Постанова

від 19.09.2017 по справі 917/565/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2017 р. Справа № 917/565/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1

1-ї третьої особи:

ОСОБА_2

ОСОБА_3

2-ї третьої особи: не з'явився

3-ї третьої особи:

ОСОБА_2

ОСОБА_4(особисто)

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 (вх. №2105ПХ/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 13.06.2017 року по справі № 917/565/17

за позовом ОСОБА_5, м. Полтава

до ТОВ "Фірма САВА", м. Полтава

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. ОСОБА_6, м. Полтава;

2.Київський відділ Державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, м. Полтава

3. ОСОБА_4, м. Полтава

про визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2017 р. ОСОБА_5 звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про визнання за ним (АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_1) права власності на нерухоме майно - 13/25 частини нежитлових приміщень, що знаходяться в житловому будинку, загальною площею 755,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4, та складається з: комори, площею 28,1 кв.м., коридору, площею 40,0 кв.м., комори, площею 48,5 кв.м., комори, площею 15,6 кв.м., підсобного приміщення, площею 6,4 кв.м., ліфту, площею 7,2 кв.м., підсобного приміщення, площею 14,6 кв.м., сходів, площею 4,0 кв.м., сходів, площею 11,4 кв.м., комори, площею 15,5 кв.м., комори, площею 4,5 кв.м., комори, площею 2,6 кв.м., тамбуру, площею 3,9 кв.м., коридору, площею 35,4 кв.м., комори, площею 8,4 кв.м., торгівельної зали, площею 140,0 кв.м., тамбуру, площею 3,3 кв.м., загальною площею 394,4 кв.м. в рахунок належної йому до сплати вартості частини майна ТОВ "Фірма Сава" пропорційно до частки у статутному капіталі ТОВ "Фірма Сава" у розмірі 99,86%. та про звільнення з-під арешту: 13/25 частини нежитлових приміщень, що знаходяться в житловому будинку, загальною площею 755,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, та складається з: комори, площею 28,1 кв.м., коридору площею 40,0 кв.м., комори площею 48,5 кв.м., комори площею 15,6 кв.м., підсобного приміщення, площею 6,4 кв.м., ліфту, площею 7,2 кв.м., підсобного приміщення, площею 14,6 кв.м., сходів, площею 4,0 кв.м., сходів площею 11,4 кв.м., комори площею 15,5 кв.м., комори площею 4,5 кв.м., комори, площею 2,6 кв.м., тамбуру, площею 3,9 кв.м., коридору, площею 35,4 кв.м., комори, площею 8,4 кв.м., торгівельної зали, площею 140,0 кв.м., тамбуру, площею 3,3 кв.м., загальною площею 394.4 кв.м.

Документів, що підтверджують право власності на перераховані приміщення, позивач разом із позовом не надав.

Ухвалами суду від 11.05.2017р. до участі у розгляді справи залучені в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 (АДРЕСА_2) та Київський відділ Державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, вул. Стешенка, 6, м. Полтава, 36011.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 13 червня 2017 року по справі відмовлено у задоволенні позову.

Позивач з даним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просив його скасувати, прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Так, в обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції було невірно застосовано до спірних правовідношень положення ст. 392 ЦК України. Крім того, апелянт зазначає, що твердження суду першої інстанції про те, що рішення загальних зборів учасників товариства було ухвалене з метою ухилення від виконання рішення господарського суду у справі №917/511/15 не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_5 заяву про вихід з товариства та бажання отримати вартість своєї частки за рахунок нерухомого майна подав ще у грудні 2016 р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 17.07.2017 р.) призначено до розгляду на 29.08.2017 р.

24.07.2017 р. за вх № 4451 апелянт звернувся з заявою про забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 НПК України, в якій просив забезпечити позов шляхом зупинення продажу Київським відділом Державної виконавчої служби м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області арештованого майна - приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 394,4 кв.м. за визначеною оціночною вартістю в розмірі 1 448 000,00 грн. до складу яких входять - комора, площею 28.1 кв.м.. коридор, площею 40,0 кв.м., комора, площею 48,5 кв.м. комора, площею 1 5.Сі кв.м., підсобне приміщення, площею 6.4 кв.м., ліфт, площею 7.2 кв.м. підсобне приміщення, площею 14.6 кв.м., сходи, площею 4.0 кв.м.. сходи, площею 11.4 кв.м.. комора, площею 15.5 кв.м.. комора, площею 4.5 кв.м.. комора, площею 2.6 кв.м., тамбур, площею 3,9 кв.м., коридор, площею 35.4 кв.м., комора, площею 8.4 кв.м.. торгівельна зала, площею 140.0 кв.м. тамбур, площею 3.3 кв.м., що складає 13/25 частини нежитлового приміщення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 р. заяву позивача про застосування заходів забезпечення позову призначено до розгляду на 29.08.2017 р.

28.08.2017 р. представником Київського відділу ДВС м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області подані пояснення в обгрунтування своєї позиції у справі, в яких зазначив, що вважає позовні вимоги ОСОБА_5 такими, що не відповідають закону, оскільки на момент прийняття рішення про вихід з товариства та виділ майна, належного ТОВ "Фірма САВА", ОСОБА_5 було відомо про наявність відкритих виконавчих проваджень відносно боржника та вказані дії вчинені з метою ухилення від виконання рішення суду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 р. розгляд справи відкладено на 19.09.2017 р. Залучено до участі у справі ОСОБА_4 (АДРЕСА_5) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

19.09.2017 р. за вх. № 9707 ОСОБА_4 подані пояснення в обгрунтування своєї позиції у справі.

В судове засідання, призначене на 19.09.2017 р. представник відповідача та Київського відділу ДВС м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області не з'явились, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Натомість, представник Київського відділу ДВС м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області просив розглядати справу без його участі (пояснення представника Київського відділу ДВС м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 28.08.2017 р. арк. 165-167)

Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про час та місце засідання суду, наявність клопотання представника Київського відділу ДВС м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про розгляд справи без його участі, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу позивача за відсутності зазначених представників, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та поясненнях до неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку відсутній спір про право, оскільки не надано доказів оспорювання відповідачем та третіми особами на майно, а відтак відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання права власності на майно, з чим не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Як свідчать матеріали справи, позовні вимоги обґрунтовані тим, що учасниками ТОВ "Фірма Сава" були ОСОБА_5 з часткою в статутному капіталі 99,86 % та ТОВ "КВАНТ 2017" з часткою 0,14 %.

В зв'язку з поданою 16.12.2016р. ОСОБА_5 заявою про вихід з числа учасників товариства, 23 лютого 2017 року були проведені загальні збори учасників ТОВ "Фірма Сава". Рішенням зборів було погоджено вихід зі складу Товариства ОСОБА_5 з 16.12.2016р. та передано йому майно пропорційно належної частки у статутному капіталі, а саме: нерухоме майно ТОВ "Фірма Сава" - приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 394,4 кв.м. за визначеною оціночною вартістю в розмірі 1 448 000,00 грн., до складу яких входять - комори, площею 28,1 кв.м., коридору, площею 40,0 кв.м., комори, площею 48,5 кв.м., комори, площею 15,6 кв.м., підсобного приміщення, площею 6,4 кв.м., ліфту, площею 7,2 кв.м., підсобного приміщення, площею 14,6 кв.м., сходів, площею 4,0 кв.м., сходів, площею 11,4 кв.м., комори, площею 15,5 кв.м., комори, площею 4,5 кв.м., комори, площею 2,6 кв.м., тамбуру, площею 3,9 кв.м., коридору, площею 35,4 кв.м., комори, площею 8,4 кв.м., торгівельної зали, площею 140,0 кв.м., тамбуру, площею 3,3 кв.м., що складає 13/252 частини нежитлового приміщення.

Зборами вирішено різницю між часткою ОСОБА_7 в статутному капіталі та вартістю виділеного нерухомого майна в розмірі 1 279 002,50 грн. сплатити грошовими коштами протягом місяця з моменту підписання протоколу засідання Загальних зборів (а.с. 17).

01.03.2017р. між ОСОБА_5 та ТОВ "Фірма Сава" підписано акт приймання-передачі частин нерухомого майна що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 394,4 в.м. (а.с.21).

Позивач вказує на те, що відповідно до постанови державного виконавця Київського ВДВС при примусовому виконанні наказу господарського суду Полтавської області від 27.01.2017р. про стягнення з ТОВ "Фірма Сава" на користь ОСОБА_6 711 250,00 вартості частки майна та 1827,00 судового збору, на частину нерухомого майна, що належить позивачу накладено арешт та описано майно.

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" право на реєстрацію права власності на майно, що передане фізичній особі при виході зі складу учасників товариства (підприємства) закріплено в законі, при цьому правовстановлюючим документом за таких умов є відповідне рішення про передачу у власність фізичній особі, що вийшла зі складу засновників, відповідного майна.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, ст. 60 ЗУ "Про виконавче провадження".

Вважаючи що дії державного виконавця, що порушують права позивача на володіння, користування та розпорядження належного йому майна, позивач звернувся до суду про визнання права власності на нерухоме майно та звільнення його з-під арешту.

Як встановлено колегією суддів, 23.07.2015р. господарським судом Полтавської області прийнято рішення по справі 917/511/15 від 23.07.2015р. Відповідно до вказаного рішення згідно нової редакції установчого договору ТОВ "Фірма САВА" утворено його засновниками ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 Нова редакції установчого договору зареєстрована розпорядженням № 498-р від 03.07.2003 року. Зборами засновників від 25.06.2003 року затверджено нову редакцію статуту ТОВ "Фірма САВА".

26.12.2006 року проведено державну реєстрацію змін до статуту. Згідно нової редакції установчого договору ТОВ "Фірма САВА" та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців статутний фонд товариства був створений у сумі 10 грн. і розділений між учасниками на такі частки:

- ОСОБА_8 - розмір внеску до статутного фонду: 4 грн.50 коп.;

- ОСОБА_6 - розмір внеску до статутного фонду: 5 грн.;

- ОСОБА_9 - розмір внеску до статутного фонду: 50 коп.

26.12.2012 року ОСОБА_11 у відповідності з вимогами ст. 148 Цивільного кодексу України звернувся до ТОВ "Фірма САВА" із заявою про вихід із його складу. Заява позивача про вихід зі складу учасників (засновників) ТОВ "Фірма САВА" була нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Якименком О.В. 26.12.2012 р.

В зв'язку з невиплатою ТОВ "Фірма САВА" ОСОБА_6 його частки, останній звернувся до суду про стягнення вартості належної частки майна ТОВ "Фірма САВА" та частини прибутків, одержаних ТОВ "Фірма САВА" згідно висновку експертизи про вартість чистих активів товариства на час фактичного виходу ОСОБА_6 із числа учасників (засновників) товариства з урахуванням ринкової вартості основних засобів пропорційно частці в розмірі 50% у статутному фонді товариства..

Згідно висновку судової-економічної експертизи № 466 від 29.05.2015 року та даним балансу ТОВ "Фірма САВА" станом на 31.03.2013 року вартість частки майна ТОВ "Фірма САВА" (вул. Маршала Бірюзова, буд. 84, м. Полтава, 36007, ідентифікаційний код юридичної особи 21043864) пропорційно частці статутного фонду (50%), що підлягає виплаті учасникові ОСОБА_6 (АДРЕСА_2) - учаснику, що вибув зі складу учасників ТОВ "Фірма САВА", станом на 31.03.2013 складає 42,1 тис. грн. (сорок дві цілих одна десята тисяч гривень). Вартість частини прибутку, одержаного ТОВ "Фірма САВА" (вул. Маршала Бірюзова, буд.84, м. Полтава, 36007, ідентифікаційний код юридичної особи 21043864) пропорційно частці статутного фонду (50%), що підлягає виплаті учасникові - ОСОБА_6 (АДРЕСА_2) - учаснику, що вибув зі складу учасників ТОВ "Фірма САВА", станом на 31.03.2013 складає 0,45 тис. грн. (Нуль цілих сорок п'ять сотих тисяч гривень).

