Постанова

від 02.08.2017 по справі 804/3519/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2017 р. Справа № 804/3519/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТРЕЙД-КРИВИЙ РІГ" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування припису та постанов про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ :

02.06.2017 ТОВ Євротрейд-Кривий Ріг звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування: - припису №152/4.7-2 від 27.04.2017; - постанови №192/4.7-2/497 від 17.05.2017 про накладення штрафу в розмірі 13152000 гривень; - постанови №192/4.7-2/498 від 17.2017 про накладення штрафу в розмірі 3 200 гривень.

На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані акти індивідуальної дії, прийняті за результатами перевірки, оформленої актом №192/4.7-2 від 27.04.2017, є протиправними, оскільки висновки вказаного акта ґрунтуються на припущеннях та зроблені за відсутністю порушень товариством приписів Кодексу законів про працю, в тому числі ст.24 та ст.97.

В судовому засіданні 10.07.2017 представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, навівши доводи, аналогічні викладеним в позовній заяві.

07.02.2017 представником позивача подано до суду клопотання про здійснення розгляду справи в рамках письмового провадження.

Відповідач просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши в письмових запереченнях на адміністративний позов, що спірні припис та постанови узгоджуються з вимогами чинного законодавства, адже прийняті за результатами перевірки позивача, в ході якої встановлені порушення останнім приписів трудового законодавства. Так, враховуючи лист Мінпраці від 26.12.2003 №06/1-4/200 Щодо застосування трудових договорів та договорів підряду та зміст укладених в 2016 році між позивачем та фізичними особами 137 цивільно-правових договорів, дозволяє дійти висновку, що всі фізичні особи, з якими укладені такі договори, фактично виконують або виконували роботи за професією касира, яка передбачена за кодом 22921, Класифікатор професій ДК 003:2010, з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку позивача, та носять постійний характер. Крім того, для перевірки надані штатні розклади за березень - травень 2016 р. та грудень 2016 р., які затверджені відповідними наказами керівника товариства, але в порушення вимог ч.2 ст.97 КЗпП не погоджені ні з виборним органом первинної профспілкової організації, ні з іншими уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Враховуючи наявність клопотання від позивача про розгляд справи в письмовому провадженні, суд, відповідно до ч.4 та ч.6 ст. 128 КАСУ за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

В період з 24.04.2017 по 28.04.2017 відповідачем на підставі наказу від 24.04.2017 №753-П проведена позапланова перевірка позивача з питання додержання законодавства про працю, за результатами якої складений акт перевірки від 28.04.2017 №№192/4.7-2.

За змістом вказаного акту під час перевірки виявлені порушення: - ч. 2 ст.97 КЗпП України, а саме, що штатні розклади підприємства за березень 2016, квітень 2016, травень 2016, грудень 2016 року затверджені відповідними наказами керівника але не погоджені ні з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, ні з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом; - ч.ч.1,3 ст.24 КЗпП, а саме що укладені товариством 137 цивільно-правових договорів про розповсюдження білетів державних лотерей мають ознаки трудового договору.

Враховуючи виявлені порушення, відповідачем відносно позивача на підставі згаданого акту перевірки прийняті: - постанова від 17.05.2017 №192/4.7-2/497 про накладення на ТОВ Євротрейд - Кривий Ріг штрафу в розмірі 13 152 000 гривень за порушення частини 1, 3 ст.24 КЗпП України; - постанова від 17.05.2017 № 192/4.7-2/498 про накладення на ТОВ Євротрейд - Кривий Ріг штрафу в розмірі 3 200 гривень за порушення частини 2 ст.97 КЗпП України; - припис від 27.04.2017 № 152/4.7-2, яким ТОВ Євротрейд - Кривий Ріг приписано в подальшій роботі не допускати порушення вимог законодавства про працю в частині обов'язкового погодження штатного розпису підприємства з представником трудового колективу, а також в частині оформлення договорів з працівниками, забезпечити дотримання вимог чинного законодавства.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Євротрейд-Кривий Ріг є суб'єктом господарювання, видом діяльності якого відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами (основний). Матеріалами справи підтверджено, що господарська діяльність позивача пов'язана, зокрема з розповсюдженням білетів державних лотерей оператора ТОВ М.С.Л , що регулюється Законом України Про державні лотереї в Україні та Договором про розповсюдження білетів державних лотерей від 01.03.2016 № ЕКР-16-000059.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.9 Закону України Про державні лотереї в Україні розповсюджувач державної лотереї виконує такі функції: здійснює прийом ставок від гравців і передає їх оператору державних лотерей; видає (виплачує) призи переможцям державних лотерей у випадках, передбачених умовами проведення державної лотереї; веде облік і надає оператору державних лотерей звітність про рух лотерейних білетів і виручки; забезпечує вільний доступ громадянам до придбання лотерейних білетів і отримання призів; проводить популяризацію державної лотереї та роз'яснює правила участі в ній; виконує інші функції, визначені в укладеному між розповсюджувачем та оператором договорі про розповсюдження державних лотерей; з розповсюджувачами державної лотереї - юридичними чи фізичними особами оператор державних лотерей укладає письмові договори.

За приписами ч.5 ст.9 Закону України Про державні лотереї в Україні розповсюдження державних лотерей фізичними та юридичними особами відповідно до укладених з оператором державних лотерей договорів не потребує будь-яких дозволів. Розповсюдження державних лотерей не вимагає обов'язкової реєстрації суб'єктами підприємницької діяльності фізичних осіб - розповсюджувачів.

В силу умов Договору про розповсюдження білетів державних лотерей від 01.03.2016 № ЕКР-16-000059, укладеного між ТОВ М.С.Л. та позивачем, ТОВ Євротрейд - Кривий Ріг виступає в якості Повіреного та провадить розповсюдження білетів державних лотерей на всій території України, окрім тимчасово окупованої території України.

Аналіз приписів Закону України Про державні лотереї в Україні , а також Договору про розповсюдження білетів державних лотерей від 01.03.2016 № ЕКР-16-000059 дозволяє суду дійти висновку, що договори про розповсюдження державних лотерей носять цивільно-правовий характер та за своєю суттю є договорами доручення, за якими одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Наведене узгоджується з позицією Міністерства фінансів України, викладеною в Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку окремих операцій господарської діяльності з випуску та проведення лотерей, затверджених наказом від 01.10.2004 № 619. Так, відповідно до п.3 вказаних Методичних рекомендацій лотерейні білети (білети лотереї), що передані оператором для подальшої реалізації на підставі договору доручення (іншого цивільно-правового договору), укладеного з юридичними та фізичними особами (далі - розповсюджувачі), в аналітичному обліку відображаються на субрахунку 209 "Інші матеріали" і рахунку 08 "Бланки суворого обліку" у розрізі розповсюджувачів.

Згідно з ч.4 ст.9 Закону України Про державні лотереї в Україні розповсюджувач державної лотереї не має права без згоди оператора державних лотерей передавати надані договором про розповсюдження державних лотерей повноваження з розповсюдження лотереї третім особам.

За положеннями п.2.4 зазначеного Договору від 01.03.2016 № ЕКР-16-000059 Повірений - ТОВ Євротрейд-Кривий Ріг має право передоручати третім особам виконання зобов'язань, взятих на себе за цим Договором.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, на підставі якого відповідачем прийнята оскаржувана постанова від 17.05.2017 №192/4.7-2/497, та заперечень відповідача, останнім зроблений висновок про порушення позивачем ч.1, 3 ст.24 КЗпП з посиланням на цивільно-правовий договір №42 про розповсюдження державних лотерей від 01.03.2016, укладений між позивачем (Довірителем) та фізичною особою ОСОБА_2 (розповсюджувачем), який, як зазначає відповідач, є типовим для всіх 137 цивільно-правових договорів, укладених в 2016 р. позивачем з фізичними особами про розповсюдження державних лотерей. Саме вказані 137 цивільно-правових договорів мають, на думку відповідача, ознаки трудового договору.

