Рішення

від 25.09.2017 по справі 904/8186/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.2017 Справа № 904/8186/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11227", м. Дніпро

до Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про визнання недійсними рахунків

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: адвокат ОСОБА_1, довіреність від 01.01.2017;

від відповідача: юрисконсульт ОСОБА_2, довіреність № 113/11-14 від 24.03.2017.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11227", з урахуванням заяви б/н від 01.11.2016 про зміну предмету позову, звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про визнання недійсними рахунків № 18367 від 29.02.2016 на суму 36932,16 грн та № 36683 від 30.04.2016 на суму 28159,54 грн, на загальну суму 65071,22 грн, пред'явлені комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради.

В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідачем порушено процедуру оформлення результатів відбору проб стічної води, а саме, всупереч п.7.2. Правил, за результатами відборів 02.12.2015 та 03.03.2016 були складені лише акти за формою, яка визначена Додатком 5 в той час як у відповідності до зазначеного пункту Правил, відбір разових проб фіксується в актах (Додатки 3, 5 до Правил).

Разом з позовом, позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій просить суд заборонити відповідачу вчиняти дії щодо відключення позивача від мереж водопроводу.

Рішенням суду від 13.12.2016, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2017, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2017 судові акти попередніх інстанцій скасовано та справу № 904/8186/16 передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

За результатами розподілу автоматизованого системного документообігу суду у відповідності до вимог ст. 2 1 Господарського процесуального кодексу України дана справа передана на розгляд судді Воронько В.Д.

Ухвалою суду від 10.07.2017 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.07.2017.

10.08.2017 відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, посилаючись на той факт, що твердження позивача про відсутність роз'яснень щодо складових розрахунку плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням не відповідають дійсності.

05.09.2017 позивач подав пояснення, якими повністю підтримав заявлені раніше позовні вимоги та просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 05.09.2017 продовжено строк розгляду справи на 15 днів - до 21.09.2017 включно.

На підставі ст. 77 ГПК України у судових засіданнях оголошено перерви: з 10.08.2017 до 05.09.2017 та з 19.09.2017 до 21.09.2017.

21.09.2017 відповідач подав до суду додаткові пояснення, у яких зазначив, що на момент здійснення нарахувань за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням постанови НКРЕКП про встановлення вартості цих послуг були чинними та застосовувались правомірно.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

17.09.2014 між Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (далі - водоканал, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11227" (далі - абонент, позивач) укладено договір на надання послуг з централізованого питного водопостачання і водовідведення № 4840, за умовами п. 2.1. якого водоканал зобов'язується надавати абоненту послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення, а абонент зобов'язується оплачувати послуги у в порядку і на умовах, визначених договором та діючим законодавством.

Відповідно до п.2.2. договору, місцем надання послуг водоканалом абоненту є точка розподілу, визначена сторонами в акті визначення точки розподілу та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж (додаток № 1 договору).

Сторонами визначено, зокрема п. 3.15 договору, що абонент, на балансі якого знаходяться мережі водовідведення, несе відповідальність за порушення норм щодо кількості та концентрації шкідливих речовин в стічних водах, які скидають до вказаних мереж субабоненти, орендарі, суборендарі.

У додатку 4 договору наводяться допустимі концентрації шкідливих речовин у стічних водах, встановлені рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради № 1895 від 25.12.2012 "Про затвердження Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська" (далі - Правила).

Нарахування проводяться по нормативу плати за очищення 1 куб.м. стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми (п. 3.16 договору).

Пунктом 3.18 договору сторони погодили, що для визначення вмісту забруднень у стічних водах використовуються як дані лабораторії водоканалу, так і результати вибіркового контролю, виконаного лабораторіями місцевих органів Держсанепідемнагляду, охорони навколишнього природного середовища або іншими лабораторіями, акредитованими у даній галузі.

Плата за скид понаднормативних забруднень стягується за весь об'єм стічних вод, скинутих абонентом протягом календарного місяця, коли було зафіксоване перевищення допустимої концентрації (п. 3.19 договору).

Відповідно до п. 2.1.6. Правил, водоканал має право здійснювати позаплановий (в будь-яку годину доби), непогоджений з підприємством заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються, та застосовувати на підставі результатів контролю (при виявленні порушень Правил приймання та умов договору на надання послуг водопостачання та водовідведення) відповідні заходи. Присутність представника підприємства при відборі проб обов'язкова.

02.12.2015 представником відповідача - КП "Дніпроводоканал" в присутності представника підприємства позивача здійснено відбір проби стічної води, про що складено акт, підписаний представниками сторін без зауважень.

В результаті проведеного аналізу відібраної проби лабораторією КП "Дніпроводоканал" виявлено перевищення допустимої концентрації таких забруднюючих речовин як завислі речовини, азот амонійний, ортофосфати, нафтопродукти, залізо, БСК5.

Відповідачем, відповідно до Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів (далі - Інструкція № 37), проведено розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за жовтень-грудень 2015 року на суму 36 932,16 грн.

03.03.2016 представником відповідача - КП "Дніпроводоканал", в присутності представника позивача здійснено відбір проби стічної води, про що складено акт, підписаний представниками сторін без зауважень.

За результатами зазначеного вище відбору, проведено аналіз відібраної проби лаболаторією КП "Дніпроводоканал" та виявлено перевищення допустимої концентрації таких забруднюючих речовин як: сухий залишок, хлориди, азот амонійний, ортофосфати, БСК5.

Розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за січень-березень 2016 року, позивачем здійснено відповідно до Інструкції № 37 та нараховано додаткову плату за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах в розмірі 28 159,54 грн.

03.02.2016 відповідач надіслав на адресу позивача лист про порушення Правил приймання стічних вод № 729/5901, в якому сповістив позивача про виявлені лабораторними дослідженнями перевищення допустимих концентрацій у стічних водах його підприємства та розрахунок плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням.

29.04.2016 відповідач надіслав на адресу позивача лист про порушення Правил приймання стічних вод № 3113/5901, в якому знову сповістив позивача про виявлені лабораторними дослідженнями перевищення допустимих концентрацій по сухому залишку, хлориду, азоту амонійного, ортофосфату, БСК5, у стічних водах його підприємства та розрахунок плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням.

29.02.2015 та 30.04.2016 відповідачем позивачу були виставлені відповідні рахунки № 18367 від 29.02.2016 та № 36683 від 30.04.2016 для оплати за скид понаднормативних забруднень з урахуванням коефіцієнту кратності і нормативну плату за очищення (перевищення ДК).

Не погоджуючись з нарахованою відповідачем платою за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням, позивач звернувся з позовом до суду про визнання недійсними рахунків № 18367 від 29.02.2016 на суму 36 932, 16 грн та № 36683 від 30.04.2016 на суму 28 159, 54 грн.

Рішенням суду від 13.12.2016, залишеним без змін постановою апеляційної інстанції, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2017 рішення та постанову скасовано, справу передано на новий розгляд до місцевого суду.

Підставою для цього зазначено, що Правилами приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська від 19.02.15 №129 встановлені ДВП забруднюючих речовин у стічних водах, що приймаються від абонентів. При цьому, водоканал має встановлювати підприємствам кількісні та якісні показники стічних вод та режим їх скиду до міської каналізації, у силу п.2.2.2. Правил. Відповідно до п.п.7.8., 7.11., 7.12. Правил водоканал також здійснює контроль за якістю стічних вод, що скидають підприємства. З метою контролю якості стічних вод підприємств, відповідач здійснює відбір разових проб. Виявлені у цих пробах перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод підприємств виконується уповноваженими представниками водоканалу, що фіксується у спеціальному акті, який підписують як представники позивача, так і представник підприємства - абонента.

Додатком №4 Правил від 19.02.15 №129 затверджена Інструкція про порядок відбору проб для контролю якості стічних вод підприємств, п.п.2.3., 2.5. якої визначені місця (точки) відбору проб стічних вод - контрольні колодязі усіх випусків стічних вод.

Однак, у супереч вказаним нормам, судами залишено поза увагою визначення точки (місця) відбору стічних вод для їх контролю та достеменно не встановлено: відбір здійснювався із контрольного колодязя на території підприємства з внутрішньої каналізаційної мережі або ж з контрольного колодязя перед місця потрапляння стічних вод підприємства до міської каналізації.

Точка відбору має суттєве значення для вирішення питання чи мав місце факт перевищення концентрації забруднюючих речовин і відповідна правомірність для застосування оперативно-господарських санкцій.

Щодо фіксації відбору проб води.

Згідно п.7.12 Правил відбір разових проб стічних вод підприємств виконується уповноваженими представниками водоканалу, що фіксується у актах (Додаток №3 "ОСОБА_1 обстеження водопровідних та каналізаційних систем підприємства" та Додаток №5 "ОСОБА_1 відбору проб стічних вод"), які підписують як представник водоканалу, так і представник підприємства. В акт відбору проб обов'язково заносяться дані про попередню обробку проби (консервування). Акти складаються у двох примірниках - для Водоканалу та підприємства. Обов'язково робиться примітка про отримання підприємством свого екземпляра акту. У разі відмови підписати акт представником підприємства останній підписується представниками Водоканалу із зазначенням прізвища представника підприємства, який відмовився підписати акт. Такий акт має юридичну силу і є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень (у разі виявлення перевищення ДК).

Як вірно встановлено попередніми інстанціями, відбір вод здійснювався водоканалом у присутності уповноваженої особи споживача, без зауважень щодо його змісту.

Проте, у супереч вимог п.7.12 Правил від 19.02.15 №129 представниками водоканалу не складено акт обстеження водопровідних та каналізаційних систем підприємства, форма якого затверджена Додатком №3. Доказів складання, підписання сторонами, або відмови від його підписання передачі одного примірника споживачу матеріали справи не містять.

Судами встановлено та не заперечувалося відповідачем, що такі акти підчас обох перевірок не складалися, хоча відповідно до вимог правил обидва акти (обстеження водопровідних та каналізаційних систем та відбору води) є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень (у разі виявлення перевищення ДК).

У зв'язку із чим висновки судів про фіксацію відбору води із дотриманням правил є сумнівними і передчасними.

Щодо повідомлення споживача про результати аналізу проби.

Підпунктами 7.22., 7.23. Правил від 25.12.12 №1895, визначено, що водоканал у 15-денний строк після закінчення аналізу направляє підприємству лист-повідомлення про перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах та протокол вимірювань показників складу та властивостей стічних вод.

Наразі, факт направлення вказаних документів на адресу споживача взагалі судами не встановлений. Судами не досліджувалися первинні документи по відібраним пробам від 02.02.15 та 03.03.16 - протоколи вимірювання показників складу та властивостей стічних вод.

Однак зміст цих документів покладається в основу розрахунку величини плати за понаднормативний скид речовин, а тому їх дослідження має суттєве значення.

Щодо розрахунку величини плати за понаднормативний скид речовин.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується відповідачем, що тариф, який застосований при проведенні розрахунку здійснений на підставі постанов НКРЕКП від 30.05.14 №632 та від 26.11.15 №2868.

При цьому, судами залишені поза увагою доводи позивача, що постанова НКРЕКП від 30.05.14 №632 не зареєстрована у МЮУ. А тому, застосування у спірному розрахунку за жовтень-грудень 2015 року нормативів плати за очищення, встановлений у вказаній постанові є протиправним.

Окрім того, не правомірно залишені судами поза увагою та не перевірені належним чином доводи щодо складових формули розрахунків по обох перевірках та безпосередньо розрахунку за січень-березень 2016 року.

Під час нового розгляду справи сторони були зобов'язані надати на виконання вказівок касаційної інстанції додаткові матеріали та письмові пояснення стосовно обставин справи.

За результатами оцінки додатково наданих матеріалів суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Стаття 20 ГК України встановлює відповідні способи захисту цивільних прав та інтересів шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Відповідно пункту 7.1 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за №403/6691 (далі Правила приймання стічних вод №37), підприємства зобов'язані здійснювати контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи міської каналізації; перелік забруднень, на наявність яких провадиться аналіз, та періодичність контролю встановлюються водоканалом.

Згідно п. 7.5 Правил приймання стічних вод №37, водоканал здійснює контроль за витратою та якістю стічних вод, що скидають підприємства.

Пунктом 7.8 Правил приймання стічних вод №37 передбачено, що з метою контролю якості стічних вод підприємств водоканал здійснює відбір разових проб; виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень; відбір контрольних проб стічних вод підприємств виконується уповноваженими представниками водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представники водоканалу, так і представник підприємства-абонента.

Рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради від 19.02.2015 за №129 затверджені Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємства в систему каналізації м. Дніпропетровська, що поширюються на КП Дніпроводоканал та підприємства, установи, організації усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців, що скидають усі види стічних вод у комунальну систему каналізації міста (п. 1.2 Правил).

В п. 1.5 Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська зазначено, що Правила встановлюють вимоги до підприємств, які скидають свої стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки підприємств і водоканалу, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Відповідно до п. 2.1 Правил приймання стічних вод №37, водоканали мають право, зокрема, пред'являти підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання.

Пунктами 2.1.2, 2.1.3 Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська встановлено, що водоканал має право згідно графіку відбору контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод підприємств; пред'являти підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням нормативу плати за очищення та коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень при порушенні Правил приймання.

Відповідно п. 2.1.6 Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, водоканал має право здійснювати позаплановий (в будь-яку годину доби), непогоджений з підприємством заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються, та застосовувати на підставі результатів контролю (при виявленні порушень Правил приймання та умов договору на надання послуг водопостачання та водовідведення) відповідні заходи.

Пунктом 2.4. Правил приймання стічних вод №37 встановлено, що підприємства зобов'язані дотримуватись установлених водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства; оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників; надавати працівникам водоканалу необхідну інформацію щодо своєї системи каналізації, допомогу при відборі проб стічних вод підприємства, визначенні режиму їх скиду, обстеженні системи каналізації підприємства та локальних очисних споруд.

Аналогічні приписи містяться у п. п. 2.4.4, 2.4.5 та 2.4.8. Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська.

Відповідно п. 3.2 Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, підприємство несе відповідальність за якість стічних вод, які скидає у міську каналізаційну мережу.

Стічні води, які підлягають прийманню до міської каналізаційної мережі, не повинні містити забруднюючі речовини з перевищенням допустимих концентрацій, установлених місцевими Правилами приймання (п. 4.2 Правил приймання стічних вод №37).

Згідно п. є ч. 2, ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Пунктом 7.12 Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська встановлено, що відбір разових проб стічних вод підприємств виконується уповноваженими представниками водоканалу, що фіксується в актах (додатки 3, 5), які підписують як представник водоканалу, так і представник підприємства; такий акт має юридичну силу і є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень (у разі виявлення перевищення допустимої концентрації).

Пунктами 7.22, 7.23 Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська передбачено, що при виявленні перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин, встановлених Правилами приймання та договором, водоканал у 15-денний строк після закінчення аналізу направляє підприємству лист-повідомлення про перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах та протокол вимірювань показників складу та властивостей стічних вод; після формування рахунку за послуги водопостачання та водовідведення за місяць, у якому були відібрані проби, направляє підприємству листом-попередженням розрахунок плати за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин з подальшим стягненням у наступному місяці плати за скид понаднормативних забруднень; підприємство зобов'язано оплатити наданий водоканалом сформований рахунок у 10-денний строк з моменту його отримання.

Згідно п. 8.6 Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, плата за скид понаднормативних забруднень стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством за місяць; у випадку повторного встановлення факту перевищення забруднюючих речовин - три календарних місяці (місяця, в якому відібрана проба і було зафіксовано перевищення ДК та двох попередніх).

Відповідно п. 3.2 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, підприємства сплачують водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м. стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій, обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод та коефіцієнтом кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Матеріали справи містять акти від 02.12.2015 та від 03.03.16 відбору проб стічних вод, складені працівниками КП "Дніпроводоканал". В актах вказано, що вони складені в присутності уповноважених представників позивача, з чого слідує, що представник є обізнаним з усіх питань та несе відповідальність за всі вчинені ним дії. Позивач зазначає, що в актах не визначено місця відбору проб, проте підприємство має кілька каналізаційних колодязів. В той же час в п. 1.4 Правил 129 визначено термін "контрольний колодязь" - (КК) - колодязь на каналізаційному випуску підприємства безпосередньо перед приєднанням до збірного чи головного каналізаційного колектора, з чого слідує, що це один колодязь на каналізаційній системі підприємтсва безпосередньо перед скидом води в систему водоканала. В обох актах вказано про відбір проб з контрольного колодязя, про кількість відібраних проб і для виявлення яких забруднюючих речовин, про охолодження цих проб, про вручення копії акту представнику підприємства. Вказані акти підписані представниками позивача без будь-яких зауважень, є чинними, а тому відповідач має можливість вимагати у позивача нести відповідальність за скид понаднормативних забруднень.

Зроблені підприємством відповідача лабораторні дослідження зафіксували перевищення допустимих концентрацій, що стало підставою для нарахування плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями згідно виставлених для оплати спірних рахунків № 18367 від 29.02.16 та № 36683 від 30.04.16.

Доводи позивача про те, що відповідачем не було надано йому первинні документи щодо встановлених концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах за грудень 2015 року та березень 2016 року, а тому він був позбавлений права на перевірку отриманих результатів та вжиття відповідних заходів, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки згідно п.7.14.2. паралельний аналіз виконує підприємство у будь-якій атестованій у даній галузі лабораторії. Проби відбираються за одночасною присутністю представників Водоканалу та підприємства. Оскільки позивачу відповідачем надсилались відповідні розрахунки величини плати, він мав змогу порівняти зазначені в них перевищення з допустимими концентраціями.

Крім того, суд вважає, що не направлення чи несвоєчасне направлення водоканалом підприємству протоколу вимірювань показників складу та властивостей стічних вод ніяким чином не може вплинути на ту обставину, що у стічних водах виявлено перевищення забруднюючих речовин, і це не може бути підставою для звільнення від плати за таке порушення.

Щодо відсутності актів обстеження каналізаційних мереж слід зазначити, що відповідно до п. 7.11. Правил № 129 метою відбору є контроль якості стічних вод підприємства. Акт обстеження не містить інформації, яка безпосередньо стосується відбору проб та може вплинути на результати проведеного аналізу стічних вод позивача, він містить загальну інформацію про назву, місцезнаходження підприємства та загальну інформацію про каналізаційні мережі. Такі суттєві дані як мета, місце відбору, перелік інгредієнтів щодо перевірки допустимих концентрації яких здійснюється відбір містяться безпосередньо в акті відбору проб стічних вод. У зв'язку з цим відсутність акта обстеження мереж не може бути обставиною, що спростовує факт скиду понаднормово забруднених стічних вод та звільняє від плати за це.

Щодо доводів про відсутність державної реєстрації в Міністерстві юстиції України постанови НКРЕКП № 632 від 30.05.2014, на підставі якої розраховано плату за скид води з перевищенням забруднюючих речовин, слід зазначити, що відповідно до п. 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, яке затверджено Указом Президента України від 23 листопада 2011 року N 1073/2011, Рішення Комісії, які є нормативно-правовими актами, підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін і тарифів (крім установлення цін і тарифів для населення).

Аналогічні положення містяться в п. 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яке затверджено Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014.

Таким чином відповідачем при розрахунку плати обгрунтовано застосовано вказану постанову НКРЕКП № 632 та постанову НКРЕКП № 2713 від 05.11.2015, яка набрала чинності з 01.01.2016.

Розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням відповідачем здійснений відповідно до Інструкції "Про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів", затвердженої Наказом Держбуду України від 19 лютого 2002 року N 37, та є цілком зрозумілим.

Відповідно до п.8.6. Правил № 129 плата за скид понаднормативних забруднень стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством протягом місяця, в якому було зафіксоване перевищення допустимих концентрації. У випадку повторного встановлення факту перевищення допустимих концентрації забруднюючих речовин - три календарних місяці (місяць у якому відібрано проба і зафіксовано перевищення допустимих концентрації та двох попередніх). Тобто ті обсяги стічних вод які були скинуті Позивачем в зазначених місяцях, та по яких йому були виставлені акти рахунки, які позивач повинен отримувати самостійно від відповідача згідно п. 4.4. Договору № 4840 від 17.09.2014. Отже позивачу відомо про знати об'єм скинутих ним стічних вод до міської каналізації.

У п. 8.5. Правил № 129 зазначені складові для нарахування додаткової плати за скид понаднормативних забруднень, це: обсяг скинутих підприємством стічних вод з понаднормативним забрудненням, встановлений норматив плати за скид нормативних забруднень (встановлений на рівні виробничої собівартості послуг з водовідведення) та коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень.

Таким чином, суд на підставі допустимих та належних доказів встановив наявність в діях позивача порушення, за які відповідно ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" настає відповідальність. Відповідач правомірно нарахував та виставив позивачу рахунки № 18367 від 29.02.2016 та № 36683 від 30.04.2016 на оплату понаднормативних забруднень стічних вод на загальну суму 65071,22 грн.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За вимогами п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України на стороні, що подала позов лежить зобов'язання доведення тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

З огляду на викладене, суд вважає безпідставними та недоведеними вимоги позивача з приводу визнання недійсними вищевказаних рахунків, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Стосовно ж поданої заяви про забезпечення позову, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Господарський суд має право вжити, передбачені статтею 67 Господарського процесуального кодексу України, заходи до забезпечення позову, у тому числі, за заявою сторони, яка подала позов.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Відповідно до роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не надано доказів наявності фактичних обставин, що можуть ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Враховуючи викладене та той факт, що суд дійшов висновку відмовити у позові, то відсутні підстави для застосування заходів для забезпечення позову.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 26.09.2017.

Суддя ОСОБА_3