ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2017 року Справа № 904/5218/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючий суддя: Дармін М.О. (доповідач)
судді: Березкіна О.В., Іванов О.Г.
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
За участю представників сторін:
від позивача: Верба А.П. адвокат, довіреність б/н від 10.01.2017 р.;
від відповідача: Гоголюк І.П., довіреність №91 від 07.07.2017 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2017р. року у справі № 904/5218/17
про стягнення 217 449,46 грн.
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2017р. року у справі № 904/5218/17 (суддя Золотарьова Я.С.) (з урахуванням зменшених позовних вимог) позов задоволено частково.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорська будівельно-монтажна компанія" 147 660,00 грн. - основної заборгованості, 3996,47 грн. - 3 % річних, 16 427,50 грн. - інфляційних втрат, 2000 грн. - витрат на послуги адвоката, 2037,71 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Розстрочено виконання рішення у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 174121,68 грн., яка складається 147 660,00 грн. основної заборгованості, 3996,47 3 % річних, 16 427,50 грн. інфляційних втрат, 2000 грн. витрат на послуги адвоката, 2037,71 грн. витрат по сплаті судового збору, на 2 місяці з оплатою Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорська будівельно-монтажна компанія" за наступним графіком:
1) до 26.07.2017 року - 87060,84 грн.;
2) до 26.08.2017 року - 87060,84 грн.
В решті позову відмовлено.
Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду в частині розстрочення виконання рішення суду на 2 місяці, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне дослідження наявних в матеріалах справи доказів, просить рішення господарського суду скасувати в частині надання розстрочення виконання судового рішення терміном на 2 місяці та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення терміном на 3 місяці.
Апелянт зазначає, що через відсутність достатнього об'єму грошових коштів не має змоги сплатити позивачеві одним чи двома платежами суму заборгованості. Крім того, з 30.03.2017р. на металургійному комбінаті було зупинено виробництво, а з 05.07.2017р. відбувається налагодження запуску доменної печі, що вимагає значних грошових витрат. Посилається на п. 6 ст. 83, ст. 121 ГПК України та Постанову Пленуму ВГС України № 9 від 17.10.2012р. та Роз'яснення ВГС України № 02-5/333 від 12.09.1996р.
Звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що підприємство апелянта має велике соціальне значення для потреб життєдіяльності населення міста та області в цілому, стягнення з нього такої суми боргу одночасно поставить під загрозу існування підприємства та негативно вплине на соціально-побутові потреби мешканців. Заборгованість не пов'язана з навмисним невиконанням підприємством своїх обов'язків, а пов'язана з втратою постійних постачальників сировини внаслідок проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:
У відзиві на апеляційну скаргу (а.с.230-232) позивач вважає її безпідставною, невмотивованою, поданою з метою затягування виконання судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Вважає, що розстрочення виконання рішення суду на новий строк фактично призведе до надання переваг відповідачу та порушить принцип рівності сторін перед Законом і судом, оскільки підстави для відкладення виконання рішення суду відсутні. Відповідач протягом тривалого часу не виконував свої зобов'язання за договором, не дотримувався домовленості з позивачем щодо позасудового врегулювання цього спору, тому розстрочення сплати боргу і заборгованість порушує матеріальні інтереси позивача та призводить до негативних наслідків для останнього. Крім того, відповідач не надав допустимих доказів в підтвердження скрутного становища його підприємства для розстрочення виконання рішення суду на три місяці.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.08.2017р. поновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято та призначено її до розгляду на 21.09.2017р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Іванов О.Г., Вечірко І.О.
Розпорядженням керівника апарату суду від 20.09.2017р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Вечірко І.О.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.09.2017р. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Березкіна О.В., Іванов О.Г.
У судовому засіданні 21.09.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи встановлені апеляційною інстанцією:
21.08.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Краматорська будівельно-монтажна компанія" (продавець - позивач) та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" згідно зі Статутом а.с.112-115) (покупець - відповідач) було укладено договір поставки №15-1443-02,.
21.09.2015 між сторонами було укладено додаткову угоду №2, якою сторони прийшли до згоди доповнити договір специфікацією №3. У специфікації №3 сторони, зокрема, погодили вартість товару - 295 320,00 грн. та умови оплати узгодженої партії товару (а.с.22).
21.09.2015 позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 00000022 на суму 295320,00 грн.(а.с.25).
На виконання умов укладеного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 295320,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні № 1 від 17.02.2016 та № 12 від 08.06.2016 (а.с.32,41).
Товар за вищевказаними видатковими накладними отримала уповноважений представник відповідача - інженер відділу устаткування ОСОБА_3., на підставі виданих довіреностей (а.с.30-31,39-40).
Відповідач за отриманий товар розрахувався частково на суму 147 660 грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 147 660 грн., що не заперечується відповідачем.
З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з листами та претензіями, в яких вимагав сплатити вищевказаний розмір заборгованості.
Листами № 01 ЮК / 239 від 01.02.2017р. (а.с. 50) та 01 ЮК / 319 від 08.02.2017р. відповідач гарантував погашення виниклої заборгованості протягом лютого - квітня 2017року.
Станом на час перегляду справи в Дніпропетровському апеляційному господарському суді відповідач суму заборгованості у розмірі 147 660 грн. 00 коп. не сплатив.
Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив:
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Предметом апеляційного оскарження є рішення місцевого господарського суду в частині надання розстрочки виконання рішення суду на два місяці, замість заявлених у клопотанні трьох місяців.
Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2017року виконання рішення у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 174121,68 грн. розстрочене за наступним графіком:
1) до 26.07.2017 року - 87060,84 грн.;
2) до 26.08.2017 року - 87060,84 грн.
Відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Представник Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" в судовому засіданні визнав, що з часу ухвалення рішення, відповідачем не здійснювалися жодні платежі в рахунок погашення заборгованості.
Представник позивача підтвердив дану обставину.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити його виконання. При цьому слід враховувати приписи статті 121 Господарського процесуального кодексу України про те, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пункт 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів").
Частиною 2 ст. 3 ГК України визначено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
У ч. 1 ст. 42 ГК України вказано, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ст. 47 ГК України держава гарантує усім підприємцям. Незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.
Держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист майнових прав підприємця. Вилучення державою або органами місцевого самоврядування у підприємця основних і оборотних фондів, іншого майна допускається відповідно до етапі 41 Конституції України на підставах і в порядку, передбачених законом.
Збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами чи юридичними особами, органами державної влади чи органами місцевого самоврядування його майнових прав, відшкодовуються підприємцю відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Відповідно до статті 33 ПІК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом (ст.42 ГПК України). Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст. 43 ГПК України).
Надані апелянтом докази, на які він посилається в своїй апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду щодо надання розстрочки виконання рішення на два місяці проти заявлених трьох, що з урахуванням відсутності з часу ухвалення рішення будь-яких платежів в рахунок погашення боргу дає підстави колегії суддів дійти висновку про обґрунтованість прийнятого місцевим господарським судом рішення і відхилити відповідні доводи апеляційної скарги.
Інші доводи апеляційної скарги висновків місцевого господарського суду не спростовують і не можуть бути підставою для скасування його рішення.
Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, колегія суддів не знайшла інших підстав для його зміни або скасування.
Таким чином, оскільки, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно з'ясував всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції у відповідності до п.1 ч. 1 ст.103 ГПК України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга, відповідно без задоволення.
Розподіл судових витрат у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів залишає без змін.
Керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2017р. року у справі № 904/5218/17 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2017р. року у справі № 904/5218/17 - залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.
Повний текст постанови складено 25.09.2017р.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В.Березкіна
Суддя О.Г.Іванов
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 21.09.2017 |
Оприлюднено | 27.09.2017 |
Номер документу | 69094073 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Золотарьова Яна Сергіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Золотарьова Яна Сергіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Золотарьова Яна Сергіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні