Постанова

від 17.06.2020 по справі 752/17736/13

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

17 червня 2020 року

м. Київ

справа № 752/17736/13

провадження № 61-15401св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. П., Мартєва С.Ю.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАЗ-Техснаб , ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Костенко Мариною Ігорівною,на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 січня 2018 року у складі суддів: Махлай Л. Д., Кравець В. А., Мазурик О. Ф.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяви

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд рішення Апеляційного суду міста Києва від 04 серпня 2016 року яким скасовано рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 9 липня 2014 року в частині відмови в задоволенні позову ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 як солідарного боржника за зобов`язаннями ТОВ ЗАЗ-Техснаб за договором факторингу № 2665 від 25 червня 2008 року на користь Банку заборгованості у розмірі 2 981 094 грн. 05 коп., у зв`язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що 10 листопада 2017 року йому стало відомо про існування істотних обставин для справи, які не були і не могли бути відомі йому на час розгляду справи і які доводять, що він в повному обсязі виконав своє зобов`язання, як поручитель за договором поруки від 26 червня 2008 року № 2665-2,, укладеним між ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_1 , за умовами якого поручитель поручився за виконання ТОВ ЗАЗ-Техснаб своїх обов`язків за договором факторингу від 25 червня 2008 року, укладеним між Товариством та ПАТ КБ ПриватБанк , у зв`язку з чим встановлені судовим рішенням від 04 серпня 2016 року обставини щодо наявності у нього заборгованості є неправильними.

На підтвердження існування нововиявленої обставини посилається на лист ВАТ Київський завод гумових та латексних виробів від 26 листопада 2010 року, у якому повідомлено ОСОБА_1 про припинення його зобов`язань як поручителя за договором поруки від 25 червня 2008 року № 265-2; заяву про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі якої 26 листопада 2010 року ВАТ Київський завод гумових та латексних виробів здійснило зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 3 000 000 грн; постанову Київського апеляційного господарського суду від 08 квітня 2010 року залишену без змін постановою Вищого господарського суду України від 18 жовтня 2010 року, якою встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАЗ-Техснаб (далі - ТОВ ЗАЗ-Техснаб ) за договором факторингу стало зобов`язаним перед ВАТ Київський завод гумових та латексних виробів .

З огляду на викладене, ОСОБА_1 просив суд скасувати рішення Апеляційного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року, залишивши в силі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09 липня 2014 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23 січня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року відмовлено. Рішення Апеляційного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року залишено в силі.

Судове рішення мотивоване тим, що наданий заявником новий доказ, а саме копія листа ВАТ Київський завод гумових та латексних виробів від 26 листопада 2010 року, у якому повідомлено ОСОБА_1 про припинення його зобов`язань як поручителя за договором поруки від 25 червня 2008 року № 265-2 стосується обставин, які були встановлені судом при розгляді справи, а тому відповідно до частини четвертої статті 423 ЦПК України цей доказ не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами. Крім того, посилання ОСОБА_1 у заяві про перегляд рішення Апеляційного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року на інші обставини, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки такі вже були предметом перегляду у суді апеляційної інстанції за заявою ОСОБА_1 про перегляд вказаного рішення суду за нововиявленими обставинами та ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року відмовлено у задоволенні цієї заяви.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 січня 2018 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2018 року відкрито провадження у справі та витребувано справу з Голосіївського районного суду м. Києва № 752/17736/13.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що нововиявлені обставини, а саме повне виконання ОСОБА_1 зобов`язання як поручителем за ТОВ ЗАЗ-Техснаб перед Публічним акціонерним товариством комерційним банком ПриватБанк (далі - ПАТ КБ ПриватБанк ), не досліджувались та взагалі не згадувались при розгляді справи, оскільки питання про виконання зобов`язання ОСОБА_1 перед ПАТ КБ ПриватБанк не порушувалося жодною стороною спору, судом, а розглядалися питання хто є належним кредитором щодо такого зобов`язання та чи підлягає воно виконанню ОСОБА_1 як поручителем.

При цьому, суд апеляційної інстанції не спростував факт отримання листа, яким ОСОБА_1 повідомлено про існування цієї обставини лише 10 листопада 2017 року.

Заявник вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що унеможливило реалізацію права ОСОБА_1 на справедливий суд, а справа підлягає направленню на новий розгляд для повного та належного дослідження апеляційним судом впливу викладеної у заяві обставини - виконання ОСОБА_1 зобов`язання по сплаті коштів позивачу у справі, якій судовим рішенням стягнуто з ОСОБА_1 ці кошти повторно.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

У червні 2018 року АТ КБ ПриватБанк подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що ОСОБА_1 як позивач у справі про визнання недійсним договору поруки, до 28 вересня 2012 року міг знати про існування заяви про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

При цьому, ОСОБА_1 на момент подання позовної заяви ПАТ КБ ПриватБанк про стягнення заборгованості на момент зустрічної заяви ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поруки та на момент складання та направлення директором ПАТ Київський завод гумових та латексних виробів заяви про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, перебував на посаді голови правління ПАТ Київський завод гумових та латексних виробів . Отже, ОСОБА_1 міг знати про правовідносини, що стосуються його договору поруки між ним та підприємством, на посаді голови правління якого він перебував. Окрім цього, ПАТ Київський завод гумових та латексних виробів є відповідачем у даній справі, таким чином підприємство могло знати вказану заяву про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог до моменту винесення остаточного рішення. Таким чином, наявність заяви про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не є нововиявленою обставиною.

Отже, судове рішення ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства, враховано всі фактичні обставини справи, надано належну оцінку наявним доказам, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, тому необхідно залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У лютому 2009 року ПАТ КБ ПриватБанк звернулось до суду з позовом до ВАТ Київський завод гумових та латексних виробів ТОВ ЗАЗ-Техснаб , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 25 червня 2008 між ним, ВАТ Київський завод гумових та латексних виробів (клієнт) та ТОВ ЗАЗ-Техснаб (боржник) був укладений договір про здійснення факторингу. Відповідно до умов цього договору банк (фактор) надає клієнту кошти в розмірі сум рахунків-фактур за здійсненими поставками, але не більше 3 000 000 грн, а клієнт передає фактору права вимоги до боржника за договорами поставки з оплати за відвантажений клієнтом товар; боржник зобов`язаний здійснити платежі за договором поставки на користь банка не пізніше 90 календарних днів від дати складання відповідного документу, що підтверджує відвантаження товару. На виконання умов договору факторингу 24 та 25 вересня 2008 року ПАТ КБ ПриватБанк передало в розпорядження ВАТ Київський завод гумових та латексних виробів за відступлені права вимоги до ТОВ ЗАЗ-Техснаб кошти на загальну суму 3 000 000 грн. На порушення умов цього договору ТОВ ЗАЗ-Техснаб своїх зобов`язань не виконало, кошти за поставлений товар банку не сплатило, внаслідок чого утворилася заборгованість.

ПАТ КБ ПриватБанк просило стягнути на його користь з ВАТ Київський завод гумових та латексних виробів , ТОВ ЗАЗ-Техснаб та ОСОБА_1 у солідарному порядку основну суму заборгованості за договором факторингу в розмірі 2 900 000 грн, та пеню у розмірі 81 094,05 грн.

У березні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ ПриватБанк про визнання недійсним договору поруки від 25 червня 2008, посилаючись на невідповідність умов договору факторингу та договору поруки вимогам чинного законодавства щодо складу сторін та покладених на них обов`язків. У подальшому посилався також на те, що судовими рішеннями в господарських справах установлено, що кредитором у договорі поруки є ВАТ Київський завод гумових та латексних виробів , а не банк, оскільки кошти, які мають надходити на вказаний в договорі поруки рахунок, належать саме ВАТ Київський завод гумових та латексних виробів , а не банку. Тобто ОСОБА_1 поручився за виконання зобов`язань ТОВ ЗАЗ-Техснаб перед ВАТ Київський завод гумових та латексних виробів , а не перед ПАТ КБ ПриватБанк .

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Апеляційного суду міста Києва від 04 серпня 2016 року скасовано рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09 липня 2014 року в частині відмови в задоволенні позову ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 як солідарного боржника за зобов`язаннями ТОВ ЗАЗ-Техснаб за договором факторингу від 25 червня 2008 року № 2665-2 на користь ПАТ КБ ПриватБанк суму заборгованості в розмірі 2 981 094,05 грн.

Задовольняючи позовні вимоги апеляційний суд виходив з того, що умовами укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ ПриватБанк договору поруки передбачено надання поруки перед фактором за виконання ТОВ ЗАЗ-Техснаб обов`язків за договором факторингу від 25 червня 2008 року. Пунктом 4 договору поруки передбачена солідарна відповідальність боржника і поручителя, а тому дійшов висновку про те, що сума заборгованості ТОВ ЗАЗ-Техснаб за договором факторингу від 25 червня 2008 року у розмірі 2 981 094, 05 грн підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 , як з солідарного боржника, за даними зобов`язаннями, на користь ПАТ КБ ПриватБанк .

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 березня 2017 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року залишено без змін.

В липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_1 посилався на те, що 09 червня 2017 року йому стало відомо про існування істотних обставин для справи, які не були і не могли бути відомі йому на час розгляду справи і які доводять, що він в повному обсязі виконав своє зобов`язання, як поручитель за договором поруки від 26 червня 2008 року № 2665-2, перед ВАТ Київський завод гумових та латексних виробів , у зв`язку з чим встановлені судовим рішенням від 04 серпня 2016 обставини щодо наявності у нього заборгованості є неправильними.

На підтвердження існування нововиявленої обставини ОСОБА_1 посилався на заяву про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі якої 26 листопада 2010 року ВАТ Київський завод гумових та латексних виробів здійснило зарахування зустрічних однорідних вимог

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року у зв`язку з нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23 січня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року відмовлено. Рішення Апеляційного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року залишено в силі.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ № 460-ІХ від 15 січня 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 423 ЦПК рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю є фактичні дані, що у встановленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.

Для вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, необхідно розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

Відповідно до частини четвертої статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи та докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

Таким чином, нововиявленими обставинами є фактичні обставини, які мають істотне значення і які об`єктивно існували на час розгляду справи, але не були відомі і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою про перегляд рішення суду.

Перелік підстав, визначених статтею 423 ЦПК України для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є виключним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, вірно встановив, що зазначені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні вказаних вимог закону, тобто немає підстав для перегляду та скасування судового рішення від 04 серпня 2016 року та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки як встановлено та досліджено апеляційним судом лист ВАТ Київський завод гумових та латексних виробів від 26 листопада 2010 року, у якому повідомлено ОСОБА_1 про припинення його зобов`язань як поручителя за договором поруки від 25 червня 2008 року № 265-2; заяву про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі якої 26 листопада 2010 року ВАТ Київський завод гумових та латексних виробів здійснило зарахування зустрічних однорідних вимог, постанова Київського апеляційного господарського суду від 8 квітня 2010 року, залишену без змін постановою Вищого господарського суду України від 18 жовтня 2010 року був предметом судового розгляду за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та ухвалою суду від Апеляційного суду міста Києва 19 вересня 2017 року йому було відмовлено у задоволенні заяви з викладенням мотивів такої відмови.

Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судового рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, судове рішення апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Костенко Мариною Ігорівною, залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді В. М. Сімоненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров