Постанова

від 21.09.2017 по справі 804/3844/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 р.Справа №804/3844/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засіданняОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства Евро плюс до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

19 червня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства Евро плюс до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 грудня 2016 року №0014821201.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що за оскаржуваним рішенням до позивача було застосовано штраф у загальній сумі 2347,28 грн. за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних встановлених абзацом 11 пункту 201.10 статті Податкового кодексу України. Податкове повідомлення-рішення від 13 грудня 2016 року №0014821201 було прийнято на підставі акту камеральної перевірки 03.11.2016 року. Позивач вважає, що дії з проведення відповідачем камеральної перевірки є протиправними з підстав того, що предметом камеральної перевірки є лише податкова звітність, тобто відомості, зазначені у відповідній податковій звітності. Камеральна перевірка не може проводитись з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки податкова декларація не містить інформації про дату реєстрації податкових накладних в такому реєстрі.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, у яких просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на правомірність винесеного контролюючим органом рішення, зазначив про відповідність викладених у акті обставин перевіреним документам, зокрема, встановлення перевіркою порушення строків сплати узгодженого грошового зобов'язання з ПДВ. Представник відповідача вказує і на те, що за нормами пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Також представник відповідача посилається і на позицію Вищого адміністративного Суду України від 25.04.2017 справа №К/800/51573/15 про те, що ... при дослідженні правомірності винесення рішення велике значення має наявність чи відсутніми фактів порушення платником податків вимог законодавства, зазначених в акті перевірки, у зв'язку з чим наявність формального порушення податковою інспекцією під час проведення перевірки не може бути єдиною та безумовною підставою для його скасування, як і порушення строків прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, не свідчить про його незаконність .

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що Приватне підприємство Евро плюс (код ЄДРПОУ 30192477) зареєстроване як юридична особа 14.10.1998 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, є платником ПДВ з 28.010.1998 року.

Матеріалами справи підтверджено, що 03.11.2016 року на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, статті 76 Податкового кодексу України старшим державним ревізором-інспектором відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ОСОБА_3 проведена камеральна перевірка в приміщенні ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Приватного підприємства Евро плюс (код ЄДРПОУ 30192477) з питання несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Згідно акту перевірки у порушення підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, якими визначено обов'язок платника податку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом, встановлено, що підприємством несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строку, визначених Податковим кодексом України.

Суд звертає увагу, що в акті від 03.11.2016 року №3933/04-62-12-01/30192477 камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість поставлено питання щодо несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а не питання порушення граничного строку реєстрації податкових накладних встановлених абзацом 11 пункту 201.10 статті Податкового кодексу України, як зазначено в обґрунтування позову.

Судом встановлено та вбачається з акту перевірки, що ПП Евро плюс задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 11.07.2016 реєстраційний №9115831718 на суму 49513,00 грн., уточнюючим розрахунком від 05.08.2016 N9137475484 в розмірі 12346,80 грн. (кількість днів затримки - 25), автоматично розраховано штрафну санкцію в сумі 1234,68 грн. (10%) та уточнюючим розрахунком від 09.08.2016 N9140393535 в розмірі 11126,00 грн. (кількість днів затримки - 29), автоматично розраховано штрафну санкцію в сумі 1112,60 грн. (10%).

На підставі акту від 03.11.2016 року №3933/04-62-12/01/30192477 Державною податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська 13.12.2016 року винесено податкове повідомлення-рішення №0014821201, яким за затримку на 25, 29 календарних дні сплати грошового зобов'язання в сумі 23472,8 грн. приватне підприємство зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 2347,28 грн.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення суд виходить із наступного.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

За правилами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з ПДВ є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Кодексом, календарний квартал.

Згідно із пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації з ПДВ, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 статті 203 Кодексу для подання податкової декларації (пункт 203.2 статті 203 Кодексу).

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Вирішуючи питання правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить із того, що контролюючим органом виявлені порушення всупереч встановленого порядку, а саме шляхом проведення камеральної перевірки, коли як такі порушення до 01.01.2017 року мали б бути виявлені під час позапланової (або планової) перевірки.

Так, відповідно до пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів та яка проводиться на підставі, зокрема, податкових декларацій (розрахунків).

Таким чином, своєчасність та повнота сплати податків віднесена до предмету документальної перевірки відповідно до законодавства, яке діяло до 31.12.2016 року.

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла на період проведення камеральної перевірки), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Абзацом другим пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Статтею 76 Кодексу визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Строк проведення камеральним перевірок податкової звітності з ПДВ встановлений пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції на дату складення акту), а саме - протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

В цій справі камеральна перевірка проведена 27.10.2016 року. Декларації з податку на додану вартість, у тому числі уточнюючі, що піддані зазначеній камеральній перевірці, подані контролюючому органу з 21.12.2015 року по 11.07.2016 року.

Таким чином, предметом камеральної перевірки (до 01.01.2017 року) є виключно податкова звітність, зокрема щодо ПДВ - податкова декларація з ПДВ із перевіркою заявлених у ній даних, однак, не строки сплати визначених такою звітністю грошових зобов'язань, які предметно віднесені до документальної перевірки.

Суд дійшов висновку, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку з порушенням абзацу другого пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, так і з порушенням у формі незастосування абзацу 16 пункту 201.10 статті 201, що призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, що є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

Поряд з цим, суд зазначає, що з 01.01.2017 року законодавець усунув прогалини податкового законодавства у розглянутих правовідносинах шляхом прийняття 21 грудня 2016 року Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні № 1797-VIII, а саме:

- підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнено абзацом другим такого змісту: Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах ;

- статтю 76 доповнено пунктом 76.3 такого змісту: 76.3. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу .

Системний аналіз наведених положень Податкового кодексу України, що діяли на час спірних правовідносин, дає підстави стверджувати, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а тому під час проведення камеральної перевірки у 2016 році не було правових підстав для визначення порушень термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання.

Поряд з цим, суд зауважує, що пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України закріплено за податковим органом право на проведення камеральної перевірки протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном саме отримання податкової декларації, у зв'язку із чим контролюючий орган проводить камеральну перевірку щодо заявлених у ній даних.

Суд вважає за необхідне зазначити, що податковим законодавством закріплено вичерпний перелік підстав для проведення камеральних перевірок, зокрема щодо помилок (порушення) у даних податкової звітності чи неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, в результаті чого (у разі виявлення порушень) обов'язково має бути складено саме акт камеральної перевірки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку Приватного підприємства Евро плюс , предмет якої не підпадає під поняття камеральної перевірки згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України на день проведення перевірки, що, у свою чергу, вказує на невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок, та призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності у зв'язку із цим правових наслідків такої.

Зазначений висновок відповідає неодноразово висвітленій правовій позиції Верховного суду України.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує.

Контролюючий орган у цій справі є суб'єктом владних повноважень, який повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, з системного аналізу наведених норм права, обставин справи та доказів, наданих суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2016 року №0014821201.

У відповідності до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства Евро плюс до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12.2016 року №0014821201, винесене Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Дніпро Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

Присудити на користь Приватного підприємства Евро плюс за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпро Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 1600 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 23 серпня 2017 року.

Суддя ОСОБА_1