Постанова

від 19.09.2017 по справі 922/1559/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2017 р. Справа №922/1559/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.,

при секретарі Довбиш А.Ю.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 28.04.2017 року;

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю №65 від 08.06.2017 року;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, за довіреністю №2276 від 28.10.2016 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області, м.Харків, (вх.№2572Х/1-40) на рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2017 року у справі №922/1559/17,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Імпексінвест , м.Харків,

до Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області, м.Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство Укрзалізниця , м.Київ,

про повернення майна,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Імпексінвест звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Регіонального Відділення Фонду державного майна по Харківській області м.Харків, в якій просило суд стягнути з останнього 13469,33 грн., інфляційних нарахувань в сумі 2169,45 грн., процентів за користування коштами в сумі 458,33 грн., пені в сумі 1659,86 грн. Також позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати у розмірі 1600,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.07.2017 року у справі №922/1559/17 (суддя Присяжнюк О.О.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Імпексінвест 13469,33 грн. заборгованості, 2169,45 грн. інфляційних втрат, 458,33 грн. 3% річних, 1450,44 грн. судового збору.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 1659,86 грн. - відмовлено.

Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2017 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення 13469,33 грн. заборгованості, 2169,45 грн. інфляційних втрат та 458,33 грн. 3% річних - відмовити в повному обсязі, а в решті рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Апелянт також просить суд судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що невірним є посилання позивача на приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України, оскільки спірні правовідносини сторін вказаною нормою права не регулюються.

Також скаржник вказує, що він виступає лише орендодавцем державного майна і орендна плата на підставі договорів оренди перераховується до державного бюджету і балансоутримувачу, а не безпосередньо орендодавцю. Тобто, РВ ФДМУ по Харківській області не є отримувачем коштів орендної плати, а є лише контролюючим органом надходження коштів до державного бюджету за оренду державного майна. Отже, на думку скаржника вимоги про повернення коштів по орендній платі є безпідставними.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.08.2017 року апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області прийнято до провадження та призначено до розгляду.

До початку судового засідання 19.09.2017 року позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№9696), в якому вказує, що текст апеляційної скарги є копією тексту відзиву на позовну заяву та не містить ніяких зауважень і коментарів щодо самого тексту рішення суду або доводів щодо невірності висновків місцевого господарського суду при прийнятті оскаржуваного рішення.

Позивач зазначає, що він згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Від третьої особи також надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9697 від 19.09.2017 року), в якому викладено обставини щодо укладення додаткової угоди до договору оренди у зв'язку зі зміною власника орендованого майна. Вказаний відзив долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник відповідача проти позиції апелянта заперечував з підстав викладених у апеляційній скарзі.

Представник позивача проти позиції апелянта заперечував з підстав викладених у відзиві.

Представник третьої особи зазначив, що підтримує позицію позивача та просив прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзивах на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

04.06.2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Імпексінвест (позивач у справі) укладено договір оренди №4624-Н.

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець (Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області) передає, а орендар (ТОВ Імпексінвест ) приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення №9/2 (за технічним паспортом приміщення №№ 8, 9, 10, 11, 12) в одноповерховій будівлі критого механічного складу (інв. №010430, Літ. Н/1-1), загальною площею 327,0 кв.м., за адресою: м.Харків, вул.Плеханівська, 14, що знаходиться на балансі відокремленого підрозділу Харківське будівельно-монтажне експлуатаційне управління державного підприємства Південна залізниця (з урахуванням додаткової угоди №1 від 24.10.2013 року).

Мета оренди була визначена п. 1.2. договору оренди від 04.06.2010 № 4624-Н: розміщення складу.

У п. 3.6. договору оренди сторони погодили, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу, у співвідношенні 70% безпосередньо до державного бюджету та 30% балансоутримувачу.

Пунктом 10.1. договору встановлено, що його укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 04.06.2010 року до 04.05.2013 року.

Згідно додаткової угоди №3 до договору оренди строк дії договору продовжено до 04.04.2016 року.

У подальшому майно за договором оренди було передано в користування орендарю на підставі акту приймання-передачі орендованого майна, підписаного сторонами та балансоутримувачем - Харківське будівельно-монтажне експлуатаційне управління Південної залізниці.

Відповідно до статті 2 Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року №200 Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця (надалі-постанова) утворено Публічне акціонерне товариство Українська залізниця , 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (далі - Укрзалізниця), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (далі - підприємства), які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

Пунктом 2 постанови встановлено, що статутний капітал товариства формується шляхом внесення до нього, зокрема майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання згідно із Законом України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування , та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу.

Частиною 3 статті 4 Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування передбачено, що внесення нерухомого майна залізничного транспорту до статутного капіталу товариства може здійснюватися на підставі обліку майна на балансах Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту відповідно до законодавства без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування , переоформлення правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, внесені до статутного капіталу товариства, здійснюється протягом двох років з дня державної реєстрації товариства.

Державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесене до статутного капіталу товариства, здійснюється на підставі передавального акта та акта оцінки майна залізничного транспорту, внесеного до статутного капіталу товариства. Передавальний акт та/або акт оцінки майна залізничного транспорту є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу товариства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року №735 затверджено Статут Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (надалі - Статут).

Пунктом 2 Статуту встановлено, що товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року №200 Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, утворено ПАТ Укрзалізниця .

Відповідно до пункту 20 Статуту, товариство має у власності майно, що внесено до його статутного капіталу, та/ або інше майно, набуте ним на підставах, що не заборонені законодавством. Товариство здійснює володіння, користування та розпорядження таким майном згідно з метою своєї діяльності з урахуванням вимог законодавства та цього Статуту.

Пунктом 33 Статуту передбачено, що товариство здійснюючи право власності, володіє, користується та розпоряджається належним йому майном і вчиняє стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, Статуту та меті діяльності підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності та майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності врегульовано ст. 1 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону України Про оренду державного та комунального майна ).

Згідно ст. 5 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендодавцями є, зокрема: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам.

Частиною 1 ст. 770 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Частиною 2 ст. 15 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди.

Отже, виходячи з системного аналізу вищенаведених норм законодавства та наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 21.10.2015 року зареєстровано Публічне акціонерне товариство Українська Залізниця до статутного капіталу якого було передано майно, що є предметом оренди за договором №4624-Н від 04.06.2010 року (з урахуванням додаткових угод до нього), а отже Регіональне відділення Фонду Державного майна по Харківській області з відповідного моменту не мало статусу орендодавця за договором №4624-Н від 04.06.2010 року, а відповідні права та обов'язки перейшли до нового власника.

У зв'язку зі зміною власника майна, переданого в оренду, 23.10.2015 року листом №НГ-НЗ-1-07-01/883 балансоутримувачем було повідомлено ТОВ Імпексінвест про необхідність переукладення договору оренди з ПАТ Укрзалізниця .

12.02.2016 року між ПАТ Українська залізниця та ТОВ Імпексінвест у зв'язку з утворенням ПАТ Українська залізниця та з посиланням на Закон України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування від 23.02.2012 року №4442-VI, постанову Кабінету Міністрів України Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця від 25.06.2014 року №200 та ст. 15 Закону України Про оренду державного та комунального майна укладено додатковий договір №П/БМЕС-16304/НЮ до договору оренди нерухомого майна від 04.06.2010 року №4624-Н.

Пунктом 1 вказаного договору встановлено, що орендодавцем майна, визначеного договором оренди від 04.06.2010 року №4624-Н є ПАТ Укрзалізниця .

Пунктом 2 додаткового договору у тексті договору повне найменування Відокремлений підрозділ Харківське будівельно-монтажне експлуатаційне управління Державного підприємства Південна залізниця замінено на повне найменування Виробничий підрозділ Харківське будівельно-монтажне експлуатаційне управління регіональної філії Південна залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця .

Пунктом 3 додаткового договору сторони погодили викласти пункт 3.1 розділу 3 Орендна плата договору в наступній редакції: Орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. №786, за базовий місяць розрахунку-листопад 2015р. становить 9723,56 грн. без ПДВ.

Орендна плата за перший місяць оренди грудень 2015р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за наступний місяць .

Пунктом 4 додаткового договору сторони виклали пункт 3.6 договору в наступній редакції: Орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок балансоутримувача не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім. Одержувач коштів Виробничий підрозділ Харківське будівельно-монтажне експлуатаційне управління регіональної філії Південна залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця , код ЄДРПОУ одержувача - 40081216, банк одержувача - філія ХОУ АТ Ощадбанк , МФО 351823, № рахунку 2600300561049 .

Відповідно до пункту 5 додаткового договору пункт 10.1. доповнено абзацом такого змісту: Цей договір продовжено з 01.12.2015 року по 31.03.2016 року включно .

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та застосовується до відносин, що виникли між сторонами з 01.12.2015 року (пункт 7 додаткового договору).

Також пунктом 8 додаткового договору сторони погодили, що додатковий договір є невід'ємною і складовою частиною договору оренди від 04.06.2010 року №4624-Н.

Згідно акту приймання передачі в оренду нерухомого майна, який підписано та скріплено печатками сторін, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення №9/2 (за технічним паспортом приміщення №№ 8, 9, 10, 11, 12) в одноповерховій будівлі критого механічного складу (інв. №010430, Літ. Н/1-1), загальною площею 327,0 кв.м., за адресою: м.Харків, вул.Плеханівська, 14.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаний додатковий договір 12.02.2016 року до договору оренди від 04.06.2010 року № 4624-Н укладений між ПАТ Українська залізниця та ТОВ Імпексінвест за своєю правовою природою є договором оренди укладеним з новим власником орендованого майна, а не додатковою угодою.

Як вказує позивач, за договором оренди №4624-Н від 04.06.2010 року ним було здійснено переплату грошових коштів у розмірі 13469,33 грн.

У зв'язку зі зміною орендодавця та укладенням із ним додаткового договору, 28.03.2016 року позивач надіслав листа до відповідача, у якому просив зробити акт звіряння взаємних розрахунків та вимагав повернути переплачені грошові кошти.

15.04.2016 року відповідач надіслав акт звіряння розрахунків орендної плати за договором оренди станом на 14.04.2016 року, відповідно до якого відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 13469,33 грн. Також, в листі від 15.04.2016 року відповідачем було зазначено, що для повернення переплачених грошових коштів, позивач повинен підтвердити фактичне перерахування грошових коштів до державного бюджету. 20.05.2016 року представниками ТОВ Імпексінвест було надано копії відповідних платіжних доручень.

06.05.2017 року було надіслано повторну вимогу до відповідача про повернення переплачених грошових коштів.

Листом №43-2828 від 19.05.2017 року відповідач повідомив позивача, що питання щодо повернення надміру зарахованих до бюджету платежів за оренду майна буде розглянуто Регіональним відділенням ФДМУ по Харківській області після вирішення питань оренди майна Укрзалізниця .

Станом на момент звернення до суду з позовом (15.05.2017 року) переплачені кошти у розмірі 13469,33 грн. не повернуті позивачу, що і стало підставою для звернення останнього до суду з позовною заявою у даній справі.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші обов'язки.

У відповідності до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснює, зокрема, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

Частиною 1 ст. 5 Закону України Про оренду державного майна України визначено, що орендодавцями державного майна є Фонд державного майна України, його відділення та представництва.

Так, на виконання умов договору оренди від 04.06.2010 року №4624-Н, позивач протягом 2010-2016 років перераховував орендну плату на рахунки державного бюджету та балансоутримувачу у відповідному співвідношенні.

Разом з тим, як вже було встановлено 12.02.2016 року у зв'язку з утворенням ПАТ Українська залізниця та з посиланням на Закон України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування від 23.02.2012 року №4442-VI, постанову Кабінету Міністрів України Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця від 25.06.2014 року №200 та керуючись ст. 15 Закону України Про оренду державного та комунального майна , між ПАТ Українська залізниця та ТОВ Імпексінвест було укладено додатковий договір №П/БМЕС-16304/НЮ до договору оренди нерухомого майна від 04.06.2010 року №4624-Н, яким передбачено перерахування орендної плати з грудня 2015 року орендодавцю в повному обсязі та який за своїм змістом є договором оренди укладеним з новим власником орендованого майна. А починаючи з грудня 2015 року відповідач вже не був орендодавцем нерухомого майна, передбаченого Договором.

Відповідно до підписаного між позивачем та відповідачем акту звіряння розрахунків з орендної плати від 14.04.2016 року по договору оренди №4624-Н від 04.06.2010 року, за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість у розмірі 13469,33 грн., яка виникла внаслідок переплати з орендної плати, що підтверджується платіжним дорученням №15 від 15.01.2016 року на суму 6854,13 грн. та платіжним дорученням №197 від 30.06.2010 року на суму 6615,20 грн. Доказів повернення на рахунок позивача суми заборгованості відповідачем не надано та питання щодо повернення вказаних сум також не врегульоване.

Колегія суддів з огляду на норми чинного законодавства України погоджується з висновками місцевого господарського суду, що кошти у розмірі 13469,33 грн., які були перераховані позивачем на виконання договору оренди №4624-Н від 04.06.2010 року в якості орендної плати, підлягають поверненню як надмірно сплачені по договору.

У пункті 3.9 договору оренди №4624-Н від 04.06.2010 року було передбачено, що зайва сума орендної плати, яка надійшла до державного бюджету та балансоутримувачу, підлягає заліку в рахунок подальших платежів.

Однак, зміна власника орендованого майна, укладення двостороннього договору між новим орендодавцем та позивачем, а також припинення договірних відносин з відповідачем та припиненням зі сторони відповідача контролю договору, унеможливили виконання вищевказаного пункту договору оренди, у зв'язку з чим згідно з актом звіряння розрахунків від 14.04.2016 року за позивачем рахується переплата з орендної плати у розмірі 13469,33 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Матеріалами справи підтверджено, що 28.03.2016 року позивач звернувся з вимогою до відповідача щодо повернення переплачених коштів за договором оренди на поточний рахунок позивача, проте кошти у розмірі 13469,33 грн. відповідачем повернуті на рахунок позивача не були.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, що позовні вимоги про стягнення 13469,33 грн. переплати з орендної плати за договором оренди №4624-Н від 04.06.2016 року є обґрунтованими, підтвердженими і підлягають задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі вказаної норми Закону позивачем зроблений розрахунок та заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 2169,45 грн. за період квітень 2015 року - квітень 2016 року та 3% річних у розмірі 458,33 грн. за період з 28.03.2016 року по 15.05.2017 року.

Враховуючи обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, перевіривши нарахування позивача, зробив правомірний висновок щодо стягнення 2169,45 грн. інфляційних витрат та 3% річних в сумі 458,33 грн. з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 1659,86 грн. за період з 15.05.2016 року по 27.09.2016 року.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у разі неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову в стягненні пені, оскільки умовами договору оренди №4624-Н від 04.06.2010 року та законом не встановлено відповідальності орендодавця за несвоєчасне повернення переплачених за договором оренди коштів.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2017 року по справі №922/1559/17 має бути залишене без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2017 року по справі №922/1559/17 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 22 вересня 2017 року.

Головуючий суддя Хачатрян В.С.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.