Постанова

від 20.09.2017 по справі 825/1353/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2017 року Чернігів Справа № 825/1353/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Житняк Л.О.,

суддів Непочатих В.О., Падій В.В.,

за участі секретаря Стасюк Т.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідачів ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сад Плюс" до Державної фіскальної служби України, третя особа на стороні відповідача - Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправною відмову,

В С Т А Н О В И В:

01.09.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сад Плюс" (далі - ТОВ "Фірма "Сад Плюс") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), третя особа на стороні відповідача - Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - Чернігівська ОДПІ), в якому просить:

- визнати протиправною відмову ДФС України прийняти подані позивачем податкові накладні та податкову декларацію з податку на додану вартість з Додатком № 5, що оформлена Квитанціями від 17.08.2017 та 18.08.2017 № б/н і від 22.05.2017 № 1; та вважати податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2017 року та Додаток №5 прийнятими у день її фактичного отримання органом ДФС - 22.05.2017, а податкові накладні № 1, № 2 - прийнятими та зареєстрованими у день їх фактичного отримання органом ДФС, а саме 17.08.2017, податкову накладну № 3 - прийнятою та зареєстрованою у день її фактичного отримання органом ДФС, а саме 18.08.2017 (згідно уточнених позовних вимог).

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДФС України, як адміністратор автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів", а Чернігівська ОДПІ, як сторона договору про визнання електронних документів безпідставно порушують умови цього договору, що має наслідком неприйняття електронної звітності та документів і в свою чергу свідчить про численні порушення прав позивача, як платника податків, зокрема, щодо реєстрації податкових накладних у реєстрі та перешкоджає виконанню обов'язків щодо подачі податкової звітності.

Тобто, в порушення діючих норм податкового законодавства України, відповідач протиправно не прийняв податкові накладні позивача та декларацію з податку на додану вартість з Додатком №5, що у свою чергу перешкоджає провадженню його господарської діяльності. Крім того, блокування реєстрації у ЄРПН призводить до дискредитації позивача перед його контрагентами, які позбавлені можливості задекларувати податковий кредит за податковими накладними, незареєстрованими з вини посадових осіб Державної фіскальної служби України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача та третьої особи позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні та надав суду заперечення пояснивши, що зупинення реєстрації податкових накладних позивача відбулося у зв'язку з необхідністю встановлення реальності господарських операцій.

Крім того, 23.05.2017 на адресу позивача було направлено лист про надання пояснень та підтверджуючих документів про здійснену господарську операцію. Проте, вказаний лист платнику податків не вручений, оскільки підприємство фактично не знаходиться за юридичною адресою, а тому підтвердити реальність здійснення операцій не можливо.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сад Плюс" зареєстроване як юридична особа Управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради 26.02.2013, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку в Чернігівській ОДПІ.

18.01.2017 між позивачем та Чернігівською ОДПІ укладено договір № 3 про визнання електронних документів, що підтверджується квитанцією № 2 (реєстраційний номер документу НОМЕР_1) (а.с.31-32, 33).

Так, 22.05.2017 ТОВ "Фірма "Сад Плюс" було відправлено засобами телекомунікаційного зв'язку до Чернігівської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2017 року з Додатком №5, а також 17.08.2017 податкові накладні №1 від 02.08.2017, №2 від 07.08.2017 та №3 від 14.08.2017 (а.с.21, 23, 25, 27, 29), у відповідь на що, позивачем отримано квитанції (а.с.22, 24, 26, 28, 30) із зазначенням підстав не прийняття електронних документів, а саме:

"Виявлено помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: - ЄДРПОУ: "38590037". Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів".

З метою виправлення помилки, про яку йшлося у квитанціях, позивачем 18.08.2017 о 14:15:08 було направлено засобами телекомунікаційного зв'язку до Чернігівської ОДПІ новий договір про визнання електронних документів. Однак, документ не було прийнято у зв'язку з тим, що "Діє Договір про визнання електронних документів від 18.01.2017 № 3, що підтверджується квитанцією № 1. Також зазначено, що сертифікат директора із діючого договору є чинним (а.с.37).

Отже, судом встановлено, що дію Договору про визнання електронних документів від 18.01.2017 № 3 не було припинено, попри те, що 22.05.2017, 17.08.2017 та 18.08.2017 електронні документи не приймалися.

Вважаючи такі дії контролюючого органу протиправними, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Податковим кодексом України серед інших обов'язків платників податків передбачено і обов'язок складати звітність, що стосується обчислення та сплати податків і зборів (пп.16.1.2 п.16.1 ст.16) та подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (пп.16.1.3 п.16.1 ст.16).

Податкова звітність (в тому числі і податкові накладні) в Україні подається в електронному вигляді.

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 № 320/15011 (далі - Інструкція № 233).

Пунктом 1 розділу 2 вказаної Інструкції закріплено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Для подання податкових документів в електронному вигляді платник податків, серед іншого, має заповнити та подати до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору про визнання електронних документів, а орган ДПС де зареєстрований платник податків, на його запит, приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС; після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Пунктом 5 розділу III Інструкції № 233 встановлено, що платник податків:

отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці;

отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст тримірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;

ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки);

надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії;

після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Відповідно до п.7 розділу III Інструкції №233, при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:

платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків. За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

Платником податків електронні цифрові підписи накладаються у такому порядку: першим ЕЦП платника податків - фізичної особи, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (за наявності);

після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків;

після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;

підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Відповідно до п.49.4 ст.49 Податкового кодексу України платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п.49.10 ст.49 Податкового кодексу України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Із сукупного аналізу зазначених вище норм права, суд робить висновок, що підставами у відмові прийняття податкової звітності є:

- недійсність електронного цифрового підпису;

- закінчення строку дії сертифіката відкритого ключа;

- наявність помилок у податковій накладній та у розрахунку до неї.

Вимоги до оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) встановлені ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Приписами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п.201.1 ст.201 та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

При дослідженні правомірності дій суб'єкта владних повноважень, судом враховано, що згідно п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Відповідно до п.7 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому у встановленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Як встановлено п.9 Порядку № 1246, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України (для податкових накладних, що реєструються після 01.07.2015); 5) порушення вимог, установлених п.201.1 ст.201 та/або п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України.

Отже, податковим законодавством визначено обов'язок контролюючого органу щодо прийняття для реєстрації податкових накладних та визначений вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як було встановлено судом, у період з 17.08.2017 по 18.08.2017 ТОВ "Фірма "Сад Плюс" реєструвало податкові накладні №1, №2 та №3, які були доставлені до центрального рівня ДФС України, відповідно 17.08.2017 та 18.08.2017, однак не були прийняті із зазначенням у всіх квитанціях № 1 "Виявлено помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: - ЄДРПОУ: "38590037". Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів".

Так, зі змісту укладеного між позивачем та Чернігівською ОДПІ договору про визнання електронних документів слідує, що орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Отже, в силу приписів Податкового кодексу України та умов договорів, відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміна позивачем місця реєстрації.

Проте, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що договір від 18.01.2017 №3 прийнятий ДФС, про що свідчить квитанція №1, тобто, на виконання вимог вказаної вище Інструкції, позивач має відповідний договір, термін дії якого не сплив, але не має можливості надсилати звітність засобами електронного зв'язку, оскільки сервіс надає відповідь про можливе їх розірвання.

При цьому, матеріали справи не містять доказів, що позивач повідомлявся про розірвання договору про визнання електронних документів, крім того жодних доказів розірвання та/або припинення вказаного договору на момент подання засобами електронного зв'язку податкових документів відповідачем суду не надано. Відсутні також будь-які докази наявності інших підстав передбачених п.9 Порядку № 1246 щодо відмови у прийнятті податкових накладних до реєстрації.

Таким чином, договір не втратив своєї юридичної значимості для реалізації позивачем свого права на подання звітності в електронному вигляді. Враховуючи, що договір про визнання електронних документів не розірвано у встановленому законом порядку та продовжує свою дію, то і у відповідача зберігаються зобов'язання за цим договором, у тому числі з прийняття, поданих позивачем засобами електронного зв'язку податкових документів.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на положення постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації". В даному випадку, предметом розгляду даної справи є інші підстави для неприйняття податкових накладних, про які йдеться у відповідних повідомленнях (квитанціях).

Крім того, на увагу також не заслуговують посилання представника відповідача щодо засідання тимчасової робочої групи, створеної за розпорядженням ГУ ДФС у Чернігівській області від 07.04.2017 №33-р та призупинення реєстрації податкових накладних, з метою встановлення реальності господарських операцій, тощо, оскільки вказані обставини не можуть бути підставою для відмови в прийнятті та реєстрації податкових накладних та звітності

За відсутності факту розірвання договорів про визнання електронних документів єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі могла бути лише недійсність електронного цифрового підпису платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа.

Так, позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2017 року з Додатком №5 від 22.05.2017, із зазначенням в квитанції "Виявлено помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: - ЄДРПОУ: "38590037". Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів"

З квитанції №1 (а.с.37), сформованої 18.08.2017 вбачається, що сертифікат директора із діючого договору від 18.01.2017 № 3 є чинним. Тобто, зазначення в квитанціях №1 (а.с.28, 30) про можливе припинення дії договору не відповідає дійсності.

Оскільки, податкова декларація та Додаток №5, відповідають всім вимогам електронного документа і надані у форматі, доступному для їх технічної обробки, суд вбачає у діях ДФС України, як адміністратора автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України, порушення умов Договору про визнання електронних документів, що стало наслідком безпідставного неприйняття податкової декларації з Додатком №5 та податкових накладних.

Також, враховуючи, що податкові накладні оформлені позивачем відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: складені платником податку на додану вартість та містять усі обов'язкові реквізити, суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН є достатніми для такої реєстрації (а.с.20), суд дійшов висновку про відсутність будь-яких правових підстав для відмови у прийнятті податкових накладних. Відсутні також і підстави для неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року з Додатком №5. Всі електронні документи (накладні, декларації, тощо) подавались позивачем до Чернігівської ОДПІ та були доставлені до центрального рівня ДФС України, як адміністратора автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України, та не прийняті саме ДФС України, суд вважає, що дії відповідача є протиправними.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Фірма "Сад Плюс" належить задовольнити повністю.

Відповідно до п.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними відмови Державної фіскальної служби України у прийнятті поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сад Плюс":

податкової декларації з податку на додану вартість з Додатком № 5 за квітень 2017 року, оформленої квитанцією від 22.05.2017 № 1;

податкових накладних від 02.08.2017 №1, від 07.08.2017 №2 та від 14.08.2017 №3 оформлених квитанціями від 17.08.2017 № б/н та від 18.08.2017 № б/н.

Вважати податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сад Плюс" з податку на додану вартість з Додатком № 5 за квітень 2017 року прийнятою датою її фактичного отримання, а саме 22.05.2017.

Вважати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сад Плюс" від 02.08.2017 №1, від 07.08.2017 №2 та від 14.08.2017 №3 прийнятими і зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного отримання, а саме №1 та №2 - 17.08.2017, №3 - 18.08.2017.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053, код 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сад Плюс" (вул. Мстиславська, 64, м.Чернігів, 14000, код 38590037) 1 600,00 грн (одна тисяча шістсот гривень) судових витрат.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуюча суддя Л.О. Житняк

Судді В.О. Непочатих

ОСОБА_3