Постанова

від 19.09.2017 по справі 826/26105/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 вересня 2017 року № 826/26105/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Качура І.А. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Електрична інноваційна група до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Електрична інноваційна група (далі - позивач, ТОВ Електрична інноваційна група ) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому з урахуванням заяви про зміну (уточнення) позовних вимог від 21.12.2015, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.07.2015 №0004962204 та №0004972204.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що неможливість виконання умов зовнішньоекономічного контракту відбувається з підстав здійснення на території, де знаходиться позивач, антитерористичної операції, що підпадає під визначення форс-мажорних обставин, а тому висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог валютного законодавства є передчасними та безпідставними, а податкові повідомленні-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Позивач, зокрема, зазначив, що положення Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті є нормами прямої дії, які не потребують додаткового підтвердження і передбачають для суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції звільнення від відповідальності за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на період проведення антитерористичної операції.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що висновки акту перевірки є законними та обґрунтованими, підстав для скасування спірних рішень не вбачає, вважає необґрунтованими посилання позивача на звільнення його від сплати штрафних санкцій та пені, оскільки у наданому висновку торгово-промислової палати про істотні зміни обставин не вказаний строк настання і закінчення дії непереборної сили.

З урахуванням вимог частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві у період з 08.06.2015 по 12.06.2015 проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства ТОВ Електрична інноваційна група при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 10.04.2014 №01-04/2014 з компанією Pfisterer Ixosil AG (Швейцарія), згідно листа ПАТ Перший Український Міжнародний Банк від 07.08.2014 №КНО-67/333, у ході якої досліджувались зовнішньоекономічний контракт від 10.04.2014 №01-04/2014, специфікації, виписки ПАТ Перший Український Міжнародний Банк з валютного рахунку ТОВ Електрична інноваційна група , митна декларація від 08.07.2014 №000760, висновок про істотну зміну обставин, наданий Донецькою торгово-промисловою палатою від 19.09.2014 №2357/12.12-03.

За результатами проведення перевірки складено акт від 17.06.2015 №268/26-59-22-04/37670399, в якому зафіксовано встановлені порушення позивачем, а саме ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 № 185/94-ВР, а саме ненадходження товару від компанії Pfisterer Ixosil AG (Швейцарія) в розмірі 21 000,00 дол. США (екв.332749,69 грн.) за контрактом від 10.04.2014 №01-04/2014 та п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 Про систему валютного регулювання та валютного контролю , а саме порушення термінів декларування валютних цінностей та іншого майна.

Із висновками щодо порушення ТОВ Електрична інноваційна група валютного законодавства, які викладені в акті позивач не погодився, у зв'язку чим подав заперечення на акт, які відповідачем залишені без змін.

На підставі висновків акту перевірки, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0004962204 від 01.07.2015, яким за порушення ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті нараховано пеню за порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 327 318,93 грн.;

№0004972204 від 01.07.2015, яким за порушення п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 Про систему валютного регулювання та валютного контролю нараховано штрафні санкції за порушення валютного законодавства в розмірі 510,00 грн.

Позивачем подано первинну скаргу на оскаржувані податкові повідомлення-рішення до Головного управління ДФС у м. Києві.

Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 04.09.2015 №13633/10/26-15-10-05-35 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 01.07.2015 №0004962204 та №0004972204, а первинну скаргу позивача - без задоволення.

В подальшому, позивачем оскаржено вказані рішення до Державної фіскальної служби України, яка за результатами розгляду повторної скарги прийняла рішення від 29.10.2015 №2289116/99-99-10-01-04-25 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 01.07.2015 №0004962204 та №0004972204 та рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 04.09.2015 №13633/10/26-15-10-05-35, а скаргу ТОВ Електрична інноваційна група - без задоволення.

На думку позивача, податкові повідомлення-рішення від 01.07.2015 №0004962204 та №0004972204 винесені без з'ясування усіх обставин та документів, без врахування зауважень викладених у скаргах, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ Електрична інноваційна група укладено зовнішньоекономічний контракт від 10.04.2014 №01-04/2014 з компанією Pfisterer Ixosil AG (Швейцарія) щодо купівлі електротехнічної продукції.

На виконання даного контракту ТОВ Електрична інноваційна група перераховано нерезиденту коштів в розмірі 31 582,00 євро (екв.498 043,57 грн.). При цьому, нерезидентом своєчасно поставлено товар лише на суму 10 582,00 євро (екв.169 447,29 грн.). Товар на суму 21 000,00 євро (екв.332 749,69 грн.) на територію України від компанії Pfisterer Ixosil AG не надійшов.

Висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог валютного законодавства ґрунтуються на тому, що оскільки товар у встановлений термін не надійшов, резидентом порушено строки розрахунків, передбачених законом, що тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення від вартості недопоставленого товару в іноземній валюті.

Відповідачем встановлено певну кількість днів прострочення на суму: 9200,00 євро (екв.144 515,50 грн.) - 320 днів, 11 000,00 грн. (екв.175 667,62 грн.) - 290 днів, 800,00 євро (екв.800,00 грн.) - 268 днів.

Крім того, відповідачем зазначено, що ТОВ Електрична інноваційна група до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві та до Національного банку України декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами не подавало, при наявності простроченої дебіторської заборгованості у розмірі 21 000,00 євро по вищезазначеному контракту від 10.04.2014 №01-04/2014, яка підлягає обов'язковому декларуванню.

Відповідно до статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 № 185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (частини 3, 4 статті 2 Закону №185/94-ВР).

Постановою Правління Національного банку України від 20.08.2014 №515 Про врегулювання ситуації на валютному ринку України , яка набрала чинності з 21 серпня 2014 року і діяла до 21 листопада 2014 року, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Наступною Постановою Правління Національного банку України від 20.11.2014 № 734 Про врегулювання ситуації на валютному ринку України , яка набрала чинності з 22 листопада 2014 року і діяла до 02 грудня 2014 року включно встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Постановою Правління Національного банку України від 01.12.2014 № 758 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України , яка набрала чинності 03 грудня 2014 року і діяла до 03 березня 2015 року включно, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті також здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Позивач вважає протиправним застосування до нього санкцій за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті, оскільки недоотримання ним продукції на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 10.04.2014 №01-04/2014 від компанії Pfisterer Ixosil AG (Швейцарія) сталось через те, що на території, де здійснював свою господарську діяльність позивач (83048, м. Донецьк, пр. Визволення Донбасу, 8-б), тривають обставини непереборної сили, а саме здійснюється проведення антитерористичної операції.

З приводу цього суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 № 1669-VII.

Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 № 405/2014.

Відповідно до частин 2, 3 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з абзацом 1 статті 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції Кабінет Міністрів України не уповноважений зупиняти дію переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Перелік, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 на виконання Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , не скасований.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України м. Донецьк віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №185/94-ВР з урахуванням змін, внесених Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 № 1669-VII, порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення. Відповідно до частини 3 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення даного Закону закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до статті 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , крім як до статті 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , також були внесені зміни до частини сьомої статті 6 цього Закону, відповідно до якої підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції доповнено Закон України Про торгово-промислові палати в Україні статтею 14-1 наступним змістом: Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, в підтвердження форс-мажорних обставин відносно ТОВ Електрична інноваційна група є висновок про істотну зміну обставин, виданий Донецькою торгово-промисловою палатою від 19.09.2014 №2357/12.12.-03, наданий саме по контракту від 10.04.2014 №01-04/2014.

Відповідно до вказаного висновку проведення АТО триває, дата її закінчення не відома, у зв'язку з чим проведення будівельних робіт та виконання зобов'язань по контракту 10.04.2014 №01-04/2014 до закінчення бойових дій неможливе. Крім того, внаслідок проведення відповідних заходів уповноваженими правоохоронними органами, що, зокрема, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, обмежують свободу пересування територією вказаних областей, у підприємства тимчасово відсутні можливості виконувати свої зобов'язання по контракту від 10.04.2014 №01-04/2014.

Отже, оскільки позивач зареєстрований на той час та здійснював свою діяльність на території проведення антитерористичної операції на нього поширюється виняток встановлений статтею 4 Закону № 185/94-ВР в редакції відповідно до Закону №1669-VII. До того ж, на час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

За вказаних обставин, суд вважає, що позивачем доведено те, що неможливість виконання контракту сталось не з його вини за наявності обставин непереборної сили (форс-мажору), які підтверджені належними доказами, оскільки на території, де здійснював позивач господарську діяльність, триває проведення антитерористичної операції, а відтак, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийняття спірних рішень податковий орган до суду не надав.

За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 01.07.2015 №0004962204 та №0004972204.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Електрична інноваційна група (код ЄДРПОУ 37670399) сплачений ним судовий збір у розмірі 4917,44 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур