Ухвала

від 14.12.2017 по справі 804/3844/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2017 рокусправа № 804/3844/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Семененка Я.В.

           суддів:                     Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання:          Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року по справі №804/3844/17 за позовом Приватного підприємства "Евро плюс" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и В:

Приватне підприємство "Евро плюс" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0014821201 від 13 грудня 2016 року, винесене Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що податковий орган, проводячи камеральну перевірку, за наслідками якої прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, вийшов за межі питань, що можуть бути предметом камеральної перевірки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року позов задоволено. Постанова суду мотивована тим, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку позивача, предмет якої не підпадає під поняття камеральної перевірки згідно пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України на день проведення перевірки, що, у свою чергу, вказує на невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок, та призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, оскільки за результатами перевірки були встановлені факти несвоєчасної сплати позивачем узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ, що є підставою для застосування штрафних санкцій у відповідності до приписів ПК України.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, ст.76 Податкового кодексу України посадовою особою ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведена камеральна перевірка Приватного підприємства “Евро плюс” (код ЄДРПОУ 30192477) з питання несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 03.11.2016 №3933/04-62-12-01/30192477.

За висновками вказаного акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення підприємством вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, якими визначено обов'язок платника податку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом, встановлено, що підприємством несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строку, визначених Податковим кодексом України.

На підставі акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.12.2016 року №0014821201, яким за затримку на 25, 29 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 23472,8 грн. приватне підприємство зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 2347,28 грн.

          Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано вирішення суду.

За наслідками перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції на час проведення перевірки) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

З аналізу вищезазначеної норми права вбачається, що законодавець встановив виключні підстави для проведення камеральної перевірки, а саме на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Як вбачається з акту камеральної перевірки від 03.11.2016 №3933/04-62-12-01/30192477, на підставі якого відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, предметом перевірки була своєчасність сплати підприємством узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Отже, виходячи із змісту п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України перевірку своєчасності сплати податків контролюючий орган уповноважений проводити в рамках документальної перевірки, в той час, як камеральною перевіркою можливість розгляду вказаного питання, на момент проведення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області камеральної перевірки ПП “Евро плюс”, Законом не була передбачена.

Суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що з 01 січня 2017 року підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом другим згідно із Законом №1797-VIII від 21.12.2016 року наступного змісту: «предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах».

Таким чином, Законом України №1797-VIII від 21.12.2016р. до переліку питань, які можуть бути предметом камеральної перевірки, віднесено і своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що податковий орган проводячи камеральну перевірку позивача в листопаді 2016 року з питань своєчасності сплати позивачем узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість, вийшов за межі наданих повноважень та діяв з порушенням норм Податкового Кодексу України.

Відповідно до висновку Верховного суду України, викладеного у постанові від 27.01.2015р. по справі №21-425а14, невиконання вимог Податкового кодексу України при проведенні перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Враховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що акт камеральної перевірки від 03.11.2016 №3933/04-62-12-01/30192477 не може бути підставою для прийняття податковим органом рішення щодо застосування штрафних санкцій до позивача за порушення строків сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року по справі №804/3844/17 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 18.12.2017р.)

Головуючий суддя:                                                                                Я.В. Семененко

           Суддя:                                                                                Н.А. Бишевська

           Суддя:                                                                                І.Ю. Добродняк