Позовні вимоги ОСОБА_6 судом були задоволені, стягнуто з ТОВ "Фірма САВА" на користь ОСОБА_6 42 100 грн. вартості частки майна, 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

Під час розгляду апеляційної скарги ТОВ "Фірма САВА" на рішення господарського суду Полтавської області від 23.07.2015р. встановлено, що частину чистих активів ТОВ "Фірма САВА" складає нежитлове приміщення в житловому будинку літ. А-9 (магазин, площею 742,7 кв.м.), який розташований за адресою: АДРЕСА_4 що належить ТОВ "Фірма САВА" на праві власності, його вартість, становить 1 327 689 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10 січня 2017 року рішення господарського суду Полтавської області від 23 липня 2015 року у справі № 917/511/15 змінено та викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Позов задовольнити. Стягнути з ТОВ "Фірма САВА" на користь ОСОБА_6 711 250,00 грн. вартості частки майна., 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.", а також стягнуто з ТОВ "Фірма САВА" на користь ОСОБА_6 судові витрати у розмірі 23319,50грн., у тому числі витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 928,70 грн., проведення судової експертизи у сумі 11890,80 грн. та витрати на послуги адвоката у сумі 10 500,00 грн.

Вищим господарським судом України від 20.03.2017 року касаційну скаргу ТОВ "Фірма САВА" на рішення господарського суду Полтавської області від 23.07.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі № 917/511/15 залишено без задоволення. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі №917/511/15 залишено без змін.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 року господарським судом Полтавської області 27.01.2017р. видано наказ по справі №917/511/15.

В Київському відділі державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на виконанні перебуває зведене виконавче провадження №54007220 про стягнення з ТОВ "Фірма "САВА" (21043864, АДРЕСА_4) на користь ОСОБА_6 боргу в розмірі 736396,50 гри., до складу якого входять два виконавчі провадження, що відкриті постановами від 03.02.2017, 06.02.2017 на підставі наказу Господарського суду Полтавської області від 27.01.2017 № 917/511/15.

Постановою від 03.02.20l7 виконавчою службою накладено арешт на 13/25 нежитлових приміщень в житловому будинку літ. "А-9" (магазин) за адресою АДРЕСА_4., що належне боржнику відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.02.2017 та 06.02.2017 внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

16.03.2017р. в присутності директора ТОВ "Фірма "САВА" ОСОБА_5 державним виконавцем описано й арештовано 13/25 об'єкту нерухомості (нежитлових приміщень) в житловому будинку літ "А-9" загальною площею 755,8 м кв. за адресою АДРЕСА_4.

Пунктом 3 постанови про опис та арешт майна призначено ОСОБА_5 відповідальним зберігачем та попереджено його про кримінальну та матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування та підміну описаного майна.

12.04.2017р. виконавчою службою сторонам виконавчого провадження направлено повідомлення про вартість описаного й арештованого майна згідно звіту про незалежну оцінку майна.

Відповідно до наданого протоколу №9 Загальних зборів від 23.02.2017р. учасниками ТОВ "Фірма "САВА" являються ОСОБА_5, який володіє 99,86% Статутного капіталу Товариства та ТОВ "КВАНТ 2017" в особі директора ОСОБА_5, яке володіє 0,14 % частки капіталу.

Учасники зборів погодили:

- вихід зі складу ТОВ "Фірма "САВА" ОСОБА_5;

- передати майно учаснику ОСОБА_5 пропорційно належної йому частки у статутному капіталі Товариства: приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 394,4 кв.м. (а саме: 28,1 кв.м., коридору площею 40,0 кв.м., комори площею 48,5 кв.м., комори площею 15,6 кв.м., підсобного приміщення, площею 6,4 кв.м., ліфту, площею 7,2 кв.м., підсобного приміщення, площею 14,6 кв.м., сходів, площею 4,0 кв.м., сходів площею 11,4 кв.м., комори площею 15,5 кв.м., комори площею 4,5 кв.м., комори, площею 2,6 кв.м., тамбуру, площею 3,9 кв.м., коридору, площею 35,4 кв.м., комори, площею 8,4 кв.м., торгівельної зали, площею 140,0 кв.м., тамбуру, площею 3,3 кв.м., загальною площею 394.4 кв.м.) та вищезазначеною оціночною вартістю в розмірі 1 448 000,00 грн.;

- витрати пов'язані з оформлення права власності покласти на ОСОБА_5;

- різницю між належною ОСОБА_5 часткою в статутному капіталі Товариства та вартістю виділеного нерухомого майна в розмірі 1 279 002,50 грн. сплатити учаснику ОСОБА_5 грошовими коштами на рахунок вказаний ним або готівковими коштами протягом одного місяця з моменту підписання даного протоколу;

- директору товариства підписати акт приймання-передачі приміщень ОСОБА_5

- у зв'язку з виходом учасника з Товариства зменшити розмір статутного капіталу з 2 728002,50 грн. до 1 000,00 грн.;

- ТОВ "КВАНТ 2017" володіє 100% статутного капіталу ТОВ "Фірма "САВА", що складає 1 000,00 грн.;

- затвердити Статут ТОВ "Фірма "САВА" у новій редакції.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав вимог і заперечень, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 148 ЦК України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Таким чином, наведена норма закону в принципі не передбачає виплати частки учасника товариства шляхом передання йому частики у майні, оскільки дефініція майно в натурі передбачає саме майно, не частку у праві власності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наданого протоколу №9 Загальних зборів від 23.02.2017р. учасники зборів погодили:

- вихід зі складу ТОВ "Фірма "САВА" ОСОБА_5;

- передати майно учаснику ОСОБА_5 пропорційно належної йому частки у статутному капіталі Товариства: приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 394,4 кв.м. (а саме: 28,1 кв.м., коридору площею 40,0 кв.м., комори площею 48,5 кв.м., комори площею 15,6 кв.м., підсобного приміщення, площею 6,4 кв.м., ліфту, площею 7,2 кв.м., підсобного приміщення, площею 14,6 кв.м., сходів, площею 4,0 кв.м., сходів площею 11,4 кв.м., комори площею 15,5 кв.м., комори площею 4,5 кв.м., комори, площею 2,6 кв.м., тамбуру, площею 3,9 кв.м., коридору, площею 35,4 кв.м., комори, площею 8,4 кв.м., торгівельної зали, площею 140,0 кв.м., тамбуру, площею 3,3 кв.м., загальною площею 394.4 кв.м.) та вищезазначеною оціночною вартістю в розмірі 1 448 000,00 грн.;

Колегія суддів звертає увагу на безспірний факт відсутності як у товариства, так і у позивача по справі права власності на визначені приміщення (майно в натурі). На день прийняття рішення загальних зборів (як і на день вирішення спору) об'єктом цивільного обороту є частка у праві власності.

Так, відповідно до даних відкритого Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ Фірма САВА є власником виключно частки у праві власності на нежитлові приміщення - 12/25 у праві власності на нежитлові приміщення в житловому будинку за адресою АДРЕСА_2.

Очевидно, що видати позивачу цю частку у праві відповідач не міг, оскільки така компенсація заборонена приписами ст. 148 ЦК України.

Замість цього відповідач (ТОВ Фірма САВА ) розпорядився конкретними приміщеннями, права власності на яке ТОВ Фірма САВА не мало.

Матеріали справи не містять доказів належності відповідачу на час прийняття рішення загальних зборів права власності на визначені у рішенні загальних зборів приміщення. Більше того, матеріали справи не містять даних про те, що виділ майна в натурі будь-коли проводився взагалі.

За таких умов рішення загальних зборів про виділення приміщень в натурі (за наявності права власності тільки на частку) грубо суперечить змісту ст.ст. 148, 182 ЦК України, в силу чого не може потягнути у позивача виникнення права власності на майно в натурі.

Крім того, вимога позивача про визнання права власності ґрунтується на положенні статті 392 ЦК України. Вказана норма декларує, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, вимога в порядку ст. 392 ЦК України підлягає задоволенню судом тільки в разі наявності у особи права власності на день вирішення позову (рішення суду має констатаційний характер)

Згідно з положеннями статей 1, 15 ГПК України господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 182 Цивільного Кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про реєстрацію речових прав державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Оскільки у позивача повністю відсутня державна реєстрація права власності на зазначені у позові приміщення, колегія суддів не вбачає юридичних підстав до задоволення позову.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що набуття позивачем права власності має і інші юридичні дефекти.

Так, відповідно до приписів ч.1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Як встановлено колегію суддів, згідно зі свідоцтвом про право власності від 28.08.2017 року ОСОБА_4 належить 13/25 частин нежитлових приміщень в житловому будинку за адресою АДРЕСА_2. Вказане підтверджується свідоцтвом від 28.08.2017 року, посвідченим приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В. В. на підставі акта про проведені електронні торги, затвердженого начальником Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області О. В. Міщанин 23.08.2017 року.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності право власності за ОСОБА_4 на частину зазначеного нерухомого майна зареєстроване 28.08.2017 року .

Співвласником інших 12/25 частин зазначених нежитлових приміщень є ТОВ Фірма САВА .

Приймаючи 23.02.2017 року рішення про передання частки ОСОБА_5, загальні збори ТОВ Фірма САВА діяли без згоди іншого співвласника, оскільки докази звернення до останнього і отримання згоди співвласника на розпорядження часткою в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання права власності на майно. Тому позовні вимоги в цій частині позову є необґрунтованими та безпідставними, у їх задоволенні належить відмовити.

Щодо позовних вимог про звільнення з-під арешту майна, колегією суддів враховує, що згідно абз. 3 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003р. №14 зазначено, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 ЦПК, ст. 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Позивач вправі разом з позовною вимогою про визнання права власності на майно звернутися до суду з позовною вимогою про звільнення з-під арешту такого майна, однак, враховуючи те, що позовні вимоги в частині визнання права власності на майно визнані необґрунтованими та безпідставними, позовні вимоги в частині звільнення такого майна з-під арешту також не підлягають задоволенню, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

З огляду на вищевикладене, судова колегія, як суд першої інстанції, дійшла висновку про відмову у задоволенні позову, але з інших підстав.

Так, у абзаці 6 пункту 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 07.05.2011 N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" зазначено про те, що не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Щодо заяви про забезпечення позову колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік заходів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується накладанням арешту на майно, що належить відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії (стаття 67 ГПК України в редакції на дату прийняття оскаржуваної ухвали).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, наведеною у пункті першому постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".

Такої ж правової позиції щодо вирішення питання про забезпечення позову дотримується і Верховний Суд України (пункт 45 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Отже, єдиною підставою забезпечення позову статтею 66 Господарського процесуального кодексу України визначено гарантію реального виконання рішення господарського суду. У свою чергу, заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення).

Позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення продажу Київським відділом Державної виконавчої служби м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області арештованого майна - приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 394,4 кв.м. за визначеною оціночною вартістю в розмірі 1 448 000,00 грн. до складу яких входять - комора, площею 28.1 кв.м.. коридор, площею 40,0 кв.м., комора, площею 48,5 кв.м. комора, площею 1 5.Сі кв.м., підсобне приміщення, площею 6.4 кв.м., ліфт, площею 7.2 кв.м. підсобне приміщення, площею 14.6 кв.м., сходи, площею 4.0 кв.м.. сходи, площею 11.4 кв.м.. комора, площею 15.5 кв.м.. комора, площею 4.5 кв.м.. комора, площею 2.6 кв.м., тамбур, площею 3,9 кв.м., коридор, площею 35.4 кв.м., комора, площею 8.4 кв.м.. торгівельна зала, площею 140.0 кв.м. тамбур, площею 3.3 кв.м., що складає 13/25 частини нежитлового приміщення.

Як вбачається з матеріалів справи, на даний час торги вже були проведені, що підтверджується актом про проведення електронних торгів, затвердженого начальником Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області О. В. Міщанин 23.08.2017 року.

Відтак, відсутні належні й достатні правові підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом зупинення продажу спірного майна, оскільки такий продаж вже відбувся.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення господарського суду Полтавської області від 13.06.2017 року по справі № 917/565/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 13.06.2017 року по справі № 917/565/17 залишити без змін.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Хачатрян В.С.