Постанова

від 21.09.2017 по справі 904/6961/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2017 року Справа № 904/6961/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М., - доповідача

суддів: Кощеєва І.М . , Кузнецова В.О.

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1, посвідчення №029708 від 20.10.2014 р., прокурор відділу;

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 03.02.2017 р., представник;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №14/06-2 від 15.06.2017 р., представник;

представник третьої особи не з'явився.

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ДнепрУкрМет" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2017 року у справі №904/6961/17

за позовом : Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області, м.Дніпро в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ДнепрУкрМет", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача державне підприємство «Дослідно-експериментальне підприємство управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області» , м. Кам'янське

про стягнення 303 924 грн. 37 коп., розірвання договору оренди та повернення майна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2017р. у справі № 904/6961/17 (суддя Загинайко Т.В.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДнепрУкрМет" (49027, м. Дніпро, вул. І. Акінфієва, 18, офіс 206А; ідентифікаційний код 32651114) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6; ідентифікаційний код 13467337) до Державного бюджету України (одержувач - Управління державної казначейської служби України у Соборному районі м. Дніпра (ідентифікаційний код 37989269), банк одержувач ГУДКСУ у Дніпропетровській області, р/р 31119094700005, МФО 805012, призначення платежу *;101;;*22080300*32651114*№12/02-5938-ОД*18.05.2016*13467337*1*; стягувач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області) 289 273 (двісті вісімдесят дев'ять тисяч двісті сімдесят три) грн. 19 коп. - заборгованості.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДнепрУкрМет" (49027, м. Дніпро, вул. І. Акінфієва, 18, офіс 206А; ідентифікаційний код 32651114) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6;ідентифікаційний код 13467337) до Державного бюджету України (одержувач - Управління державної казначейської служби України у Соборному районі м. Дніпра (ідентифікаційний код 37989269), банк одержувач ГУДКСУ у Дніпропетровській області, р/р 31119094700005, МФО 805012, призначення платежу *;101;;*22080300*32651114*№12/02-5938-ОД*18.05.2016*13467337*2*; стягувач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області) 14 651 (чотирнадцять тисяч шістсот п'ятдесят одна) грн. 18 коп. - пені.

Розірвано Договір оренди від 18.05.2016р. №12/02-5938-ОД нерухомого майна, що належить до державної власності, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 13467337) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДнепрУкрМет" (ідентифікаційний код 32651114).

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ДнепрУкрМет" (49027, м. Дніпро, вул. І. Акінфієва, 18, офіс 206А; ідентифікаційний код 32651114) повернути - Державному підприємству «Дослідно-експериментальне підприємство управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області» (51901, м. Кам'янське Дніпропетровської області, вул. Колеусівська, 41; ідентифікаційний код 08562944) нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 5339,1 кв.м., які розміщені на першому та другому поверхах двоповерхової будівлі по вул. Колеусівська, 41 у м. Кам'янське Дніпропетровської області за актом приймання-передачі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДнепрУкрМет" (49027, м. Дніпро, вул. І. Акінфієва, 18, офіс 206А; ідентифікаційний код 32651114) на користь Прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 38; реквізити отримувача: МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) 7 758 (сім тисяч сімсот п'ятдесят вісім) грн. 87 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи доведено факт невиконання відповідачем обов'язків, передбачених Договором оренди, вимога про розірвання спірного договору в судовому порядку є обґрунтованою й такою, що підлягає задоволенню. Також вимога прокурора про повернення відповідачем майна є також обґрунтованою.

Не погодившись з зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "ДнепрУкрМет", звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зокрема, в апеляційній скарзі відповідач стверджує, що судове рішення винесено за відсутності представника відповідача, який не мав можливості надати витребувані судом документи в підтвердження своїх заперечень на позовну заяву через перебування у відпустці.

Договором не передбачено строк несплати боргу, який є істотним порушенням умов договору, та є підставою для його розірвання. Отже, достроково розриваючи договір оренди з підстав не передбачених договором, суд порушує право на захист права орендаря на орендоване майно.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.08.17р. апеляційну скаргу прийнято та призначено до розгляду на 21.09.17р.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні уповноважених представників сторін, колегією суддів встановлено наступне:

18.05.2016р. між позивачем - Регіональним відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, як орендодавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ДнепрУкрМет", як орендарем, було укладено договір №12/02-5938-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі - Договір оренди), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (надалі - майно) - нежитлове приміщення (цех нестандартного обладнання - реєстровий номер 08562944.1.ЖСЮКЦМ013, службово-побутові приміщення - реєстровий номер 08562944.1.ЖСЮКЦМ013; дільниця покриття деталей - реєстровий номер 08562944.1.ЖСЮКЦМ016; фарбувальна дільниця - реєстровий номер 08562944.1.ЖСЮКЦМ015) загальною площею 5339,1 кв.м., які розміщені за адресою: м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Колеусівська, 41, на першому та другому поверхах двоповерхової будівлі (надалі - нерухоме майно), що перебуває на балансі третьої особи - Державного підприємства «Дослідно-експериментальне підприємство управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області» (надалі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 19.11.2015р. і становить за незалежною оцінкою 5 290 923 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 1.2 Договору оренди майно передається в оренду з метою - виробнича діяльність (відновлення відсортованих відходів).

Орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (пункт 2.1 Договору оренди).

Відповідно до пункту 3.1 Договору оренди орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами) (надалі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2015р. 53 779 грн. 21 коп..

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством (пункт 3.2 Договору оренди).

Згідно з пунктом 3.6 Договору оренди орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж: 70% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства у розмірі 37 645 грн. 45 коп., 30% балансоутримувачу у розмірі 16 133 грн. 76 коп. щомісяця не пізніше 15-го числа місяця наступного за звітним незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря протягом дії договору.

У розділі 5.3 Договору оренди передбачений обов'язок орендаря своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.

Відповідно до пункту 5.10 Договору оренди у разі припинення або розірвання договору повернути за актом приймання-передачі балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати відповідно до вимог чинного законодавства збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (пункт 9.1 Договору оренди).

Договір укладено строк на 2 роки 11 місяців, що діє з 18.05.2016р. по 17.04.2019р. включно (пункт 10.1 Договору оренди).

Відповідно до пункту 10.4 Договору оренди договір може бути розірваним на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадку невиконання сторонами своїх обов'язків та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання між орендарем та балансоутримувачем, один примірник якого надається орендарем орендодавцю у двотижневий термін з моменту його підписання; обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря (пункт 10.10 Договору оренди).

Так, на виконання умов Договору оренди позивачем було передано, а відповідачем - прийнято в оренду нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 5339,1 кв.м. вартістю 5 290 923 грн. 00 коп., про що свідчить Акт від 18.05.2016р. приймання-передачі в оренду державного майна, що знаходиться на балансі Державного підприємства «Дослідно-експериментальне підприємство управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області» по вул. Колеусівська, 41 у м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області (а.с. 24-зворотня сторона).

За період з травня 2016р. по травень 2017р. у відповідача виникла заборгованість зі сплати орендної плати до Державного бюджету за Договором оренди у розмірі 289 273 грн. 19 коп., доказів оплати відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконували господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодекс) України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договор) (ст. 174 Господарської о кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна та з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Як передбачено ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна та ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської і діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За умовами пункту 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні - 70% до державною бюджету по місцю реєстрації і орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства у розмірі 37645.45 гри. та 30% балансоутримувачу в розмірі 16133.76 грн. Орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж - незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря протягом дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ГК України, господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.

Згідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею 611 ЦК України закріплено правові наслідки порушення зобов'язання, у вигляді припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за зі одою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку встановленому ст. 188 ГК України.

За приписом статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У той же час, згідно з п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 29.05.2013 №12 Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявніcть зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавня (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів. У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом невнесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Таким чином, істотне порушення орендарем такої умови договору оренди майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення майна орендодавцю.

З огляду на вищенаведене, несплата орендної плати є істотним порушенням відповідачем умов договору оренди та є достатньо правовою підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 13.04.2016 у справі № 914/3210/15 за позовом управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Краківський ринок про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та зобов'язання повернути майно.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна , у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Відповідно до частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Відтак, на думку колегії, вимога прокурора про повернення майна є цілком обгрнтованою.

З доводами апеляційної скарги у частині позбавлення відповідача права брати участь у судовому засіданні, у дослідженні доказів, дачі пояснень та заперечень щодо заявлених вимог, не заслуховування його пояснень судова колегія не погоджується з огляду на наступне. В матеріалах справи наявні заяви відповідача про відкладення розгляду справи (від 21.07.17р. та 31.07.17р.) 21.07.17р. господарським судом задоволено заяву відповідача про відкладення розгляду справи та витребувано нові докази.

Відповідач витребуваних судом документів не надав, явку повноважних представників не забезпечив.

Доказів того, що відповідачем не отримано ухвалу місцевого суду про відкладення розгляду справи, зокрема поштових повернень, матеріали справи не містять, отже ненаправлення відповідачем до суду уповноваженого представника мало виключно суб'єктивний характер. Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для скасування судового рішення прийнятого за відсутності представника сторони спору.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, належних та допустимих доказів, відповідач не надав, відтак порушено правило доказування щодо тих обставин, на які скаржник посилається як на підставу своїх доводів і заперечень. (ст . 33 ГПК України)

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2017р. у справі №904/6961/17 - залишити без змін .

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ДнепрУкрМет" - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя В.О. Кузнецов