Рішення

від 06.09.2017 по справі 911/2320/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2017 р. Справа № 911/2320/17

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Литовці А.С.

розглянувши справу № 911/2320/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ніко-Тайс , м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп ,

с. Мархалівка

2. Малого колективного підприємства Україна , смт. Сахновщина, Сахновщинський район, Харківська область

про стягнення 2 179,27 грн.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: ОСОБА_1 - довіреність б/н від 05.01.2017;

ОСОБА_2 - директор, наказ № 81 від 01.09.2005.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ніко-Тайс (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп (відповідач 1); 2. Малого колективного підприємства Україна (відповідач 2) про солідарне стягнення з відповідачів 1 762,27 грн. штрафу; стягнення з відповідача 2 - 20,80 грн. 3 % річних, 313,30 грн. пені, 82,90 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несвоєчасне виконання відповідачем 2 своїх зобов'язань за Договорами поставки на умовах товарного кредиту № ТК 05/02/08-Х від 19.02.2008 та № ТК 06/02/08-Х від 19.02.2008, укладених між ТОВ Корпорація Агросинтез та відповідачем 2 щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у строк визначений договорами, які забезпечені порукою з відповідачем 1.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.08.2017 порушено провадження у справі № 911/2320/17.

Ухвалою суду від 16.08.2017 розгляд справи був відкладений.

В процесі розгляду справи позивачем було подано заяву № 09-1/08 від 09.08.2017 про збільшення розміру позовних вимог, якою позивач в порядку ст. 22 ГПК України, просить суд стягнути солідарно з відповідачів 11 762,27 грн. штрафу; стягнути з відповідача 2 - 759,51 грн. 3 % річних, 12 052,26 грн. пені та 4 052,99 грн. інфляційних втрат. Разом з тим, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів судові витрати, в тому числі, 2 500,00 грн. на послуги адвоката.

Таким чином, судом розглядаються вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 11 762,27 грн. штрафу; стягнення з відповідача 2 - 759,51 грн. 3 % річних, 12 052,26 грн. пені та 4 052,99 грн. інфляційних втрат.

Поміж тим, 04.09.2017 через канцелярію суду від відповідача 2 надійшли заперечення на позовну заяву (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог), в яких останній частково визнає позовні вимоги та стверджує, що з відповідача 2 підлягає стягненню 4 671,61 грн. пені, 750,51 грн. 3 % річних, 4 052,99 грн. інфляційних втрат та заперечує щодо стягнення штрафу.

Відповідач 1 в судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 01.08.2017 та 16.08.2017 не виконав, відзив на позов до суду не надіслав. При цьому, суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу 1 на вказану в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження відповідача 1, що підтверджується матеріалами справи.

Позивач в судове засідання 06.09.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем 2 документи і матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

19.02.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю Корпорація Агросинтез та малим колективним підприємством Україна було укладено Договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК 05/02/08-Х (далі - Договір поставки № ТК 05/02/08-Х) за умовами якого постачальник - ТОВ Корпорація Агросинтез зобов'язався передати у власність покупця - МКП Україна товар на загальну суму 26 374,40 грн., а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість і відсотки за користування товарним кредитом на умовах, передбачених договором (п. 1.1, 1.2 договору поставки № ТК 05/02/08-Х).

Відповідно до п. 2.1 Договору поставки № ТК 05/02/08-Х, постачальник надає покупцю товарний кредит у розмірі вартості отриманого і неоплаченого товару в період з дати отримання товару покупцем до 15.10.2008.

Згідно з п. 2.2 Договору поставки № ТК 05/02/08-Х, за користування кредитом покупець сплачує позивачу відсотки у розмірі 3 % річних від вартості отриманого і неоплаченого товару за кожний день користування товарним кредитом.

Пунктом 2.4 Договору поставки № ТК 05/02/08-Х визначено, що вартість договору складає вартість товару і суму відсотків за користування товарним кредитом та складає 26 768,96 грн., в т.ч. ПДВ 4 461,49 грн.

У відповідності до п. 2.7 Договору поставки № ТК 05/02/08-Х, сторони домовились, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США до гривні більш ніж на 2 % від його офіційного курсу на дату укладення договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику проіндексовану суму відповідного платежу по договору. Проіндексована сума платежу визначається як (А1/А0)ЧСП = ПСП, де А1 - офіційний курс долара США на дату платежу; А0 - офіційний курс долара США на дату укладення договору, СП - сума поточного платежу; ПСП - проіндексована сума платежу.

Згідно з п. 3.3 Договору поставки № ТК 05/02/08-Х, датою поставки товару є дата, зазначена в видаткових накладних.

Даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє протягом трьох років з моменту його укладення, а в частині невиконаних зобов'язань - до повного їх виконання. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, які залишилися невиконані (п. 6.1 Договору поставки № ТК 05/02/08-Х).

В додатку № 1 до Договору поставки № ТК 05/02/08-Х сторони визначили розрахунок відсотків за користування товарним кредитом, строки оплати та вартість договору.

У зв'язку із неналежним виконанням МКП Україна своїх зобов'язань за Договором поставки на умовах товарного кредиту від 19.02.2008 № ТК 05/02/08-Х щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, кредитор - ТОВ Корпорація Агросинтез звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до боржника - МКП Україна про стягнення заборгованості за вказаним договором, а також нарахованих суми індексації ціни товару, пені та штрафу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.02.2009 у справі № 51/11-09 за позовом ТОВ Корпорація Агросинтез до МКП Україна про стягнення 34 233,19 грн., позов задоволено повністю; присуджено до стягнення з МКП Україна на користь ТОВ Корпорація Агросинтез 16 494,08 грн. основного боргу, 759,17 грн. пені, 8 030,68 грн. штрафу, 8 949,26 грн. суми індексації ціни товару, 342,33 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Державної виконавчої служби Сахновщинського районного управління юстиції Харківської області про відкриття виконавчого провадження від 03.04.2009, відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду Харківської області від 16.02.2009 у справі № 51/11-09, за наказом суду від 06.03.2009.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України).

Між ТОВ Корпорація Агросинтез - первісний кредитор та ТОВ Компанія Ніко-Тайс - новий кредитор укладено Угоду про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012 № 15-11/12-141 (далі - угода) відповідно до умов якої первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги виконання МКП Україна , що іменується надалі боржник , зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу, набутих первісним кредитором на підставі Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК05/02/08-Х від 19.02.2008, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК05/02-08-Х від 19.02.2008 (п. 1.1 угоди в редакції додаткової угоди від 01.08.2014 № 1 до угоди про заміну кредитора у зобов'язанні).

Відповідно до п. 1.2 угоди, в редакції додаткової угоди від 01.08.2014 № 1 до угоди про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі заборгованості (індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу, за весь період існування основної заборгованості (прострочення виконання боржником грошового зобов'язання) згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК05/02/08-Х від 19.02.2008.

Згідно п. 2.1 угоди, в редакції додаткової угоди від 01.08.2014 № 1 до угоди про заміну кредитора у зобов'язанні, вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить, проте не обмежується, сумою у розмірі 12 159,89 грн.

Згідно п. 2.3 угоди, в редакції додаткової угоди від 01.08.2014 № 1 до угоди про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор наділяється всіма правами первісного кредитора, що випливають із умов договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК05/02/08-Х від 19.02.2008, по відношенню до боржника щодо нарахування заборгованості (індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК05/02/08-Х від 19.02.2008.

Первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору оригінали та/або копії документів, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору. Передача оригіналів та/або копій документів оформлюється актом приймання-передачі (п. 4.1 угоди).

Ця угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою (п. 6.1 угоди).

На виконання умов угоди, первісний кредитор передав новому кредитору документи, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору, про що сторонами складений відповідний акт прийому-передачі документів від 15.11.2012.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за вказаним правочином ТОВ Корпорація Агросинтез відступило ТОВ Компанія Ніко-Тайс належні йому права вимоги, які витікають із вищезазначеного Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК05/02/08-Х від 19.02.2008, укладеного між ТОВ Корпорація Агросинтез та другим відповідачем у справі.

У зв'язку з укладенням зазначеної угоди про відступлення права вимоги, ТОВ Корпорація Агросинтез повідомило боржника про заміну кредитора у зобов'язанні відповідним повідомленням від 15.11.2012. Факт надіслання зазначеної кореспонденції підтверджується описом вкладення у цінний лист від 15.06.2013 та фіскальним чеком Укрпошта від 15.06.2013 № 3631. Завірені копії вказаних документів залучені до матеріалів справи

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.06.2013 у справі № 51/11-09 здійснено заміну стягувача - товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Агросинтез на стягувача - товариство з обмежено відповідальністю Компанія Ніко-Тайс .

Між товариством з обмеженою відповідальністю Корпорація Агросинтез та малим колективним підприємством Україна було укладено Договір поставки на умовах товарного кредиту від 19.02.2008 № ТК 06/02/08-Х (далі Договір поставки № ТК 06/02/08-Х) за умовами якого постачальник - ТОВ Корпорація Агросинтез зобов'язався передати у власність покупця - МКП Україна товар (далі - товар) на загальну суму 15 453 грн., а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість і відсотки за користування товарним кредитом на умовах, передбачених договором (п. 1.1, 1.2 договору поставки № ТК 06/02/08-Х).

Відповідно до п. 2.1 договору поставки № ТК 06/02/08-Х, постачальник надає покупцю товарний кредит у розмірі вартості отриманого і неоплаченого товару в період з дати отримання товару покупцем до 15.10.2008.

Згідно п. 2.2 договору поставки № ТК 06/02/08-Х, за користування кредитом покупець сплачує позивачу відсотки у розмірі 3 % річних від вартості отриманого і неоплаченого товару за кожний день користування товарним кредитом.

Пунктом 2.4 договору поставки № ТК 06/02/08-Х визначено, що вартість договору складає вартість товару і суму відсотків за користування товарним кредитом та складає 15 597,49 грн., в т.ч. ПДВ 2 599,58 грн.

У відповідності до п. 2.7 договору поставки № ТК 06/02/08-Х, сторони домовились, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США до гривні більш ніж на 2% від його офіційного курсу на дату укладення договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику проіндексовану суму відповідного платежу по договору. Проіндексована сума платежу визначається як (А1/А0)ЧСП = ПСП, де А1 - офіційний курс долара США на дату платежу; А0- офіційний курс долара США на дату укладення договору, СП - сума поточного платежу; ПСП - проіндексована сума платежу.

Згідно п. 3.3 договору поставки № ТК 06/02/08-Х, датою поставки товару є дата, зазначена в видаткових накладних.

Даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє протягом трьох років з моменту його укладення, а в частині невиконаних зобов'язань - до повного їх виконання. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, які залишилися невиконані (п. 6.1 договору поставки № ТК 06/02/08-Х).

В додатку № 1 до договору поставки № ТК 06/02/08-Х, сторони визначили розрахунок відсотків за користування товарним кредитом, строки оплати та вартість договору.

У зв'язку із неналежним виконанням МКП Україна своїх зобов'язань за договором поставки на умовах товарного кредиту від 19.02.2008 № ТК 06/02/08-Х щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у строк визначений договором, кредитор - ТОВ Корпорація Агросинтез звернувся до господарського суду з позовом до боржника - МКП Україна про стягнення заборгованості за вказаним договором, а також нарахованих за час прострочення інфляційних втрат, пені та штрафу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.02.2009 у справі № 53/13-09 за позовом ТОВ Корпорація Агросинтез до МКП Україна про стягнення 17 183,10 грн., позов задоволено повністю; присуджено до стягнення з МКП Україна на користь ТОВ Корпорація Агросинтез 17 183,10 грн., з яких 7 870,99 грн. основний борг, 362,28 грн. пеня, 4 679,24 грн. штраф, 4 270,59 грн. інфляційні, 171,83 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Державної виконавчої служби Сахновщинського районного управління юстиції Харківської області про відкриття виконавчого провадження від 03.04.2009, відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду Харківської області від 19.02.2009 у справі № 53/13-09, за наказом суду від 11.03.2009.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України).

Між ТОВ Корпорація Агросинтез - первісний кредитор та ТОВ Компанія Ніко-Тайс - новий кредитор укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012 № 15-11/12-142 (далі - угода) відповідно до умов якої первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги виконання МКП Україна , що іменується надалі боржник , зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 3 % річних, інфляційних втрат та штрафу, набутих первісним кредитором на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК06/02/08-Х від 19.02.2008, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК06/02-08-Х від 19.02.2008 (п. 1.1 угоди в редакції додаткової угоди від 01.08.2014 № 1 до угоди про заміну кредитора у зобов'язанні).

Відповідно до п. 1.2 угоди, в редакції додаткової угоди від 01.08.2014 № 1 до угоди про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі заборгованості (індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 3 % річних, інфляційних втрат та штрафу, за весь період існування основної заборгованості (прострочення виконання боржником грошового зобов'язання) згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК06/02/08-Х від 19.02.2008.

Згідно п. 2.1 угоди, в редакції додаткової угоди від 01.08.2014 № 1 до угоди про заміну кредитора у зобов'язанні, вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить, проте не обмежується, сумою у розмірі 9 101,33 грн.

Згідно п. 2.3 угоди, в редакції додаткової угоди від 01.08.2014 № 1 до угоди про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор наділяється всіма правами первісного кредитора, що випливають із умов договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК06/02/08-Х від 19.02.2008, по відношенню до боржника щодо нарахування заборгованості (індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК06/02/08-Х від 19.02.2008.

Первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору оригінали та/або копії документів, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору. Передача оригіналів та/або копій документів оформлюється актом приймання-передачі (п. 4.1 угоди).

Ця угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою (п. 6.1 угоди).

На виконання умов угоди, первісний кредитор передав новому кредитору документи, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору, про що сторонами складений відповідний акт прийому-передачі документів від 15.11.2012.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за вказаним правочином ТОВ Корпорація Агросинтез відступило ТОВ Компанія Ніко-Тайс належні йому права вимоги, які витікають із вищезазначеного договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК06/02/08-Х від 19.02.2008, укладеного між ТОВ Корпорація Агросинтез та другим відповідачем у справі.

У зв'язку з укладенням зазначеної угоди про відступлення права вимоги, ТОВ Корпорація Агросинтез повідомило боржника повідомленням від 15.11.2012 про заміну кредитора у зобов'язанні. Факт надіслання зазначеної кореспонденції підтверджується описом вкладення у цінний лист від 15.06.2013 та фіскальним чеком Укрпошта від 15.06.2013 № 3631. Завірені копії вказаних документів залучені до матеріалів справи

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.06.2013 у справі № 53/13-09 здійснено заміну стягувача - товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Агросинтез на його правонаступника - товариство з обмежено відповідальністю Компанія Ніко-Тайс .

У зв'язку із подальшим невиконанням МКП Україна своїх зобов'язань за договорами поставки на умовах товарного кредиту від 19.02.2008 № ТК 05/02/08-Х, № ТК 06/02/08-Х укладених між ТОВ Корпорація Агросинтез (правонаступником якого є ТОВ Компанія Ніко-Тайс ) та другим відповідачем, щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, які забезпечені порукою з боку ТОВ ПК Трейдсервісгруп , кредитор - ТОВ Компанія Ніко-Тайс кредитор неодноразово звертався до господарського суду за захистом свого порушено права, зокрема, про стягнення нарахованих за час прострочення інфляційних втрат, 3 % річних та пені.

Рішенням господарського суду Київської області від 30.09.2010 у справі № 911/2921/13 за позовом ТОВ Компанія Ніко-Тайс до ТОВ ПК Трейдсервісгруп , МКП Україна про стягнення 23 337,43 грн., позов задоволено частково. Стягнуто з МКП Україна на користь ТОВ Компанія Ніко-Тайс 3 185,87 грн. інфляційних втрат, 2 043,10 грн. 3 % річних, 448,11 грн. витрат на адвокатські послуги, 385,49 грн. судового збору. У задоволенні решті позовних вимог до МКП Україна відмовлено. У задоволенні позовних вимог до ТОВ ПК Трейдсервісгруп відмовлено повністю. Вказане рішення набрало законної сили.

Рішенням господарського суду Київської області від 25.02.2015 у справі № 911/5427/14 за позовом ТОВ Компанія Ніко-Тайс до ТОВ ПК Трейдсервісгруп , МКП Україна про стягнення 28 541,81 грн., позов задоволено повністю. Стягнуто з МКП Україна , ТОВ ПК Трейдсервісгруп на користь ТОВ Компанія Ніко-Тайс 2 000 грн. заборгованості (курсової різниці), стягнуто з МКП Україна на користь ТОВ Компанія Ніко-Тайс 26 541,81 грн. заборгованості (курсової різниці), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 у даній справі.

Рішенням господарського суду Київської області від 01.12.2015 у справі № 911/4235/15 задоволено повністю позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс ; присуджено до солідарного стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп та малого колективного підприємства Україна 2 310,44 грн. 3 % річних; присуджено до стягнення з малого колективного підприємства Україна 13 662,21 грн. заборгованості (дооцінки вартості товару), 25 002,16 грн. інфляційних втрат, 28 252,30 грн. пені, 1 197,67 грн. витрат по сплаті судового збору, 1 966,63 грн. витрат на оплату послуг адвоката; присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп 20,33 грн. витрат по сплаті судового збору, 33,37 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.17, залишеної без змін Постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2017 змінено резолютивну частину рішення господарського суду Київської області від 01.12.2015 у справі № 911/4235/15 та викладено резолютивну частину рішення в інший редакції, зокрема, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс задоволені частково; присуджено до солідарного стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп та малого колективного підприємства Україна 2 015,01 грн. 3 % річних; присуджено до стягнення з малого колективного підприємства Україна 10 665,77 грн. заборгованості (дооцінки вартості товару), 25 002,16 грн. інфляційних втрат, 24 415,21 грн. пені, 1 074,84 грн. витрат по сплаті судового збору, 1 764,93 грн. витрат на оплату послуг адвоката; присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп 17,73 грн. витрат по сплаті судового збору, 29,11 грн. витрат на оплату послуг адвоката. В задоволенні решти позову відмовлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

У відповідності до п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18 не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

У зв'язку із невиконанням станом на момент звернення позивача до суду у справі № 911/2320/17 МКП Україна своїх зобов'язань щодо оплати заборгованості (дооцінки вартості товару) у розмірі 10 665,77 грн. за поставлений товар за договорами поставки на умовах товарного кредиту від 19.02.2008 № ТК 05/02/08-Х та № ТК 06/02/08-Х, позивач звернувся до господарського суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів 11 762,27 грн. штрафу та стягнення з відповідача 2 - 759,51 грн., 3 % річних, 12 052,26 грн. пені, 4 052,99 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

21.12.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп (поручитель) та товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс (кредитор) укладений Договір поруки № 21-12-2015 від 21.12.2015, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку малим колективним підприємством Україна (боржник) щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру штрафу у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно угоди № 15-11/12-141 та № 15-11/12-142 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012, укладену згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК05/02/08-Х від 19.02.2008 та договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК06/02/08-Х від 19.02.2008 (п. 1.1, 2.1 договору поруки).

Відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру штрафу у сумі 15 000,00 грн. (п. 3.1 договору поруки).

Позивач звернувся до ТОВ ПК Трейдсервісгруп з вимогою від 27.01.2016 № 27-1/01 виконати взяті на себе зобов'язання згідно договору поруки.

Листом № 217 від 02.02.2016, товариством з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп надана відповідь, якою останній гарантував виконання зобов'язань, до 31.08.2016.

Однак, у строк гарантований листом № 217 від 02.02.2016, товариство з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп своїх зобов'язань не виконало.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Так, звертаючись до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 пеню у розмірі 12 052,26 грн., розрахованої за період з 20.03.2015 по 09.08.2017 та солідарно з відповідачів 11 762,27 грн. штрафу, нарахованого від сум, зокрема, індексації ціни товару, дооцінки вартості товару та курсової різниці, нарахованих від сум заборгованості стягнутих за рішеннями господарського суду Київської області від 25.02.2015 у справі № 911/5427/14 та від 01.12.2015 у справі № 911/4235/15.

Пунктом 5.3.1 Договорів поставки визначено, що за порушення строків оплати за договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,25 %, проте не більше розміру, визначеного законодавством, від сум простроченого платежу, за кожен день прострочки.

Частково заперечуючи проти позову, відповідач 2 вказував на порушення позивачем при розрахунку пені вимог ст. 258 Цивільного кодексу України. Поміж тим, МКП Україна звертало увагу суду й на неправомірне нарахування штрафу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Пунктом 4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 за № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів , якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

Таким чином, суд з урахуванням викладеного, здійснивши розрахунок пені від суми заборгованості - 10665,17 грн., зазначеної позивачем у заяві про збільшення розміру позовних вимог, встановив що з відповідача 2 на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 2 957,30 грн., розрахована судом за період з 09.08.2016 по 09.08.2017.

