перед ВАТ КЗГЛВ .
ОСОБА_1 просив задовольнити заяву, скасувати рішення Апеялційного суду м. Києва від 04.08.2016 та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2017 року, залишивши в силі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09.07.2014 в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала заяву та просила задовольнити.
Представник ПАТ КБ ПриватБанк - Хитрова Л.В., посилаючись на відсутність нововиявлених обставин, просила відмовити у задоволенні заяви.
ТОВ ЗАЗ-Техснаб , відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, оскільки згідно зворотнього поштового повідомлення організація вибула і не повідомила суд про зміну місцезнаходження.
Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представика ТОВ ЗАЗ-Техснаб .
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши наявність підстав для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами або підстав для скасування судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Ця справа стосується рішення щодо нового розгляду справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження.
За змістом ч. 1 ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами (далі - Постанова), нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 361 ЦПК України, підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є:
істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Таким чином, необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1, частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до п. 7 Постанови обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду, але не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на виcновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 09 липня 2014 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_1
Справа неодноразово переглядалася судами апеляційної та касаційної інстанції.
Останнім рішенням Апеляційного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09 липня 2014 року в частиці щодо відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 як солідарного боржника за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАЗ-Техснаб за договором факторингу № 2665-2 від 25.06.2008 на користь ПАТ КБ ПриватБанк суму заборгованості в розмірі 2 981 094,05 грн.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 березня 2017 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року у частині позовних вимог ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без змін.
Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення апеляційного суду за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 посилався на те, що 09 червня 2017 року йому стало відомо про те, що 26.11.2010 ВАТ КЗГЛВ здійснило зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 3 млн. грн., відповідно до заяви про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, в якій вказано, що ОСОБА_1 та ВАТ КЗГЛВ мають один до одного зустрічні однорідні вимоги, строк яких настав за Договором безпроцентної позики від 03.03.2008 та Договором поруки № 2665-2 від 25.06.2008.
Перевіривши доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 як на нововиявленні, не могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на виcновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим. Крім того, про існування таких обставин ОСОБА_1, як стороні договору позики, та Голові правління ВАТ КЗГЛВ могло бути відомо.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року встановлено, що між ВАТ Київський завод гумових та латексних виробів (продавець) та ТОВ ЗАЗ-техснаб (покупець) укладено договір поставки від 28 вересня 2007 року № 8.
25 червня 2008 року між ПАТ КБ ПриватБанк , ВАТ КЗГЛВ (клієнт) та ТОВ ЗАЗ-техснаб (боржник) укладений договір № 2665-орп-фк про здійснення факторингу. Відповідно до умов цього договору банк (фактор) надає клієнту кошти в розмірі сум рахунків-фактур за здійсненими поставками, але не більше 3 млн грн., а клієнт передає фактору право грошової вимоги до боржника за зобов'язаннями з поставки товару, що випливають з укладеного між клієнтом і боржником договору поставки від 28 вересня 2007 року № 8 та зазначеними у реєстрах поставок товарів, що є невід'ємною частиною даного договору, у порядку та на умовах передбачених даним договором. Відповідно до п. 1.2. цього договору фактор набуває, а клієнт передає усі права вимоги грошових коштів від боржника, що виникають у період з початку дії даного договору до 28 березня 2009 року, строки оплати яких настануть за договором поставки при дотриманні наступних умов: за постачаннями товарів, зазначених у реєстрах до даного договору, з терміном виконання зобов'язань боржником з їх оплати не пізніше 90 календарних днів від дати складання відповідного документа, що підтверджує відвантаження товару; на підставі оригіналів рахунків-фактур, документів, що підтверджують відвантаження товару, зазначених у реєстрах до даного договору; у межах ліміту факторингових операцій, встановленого фактором для клієнта.
25 червня 2008 року між ОСОБА_1 (поручитель) та ПАТ КБ ПриватБанк (фактор) укладено договір поруки, за умовами якого поручитель ОСОБА_1 поручився за виконання боржником ТОВ ЗАЗ-техснаб своїх обов'язків за договором факторингу від 25 червня 2008 року.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні вимог до поручителя ОСОБА_1, суд першої інстанції керувався тим, що оскільки у процесі судового розгляду не знайшло свого підтвердження надання ПАТ КБ ПриватБанк як фактором ТОВ ЗАЗ-Техснаб грошових коштів в сумі 3 млн. грн. і не доведена наявність заборгованості у товариства з повернення цих коштів ПАТ КБ ПриватБанк , тому у ОСОБА_1 на момент розгляду справи не виникло зобов 'язань, як у солідарного боржника, за договором поруки на повернення цих коштів.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та стягуючи з ОСОБА_1 як з солідарного боржника за зобов 'язаннями ТОВ ЗАЗ-техснаб за договором факторингу від 25 червня 2008 року на користь ПАТ КБ ПриватБанк суму заборгованості в розмірі 2 981 094 грн 05 коп., дійшов висновку про те, що умовами укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ ПриватБанк договору передбачено саме надання поруки поручителем перед фактором за виконання ТОВ ЗАЗ-техснаб обов'язків за договором факторингу від 25 червня 2008 року, що також відповідає змісту договору поруки визначеному в національному законодавстві України.
При цьому постанова Київського апеляційного господарського суду від від 08.04.2010, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2010, яка на думку заявника доводить, що за Договором № 2665-2-орп-фк про здійснення факторингу від 25 червня 2008 року кредитором є Відкрите акціонерне товариство Київський завод гумових та латексних виробів , ТОВ ЗАЗ-Техснаб є боржником, а ОСОБА_1 поручителем, наявна в матеріалах справи (т. 1, а.с. 129-139), та не спростувала висновків суду.
Суд касаційної інстанції, залишаючи рішення Апеляційного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року без змін, в ухвалі від 29 березня 2017 року дійшов висновку, що апеляційний суд, дослідивши докази у справі і надавши їм належну оцінку відповідно до ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також, установивши, що умовами п. 4 договору поруки передбачена солідарна відповідальність боржника і поручителя, дійшов обґрунтованого висновку про те, що сума заборгованості ТОВ ЗАЗ-техснаб за договором факторингу від 25 червня 2008 року у розмірі 2 981 094 грн. 05 коп. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1, як з солідарного боржника за даними зобов'язаннями, на користь ПАТ КБ ПриватБанк .
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених процесуальним законом, для задоволення даної заяви.
Фактично, звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення апеляційного суду, заявник, користуючись правом на перегляд рішення за нововиявленими обставинами, фактично вимагає перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі.
Однак, Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Желтяков проти України повторює, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII) (п. 42).
Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов 'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х) (п.43).
За таких обставин, виходячи із принципу юридичної визначеності, колегія суддів прийшла до висновку, що заява є необґрунтованою.
У відповідності до ч. 2 ст. 365 ЦПК України розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.
Керуючись ст. 218, 317, 325, 327, 365 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року у зв'язку з нововиявленими обставинами - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий :
Судді:
Справа № 752/17736/13-ц
№ апеляційного провадження: 88-ц/796/31/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Колдіна О.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Мазурик О.Ф.
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2017 |
Оприлюднено | 23.09.2017 |
Номер документу | 69056524 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Сімоненко Валентина Миколаївна
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Антоненко Наталія Олександрівна
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Антоненко Наталія Олександрівна
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Антоненко Наталія Олександрівна
Цивільне
Апеляційний суд міста Києва
Мазурик Олена Федорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні