Постанова

від 22.09.2017 по справі 823/692/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2017 року справа № 823/692/17

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді - Рідзеля О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства Колос Чигиринщини до державного реєстратора Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області Грицаєнко Оксани Анатоліївни, Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Нібулон та Чигиринська міська рада Черкаської області, про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з вищезазначеним позовом звернулось приватне підприємство Колос Чигиринщини (далі - позивач) до державного реєстратора Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області Грицаєнко Оксани Анатоліївни (далі - відповідач 1), Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області (далі - відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Нібулон та Чигиринська міська рада Черкаської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області Грицаєнко Оксани Анатоліївни номер запису про інше речове право 16981921 від 26 лютого 2016 року 15:33:02 год. про проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 1,8966 га, кадастровий номер НОМЕР_1, належної ОСОБА_2 за товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Нібулон на підставі Договору оренди землі серія та номер: б/н від 24 березня 2010 року та договору про внесення змін до договору оренди землі, серія та номер: б/н виданого 01 червня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 26.05.2011 між позивачем та власником земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 - ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі № 161, строком на 5 років. 04.08.2011 відповідно до вимог законодавства України, чинного на той час, було проведено державну реєстрацію вказаного договору оренди землі у відділі Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області.

В подальшому, як зазначено у позові, 27.05.2016 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі № 119. Під час вчинення відповідних дій з проведення державної реєстрації права оренди згідно даного договору у грудні 2016 року позивачеві стало відомо, що 26.02.2016 державним реєстратором Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області Грицаєнко Оксаною Анатоліївною проведено державну реєстрацію права оренди на вказану земельну ділянку - номер запису про інше речове право 16981921 від 26 лютого 2016 року 15:33:02 год. за товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Нібулон на підставі Договору оренди землі серія та номер: б/н від 24.03.2010 року та договору про внесення змін до договору оренди землі, серія та номер: б/н від 01.06.2016.

Проте, на думку позивача, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки державним реєстратором при його прийнятті не проведено перевірку на наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав, внаслідок чого було допущено подвійну державну реєстрацію речового права щодо однієї земельної ділянки.

Також в матеріалах справи наявні додаткові пояснення по справі, надані суду 08.06.2017 представником позивача, згідно яких представником позивача вказано, що договір оренди земельної ділянки №161 від 26.05.2011, укладений між позивачем та власником земельної ділянки не визнавався недійсним, не розривався, не скасовувалась його державна реєстрація ні за погодженням сторін, ні згідно судового рішення.

29.06.2017 від відповідача 2 до суду надійшли заперечення на даний позов, згідно яких Чигиринська районна державна адміністрація Черкаської області просить відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що не має ніякого відношення до оскаржуваного рішення.

Розгляд справи розпочато у відкритому судовому засіданні. Однак, у зв'язку з прибуттям не всіх осіб, які беруть участь у справі у судове засідання 20.09.2017, суд дійшов висновку продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювати фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши пояснення представника позивача під час судового розгляду справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 1,8966 га, кадастровий номер НОМЕР_1 (державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, виданий Чигиринською районною державною адміністрацією Черкаської області).

26.05.2011 між ОСОБА_2 (Орендодавець) та приватним підприємством Колос Чигиринщини (Орендар) укладено договір оренди землі № 161, строком на 5 років, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області 04.08.2011 за № 712548704000246.

27.05.2016 між ОСОБА_2 та приватним підприємством Колос Чигиринщини укладено договір оренди землі № 119, згідно якого позивачеві в оренду передається вказана вище земельна ділянка строком на 10 років.

Крім того, між ОСОБА_2 (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Нібулон укладено договір оренди цієї ж земельної ділянки, №б/н від 24.03.2010. При цьому доказів проведення державної реєстрації даного договору оренди земельної ділянки, особи, що беруть участь у справі - суду не назвали та не надали.

01.06.2016 між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Нібулон також укладено договір №б/н про внесення змін до договору оренди землі №б/н від 24.03.2010.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 98060663 від 21.09.2017 та інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 20.01.2017 (а. с. 19) судом встановлено, що 26.02.2017 о 15:33:02 год. державним реєстратором Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області Грицаєнко Оксаною Анатоліївною вчинено запис про інше речове право № 16981921, а саме - право оренди земельної ділянки, що належить ОСОБА_2, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 1,8966 га строком на 7 років, з правом пролонгації за товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Нібулон .

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що підставою для звернення позивача до суду з даним позовом є те, що унаслідок вчинення державним реєстратором спірної реєстраційної дії, відбулася подвійна реєстрація речових прав стосовно однієї і тієї ж земельної ділянки, що не відповідає вимогам чинного законодавства України з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до ст. 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Статтею 17 цього Закону передбачено, що об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статей 18, 20 цього Закону (у редакції, яка була чинною на момент укладення договору оренди землі між позивачем та ОСОБА_2 - 26.05.2011, а також між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Нібулон - 24.03.2010) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Отже, строк дії договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 18.01.2017 у справі № 6-2777цс16.

У відповідності до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Разом з цим, з огляду на зміни у законодавстві України, що регулює дані правовідносини, суд вбачає за доцільне зазначити, що до 31.12.2012, включно, діяла друга та остання редакція статті 125 Земельного кодексу України (у редакції згідно із Законом України від 05.03.2009 № 1066-VI): Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав .

З 01.01.2013 діє ч. 5 ст. 6 Закону України Про оренду землі : Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (в редакції згідно із Законом України від 11.02.2010 № 1878-VI).

Крім того, з 01.01.2013 також діє ч. 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень : Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації .

Тобто, з 01.01.2013 здійснюється тільки державна реєстрація права, а договір набирає чинності з моменту реєстрації такого права, що додатково визначено у статті 17 Про оренду землі (з 05.04.2015), до 31.12.2012, включно, строк дії договору починався з моменту реєстрації договору.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, відповідну державну реєстрацію здійснено лише договору оренди землі № 161 від 26.05.2011, укладеного між ОСОБА_2 та позивачем. Доказів проведення держаної реєстрації договору землі б/н від 24.03.2010, укладеного між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Нібулон - суду не названо та не надано.

Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Пунктом першим частини 3 статті 9 зазначеного Закону зобов'язано державного реєстратора встановлювати відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до частини 3 статті 10 цього Закону державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

- відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

- відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником .

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі.

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Отже, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки державний реєстратор використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Наведену правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 29.09.2015 по справі № 21-760а15, а відповідно до вимог ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, на підставі вищевикладеного вбачається, що станом на час проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 1,8966 га, кадастровий номер НОМЕР_1, належної ОСОБА_2 за товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Нібулон на підставі договору оренди землі серія та номер: б/н від 24.03.2010, право оренди на вказану земельну ділянку вже було зареєстроване 04.08.2011 року за позивачем на підставі договору від 26.05.2011 №161, укладеного із ОСОБА_2.

Вказані обставини підтверджуються наявною у матеріалах справи копією листа відділу Держгеокадастру у Чигиринському районі Черкаської області Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якому зазначено, що згідно з даними Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, яка велась згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021, право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_2, зареєстровано за ПП Колос Чигиринщини 04.08.2011 (а. с. 61).

Таким чином, станом на час державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 1,8966 га, кадастровий номер НОМЕР_1, належної ОСОБА_2, за товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Нібулон на підставі договору оренди землі серія та номер: б/н від 24.03.2010 у 2016 році, право оренди на цю земельну ділянку вже було зареєстроване за позивачем - 04.08.2011.

Проте, всупереч вимог п. 4 ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор вказані обставини не перевірив, що призвело до подвійної реєстрації права оренди однієї і тієї ж земельної ділянки за різними юридичними особами.

Крім того, такої ж правової позиції дотримується Київський апеляційний адміністративний суд при апеляційному розгляді тотожних справ (наприклад, справа № 823/359/17, справа 823/318/17, справа 823/317/17, справа 823/2042/16).

В матеріалах справи відсутні докази недійсності (не чинності) або розірвання договору оренди землі від 26.05.2011 № 161, що був укладений між ОСОБА_2 та ПП Колос Чигиринщини .

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Таким чином, подання для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку документів, зокрема тих, які є невід'ємною частиною договору оренди цієї ділянки, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав за іншою особою, є передбаченою у статті 24 Закону № 1952-ІV підставою для відмови у державній реєстрації зазначеного права.

Такий правовий висновок висловив Верховний суд України в постанові від 15.11.2016 у справі №21-3030а16.

Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що державним реєстратором одночасно зареєстровано право користування однією і тією ж земельною ділянкою двох юридичних осіб, що не відповідає вимогам законодавства України, оскільки право користування виникає з моменту реєстрації цього права, та порушує права позивача як користувача спірної земельної ділянки на законних підставах.

При цьому, суд звертає увагу, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на протиправності дій державного реєстратора як суб'єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, у зв'язку з недотриманням ним вимог Порядку, а саме проведення державної реєстрації права оренди за відсутності правових підстав. Тобто, у цій справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії державного реєстратора, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень. З огляду на викладене, даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Щодо обставин, викладених Чигиринською районною державною адміністрацією Черкаської області у запереченнях на позов, наданих суду 29.06.2017 суд зазначає про таке.

До 01.05.2016 державну реєстрацію права власності та інших речових прав за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, здійснювали відповідні органи державної реєстрації прав, утворені міністерством юстиції України, а саме: районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні та міжрайонні управління юстиції.

Відповідно до п.3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1395-р Деякі питання надання адміністративних послуг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України щодо припинення надання послуг у сферах державної реєстрації на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці органами державної реєстрації, утвореними Міністерством юстиції, забезпечити передачу у місячний строк виконавчим органам міських рад міст обласного значення, Київській міській, районним, районним у м. Києві державним адміністраціям, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, реєстраційних справ.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №261-р Про припинення надання адміністративних послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців деякими органами державної реєстрації, утвореними Міністерством юстиції з 14.04.2016 припинено надання адміністративних послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Чигиринським районним управлінням юстиції у Черкаській області.

Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 №99 Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги ліквідовано як юридичні особи публічного права міські, районні та міськрайонні територіального управління юстиції Черкаської області. Правонаступників вказаних територіальних управлінь юстиції не існує.

Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1952-IV від 01.07.2004 суб'єктами державної реєстрації визначені виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, акредитовані суб'єкти. Також державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюють нотаріуси.

Статтею 9 вказаного Закону встановлено, що зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна.

Оскільки, нерухоме майно, а саме - земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1, розміщена в адмінмежах Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, то реєстраційна справа повинна знаходитись в Чигиринській районній державній адміністрації Черкаської області.

Враховуючи наведене, вбачається, що Чигиринська районна державна адміністрація Черкаської області є одним із належних відповідачів у цій справі.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень , що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 41, 86, 94, 128, 159-163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області Грицаєнко Оксани Анатоліївни номер запису про інше речове право 16981921 від 26 лютого 2016 року 15:33:02 год. про проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 1,8966 га, кадастровий номер НОМЕР_1, належної ОСОБА_2 за товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Нібулон на підставі Договору оренди землі серія та номер: б/н від 24 березня 2010 року та договору про внесення змін до договору оренди землі, серія та номер: б/н виданого 01 червня 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області (ідентифікаційний код 04061323) на користь приватного підприємства Колос Чигиринщини (ідентифікаційний код 32482851) судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Рідзель