Разом з тим, розглянувши вимогу позивача про солідарне стягнення штрафу, суд дійшов висновку щодо відмови в її задоволенні з огляду на наступне.

Пунктом 5.3.1 Договорів поставки визначено, що за порушення строків оплати за договором покупець сплачує постачальнику разом із пенею, додатково штраф у розмірі 30 % вартості договору.

Умовами п. 2.4 договору поставки № ТК05/02/08-Х визначено, що вартість договору визначається ціною товару та становить, включаючи ПДВ, - 26 768,96 грн.

Умовами п. 2.4 договору поставки № ТК06/02/08-Х визначено, що вартість договору визначається ціною товару та становить, включаючи ПДВ, - 15 597,49 грн.

Поміж тим, як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Харківської області від 16.02.2009 у справі № 51/11-09 стягнуто з МКП Україна на користь ТОВ Корпорація Агросинтез 8 030,68 грн. штрафу; рішенням господарського суду Харківської області від 19.02.2009 у справі № 53/13-09 стягнуто з МКП Україна на користь ТОВ Корпорація Агросинтез 4 679,24 грн. штрафу.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірних договорів, а саме пунктом 5.3.1 передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати товару за договорами, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, пунктом 5.3.1 договорів, сторонами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за правопорушення, несвоєчасне виконання грошового зобов'язання з оплати товару.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за договорами поставки свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція щодо неможливості одночасного стягнення пені та штрафу за один вид порушення зобов'язання викладена в постанові Верховного суду України від 21.10.2015 по справі № 6-2003цс15.

Відповідно до ст. 111-28 ГПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Звертаючись до суду з позовом, позивачем з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, заявлені вимоги про стягнення з відповідача 2 - 759, 51 грн. 3 % річних, нарахованих за період з 20.03.2015 по 09.08.2017 та 4 052,99 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період: квітень 2015 - червень 2016, нарахованих на суму 10 665,77 грн. заборгованості, зазначеної позивачем в заяві про збільшення розміру позовних вимог.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних норм права, враховуючи що розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, наявний в матеріалах справи є арифметично вірним, суд приходить до висновку про задоволення вказаних вимог позивача.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до солідарного стягнення з відповідачів 2 500,00 грн. витрат на оплату правової допомоги.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, оплата послуг адвоката входить до складу судових витрат.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру , дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

При розгляді питання щодо віднесення вказаної суми витрат на оплату послуг адвоката у судові витрати у даній справі, судом враховано пункт 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України стосовно того, що відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій, а у разі неподання відповідних документів - у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини 3 статті 48 та частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у їх сукупності, можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини 1 статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, судові витрати у розмірі 2 500,00 грн. на оплату послуг адвоката заявлені, оскільки для захисту своїх порушених прав та майнових інтересів позивач звернувся за послугами до адвоката ОСОБА_3, який діє на підставі Договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 09-03/04-2017 від 09.03.2017, Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката. В доказ понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката, позивачем додане до матеріалів справи платіжне доручення № 257 від 18.05.2017 на суму 2 500,00 грн. та акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 08.08.2017.

Таким чином, оскільки внесення вищевказаних витрат до складу судових передбачено законом, надання послуг адвокатом та оплата їх позивачем підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про включення витрат позивача на оплату послуг адвоката до складу судових витрат у даній справі.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що відшкодування витрат зі сплати судового збору, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, покладається судом на сторін, пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з малого колективного підприємства Україна (64501, Харківська область, Сахновщинський район, смт. Сахновщина, вул. Станіславського, 6, код ЄДРПОУ 22633711) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, оф. 23, код ЄДРПОУ 3839872) 2 957 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 30 коп. пені, 759 (сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 51 коп. 3 % річних, 4 052 (чотири тисячі п'ятдесят дві) грн. 99 коп. інфляційних втрат, 434 (чотириста тридцять чотири) грн. 26 коп. судового збору та 678 (шістсот сімдесят вісім) грн. 54 коп. витрат на послуги адвоката.

Видати наказ.

3. В частині позовних вимог про солідарне стягнення з малого колективного підприємства Україна та товариства з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп 11 762,27 грн. штрафу відмовити.

4. В частині позовних вимог про стягнення з малого колективного підприємства Україна 9 094,96 грн. пені відмовити.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 22.09.2017

Суддя О.О. Христенко