Вивчивши зміст цивільно-правового договору №42 про розповсюдження державних лотерей від 01.03.2016, укладений між позивачем (Довірителем) та фізичною особою ОСОБА_2 (розповсюджувачем), судом встановлено, що ТОВ Євротрейд-Кривий Ріг передоручає розповсюджувачу свої обов'язки, передбачені договором про розповсюдження білетів державних лотерей від 01.03.2016 № ЕКР-16-000059, укладеного між ТОВ М.С.Л. та ТОВ Євротрейд-Кривий Ріг .

За п.2.1 Договору довіритель (позивач) зобов'язується щомісяця, не пізніше 20 числа місяця, що йде за оплачуваним, виплачувати розповсюджувачу винагороду, розмір якого встановлюється в п.3 Додатку 1 до цього Договору та сплачується згідно укладеного Акту виконаних робіт з вирахуванням податків та зборів згідно чинного законодавства.

Відповідно до п.4.2 Договору з огляду на відсутність між сторонами трудових відносин, що регулюються законодавством про працю України, всі витрати розповсюджувача на виконання умов Договору відшкодовуються виключно в межах винагороди, що виплачується до п.2.1 Договору. Розповсюджувачу не сплачується час простою, термін тимчасової непрацездатності у зв'язку з хворобою, не надається оплачувана відпустка, а також будь-які інші соціальні виплати, передбачені законодавством про працю.

За змістом Додатку №1 до вказаного Договору викладені такі умови:

- довіритель та розповсюджувач прийшли до згоди, що у зв'язку із специфікою здійснення господарської діяльності по розповсюдженню білетів державних лотерей та потребами споживчого ринку розповсюджувач надає послуги із розповсюдження білетів щоденно протягом дня, якщо інше не регламентовано за домовленістю Сторін. Розповсюджувач необмежений у часі щодо надання послуг із розповсюдження білетів державних лотерей та може збільшувати загальний обсяг часу надання послуг із метою отримання винагороди;

- розповсюджувачам надається право обирати місце надання послуг по розповсюдженню білетів державних лотерей;

- розмір винагороди розповсюджувача встановлюється за один день надання послуг в розмірі 50 грн.; розмір додаткової винагороди - може складати 110 грн. за один день надання послуг.

Крім того, зміст вказаного договору дозволяє констатувати, що на розповсюджувача білетів державних лотерей не поширюється правила внутрішнього трудового розпорядку; розповсюджувачі мають право під час здійснення своєї діяльності самостійно обирати місця надання послуг по розповсюдженню білетів державних лотерей із значної кількості пунктів розповсюдження; розповсюджувачі мають право щоденно протягом дня та не обмежені в часі щодо надання послуг для збільшення реалізації обсягів реалізації білетів; за невиконання або неналежне виконання приписів укладеного договору сторони настає цивільно-правова відповідальність; ініціювати розірвання укладеного договору може будь-яка із сторін.

Суд зазначає, що надаючи визначення трудовому договору, законодавець чітко зазначив, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ч.1 ст.21 КЗпП).

Згідно з ч.1 ст.23 КЗпП трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Відповідно до ч.1 ст.24 КЗпП трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Аналізуючи наведені законодавчі приписи, суд зазначає, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт (послуг).

Загальне визначення цивільно-правового договору міститься у ст.626 Цивільного кодексу України, згідно з ч.1 якої договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями ст.628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Отже, за цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу/надавати послуги. Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату, при цьому сторони договору є юридично рівними та самостійними. В той час, як за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою, таким (трудовим) відносинам характерна підпорядкованістю працівника роботодавцеві, а працівникові гарантується заробітна плата, а також встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

Більш того, за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами не робиться.

Відповідачем на обґрунтування правомірності своєї позиції не надано до суду належним та допустимих доказів на підтвердження того, що фізичні особи, з якими позивачем укладені 137 спірних договорів, фактично мали підлягати та підлягали внутрішньому трудовому розпорядкові, установленому на підприємстві позивача, були підпорядковані останньому, а позивач фактично виплачував їм заробітну плату і забезпечував умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, що є обов'язковими ознаками трудового договору відповідно до вимог ч.1 ст.21 КЗпП.

З приводу доводів відповідача про те, що встановлені такими договорами функції розповсюджувачів в частині збігаються із функціями касира, суд зазначає, що сам по собі факт прийняття такими фізичними особами коштів від гравців (укладення від імені оператора державних лотерей ТОВ "М.С.Л." договорів про участь в лотереї) та виплати ними коштів гравцям (виплата від імені ТОВ "М.С.Л." виграшів у державні лотереї) тощо не прирівнює цих фізичних осіб до касирів та не тягне автоматичне віднесення таких відносин до трудових. Такі доводи відповідача носять характер суб'єктивних припущень, адже не підтверджені доказами того, що фізичні особи - розповсюджувачі надають відповідні послуги у касі позивача та працюють із касовими документами останнього.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача порушень приписів ч.1 та ч.3 ст.24 КЗпП при укладені останнім з фізичними особами 137 цивільно-правових договорів про розповсюдження державних лотерей (оператор лотерей ТОВ М.С.Л ), та недоведеність суб'єктом владних повноважень - відповідачем наявності у відносинах між позивачем та такими фізичними особами ознак, притаманних трудовим відносинам. Укладення таких цивільно-правових договорів узгоджується з приписами Цивільного кодексу України, Закону України Про державні лотереї в Україні , а також з умовами Договору про розповсюдження білетів державних лотерей від 01.03.2016 № ЕКР-16-000059. Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування постанови від 17.05.2017 №192/4.7-2/497 про накладення штрафу в розмірі 13 152 000 гривень є правомірними та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови від 17.05.2017 №192/4.7-2/498 в розмірі 3 200 гривень суд зазначає таке.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, на підставі якого відповідачем прийнята оскаржувана постанова від 17.05.2017 №192/4.7-2/498, та заперечень відповідача, останнім зроблений висновок про порушення позивачем вимог ч.2 ст.97 КЗпП, адже штатні розклади за березень 2016, квітень 2016, травень 2016, грудень 2016 року, надані до перевірки позивачем, затверджені відповідними наказами керівника але не погоджені ні з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, ні з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Розв'язуючи спір в означеній частині, суд відмічає, що відповідно до ч.2 ст.97 КЗпП форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Зміст наведених законодавчих приписів не дозволяє суду дійти висновку, що саме штатний розпис повинен погоджуватись з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників або з іншими уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Суд зважує на те, що питання, про які йдеться в ч.2 ст.97 КЗпП висвітлені позивачем в окремому внутрішньому документі - Положенні про оплату праці працівників товариства, яке погоджено з уповноваженим представником трудового колективу. Наведене вказує на дотримання позивачем приписів ч.2 ст.97 КЗпП та хибність і безпідставність доводів відповідача.

Відтак постанова від 17.05.2017 №192/4.7-2/498 є такою, що не відповідає приписам трудового законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача в означеній частині - задоволенню.

Враховуючи встановлення судом невідповідності вимогам чинного законодавства про працю висновків акта перевірки в частині порушення позивачем порядку погодження штатного розпису підприємства з представником трудового колективу та в частині необхідності оформлення договорів з працівниками, оскаржуваний припис №152/4.7-2 від 27.04.2017 також є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 11 КАСУ розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, за приписами ч.1 ст.71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем не надано до суду доказів наявності виявлених порушень, з приводу яких прийняті оскаржувані акти індивідуальної дії, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до платіжного доручення, наявного в матеріалах справи, позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 192528,00 грн. за поданння адміністративного позову, який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТРЕЙД-КРИВИЙ РІГ" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування припису та постанов про накладення штрафу, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Державного бюджету України, а саме, судового збору у розмірі 192528,00 (сто дев'яносто дві тисячі п'ятсот двадцять вісім) грн. 00 коп.

Керуючись 11, 14, 69, 70, 71, 86, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОТРЕЙД-КРИВИЙ РІГ задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №152/4.7-2 від 27.04.2017.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 17.05.2017 №192/4.7-2/497 про накладення штрафу.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 17.05.2017 №192/4.7-2/498 про накладення штрафу.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТРЕЙД-КРИВИЙ РІГ" (код ЄДРПОУ 40276860) судовий збір, сплачений за подання даного адміністративного позову у розмірі 192528,00 (сто дев'яносто дві тисячі п'ятсот двадцять вісім)грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський