Ухвала

від 21.09.2017 по справі 812/561/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2017 року справа №812/561/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Міронової Г.М., суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року у справі № 812/561/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Вісла до Головного управління ДФС у Луганській області, третя особа - Сєвєродонецька міська рада про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 03 квітня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 14 квітня 2017 року звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форма Р № 0001331203 від 03 квітня 2017 року (а.с. 3-5).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року у справі № 812/561/17 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001331203 від 03 квітня 2017 року про збільшення товариству грошових зобов'язань з орендної плати за землю на 20275, 43 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями на 16220, 36 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 4055, 07 грн.

Вирішено питання судових витрат (а.с. 198-205).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України та зазначає, що Головним управлінням ДФС у Луганській області 15.03.2017 року проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2014-2016 роки ТОВ Фірма Вісла , в ході проведення якої встановлено порушення п. 288.1, п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України щодо декларування річних показників по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2014, 2015, 2016 рік, наданих в уточнюючих податкових деклараціях, тобто заниження позивачем податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на суму 16 220, 36 грн., про що складено акт від 15.03.2017 року № 66/12-32-12-03/03340699.

За результатом розгляду вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.04.2017 року № 0001331203, яким визначено позивачу зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 20275, 43 грн., в тому числі за штрафними санкціями - 4055, 07 грн.

Статтею 6 Закону України № 1669 передбачалось звільнення суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності під час проведення антитерористичної операції. Згідно ст. 10 Закону України № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Однак, позивачем не надано сертифікату Торгово-промислової палати України у якості доказів настання у нього форс-мажорних обставин.

За таких обставин, ТОВ Фірма Вісла не звільнено від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань.

Апелянт звертає увагу, що пунктом 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до вимог чинного законодавства. До моменту внесення до такого договору відповідних змін, розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений пп.288.5.1 п. 288 Податкового кодексу України.

За таких обставин податковий орган вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0001331203 від 03 квітня 2017 року винесене з урахуванням норм діючого законодавства.

Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Вісла (ідентифікаційний код 03340699) зареєстроване юридичною особою, знаходиться у місті Сєвєродонецьку Луганської області, перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.04.2017 № 1002480270, та здійснює діяльність на підставі статуту підприємства (а.с. 16-19, 109-117).

09.11.2007 на підставі рішення Сєвєродонецької міської ради від 25.10.2007 № 1442 між Сєвєродонецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Вісла укладено договір оренди землі № 040741900398, державна реєстрація від 16.11.2007 за № 040741900398 (а.с. 6-7, 48-49).

Відповідно до пункту 1 договору орендодавець на підставі рішення Сєвєродонецької міської ради від 25.10.2007 за № 1442 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - землі промисловості (під розширення виробничих потужностей), які знаходяться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 9, квартал 8. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1675 га (пункт 2 договору). Згідно з пунктом 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 157081,50 грн. Відповідно до пункту 8 договору його укладено на 25 років, строком по 25.10.2032 включно. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі та розмірі: 1727,90 грн на рік, що складає 1,10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пункт 9 договору). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації (перше речення пункту 10 договору). Згідно з пунктом 34 договору зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

18.03.2008 між сторонами укладена додаткова угода № 1 до договору оренди землі від 09.11.2007 № 040741900398, якою сторони внесли зміни в пункти 5, 9, 11 договору оренди землі, зокрема, пункт 5 змінили на: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 161520,25 грн та змінили п. 9, 11 на : Орендна плата вноситься Орендарем самостійно у грошовій формі в розмірі 4845, 61 грн. на рік, що складає 3, 00 % від нормативної грошової оцінки (а.с. 164, 165).

В 2009 році між сторонами укладена додаткова угода № 2 до договору оренди землі від 09.11.2007 № 040741900398, якою сторони внесли зміни в пункти 5, 9, 11 договору оренди землі, зокрема, пункт 5 змінили на: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 186075,75 грн. та змінили п. 9, 11 на: Орендна плата вноситься Орендарем самостійно у грошовій формі в розмірі 5582, 27 грн. на рік, що складає 3, 00% від нормативної грошової оцінки (а.с. 166, 167).

В подальшому, у 2011 році між сторонами укладена додаткова угода, державна реєстрація від 06.12.2011 за № 441290004000468 (а.с. 51, 51 зв., 108, 108 зв., 159, 160).

Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2016 у справі № 913/259/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Вісла до Сєвєродонецької міської ради про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі, залишено без змін постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.07.2016 у справі № 913/259/16, яка, в свою чергу залишили без змін рішення господарського суду Донецької області, яким визнано недійсною з моменту укладення додаткову угоду б/н 2011 року до договору оренди землі від 09.11.2007 № 040741900398, державна реєстрації від 16.11.2007 за № 040741900398, між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Вісла та Сєвєродонецькою міською радою (а.с. 88-89, 108-109).

Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Вісла до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області подано наступну податкову звітність з плати за землю:

звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 27.01.2014 № 9002443463;

уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 29.12.2016 № 9082291334;

звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 03.02.2015 № 9008041496;

уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 29.12.2016 № 9276948394;

звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 19.02.2016 № 1600007065;

уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 29.12.2016 № 1600031567 (а.с. 59-71).

Відповідно до поданої податкової звітності з плати за землю позивачем як платником орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності нараховано податкове зобов'язання щодо орендної плати за землю: на 2014 рік в загальній сумі 1690,92 грн, з розбивкою річної суми за місяцями: січень-березень - 492,50 грн. щомісяця, квітень - 213,42 грн., травень-грудень - 0 грн. щомісяця; на 2015 рік в загальній сумі 0 грн., з розбивкою річної суми за місяцями: січень-грудень - 0 грн. щомісяця; на 2016 рік в загальній сумі 5964,70 грн., з розбивкою річної суми за місяцями: січень-травень - 0 грн. щомісяця, червень - 675,81 грн., липень-листопад - 881,49 грн. щомісяця, грудень - 881,44 грн.

Посадовими особами Головного управління ДФС у Луганській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2014-2016 роки, за результатами якої складений акт від 15.03.2017 за № 66/12-32-12-03/03340699 (а.с. 10-12, 52-54).

Згідно з висновками акта від 15.03.2017 за № 66/12-32-12-03/03340699 в порушення пунктів 288.1, 288.5 статті 288 Податкового кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Вісла занизило податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на загальну суму 16220,36 грн.

За нормами підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України на підставі акта від 15.03.2017 за № 66/12-32-12-03/03340699 Головним управлінням ДФС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення від 03.04.2017 № 0001331203, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма Вісла збільшено грошові зобов'язання з орендної плати за землю на 20275,43 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями на 16220,36 грн та штрафними (фінансовими) санкціями на 4055,07 грн. (а.с. 9, 9 зв., 56, 56 зв).

Спірним питанням даної справи є правомірність складання податковим органом податкового повідомлення-рішення на підставі п. 288.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з положеннями пунктів 288.1 - 288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Підпунктом 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

За пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 Податкового кодексу України.

За унормуванням статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до пунктів 287.1, 287.3, 287.4 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Отже, позивач зобов'язаний сплачувати визначені в поданих податкових деклараціях узгоджені податкові зобов'язання.

Разом з цим, відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Приписами пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Отже, позивач має право подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації в передбачений законодавством строк.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем додержано визначений законодавством строк подання уточнень до декларацій за 2014-2016 роки. Підставою для зменшення податкових зобов'язань в уточнюючих податкових деклараціях з плати за землю позивачем визначено статтю 6 Закону № 1669.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 6 Закону № 1669-VII, у редакції яка діяла до 08 червня 2016 року, встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Отже, платники земельного податку, які перебувають на обліку у фіскальних органах та знаходилися на територіях, визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на цей період звільняються від своїх обов'язків, зокрема, від сплати орендної плати за землю з юридичних осіб з 14 квітня 2014 року.

Колегія суддів зазначає, що Податковий кодекс України та Закон № 1669-VII по різному регулюють питання щодо плати за землю на території, на якій проводилась антитерористична операція, припускають неоднозначне трактування наявності чи відсутності обов'язку позивача зі сплати орендної плати за землю та суперечать один одному.

Вирішуючи питання щодо вказаної колізії правових норм, суд виходить з того, що з двох нормативно - правових актів однакової юридичної сили (Податковий кодекс України та Закон № 1669-VII), прийнятих одним і тим самим органом (Верховна рада України) застосуванню підлягають норми Закону № 1669-VII, як такого, що був прийнятий пізніше у часі.

30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з яким до зазначених населених пунктів належало м. Сєвєродонецьк. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 та від 05 листопада 2014 року № 1079 м. Сєвєродонецьк, також віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Стосовного посилання відповідача на обов'язкову наявність сертифікату Торгово-промислової палати України у відповідності до статті 10 Закону № 1669-VII, колегія суддів зазначає, що стаття 6 Закону № 1669-VII є спеціальною нормою по відношенню до статті 10 цього Закону, оскільки Сертифікат ТПП є єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, отже Сертифікат ТПП застосовується при вирішенні питання звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені. Отже, Сертифікат ТПП не є принциповою підставою для звільнення від сплати за користування земельною ділянкою, що розташована на території проведення АТО, оскільки, звільнення прямо встановленою нормою статті 6 Закону № 1669-VII, а саме звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Законом України від 17.05.2016 № 1365-VIII Про внесення змін до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування (набув чинності 08.06.2016) внесено зміни до статті 6 Закону № 1669, а саме текст статті 6 викладено в такій редакції: Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону .

Отже, статтею 6 Закону № 1669 (в редакції від 08.06.2016) звільнено суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону, де зазначено, що Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада) Луганської області в них не зазначений.

Таким чином, відповідно до положень Закону № 1669 достатньою підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності стосовно конкретних суб'єктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції за період з 14.04.2014 по 07.06.2016.

Зазначена підстава відносно позивача встановлена судом, тому в силу положень статті 6 Закону № 1669 Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Вісла протягом часу з 14.04.2014 по 07.06.2016 включно звільнено від сплати орендної плати за землю в м. Сєвєродонецьку Луганської області, внаслідок чого за вказаний період показники податкової звітності позивача з орендної плати за землю мають дорівнювати нулю, про що і зазначене позивачем в уточнюючих податкових деклараціях.

Задекларовані позивачем в уточнюючих деклараціях з плати за землю за 2014-2016 роки показники відповідають умовам договору оренди землі від 09.11.2007 № 040741900398, державна реєстрація від 16.11.2007 за № 040741900398, положенням підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288, статті 289 Податкового кодексу України та вимогам Закону № 1669, що свідчить про відсутність правових підстав для визначення контролюючим органом за наслідками камеральної перевірки податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на загальну суму 16220,36 грн.

Оскільки додаткові угоди до договору оренди землі від 18.03.2008 № 1 та від 2009 року № 2 не пройшли обов'язкову державну реєстрацію згідно ст. 20 Закону України Про оренду землі та відповідно до ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України вони не набули чинності і не можуть використовуватись ані сторонами договору, ані контролюючими органами при визначенні розміру орендної плати за землю за 2014-2016 роки. При визначенні розміру орендної плати за землю за 2014-2016 роки має застосовуватись договір оренди землі від 09.11.2007 № 040741900398, державна реєстрація від 16.11.2007 за № 040741900398.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності визначення контролюючим органом позивачу податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 16220, 36 грн. та застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених п. 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Згідно п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст. ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року у справі № 812/561/17 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко