Вирок

від 18.03.2010 по справі 1-60/10

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тульчинський районний суд Вінницької області

м. Тульчин, вул. Перемоги, 16, 23600, (04335) 2-28-00

Справа № 1 -6Р 2010 рік

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2010 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

В складі головуючого судді Ковганича С.В.

при секретарі Мрочко Т.О.

з участю прокурора Барановського О.Б.

адвоката ОСОБА_1

законного представника ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тульчина

кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, гр. України, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працює, не судимий, у вчиненні злочину передбаченого ст. ст. 289 ч.І, 162 ч.І КК України,

ВСТАНОВИВ:

22.10.2009 року, біля 22 год. в с. Сільниця Тульчинського району ОСОБА_4, проходячи біля домогосподарства № 43 по вул. Чапаєва, яке належить ОСОБА_3, помітив на подвір'ї даного домогосподарства автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5. В цей же час в ОСОБА_4 виник умисел на незаконне заволодіння даним автомобілем, щоб покататись. З цією метою ОСОБА_4 зайшов на подвір'я даного домогосподарства, підійшов до даного автомобіля і перевірив наявність пального в автомобілі. Потім Костюк Ґ.О. спробував запустити двигун автомобіля, але йому це не вдалось, оскільки в автомобілі був відсутній акумулятор. Після цього ОСОБА_4 почав шукати на подвір'ї акумулятор і не знайшовши вирішив, що він в будинку домогосподарства. Після цього ОСОБА_4 пішов додому до малолітнього ОСОБА_6, з яким вступив в змову на

заволодіння транспортним засобом Москвич 412 д/н НОМЕР_2. Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, кримінальна справа відносно якого закрита в зв'язку з недосягненням віку, з якого наступає кримінальна відповідальність, зайшли на подвір'я ОСОБА_3 і ОСОБА_4 через вікно проник в будинок, звідки виніс акумулятор, який він встановив на автомобіль НОМЕР_1. Після цього ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 виштовхали вказаний автомобіль з подвір'я домогосподарства ОСОБА_3, тим самим незаконно заволодівши транспортним засобом Москвич 412 д/н НОМЕР_2, який згідно довідки наданої НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області коштує 7280 грн. ОСОБА_4 завів його і поїхав на польову дорогу, за с. Сільницю Тульчинського району, кататись. На польовій дорозі автомобільНОМЕР_1 перестав працювати і ОСОБА_4 не зміг запустити двигун, після чого ОСОБА_4 залишив автомобіль НОМЕР_1 на польовій дорозі, а сам пішов додому.

Крім того, ОСОБА_4, 22.10.2009 року, біля 22 год. перебуваючи в с. Сільниця Тульчинського району маючи умисел на незаконне проникнення в житловий будинок № 43 по вул. Чапаєва, який належить ОСОБА_3, з метою встановлення місця знаходження акумулятора та подальшого заволодіння автомобілем НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, через вікно проник у вищезазначений будинок. В подальшому, ОСОБА_4 незаконно перебуваючи у приміщенні будинку, усвідомлюючи, що він порушує недоторканність чужого житла, реалізуючи свій злочинний намір, виніс з будинку автомобільний акумулятор, який в подальшому встановив на автомобіль НОМЕР_1 та незаконно заволодів даним транспортним засобом.

Підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів передбачених ст. ст. 289 ч.І, 162 ч.І КК України визнав повністю і суду показав, що він проживає разом з мамою та бабусею. 22.10.2009 року в с. Сільниця Тульчинського району перебуваючи в магазині Продукти , він придбав пляшку пива і випивши її трохи сп'янів, це було близько 20 год., точний час не пам'ятає. Потім він пішов додому, де пробув близько 10 хв., а потім пішов до ОСОБА_7, свого товариша, якого кілька днів не бачив. На шляху до ОСОБА_7, він проходив біля домогосподарства № 43 по вул. Чапаєва, яке належить ОСОБА_8. На подвір'ї його домогосподарства стояв автомобіль НОМЕР_1, і він вирішив взяти цей автомобіль, щоб покататись. Він розумів, що брати автомобіль без дозволу ОСОБА_8 незаконно, це було близько 21 год. 30 хв., точний час не пам'ятає. Після цього він зайшов на подвір'я домогосподарства ОСОБА_8 і підійшов до даного автомобіля. Він перевірив, відчинив двері автомобіля зі сторони місця водія, які були не зачиненні, встромив ключ від навісного замка, який в нього був в кишені, в замок запалення автомобіля. Таким чином він хотів перевірити чи підійде даний ключ і провернув його. Даний ключ був від замка, яким колись зачиняли сарай домогосподарства, яке належить його матері. Потім він відчинив багажник автомобіля, щоб перевірити чи є пальне в даному автомобілі. В даному автомобілі, як раніше дізнався від жителів с. Сільниця, від кого саме він не

пам'ятає, що за бак з пальним в автомобілі слугує каністра, яка під'єднана до бензонасоса. Пересвідчившись, що в автомобілі є пальне, він відчинив кришку капота, щоб перевірити чи є акумулятор в автомобілі, але побачив, що акумулятора в автомобілі немає. Він обдивився все подвір'я і акумулятор не знайшов, а тому вирішив, що він в будинку. Після цього він пішов додому до ОСОБА_7, оскільки хотів запропонувати йому допомогти взяти автомобіль, який стояв в ОСОБА_8 на подвір'ї, щоб покататись. Але вдома ОСОБА_7 не було, а був лише його молодший брат ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 Він запропонував йому піти разом додому до ОСОБА_8 і взяти автомобіль Москвич 412 , щоб покататись, на що ОСОБА_6 погодився. Коли вони зайшли на подвір'я домогосподарства ОСОБА_8, то пішли одразу за будинок, де через вікно він проник в будинок. В кімнаті, в яку він попав, були складенні якісь мішки. Він посвітив ліхтариком запальнички, але акумулятор не побачив. Потім він вийшов з кімнати і потрапив в коридор, в якому на підлозі побачив акумулятор. Він свиснув і до вхідних дверей будинку підійшов ОСОБА_6, оскільки вони домовились, що коли він свисне, то той має підійти до вхідних дверей. Відчинивши двері, які були зачинені клямкою з середини, він виніс з будинку акумулятор. Потім сказав ОСОБА_6 знайти металевий дріт, оскільки вхідні двері будинку не зачинялись, а тому він хотів за допомогою металевого дроту зачинити вхідні двері будинку, щоб ОСОБА_8 та його співмешканка не почули, що двері відчиненні. ОСОБА_6 дав йому металевий дріт, яким він зав'язав скоби на дверях та на лутці. Після цього він встановив акумулятор на автомобіль і вони викотили його з подвір'я на вул. Чапаєва, де запустили двигун автомобіля, а саме він сидів в автомобілі і запускав двигун, а ОСОБА_6 в цей же час тримав клему акумулятора. Після цього вони поїхали на польову дорогу, керував автомобілем він особисто. Коли їхав автомобілем, то переднім лівим крилом зачепив приміщення комори. Після цього вони трішки прокаталися по польовій дорозі, а потім з незрозумілих для нього причин, автомобіль заглох і він не зміг його завести знову. Тому автомобіль Москвич 412 залишили на польовій дорозі, а самі пішли додому спати. У вчиненому він щиро кається, і просить суд суворо не карати. Автомобіль був повернутий власнику.

Вина підсудного ОСОБА_4 також підтверджується показами потерпілої ОСОБА_3, яка в повній мірі підтвердила свої покази дані нею на досудовому слідстві. Також в судовому засіданні висловила думку щодо не суворого покарання підсудного. Питання щодо відшкодування шкоди буде вирішувати в цивільному порядку.

У відповідності до вимог ст. 299 КПК України, суд обмежив дослідження доказів допитом підсудного, потерпілої та оголошенням характеризуючих особу матеріалів справи.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина підсудного ОСОБА_4 в незаконному заволодінні транспортним засобом з будь-якою метою в судовому засіданні доведена в повному обсязі, тому його дії слід кваліфікувати за ст. 289 ч. 1 КК України.

Також в судовому засіданні доведена вина підсудного ОСОБА_4 і в незаконному проникненні до житла, тому його дії також необхідно кваліфікувати і за ст. 162 ч.І КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує суспільну небезпеку скоєних ним злочинів, особу підсудного, який за місцем проживання характеризуються посередньо, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім.

До обставин, що пом'якшують відповідальність підсудного суд відносить щире каяття в скоєному злочині, часткове відшкодування завданого збитку, активне сприяння в розкритті злочину, вчинення злочину неповнолітнім.

Суд не вважає обтяжуючими вину обставинами те, що підсудний вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння, так як в матеріалах справи відсутні відповідні медичні висновки, що ОСОБА_4 перебував в стані алкогольного сп'яніння. Також судом не враховується як обтяжуюча обставина - вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, в зв'язку з тим, що прокурором в судовому засіданні змінено обвинувачення, а також дана обставина являється кваліфікуючою ознакою ч. 2 ст. 289 КК України.

Приймаючи до уваги ті обставини, що підсудний вчинив злочини передбаченні ст. ст. 289 ч. 1, 162 ч. 1 КК України, покарання йому необхідно призначити на підставі ст. 70 ч.І КК України, за сукупністю злочинів. При цьому по ст. 289 ч.І КК України призначити покарання у вигляді позбавлення волі, по ст. 162 ч.І КК України, враховуючи, що підсудний являється неповнолітнім, і йому не може бути призначено покарання у вигляді виправних робіт чи обмеження волі, призначити покарання у вигляді сплати штрафу. Вказані види покарань мають виконуватись окремо.

Враховуючи наведене, а також пом'якшуючі вину обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд дійшов висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_4 можливе без реального відбуття покарання у вигляді позбавлення волі, тому застосувати відносно нього ст. 75 КК України, звільнивши від відбуття покарання з випробуванням.

Стосовно запобіжного заходу, суд вважає, щодо вступу вироку в законну силу запобіжний захід обраний відносно підсудного ОСОБА_4 у вигляді підписки про невиїзд необхідно залишити без змін.

Відносно речових доказів, суд вважає, що автомобіль підлягає поверненню потерпілій.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321-324, 328, 330 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. ст. 289 ч.І, 162 ч.І КК України і призначити йому покарання:

по ст. 289 ч.І КК України у вигляді позбавлення волі строком на два роки;

по ст. 162 ч.І КК України у вигляді сплати штрафу в дохід держави в розмірі п'ятидесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в сумі 850 грн.

На підставі до ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим терміном на один рік.

Відповідно до ст. 70 КК України призначити остаточне покарання ОСОБА_9 у вигляді позбавлення волі строком на два роки, звільнивши його від відбуття покарання з встановленням іспитового строку на один рік та сплати штрафу в дохід держави в розмірі п'ятидесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в сумі 850 грн., які виконувати окремо.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

Речовий доказ, автомобіль повернути потерпілій ОСОБА_3

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення.

Суддя: