Ухвала

від 20.09.2017 по справі 820/12960/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2017 р.Справа № 820/12960/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Калиновського В.А. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.,

за участю представника позивача Кізілова О.В.,

за участю представника відповідача Мосійчук Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2017р. по справі № 820/12960/13-а

за позовом Приватного підприємства "Харківвторсировина"

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Харківвторсировина", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0007371501 від 17.10.2013 року.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ КУТПМЗЗОВВС Дніпроекономресурси відповідачем зроблено виходячи з того, що постачальниками ТОВ КУТПМЗЗОВВС Дніпроекономресурси є, зокрема, ПП Валга та ТОВ Поліметал-Торг , які також були постачальниками по ланцюгу постачання від ТОВ Едем до ПП Харківвторсировина . У зв'язку з чим, відповідач, з вказівкою на акт позапланової виїзної документальної перевірки позивача від 31.05.2013 №1931/15.4-08/34390768, акти інших ДПІ від 08.04.2013 №417/22.5-10/30285569 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Валга , від 08.04.2013 №416/22.5-10/24929234 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ СУРП Вектор М , від 22.01.2013 №89/229/38113463 про неможливість зустрічної звірки ТОВ Поліметал-Торг , зазначає про непідтвердження податкового кредиту по ланцюгу постачання від ПП Валга , ТОВ СУРП Вектор М , ТОВ Поліметал-Торг до ТОВ Едем та від ТОВ Едем до ПП Харківвторсировина , що, на думку відповідача, свідчить про порушення ТОВ КУТПМЗЗОВВС Дніпроекономресурси вимог ст.185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару. Крім того, відповідач, з посиланням на лист ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 29.08.2013 №652/7/20-30-07-23 стверджує про наявність ознак нікчемності операцій з купівлі-продажу між ТОВ КУТПМЗЗОВВС Дніпроекономресурси та ПП Харківвторсировина , та з вказівкою на акт ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ КУТПМЗЗОВВС Дніпроекономресурси , зазначив про відсутність посадових осіб останнього за місцезнаходженням підприємства (м. Дніпропетровськ, вул. Шмідта, 33, кв. 3). Водночас, платник вважає посилання на зазначену податкову інформацію таким, що суперечить чинному законодавству, а позиція відповідача спростовується наявністю первинної документації щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Крім того, позивач вказував, що окремі неточності у заповненні товарно-транспортних накладних не є підставою вважати їх недійсними. Водночас, жодних зауважень до змісту або форми наданих позивачем ТТН під час проведення перевірки податковим органом не пред'являлось.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2014 р. адміністративний позов Приватного підприємства Харківвторсировина до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 17 жовтня 2013 року №0007371501.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 р. було залишено без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2014 р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.03.2017 р. було скасовано Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2014 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 р. та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 26.04.2017 р. було замінено відповідача - Західну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Харківвторсировина" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, його правонаступником - Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2017 року у справі № 820/12960/13-а задоволено адміністративний позов Приватного підприємства "Харківвторсировина" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0007371501 від 17.10.2013 року, яке винесене відносно Приватного підприємства "Харківвторсировина".

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, 30.09.2013 року фахівцями Західної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем по взаємовідносинах з ТОВ "КУТПМЗЗОВВВС Дніпроекономресурси" за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року, що відображені у податковому кредиті по податковій декларації з ПДВ за березень 2013 року та задекларовані до відшкодування по податковій декларації з ПДВ за квітень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт №485/20-33-15-08/34390768 від 30.09.2013 р., яким зафіксовано порушення п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України внаслідок того, що ПП "Харківвторсировина" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту березня 2013 року податкові накладні, отримані від ТОВ "КУТПМЗЗОВВС Дніпроекономресурси" (код ЄДРПОУ 36295174) на суму ПДВ 270032,96 грн. та порушення п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту у березні 2013 року на 270032,96 грн. та, відповідно, до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у квітні 2013 року на 270032,96 грн. (т.1, а.с.8-16).

На підставі наведених висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення за формою "В-1" № 0007371501 від 17.10.1013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2013 р. у сумі 270033,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 135016,5 грн. (т.1, а.с.17).

Підставою для встановлення в акті перевірки висновку про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ КУТПМЗЗОВВС Дніпроекономресурси відповідачем зроблено, у тому числі, виходячи з того, що постачальниками ТОВ КУТПМЗЗОВВС Дніпроекономресурси є, зокрема, ПП Валга та ТОВ Поліметал-Торг , які також були постачальниками по ланцюгу постачання від ТОВ Едем до ПП Харківвторсировина . У зв'язку з чим, відповідач, з вказівкою на акт позапланової виїзної документальної перевірки позивача № 1931/15.4-08/34390768 від 31.05.2013 року, акти інших ДПІ від 08.04.2013 р. № 417/22.5-10/30285569 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Валга , від 08.04.2013 р. № 416/22.5-10/24929234 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ СУРП Вектор М , від 22.01.2013 р. № 89/229/38113463 про неможливість зустрічної звірки ТОВ Поліметал-Торг , зазначає про непідтвердження податкового кредиту по ланцюгу постачання від ПП Валга , ТОВ СУРП Вектор М , ТОВ Поліметал-Торг до ТОВ Едем та від ТОВ Едем до ПП Харківвторсировина , що, на думку відповідача, свідчить про порушення ТОВ КУТПМЗЗОВВС Дніпроекономресурси вимог ст.185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару.

Крім того, відповідач, з посиланням на лист ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 29.08.2013 р. № 652/7/20-30-07-23 стверджує про наявність ознак нікчемності операцій з купівлі-продажу між ТОВ КУТПМЗЗОВВС Дніпроекономресурси та ПП Харківвторсировина ; з вказівкою на акт ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ КУТПМЗЗОВВС Дніпроекономресурси , зазначив про відсутність посадових осіб останнього за місцезнаходженням підприємства (м. Дніпропетровськ, вул. Шмідта, 33, кв. 3).

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що правочини, укладені між ТОВ КУТПМЗЗОВВС Дніпроекономресурси та ПП Харківвторсировина , мають ознаки нереальності здійснення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у спірних відносинах правомірно сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних за результатами реальних господарських операцій із постачальником ТОВ КУТПМЗЗОВВС Дніпроекономресурси , у загальній сумі 270032,96 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

За визначенням п.14.1.18 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як встановлено пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Частинами першою та другою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як встановлено з матеріалів справи, Між ТОВ КУТПМЗЗОВВВС Дніпроекономресурси (Постачальник) та ПП Харківвторсировина (Покупець) 14.05.2012 року було укладено договір поставки №14/05, у відповідності до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця вторинну сировину, а Покупець - прийняти та оплатити її в порядку та на умовах, визначених цим договором (т.1, а.с.21-23).

На виконання досягнутої домовленості ТОВ КУТПМЗЗОВВВС Дніпроекономресурси відвантажено позивачеві товар (ПЕТ бутила біла, блакитна, зелена, коричнева), про що свідчать наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних (т.1, а.с.95-166) та ТТН.

Постачальником виписані покупцю податкові накладні, копії яких надано до матеріалів справи (т.1, а.с.24-94).

Придбаний товар було оплачено позивачем у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень та банківської виписки (т.1, а.с.233-250, т.2, а.с.1-65).

Навантаження та транспортування придбаної сировини за умовами п.5 договору №14/05 від 14.05.2012 р. здійснювалося засобами за рахунок постачальника ТОВ КУТПМЗЗОВВВС Дніпроекономресурси , що підтверджується наявними у справі копіями ТТН ( т.1 а.с.167-232).

Про фактичне оприбуткування придбаного товару свідчить наявна матеріалах справи копія картки рахунку 631 за 4 квартал 2012 року, а також накладні-вимоги на відпуск товару для внутрішнього використання (т.2, а.с.66-86, т.3, а.с.123-250, т.4, а.с.1-90).

Отриманий від контрагента товар зберігався на складських приміщеннях, які позивачем було орендовано, що підтверджується договорами оренди нежитлових приміщень ( т.2 а.с.88-90, т.6 а.с. 35-44).

При цьому, поставка товару відбувалась у декілька областей, в яких підприємство позивача має відповідні філії.

За розвантаження товару та його зберігання відповідних ТМЦ на складських приміщеннях відповідали уповноважені особи позивача, які перебували у трудових відносинах з ПП Харківвторсировина , що підтверджується відповідними наказами та податковими розрахунками ( т.5 а.с. 184-246).

Як встановлено з матеріалів справи, позивач здійснює господарську діяльність зі виробництва ПЕТ флекси та поліефірного волокна, про що свідчать, зокрема, акт перевірки позивача, надані до матеріалів справи копії договорів оренди обладнання та актів прийому-передачі останнього (т.2, а.с.91-96, 107-122).

Матеріалами справи підтверджено, що придбаний у ТОВ КУТПМЗЗОВВВС Дніпроекономресурси використано у власній господарській діяльності позивача з метою отримання прибутку, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії договорів поставки виробленого Харківвторсировина поліефірного волокна, видаткових накладних, податкових накладних, виписаних позивачем як постачальником, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, банківської виписки (т.4, а.с.91-250, т.5, а.с.1-92).

Крім того, суд зазначає, що на балансі підприємства наявні основні засоби та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності з виробництва ПЕТ флекси та поліефірного волокна ( т.5 а.с.192-193).

Картками ведення складського обліку, які наявні у справі, підтверджується наявність на складі як придбаної у ТОВ КУТПМЗЗОВВВС Дніпроекономресурси сировини, так і виготовленої з цієї сировини продукції (т.6 а.с.1-33)

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік та які за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.

Щодо посилань відповідача на безтоварність операцій між позивачем та його контрагентом через неналежне оформлення наданих позивачем товарно-транспортних накладних щодо перевезення товарів від ТОВ КУТПМЗЗОВВС Дніпроекономресурси до ПП Харківвторсировина , колегія суддів зазначає, що товарно-транспортна накладна не є первинним бухгалтерським документом, що підтверджує факт придбання чи продажу товарів, а підтверджує лише факт перевезення вантажу, а тому вказана обставина не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення самої господарської операції. Наявність або відсутність товарно-транспортних накладних є лише виконанням або порушенням правил перевезення автомобільним транспортом, яке ніяк не пов'язано з виконанням вимог податкового законодавства. Оскільки, транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг по перевезенню товарів, а не факт його придбання, то при наявності документів, які свідчать про фактичне отримання товару і його використання в господарській діяльності, відсутність товарно-транспортних накладних не можу слугувати підставою для визнання витрат з придбання товарно-транспортних цінностей для визнання об'єкта оподаткування з податку на прибуток.

Щодо посилань відповідача на нікчемність угод між ПП Харківвторсировина та ТОВ КУТПМЗЗОВВС Дніпроекономресурси , колегія суддів зазначає, що підставою для таких висновків відповідача став той факт, що постачальниками ТОВ КУТПМЗЗОВВС Дніпроекономресурси є, зокрема, ПП Валга та ТОВ Поліметал-Торг , які також були постачальниками по ланцюгу постачання від ТОВ Едем до ПП Харківвторсировина . У зв'язку з чим, відповідач, з вказівкою на акт позапланової виїзної документальної перевірки позивача № 1931/15.4-08/34390768 від 31.05.2013 року, акти інших ДПІ від 08.04.2013 р. № 417/22.5-10/30285569 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Валга , від 08.04.2013 р. № 416/22.5-10/24929234 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ СУРП Вектор М , від 22.01.2013 р. № 89/229/38113463 про неможливість зустрічної звірки ТОВ Поліметал-Торг , що, на його думку, свідчить про непідтвердження податкового кредиту по ланцюгу постачання від ПП Валга , ТОВ СУРП Вектор М , ТОВ Поліметал-Торг до ТОВ Едем та від ТОВ Едем до ПП Харківвторсировина , що, у свою чергу, свідчить про порушення ТОВ КУТПМЗЗОВВС Дніпроекономресурси вимог ст.185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару.

Крім того, відповідач, з посиланням на лист ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 29.08.2013 р. № 652/7/20-30-07-23 стверджує про наявність ознак нікчемності операцій з купівлі-продажу між ТОВ КУТПМЗЗОВВС Дніпроекономресурси та ПП Харківвторсировина ; з вказівкою на акт ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ КУТПМЗЗОВВС Дніпроекономресурси , зазначив про відсутність посадових осіб останнього за місцезнаходженням підприємства (м. Дніпропетровськ, вул. Шмідта, 33, кв. 3).

Колегія суддів вказує, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України та ст. 70 КАС України доказами факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст. ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Також, оскільки з 01.01.2011р. правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, виключено з кола нікчемних правочинів і віднесено такі правочини до оспорюваних, повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

Отже, до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит з ПДВ, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Крім того, відповідачем по справі, в порушення норм Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р., висновок про порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України викладено без посилання на первинні документи, що надавались позивачем для перевірки, з вказівкою виключно на дані акту попередньої перевірки ПП Харківвторсировина та актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Едем , ПП Валга , ТОВ СУРП Вектор М , ТОВ Поліметал-Торг .

При цьому, як вбачається з акту перевірки ПП Харківвторсировина №485/20-33-15-08/34390768 від 30.09.2013 р., у вищезазначених актах перевірки обставини здійснення господарської діяльності ПП Валга та ТОВ Поліметал-Торг досліджувались в розрізі відносин із контрагентом ТОВ Едем , а не ТОВ КУТПМЗЗОВВС Дніпроекономресурси , а тому висновок про безтоварність угод, укладених останнім, на підставі лише вищевказаних актів є необґрунтованим.

Крім того, обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг), у т.ч. і по ланцюгу.

Відповідно до частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

Лише достовірне встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на включення витрат до складу валових та для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Відповідачем в обґрунтування узгодженості дій позивача з його контрагентом, з метою отримання неправомірних податкових вигод, або обізнаності позивача щодо недобросовісності таких постачальників належних та допустимих доказів не надано.

Отже, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при здійсненні спірних угод дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Також з матеріалів справи встановлено, що дії податкових органів щодо проведення зустрічних звірок, результати яких були покладені Західною ОДПІ в основу висновків акту перевірки позивача №485/20-33-15-08/34390768 від 30.09.2013 р., було оскаржено в судовому порядку.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року у справі № 804/5502/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013 року, визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС щодо складання акту від 22.01.2013 р. №89/229/38113463 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Поліметал-Торг" з питань фінансово-господарських відношень з ТОВ "Галактика-М" за період квітень, травень 2012р. та ТОВ "Ривс" за період серпень 2012р., ТОВ "Старт-Д" за період червень, липень 2012р." (т.2, а.с. 158-160).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 року по справі № 816/2225/13-а визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби щодо формування в акті № 417/22.5-10/30285569 від 08.04.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Валга" (податковий номер 30285569) з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період: за лютий 2010 року - лютий 2013 року" висновків: "Проведеною звіркою ПП "Валга" неможливо підтвердити реальність проведених господарських відносин із платниками податків за лютий 2010 року - лютий 2013 року. Проведеною звіркою ПП "Валга" документально не підтверджено господарські відносини із покупцями та постачальниками за лютий 2010 року - лютий 2013 року."( т.5 а.с.93-94).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 року по справі № 816/2225/13-а скасовано частково( т.5 а.с.95-97).

Позовні вимоги Приватного підприємства "Валга" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії щодо внесення інформації про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання "Валга" з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період: за лютий 2010 року - лютий 2013 року в електронній базі даних "Автоматизовану систему співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" на підставі акту №417/22.5-10/30285569 від 08.04.2013 та зобов'язання відновити в електронній базі даних "Автоматизовану систему співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" показники податкової звітності ПП "Валга", що зазначені останнім в податкових деклараціях з ПДВ за лютий 2010 року - лютий 2013 року - задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби щодо внесення інформації про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання "Валга" з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період: за лютий 2010 року - лютий 2013 року в електронній базі даних "Автоматизовану систему співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" на підставі акту №417/22.5-10/30285569 від 08.04.2013р.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби відновити в електронній базі даних "Автоматизовану систему співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" показники податкової звітності ПП "Валга", що зазначені останнім в податкових деклараціях з ПДВ за лютий 2010 року - лютий 2013 року.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2013р. по справі № 816/2225/13-а залишено без змін.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України - обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищевказані акти про неможливість проведення зустрічних звірок не є належними та допустимими доказами у розумінні ст.70 КАС України та не можуть бути прийняті в якості джерела податкової інформації та матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірки позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладений правочин між ПП Харківвторсировина та ТОВ КУТПМЗЗОВВС Дніпроекономресурси є таким, що виконаний сторонами в повному обсязі та належним чином, направлений на реальне настання правових наслідків, господарські операції за вданим договором мали реальний характер, первинні документи оформлені належним чином, а отримані за правочином товари використані в межах господарської діяльності.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України, а тому позовні вимоги Приватного підприємства "Харківвторсировина" підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.10.2013 року № 0007371501 - скасуванню.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2017 року у справі № 820/12960/13-а відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2017р. по справі № 820/12960/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М. Судді (підпис) (підпис) Калиновський В.А. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 25.09.2017 р.